Україна має засоби протидії реактивним Shahed

Україна має дрони-перехоплювачі, здатні протистояти російським дронам Shahed з реактивними двигунами.

Про це повідомив заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса.

Журналістка поцікавилася у Паліси, наскільки ефективні українські дрони-перехоплювачі.

“Різна модель демонструє різну. Але на це впливає дуже багато факторів, починаючи від моделі, завершуючи навченістю екіпажу, погодними умовами”, – відповів Паліса.

Україна прагне створити найбільш ефективну систему оборони на різних рівнях і висотах, щоб успішно відбивати масовані повітряні атаки.

У заступника керівника ОП поцікавилися, чи існує в України захист від російських реактивних дронів Shahed.

“У нас є теж дрони-перехоплювачі, які здатні боротися з Shahed на реактивних двигунах. Ворог розвивається і ми на місці не стоїмо, у нас іншого варіанту немає”, – зазначив Паліса.

“Анти-Шахед” дрони: як Україна створює новий вимір протиповітряної оборони

З осені 2022 року російська армія почала масово застосовувати іранські дрони-камікадзе Shahed-136 (“Шахед”) для ударів по містах та інфраструктурі України. Ці безпілотники є складною ціллю: вони летять на невеликій висоті, мають низьку швидкість і видають характерний звук, але їх масове застосування перевантажує традиційні системи ППО.

Якщо на початку війни Україні вдавалося збивати більшість дронів силами зенітних ракетних комплексів і мобільних вогневих груп, то до 2025 року масштаби атак зросли в рази. Навесні 2025 року Росія запустила рекордні залпи: часом понад 400-800 дронів за одну ніч. У червні 2025 року українська розвідка оцінювала, що Росія виробляє до 170 Shahed на добу і прагне збільшити випуск до 190 на добу до кінця року. Така тактика “рою” розрахована на виснаження ППО: навіть при високому відсотку збитих цілей кілька безпілотників з кожної хвилі неминуче досягають цілей.

Однак головним викликом стала “бухгалтерія війни” – дисбаланс вартості атаки і захисту. Кожен Shahed коштує Росії десятки тисяч доларів, тоді як перехопити його західною ракетою ППО може коштувати сотні тисяч або навіть мільйони доларів. Наприклад, постріл зенітною ракетою комплексу NASAMS або Patriot багаторазово перевищує ціну самого дрона. Такі незрівнянні витрати на відбиття атак з часом стають непосильними. Українські сили ППО, витративши значну частину запасів ракет, зіткнулися з їх дефіцитом. Виникла гостра необхідність у нестандартному рішенні, яке зробить протиповітряну оборону економічно ефективною і масштабованою.

Дрони проти дронів: пошук нестандартного рішення

Українське військове керівництво та інженери звернулися до ідеї дронів-перехоплювачів – невеликих безпілотників, призначених для знищення ворожих дронів у повітрі. Ще в 2024 році ентузіасти почали експерименти з оснащенням дронів засобами ураження і з тактикою тарана, щоб збивати безпілотники противника. Перші прототипи проходили випробування на фронті, збиваючи розвідувальні БПЛА типу Orlan та інші малі дрони. Однак проти Shahed були потрібні більш просунуті рішення – адже цей баражуючий боєприпас летить швидше і вище типових комерційних дронів. Щоб перехопити “Шахед”, дрон-перехоплювач повинен не тільки наздогнати, але і перевершити його за швидкістю і дальністю.

На початку 2025 року тема антидронових перехоплювачів вийшла на рівень державної важливості. Українські офіційні особи визнали, що без дешевих і масових засобів боротьби з роєм дронів захистити міста буде все складніше. Наприкінці лютого 2025 року з’явилося перше повідомлення про успішне збиття “Шахеда” за допомогою українського безпілотника. Це не було випадковістю – за цим стояли місяці розробок, випробувань і доопрацювання програмного забезпечення для наведення на повітряні цілі. Фактично з нуля почала вибудовуватися концепція зенітних дронів (англ. counter-drone interceptors), інтегрованих з радарами і системами виявлення. Президент Володимир Зеленський у червні зазначив, що вже кілька вітчизняних підприємств показують результати у створенні перехоплювачів, і обсяги їх виробництва зростають. До цього часу спеціальні екіпажі дрон-перехоплювачів несли чергування в найбільш вразливих регіонах, полюючи на Shahed у нічному небі.

