В Україні почали формуватися депресивні регіони

Економіка України зосереджується у спокійніших регіонах. Це посилює нерівність між територіями та збільшує ймовірність появи депресивних зон.

Про це йдеться в інфляційному звіті Національного банку України.

НБУ вказує, що військовий конфлікт створює стійку структурну диспропорцію, яка обмежує можливості для економічного розвитку. Особливо страждають прикордонні та прифронтові регіони, де спостерігається руйнування інфраструктури, виснаження економічних ресурсів і масовий відтік населення.

Регулятор зазначає, що економічний розвиток постраждалих регіонів здебільшого залежить від оборонних витрат та термінового відновлення інфраструктури. Водночас ці території перебувають на етапі відновлення з найнесприятливішими стартовими умовами через значні втрати.

У звіті регіони класифіковані за ступенем ризиків та руйнувань. Найбільш постраждалі області знаходяться на передовій, включаючи Донецьку, Харківську, Запорізьку, Херсонську та Дніпропетровську. Також відзначені прикордонні та близькі до них регіони, які часто піддаються атакам і мають слабку економічну стабільність.

Найбільш успішний економічний розвиток спостерігається у західних регіонах країни, які стали основними центрами тяжіння для бізнесу, трудових ресурсів та інвестицій. Це створює помітну різницю між регіонами та визначає різні шляхи їх відновлення.

​​​​​​​У НБУ відзначають посилення розриву в аграрному секторі: у прифронтових районах значно знизився збір зернових та олійних культур, тоді як у тилових областях деякі показники навіть зросли.

Регулятор наголошує, що без послідовної державної стратегії щодо відновлення та активізації інвестиційної діяльності регіональні диспропорції можуть зберігатися протягом тривалого часу.

В Україні зросли ціни на товари та послуги

У вересні 2025 року інфляція в Україні прискорилася: споживчі ціни зросли на 0,3% порівняно з попереднім місяцем. Однак у річному вимірі зростання цін сповільнилося до 11,9%.

Про це повідомили в Державній службі статистики.

“Інфляція на споживчому ринку у вересні 2025 року порівняно із серпнем становила 0,3%, із вереснем 2024 року – 11,9%. Базова інфляція у вересні 2025 року порівняно із серпнем становила 1,3%, із вереснем 2024 року – 11,0%” , – йдеться в повідомленні.

У вересні на споживчому ринку зафіксовано зниження цін на продукти харчування та безалкогольні напої на 0,8%. Найбільш істотно (на 11,8% і 10,6%) подешевшали фрукти та овочі. Ціни на яйця, цукор і рис знизилися на 2,9-1,3%. Водночас зросли ціни на сало (на 4,0%), соняшникову олію (на 3,7%), рибу та рибні продукти (на 2,5%), кисломолочні вироби (на 1,7%), м’ясо та м’ясні продукти (на 1,6%), зернові продукти (на 0,7%) і безалкогольні напої (на 0,7%). Також подорожчали хліб (на 0,1%) і масло (на 0,1%).

У вересні інфляція прискорилася, головним чином через зростання цін на алкогольні напої та тютюнові вироби. Вартість цих товарів збільшилася на 1,2% в цілому, причому тютюнові вироби подорожчали на 1,4%, а алкогольні напої — на 1,0%.

Ціни на одяг і взуття збільшилися на 9,1% і 7,3% відповідно. Послуги освіти подорожчали на 12,4%, причому вища освіта подорожчала на 16,8%, а середня — на 8,5%.

Мита Трампа підвищили ціни на імпортні товари в США

Мита Дональда Трампа призводять до зростання цін на споживчі товари в США. При цьому загальний рівень інфляції в країні підвищується, але досить повільно.

Таку інформацію надає “Financial Times”.

Згідно з даними Бюро статистики праці, останнім часом ціни на аудіотехніку збільшилися на 14%, в той час як вартість інструментів, обладнання та витратних матеріалів зросла на 5%.

Головний економіст Національної федерації роздрібної торгівлі Марк Метьюз зазначив, що протягом останніх двох років інфляція цін залишалася на нульовому рівні, проте ситуація почала змінюватися.

“Ціни на товари майже не зростали в останні два роки. Зараз ми бачимо, що інфляція знову набирає обертів”, – пояснює Метьюз.

Багато компаній почали збільшувати ціни, щоб покрити витрати на імпортні товари, які становлять близько однієї десятої частини споживчих витрат у США.

З квітня 2025 року найбільші рітейлери збільшили вартість 11 з 29 найменувань товарів. До переліку увійшли футболки, взуття, велосипеди, посудомийні машини та спортивне приладдя.

“Це свідчить про те, що тарифи впливають і призводять до зростання цін”, – сказав Джо Фельдман, аналітик Telsey.

Внаслідок введення мит, американська мережа супермаркетів Costco зменшила тарифний вплив, що виразилося в зниженні обсягів замовлень на імпортні іграшки та прикраси. Компанія Ashley Furniture, світовий лідер у виробництві меблів, має намір збільшити ціни на більшість своїх товарів на 3,5–12%. Також тарифи на імпорт бляшаної сталі призвели до підвищення вартості продуктів у металевих банках.

МВФ погіршив прогноз щодо економіки України на 2025 рік

Економіка України демонструє стабільність, але темпи зростання ВВП знизяться через військові дії та інфляцію.

Про це повідомляють у пресрелізі МВФ.

Незважаючи на триваючий конфлікт, економіка України демонструє стабільність. За прогнозами, у 2024 році зростання ВВП становитиме 3,5%, однак у 2025 році воно може сповільнитися до 2-3% через брак робочої сили, пошкодження енергетичної інфраструктури та затяжний конфлікт.

Інфляція продовжує збільшуватися, досягнувши 12,9% у річному вираженні в січні. Це пов’язано, насамперед, зі зростанням цін на продукти харчування та підвищенням заробітної плати. У відповідь на це Національний банк України підвищив ключову ставку на 150 базисних пунктів із грудня.

Станом на січень 2025 року міжнародні резерви України становили 43 млрд доларів США. Це стало можливим завдяки суттєвій фінансовій допомозі ззовні.

Загрози для економіки залишаються вельми значними через неясність у питаннях війни, можливості мирного врегулювання та подальшого відновлення держави.

У НБУ розповіли про ціноутворення в країні

У січні інфляція в Україні становила 12,9% у річному обчисленні, що перевищило очікування Національного банку України.

Про це повідомляють на сайті регулятора.

НБУ відзначає прискорення базової інфляції до 11,7%. У докладi вказується, що збiльшення фактичних показникiв вiдносно прогнозованих значень було зумовлено значним збiльшенням цiн на товари та послуги, якi регульованi державою, а також вартiстю ринкових послуг. Це сталося через триваюче підвищення производчих втрат, зокрема витрат на енергоресурси та оплату робочої сили. Крім того, на ситуацію вплинули зміни в податковому законодавстві та регуляторній сфері.

“Медичні товари й обладнання пришвидшилося під впливом тиску з боку виробничих витрат. Також зросла вартість місцевого телефонного зв’язку”, – йдеться у повідомленні НБУ.

У відомстві також підкреслили, що вартість непродовольчих товарів зросла на 4,3% через коливання курсу валют у попередні місяці. При цьому розцінки на одежу та взуття залишилися меншими, аніж у попередньому році.

Водночас Національний банк прогнозує, що у другому півріччі 2025 року внутрішня інфляція має повернутися до стійкого зниження та наближатиметься до цільового рівня у 5%, встановленого НБУ.