Останні дні російської економіки: чому ворожа імперія буквально приречена на крах

Поки Кремль продовжує вдавати, що “все йде за планом”, реальні економічні процеси в Росії дедалі більше нагадують тиху катастрофу. Ще вчора Москва хизувалася економічними успіхами, заявляючи про зростання ВВП на рівні 4,1%, але сьогодні навіть російські експерти визнають, що ця картинка є лише фасадом, за яким ховається серйозний структурний занепад.

Головною причиною поступового колапсу російської економіки залишається її критична залежність від цін на нафту та газ. Ці доходи становлять понад третину російського бюджету, і тепер ця залежність зіграла злий жарт: зниження ціни на нафту марки Urals до менш ніж 50 доларів за барель ставить під загрозу фінансування всіх амбіційних планів Кремля. Фінансова діра в російському бюджеті за перші чотири місяці 2025 року збільшилася майже втричі та вже сягнула 3,2 трлн рублів. І тенденція лише поглиблюється.

Паралельно з цим промисловість Росії, яка не задіяна в оборонних замовленнях, різко скорочує виробництво. Індекс PMI – ключовий показник стану промисловості – впав нижче критичної позначки у 50 пунктів. Це свідчить про глибоку кризу виробничих потужностей, які не можуть працювати без доступу до західних технологій та інвестицій.

Фінансова система країни перебуває в ще гіршому стані. Реальна інфляція в Росії, за оцінками незалежних аналітиків, вже перевищує 15-20% річних, хоча офіційні джерела намагаються це приховати. Через це населення стрімко втрачає купівельну спроможність, рівень життя падає, кількість банкрутств серед фізичних осіб зростає на 35%. Іпотечне кредитування скоротилося вдвічі, що додатково свідчить про зменшення доходів та зростання невпевненості громадян у завтрашньому дні.

Ще один показник кризи – дефіцит кадрів. Майже три мільйони кваліфікованих фахівців покинули Росію через мобілізацію, репресії чи санкційний тиск. Їх відсутність уже відчутна у всіх секторах економіки, зокрема у високотехнологічних галузях, де провал політики імпортозаміщення вже не приховати.

Не в кращому становищі опинилися й великі російські корпорації, які звикли отримувати надприбутки за рахунок державних контрактів. Знаковий приклад – “Газпром”, який 2024 року завершив із рекордними збитками в понад трильйон рублів. Також технічний дефолт оголосила держкорпорація “Роснано”, а компанія “Ангстрем” – один із ключових російських виробників мікрочіпів – вже оголосила про банкрутство.

Така ситуація має одну причину – шалені військові витрати та самоізоляцію країни через агресію проти України. Росія, не маючи достатніх фінансових резервів та сучасних технологій, буквально спалює залишки економічного потенціалу в горнилі війни, яка все глибше затягує її у кризу.

Західні експерти вже відкрито називають російську економіку “картковим будинком”. Відтік іноземних компаній, обвал внутрішнього виробництва, зростання дефіциту бюджету і неможливість залучення нових кредитів через санкції наближають цей будинок до неминучого руйнування. І що найгірше для Москви – це не тимчасова криза, а глибокий структурний занепад, з якого вже не вдасться вийти навіть за умови повного припинення війни.

Тим часом, спроби Кремля “залити” ці проблеми пропагандою і продовженням військових авантюр лише прискорюють фінансовий та економічний колапс. Поки Москва кидає останні ресурси на “літню наступальну кампанію”, економічна база під його режимом швидко руйнується. І хоча російська влада все ще намагається запевнити власних громадян, що “все гаразд”, правда в тому, що навіть серед найпалкіших прихильників Кремля оптимістів практично не залишилося.

Отже, нинішній стан російської економіки – це останні судоми імперії, яка остаточно втратила будь-які шанси на відновлення. Росія ще може деякий час триматися на старих запасах, але структурний колапс вже почався, і зупинити його вже не під силу нікому. Єдине питання – наскільки швидко це визнають самі росіяни та як скоро ми побачимо реальні політичні наслідки цієї економічної катастрофи.