У травні 2025 року український перехоплювач типу Sting вперше документально збив ворожий Shahed у повітрі – це стало справжнім проривом. Дрон-перехоплювач є надшвидким варіантом FPV-дрона (від First Person View, з видом від першої особи), оснащеним вибуховим зарядом. Він наводиться на ціль за даними радара, потім оператор в режимі реального часу доводить його до зіткнення з ворожим БПЛА. Такі перехоплювачі запускаються з катапульти або труби і розганяються до величезної швидкості. Наприклад, український дрон “Стінг” (“Жало”) від групи Wild Hornets здатний розвивати до 315 км/год – тобто швидше, ніж Shahed-136, крейсерська швидкість якого близько 185 км/год. Висота перехоплення досягає 3 км і більше. Корпус дронів друкується на 3D-принтерах, а вартість комплектуючих відносно невелика – від $2 до 5 тис. залежно від начинки. Для порівняння, це всього близько 1/50 вартості Shahed і лічені відсотки від ціни зенітної ракети. Подібні перехоплювачі не вимагають досвідченого пілота – операторів навчають за лічені тижні, що дозволяє швидко розгортати нові команди.

Перші успіхи та ефективність перехоплювачів

Вже перші бойові застосування показали високий потенціал дронів-перехоплювачів. Так, у період весни 2025 року в одних тільки околицях Києва за чотири місяці зафіксовано 160 успішних перехоплень ворожих безпілотників за допомогою таких систем. В окремих нічних нальотах нові перехоплювачі збивали десятки Shahed з випущеного рою. Президент Зеленський 4 липня підкреслив, що під час однієї з наймасовіших атак на Київ, коли за ніч було випущено понад 500 дронів і ракет, саме безпілотники-перехоплювачі зробили вагомий внесок в оборону, збивши значну частину “Шахедів”. За його словами, ці результати довели ефективність нового підходу, і тепер Україну чекає масштабне нарощування виробництва таких дронів і навчання операторів по всій країні.

Особливо примітно, що перших великих успіхів досягли невеликі волонтерсько-військові групи. Фактично одна команда операторів з декількома наземними станціями запуску за кілька місяців зуміла знищити більше ворожих дронів, ніж деякі батареї ППО за аналогічний період – і при набагато менших витратах. На початок літа 2025 року кількість збитих “Шахедів” силами таких груп сягнула сотень. Наприклад, тільки фонд спільноти Сергія Стерненка відзвітував про понад 100 збитих Shahed дронами Wild Hornets до липня. А благодійний фонд Притули повідомив, що профінансовані ним перехоплювачі в середньому коштують менше $2000 за штуку і вже показали себе у знищенні безпілотників типу “Герань” (Shahed). Завдяки дронам-перехоплювачам мобільні вогневі групи ППО тепер майже не покладаються на зенітні кулемети і малокаліберну артилерію, ефективність яких падає проти швидких цілей. Замість цього вони використовують високоточні безпілотники для ураження дронів-камікадзе. В результаті, за словами українських військових експертів, економіка оборони змінюється: збивати ворожий дрон за кілька тисяч доларів набагато вигідніше, ніж за сотні тисяч. А головне – зберігаються дорогі ракети і боєприпаси для більш пріоритетних цілей (наприклад, крилатих і балістичних ракет). Представник Повітряних сил Юрій Ігнат прямо заявив: “Дронова ППО дозволить раціональніше використовувати наші засоби. Ми не можемо постійно витрачати дефіцитні зенітні ракети і ресурси авіації на полювання за ворожими дронами”.

Масштабування програми та міжнародна підтримка

В середині 2025 року Україна розгорнула програму масштабного виробництва та впровадження антидронових комплексів. Формується повноцінний новий рід військ – умовно їх називають “зенітні безпілотні комплекси”. Якщо на початку це були поодинокі волонтерські проекти, то тепер у галузь прийшло державне фінансування та великі замовлення. Чотири українські компанії налагоджують випуск перехоплювачів різних типів. Дві з них, за словами президента, вже досягли особливих успіхів і швидко нарощують випуск. З початку 2025 року організовано курси підготовки операторів дронів-перехоплювачів, причому навчання проходить по всій країні – адже атакам Shahed піддаються і Київ, і прифронтові області, і західні регіони.

До літа 2025 року українська влада уклала партнерські угоди із закордонними союзниками для розвитку цієї програми. Зокрема, були отримані додаткові кошти від союзників на масове виробництво перехоплювачів. Паралельно ведеться оснащення ППО сучасними пасивними радарами і датчиками, здатними виявляти малошумні дрони. Так, Нідерланди оголосили про передачу Україні сотні радарів виявлення безпілотників – вони стануть “вухами” для українських дронів-перехоплювачів. В уряді підкреслюють, що подібні системи – передовий досвід світової практики.

Вже до кінця 2025 року очікується, що десятки мобільних груп з дронами зможуть взяти на себе основне навантаження з відбиття Shahed. За словами експертів, щоб повністю закрити небо від масових атак, Україні може знадобитися випускати сотні перехоплювачів щодня. Це завдання амбітне, але реальне за підтримки західних партнерів і мобілізації вітчизняного ВПК. Президент Зеленський ставить за мету, щоб у найближчі місяці 50% потреб армії в озброєнні покривалося за рахунок вітчизняного виробництва – і дрони в цьому списку на першому місці. У своєму зверненні він заявив про намір вийти на виробництво тисяч безпілотників різних типів на день. Вже зараз Україна щомісяця випускає тисячі дронів для фронту, хоча ще до війни такої промисловості практично не існувало.

Зміна правил гри: стратегічні підсумки

Різке посилення дронового компонента ППО кардинально змінює співвідношення сил у повітрі. По суті, Україна першою у світі розгорнула масштабну систему протидії баражуючим дронам за допомогою інших дронів. Якщо на початку війни такий підхід здавався експериментальним, то до осені 2025 року це вже невід’ємна частина оборони. Щодня десятки операторів, сидячи за консолями, збивають безпілотники противника в режимі реального часу. Український досвід уважно вивчають союзники: такого масового застосування дронів-перехоплювачів ще не знала жодна армія. Ймовірно, закладається новий стандарт протиповітряної оборони для всього світу – в умовах, коли загрозою стають рої дешевих дронів, знищувати їх повинні настільки ж дешеві і масові системи.

Для України стратегічне значення цієї трансформації очевидне. Агресор може продовжувати масові атаки, нарощуючи виробництво безпілотників, але їх ефективність неухильно падає. Вартість перехоплення тепер у рази (а то й на порядки) нижча за вартість атакуючого дрона, і з кожним збитим Shahed ворог втрачає набагато більше ресурсів, ніж українська сторона. Це підриває розрахунок Росії на виснаження української ППО економічно. Як образно кажуть експерти, дрони-перехоплювачі змінюють “економіку війни” на користь України. Вже зараз українські військові заявляють про перехоплення 85–90% запущених дронів-камікадзе – і в міру збільшення парку перехоплювачів цей показник може ще зрости. Звичайно, повністю відмовитися від класичних засобів ППО не можна: винищувачі, зенітні комплекси і засоби РЕБ продовжують відігравати свою роль. Але перевантаження їх роботи за допомогою ворожих роїв більше не приносить таких результатів, як раніше. Коли по дешевих дронах б’ють не дорогі ракети, а такі ж недорогі дрони, ціна зриву атаки для тих, хто обороняється, різко знижується.

Україна фактично створила новий пласт технологій оборони, народжений суворою необхідністю і загартований в боях. Якщо спочатку запуск програми дронів-перехоплювачів запізнився, то тепер вона стрімко набирає обертів і демонструє вражаючі результати на практиці. Кожен збитий Shahed – це врятовані життя та об’єкти інфраструктури. Кожна вціліла зенітна ракета – це готовність зустріти більш серйозну загрозу. В кінцевому рахунку, протистояння роїв дронів дронами-перехоплювачами вирівнює ситуацію: українське небо стає все більш закритим для безпілотних вбивць. І хоча ворог продовжує шукати нові способи удару (наприклад, підвищення швидкості і висоти польоту дронів або їх масового запуску з різних напрямків), гнучкість і низька вартість дронової ППО дають Україні перевагу в цій технологічній гонці.

Україна відповідає на рекордні атаки “Shahed” власними дронами-перехоплювачами

За офіційними даними Повітряних сил ЗСУ, у червні 2025 року Росія здійснила рекордну за весь час війни хвилю запусків ударних дронів-камікадзе “Shahed”. За підрахунками Kyiv Independent, цього місяця агресор випустив 5 337 таких БПЛА , а за іншими оцінками їх було ще більше – до 5 438 .

Для порівняння: попередній рекорд становив 4 198 “Shahed” (березень 2025). Таким чином інтенсивність атак “Shahed”-дронів зросла приблизно на третину (на 1 435 запусків більше, ніж у травні).

Водночас українські експерти відзначають, що коефіцієнт відбиття ракетно-дронових ударів ППО зріс незначно. За даними Держави Повітряних Сил, у червні вдалося знищити близько половини безпілотників, однак навіть цієї статистики не вистачило, щоб повністю нейтралізувати загрозу. В абсолютних цифрах проривів у липні було більше: умовно кажучи, якщо у травні не вдалося збити або відвернути приблизно 714 дронів, то у червні – вже близько 757 (за деякими оцінками). Цей показник чітко корелює з нарощенням кількості атак.