Fitch погіршило прогнози для України

Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings прогнозує зниження темпів економічного зростання України у 2025 році у зв’язку з триваючим конфліктом. Очікується, що інфляція перевищить 10%.

Інформацію про це опубліковано на сайті міжнародного рейтингового агентства “Fitch Ratings”.

У повідомленні йдеться про те, що темпи відновлення економіки України знизилися. У 2024 році реальний валовий внутрішній продукт зріс на 2,9%. Аналітики Fitch знизили прогноз зростання ВВП на 2025 рік до 2,5% порівняно з попереднім прогнозом у 2,9%.

“Це пов’язано з нестачею робочої сили, пошкодженнями газової інфраструктури через атаки та закриттям Покровської шахти внаслідок війни”, – ідеться в публікації.

Національний банк України ухвалив рішення посилити контроль над грошовою масою в економіці, збільшивши ключову ставку на 250 базисних пунктів із грудня 2024 року. Тепер вона становить 15,5%.

Це рішення було ухвалено у зв’язку зі зростанням інфляції до 15,1% у квітні, що є значним відхиленням від середнього рівня в 6,5% у 2024 році.

“Інфляція зростає через неврожай, подорожчання електроенергії та мобільного зв’язку. Очікується, що 2025 року середньорічна інфляція сягне 12,3%, а 2026 року знизиться до 6,5%”, – прогнозують у “Fitch Ratings”.

На думку експертів агентства, цього року Україна зможе повністю забезпечити себе необхідними фінансовими ресурсами, а також створити запас ліквідності для майбутніх потреб.

Цього року очікується, що обсяг зовнішнього фінансування становитиме близько $55 млрд, тоді як у 2022-2024 роках цей показник був у середньому на рівні $25 млрд. Причиною такого збільшення стало дострокове отримання доходу від заморожених російських активів.

За оцінкою агентства Fitch, перспективи фінансування після 2025 року залишаються неясними, що може призвести до збільшення обсягів внутрішніх запозичень у 2026 році.

Дефіцит бюджету України 2024 року знизився до 17,2% від ВВП завдяки збільшенню доходів бюджету, незважаючи на уповільнення економічного зростання. Однак Fitch очікує, що 2025 року дефіцит бюджету збільшиться до 19,3% від ВВП.

Навіть після завершення бойових дій Україна, вочевидь, продовжить нести значні витрати на утримання армії. За оцінками Світового банку, для відновлення країни буде потрібно $524 млрд протягом наступних десяти років. Це приблизно у 2,8 раза більше, ніж номінальний ВВП України у 2024 році.

Дефіцит бюджету РФ у 2025 році може зрости до 1,7% ВВП – ГУР

У 2025 році дефіцит державного бюджету Російської Федерації може зрости майже втричі та сягнути 1,7% валового внутрішнього продукту.

Про це повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

За оцінками аналітиків, грошовий розрив становитиме понад 3,7 трлн рублів, що еквівалентно близько 45 мільярдам доларів США. Основними причинами збільшення дефіциту називають тривалу війну проти України, міжнародні санкції та падіння світових цін на нафту.

За оновленим прогнозом Міністерства фінансів РФ, середня ціна бареля нафти знижена з 69,7 до 56 доларів США. Водночас рівень інфляції підвищено з 4,5% до 7,6%, тоді як реальні показники вже перевищують 10%.

Як зазначають у ГУР, економічна ситуація в Росії швидко погіршується. Купівельна спроможність населення знижується, дедалі більше громадян опиняються за межею бідності. Уряд РФ намагається компенсувати втрати за рахунок нових податків та посилення фіскального тиску.

У 2024 році російський бюджет вже кілька разів зазнавав коригування. Початковий прогноз дефіциту у 0,9% ВВП було змінено на 1,7%, що обернулося нестачею у 3,485 трлн рублів.