Причиною є те, що російські “Shahed” еволюціонують. Нові модифікації дронів літають на значно більшій висоті – тепер їхня крейсерська висота складає близько 2 500-2 800 метрів – і майже вдвічі швидше, ніж раніше. Деякі варіанти розвивають швидкість понад 550-600 км/год. Таким чином ці БПЛА опиняються поза досяжністю легких зенітних груп зі стрілецькою зброєю і гелікоптерів-перехоплювачів. Ще донедавна мобільні загони з кулеметами могли збивати “Shahed”, але тепер їхня ефективність суттєво впала. Основним же засобом протидії залишаються стаціонарні і мобільні зенітні ракетні комплекси – але їхніх ракет завжди замало, аби відбити сотні одночасних атак.

За експертними оцінками, в червні в середньому за добу запускалося майже 180-190 засобів повітряного нападу. У цих умовах запаси ЗРК швидко виснажуються, тому військові б’ють на сполох. Командир Сил безпілотних систем ЗСУ майор Роберт “Мадьяр” Бровді попереджав, що Росія цілком може вийти на рівень близько 1 000 “Shahed”-дронів на добу, йдеться про можливий пік атак.

Такий темп – уявна межа поточних можливостей ворога, але навіть на ближчий час це викликає величезне занепокоєння українських фахівців.

На фоні цього в Україні пришвидшується розвиток нових засобів протиповітряної оборони. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров нещодавно повідомив, що українські фахівці вже випускають спеціальні дрони-перехоплювачі для боротьби з “Shahed”. За його словами, над цим працювали роками, і деякі нові зразки “дронів-перехоплювачів” “зробили неймовірний прорив”. Офіційних подробиць про їхню практичну ефективність поки немає – міністр лише заявив, що перші результати обіцяють показати літом. Окрім того, обговорювалися й екзотичні ідеї залучення легких спортивних літаків як “перехоплювачів”, проте це викликає побоювання: у темряві такі літаки важко відрізнити від ворожих дронів, і існує ризик випадкового ураження “дружніх” підрозділів.

Варто також зазначити зміну характеру самих атак. Раніше “Shahed” скидалися “пачками” по одному місту, тепер же атаки стали більш скоординованими і “налягають” одночасно на кілька регіонів. Російські БПЛА часто доповнюють вильоти ракетними ударами – поєднуючи одночасно масові напади крилатими та балістичними ракетами. Як наслідок, навіть Київська ППО часом отримує пробиття. Наприклад, ще 17 червня в ході масштабного ракетно-дронового штурму по столиці пройшла найбільша за рік нічна атака, де ключовою зброєю стали саме “Shahed”. Усе це означає, що ворог тренується забезпечувати відразу велику “хвилю” атак із декількох носіїв.

При цьому тривожна тенденція – прецеденти денних атак “Shahed”. Так, 3 липня під час ранкового нападу два БПЛА влучили в Полтавський обласний центр комплектування (колишній військкомат), спричинивши сильну пожежу. У цьому випадку працівники центру були у приміщенні, та їм вдалося частково сховатися, але є загиблі та поранені. Цей інцидент наочно показує: противник може вивести ударні БПЛА через кілька областей і уразити об’єкт, що не був повністю у зоні активного прикриття, навіть у світлий час доби.

Зі свого боку Україна також продовжує завдавати ударів по глибоких цілях у РФ за допомогою власних ударних дронів (попри менший їхній ресурс, ніж у Кремля). Відомо про рейди дронів “Лютого” на військові аеродроми й іншу інфраструктуру противника, але їхня кількість поки що в рази менша за російську.

Отже, на початку літа 2025 року ворогом відзначено черговий стрибок в еволюції “Shahed”-атак: вони стають масовішими, дальнішими і різноманітнішими. Українська ППО й далі долає оборону щодня, проте ефективність ракет і артилерії невпинно вичерпується. У найближчій перспективі навряд чи очікуються нові “чудодійні” методи – цей раунд війни як і раніше буде вирішуватися кількістю і якістю атаки і оборони. За таких умов зростає значення союзної допомоги (зокрема ракет для ППО) та швидких інновацій у технологіях перехоплення. Водночас уже зрозуміло, що “Shahed”-атаки в Україні залишаться одним із ключових факторів бойової та соціальної напруги найближчими місяцями.