За оцінками, восени 2025 року очікується новий етап змін до бюджету, які свідчитимуть про поглиблення фінансової кризи в країні. У ГУР зазначають, що російська влада більше не встигає приховувати економічні проблеми війною та пропагандою.

В Україні зафіксовано рекордне зростання середньої зарплати – понад 19 тис грн

У березні 2025 року середній розмір заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для розрахунку пенсії, становив 19 430 грн.

Про це повідомили в Пенсійному фонді України.

Відповідний показник затвердили 25 квітня згідно із законом “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Порівняно з лютим, коли середня зарплата становила 18 589 грн, зростання склало майже 850 грн. У січні цей показник був на рівні 18 660 грн.

Для порівняння: у 2024 році середня зарплата, що враховується для пенсійного забезпечення, становила 17 486 грн.

Таким чином, за рік приріст склав майже 2 тис грн.

Попри підвищення середньої заробітної плати, реальний рівень пенсій залишається стабільно низьким.

На початок квітня 2025 року в Україні налічується 10,3 млн пенсіонерів – це на 176 тис менше, ніж торік.

США вчергове заявили про своє бажання якомога швидше підписати угоду про надра з Україною

Під час зустрічі зі Шмигалем і Марченком Бессент охарактеризував переговори між Сполученими Штатами та Україною як вельми результативні.

Про це повідомило Міністерство фінансів США.

Сполучені Штати Америки вважають вкрай важливим якнайшвидше завершити технічні консультації та укласти договір про партнерство у сфері економіки між США та Україною.

Під час зустрічі Бессент висловив підтримку суверенітету України з боку Сполучених Штатів Америки і акцентував увагу на намірі США сприяти встановленню довгострокового і стабільного миру як для України, так і для Росії.

“Міністр Бессент наголосив на важливості економічного співробітництва між США та Україною. Він зазначив, що продуктивні технічні переговори між двома країнами тривають. Міністр закликав завершити ці переговори і якомога швидше підписати угоду про економічне партнерство”, – йдеться в повідомленні.

Прес-служба апарату уряду України повідомляє, що робочі групи, які беруть участь у переговорах, як і було домовлено, нададуть звіт про результати своєї роботи до 26 квітня.

Штраф до 34 тис грн за перекази з картки на картку – у яких випадках це можливо

В Україні перекази з картки на картку є найпоширенішим способом розрахунків, проте в окремих випадках така практика може мати юридичні наслідки. За порушення податкового законодавства громадянам може загрожувати штраф у розмірі від 17 до 34 тис грн.

Про це повідомили фахівці порталу “Pravo.ua”.

Штрафів за сам факт переказу між картками немає, однак держава контролює джерела доходів громадян. Якщо фізична особа систематично отримує значні суми коштів і не сплачує податки, податкова служба може вимагати пояснень і донарахувати податок на доходи. Особливо це стосується випадків, коли перекази пов’язані з підприємницькою діяльністю, але сам бізнес не зареєстровано.

Аналогічна відповідальність може настати і для ФОПів, які приймають оплату за товари чи послуги на особисту картку, а не на рахунок підприємця.

Також банки мають право заблокувати рахунок або окремі операції, якщо виявлять ознаки підозрілих фінансових дій. Це може бути, зокрема, різке зростання суми переказів, переказ коштів у заборонені організації або перевищення встановлених банком лімітів.

Експерти радять не зловживати картковими переказами в обхід законодавства й заздалегідь ознайомитися з умовами свого банку, щоб уникнути неприємних наслідків.

Нові мита Трампа: новий удар по економіці України під час війни

Рішення Вашингтона запровадити безпрецедентні загороджувальні мита на імпорт сколихнуло світову економіку. 2 квітня 2025 року президент США Дональд Трамп оголосив про нові тарифні обмеження проти майже всіх торговельних партнерів – як суперників, так і союзників. Цей крок розпалює глобальну торговельну війну, підживлює інфляційні ризики та сіє побоювання рецесії.

Оголошені Трампом мита мають універсальний характер. Вводиться базовий 10%-й тариф на всі імпортні товари до США . Крім цього, низка країн отримала ще вищі ставки: так, для Європейського Союзу мито становитиме 20%, для Японії – 24%, Південної Кореї – 25%, Тайваню – 32%. Найжорсткіше покараний Китай – сумарний тариф для китайських товарів досягне фактично понад 50% . Під торговельний «каток» потрапили і менші економіки: 46% – для В’єтнаму, 36% – для Таїланду, близько 30% – для Індонезії та Південної Африки. США не пощадили навіть деяких традиційних союзників – від Австралії до Тайваню – а також дрібні ринки (жартують, що під мита примудрилися потрапити навіть безлюдні острови в Антарктиці). Натомість кілька ізольованих від Заходу держав — таких як Росія і Білорусь — формально уникли нових тарифів, але лише тому, що і так майже нічого не постачають до США.

Під ударом опинилися стратегічні галузі. Окремим наказом Вашингтон запровадив 25% мито на всі легкові автомобілі та вантажівки іноземного виробництва , а з травня такий самий тариф пошириться і на автозапчастини. Раніше адміністрація вже підняла до 25% мита на сталь і алюміній, розширивши їх і на готові металовироби. Тепер фактично весь промисловий імпорт – від машинобудування до хімії – здорожчає на американському ринку. Винятки мінімальні: за даними Білого дому, нові тарифи не торкнуться лише товарів, яких США самі не видобувають або не виробляють (наприклад, деякі рідкісні метали, мінерали, ліки). Таким чином, Сполучені Штати поставили більшу частину світу перед фактом: умови доступу на найбільший ринок планети суттєво погіршуються.

Трамп виправдовує свою різку протекціоністську політику принципом “взаємності”. Мовляв, нові “reciprocal tariffs” покликані вирівняти умови торгівлі: усунути бар’єри, які інші країни виставляють для американських товарів. За його словами, десятиліттями США терплять несправедливу конкуренцію. Адміністрація стверджує, що високі мита повернуть виробництва і робочі місця до Америки. Популісти з обох американських партій схвально зустріли такий крок, називаючи його “історичним”. Власне, середній імпортний тариф у США тепер підскочив до 22% – рівня сторічної давнини (початку XX століття) , тож Білий дім говорить про “нову еру” економічного націоналізму.

Для України, яка і без того переживає війну та економічну кризу, нова хвиля протекціонізму у світі – додатковий виклик. З позитивного: наша держава уникнула адресних “каральних” мит від США. В рамках тарифної реформи Україні встановлено лише загальне базове мито 10% – жодних підвищених ставок, як-от 31% для Молдови чи 20% для ЄС . Як підкреслила перша віцепрем’єр-міністер – міністер економіки Юлія Свириденко, це складно, але не критично для нас . По суті, умови торгівлі з Америкою погіршаться, але не більше, ніж для більшості інших країн світу. При цьому США демонструють розуміння особливого статусу України як союзника: Київ уже заявив про намір домагатися індивідуальних преференцій, апелюючи до стратегічного партнерства, вигідного обом сторонам .

Втім, певних втрат не уникнути. Український експорт до США становить невелику частку нашого торговельного обороту (близько 2% за даними 2024 року), але він сконцентрований у чутливих галузях. Передусім це металургія: наприклад, минулого року на поставки чавуну (для американської сталеливарної промисловості) припало $363 млн, а сталевих труб – $112 млн . Тепер ця продукція обкладена додатковим 10%-м митом, до того ж на сталь вже діяв окремий тариф 25% ще з березня. Українські металурги і так працюють у складних умовах війни; нові бар’єри можуть знизити їхню конкурентоспроможність на ринку США. Так само й аграрний експорт постраждає: близько третини наших поставок у Штати – це продукти харчування та сировина АПК. Тепер українське зерно, олія чи соки коштуватимуть для американського імпортера на 10% дорожче, що ускладнить просування цієї продукції. Хоча обсяги прямих продажів до Америки невеликі, сам прецедент насторожує.

Найбільша загроза для України – непрямі ефекти торговельної війни. Європейський Союз є головним ринком для українських експортерів, тому удари по економіці ЄС боляче відгукнуться і в нас. Якщо через дії Трампа впаде європейський експорт (наприклад, німецькі автовиробники недорахуются мільярдів виторгу у США), це може сповільнити економічне зростання в Європі і знизити попит на українські товари – від металу до продовольства. Наші виробники сировини вже відчувають глобальне просідання цін: скажімо, сталь і руда дешевшають на світових ринках на очікуваннях зниження китайського попиту . Логістика та ланцюги постачання теж під тиском. Україна під час війни вимушено перебудувала свої товарні потоки через європейські кордони; тепер же глобальні перевізники можуть зіткнутися з новими заторами і витратами через перенаправлення світових потоків в обхід США.

Нові мита Дональда Трампа пролунали тривожним сигналом для всього світу. Глобальна економіка входить у зону турбулентності: старі правила більше не діють, міжнародна торгівля стає полем бою геополітики. Для України, що перебуває на передовій як у прямому, так і переносному сенсі, це випробування на міцність. Торгова війна загрожує додати ще один удар по вітчизняній економіці. У цій тривожно-аналітичній ситуації важливо зберігати холодний розум: прораховувати ризики, відстоювати національні інтереси на переговорах і водночас бути готовими негайно реагувати на виклики.

Україна виділить ветеранам і їхнім родинам 41 млн грн на розвиток бізнесу — Мінекономіки

В Україні визначено переможців четвертої у 2025 році хвилі грантів для ветеранів війни та членів їхніх сімей. Державну підтримку у сумі 41 млн грн на створення та розвиток власних бізнес-проєктів отримають 84 особи.

Про це повідомила заступниця міністра економіки України Тетяна Бережна.

Найбільше переможців програми цього разу зареєстровано в Івано-Франківській, Одеській, Волинській та Київській областях. За словами Тетяни Бережної, ветерани найчастіше обирають бізнес у сферах оптової та роздрібної торгівлі, харчової промисловості, тимчасового розміщування та ресторанного господарства.

Серед 84 грантоотримувачів — 46 безпосередніх учасників бойових дій та 38 членів родин захисників. Більшість (71 людина) отримає гранти до 500 тис грн, дев’ять — до 250 тис гривень, ще четверо отримають максимальну суму — до 1 млн грн.

Загалом від початку 2025 року грантову підтримку отримали вже 279 ветеранів та членів їхніх сімей на суму 137 млн грн. За весь час дії програми держава підтримала 1400 ветеранів та їхніх родичів, інвестувавши у ветеранський бізнес понад 700 млн грн.

МВФ погіршив прогноз щодо економіки України на 2025 рік

Економіка України демонструє стабільність, але темпи зростання ВВП знизяться через військові дії та інфляцію.

Про це повідомляють у пресрелізі МВФ.

Незважаючи на триваючий конфлікт, економіка України демонструє стабільність. За прогнозами, у 2024 році зростання ВВП становитиме 3,5%, однак у 2025 році воно може сповільнитися до 2-3% через брак робочої сили, пошкодження енергетичної інфраструктури та затяжний конфлікт.

Інфляція продовжує збільшуватися, досягнувши 12,9% у річному вираженні в січні. Це пов’язано, насамперед, зі зростанням цін на продукти харчування та підвищенням заробітної плати. У відповідь на це Національний банк України підвищив ключову ставку на 150 базисних пунктів із грудня.

Станом на січень 2025 року міжнародні резерви України становили 43 млрд доларів США. Це стало можливим завдяки суттєвій фінансовій допомозі ззовні.

Загрози для економіки залишаються вельми значними через неясність у питаннях війни, можливості мирного врегулювання та подальшого відновлення держави.