П’ятьох заступників міністра оборони звільнили з посад

Кабінет Міністрів ухвалив рішення про звільнення п’яти заступників міністра оборони. Очікується, що нові члени команди будуть призначені протягом найближчих тижнів.

Про це розповів міністр оборони Михайло Федоров у Telegram.

Він повідомив, що прийнято рішення про звільнення Анатолія Клочка, Олександра Козенка, Миколи Шевцова, Володимира Заверухи та Ганни Гвоздяр.

“Дякую кожному за внесок у розвиток Міністерства оборони, реалізовані проєкти та виконані завдання. Частина з них продовжить працювати в команді Міністерства оборони в інших напрямках як радники або керівники проєктних офісів”, – зазначив міністр.

Федоров повідомив, що найближчими тижнями планується формування нової команди, яка займеться ключовими аспектами роботи.

“Це крок до оновлення міністерства, щоб виконати завдання президента – побудувати систему, яка здатна зупинити ворога в небі, просування на землі, посилити асиметричні й кіберудари по ворогу та його економіці”, – йдеться у його заяві.

Він також звернув увагу на ключові етапи досягнення поставлених цілей, першим з яких є реорганізація управління. Міністр підкреслив, що для того, щоб зупинити РФ, необхідно, щоб людський ресурс і технології функціонували з максимальною віддачею.

Кабмін вирішив обмежити доступ до публічних даних ОПК

Кабінет Міністрів України вирішив тимчасово обмежити доступ до публічної інформації про підприємства оборонно-промислового комплексу в державних реєстрах на період дії воєнного стану.

Про це оголосила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.

Українські виробники озброєнь запросили і отримали відповідне рішення, спрямоване на посилення їх безпеки і захист від можливих атак і диверсій з боку Росії.

Свириденко повідомила, що обмеження будуть введені виключно для підприємств оборонної промисловості і діятимуть тільки на час воєнного стану.

“Приховання даних відбудеться саме з публічних агрегаторів, аби будь-хто не зміг отримати ці дані. Заклали запобіжники, щоб норма стосувалася саме оборонних виробників і саме на час дії воєнного стану”, – написала прем’єр-міністр.

Уряд заявляє, що нова норма не позначиться на звітності компаній перед державними структурами та партнерами за чинними угодами.

Уряд спростив процедуру ВЛК для військових

Кабінет Міністрів запровадив нові правила для військово-лікарської комісії. Тепер усі Сили оборони проходитимуть огляд за єдиним стандартом.

Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.

Вона зазначила, що правила військово-лікарської експертизи ЗСУ тепер будуть застосовуватися до Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Нацгвардії та Управління державної охорони.

“Усі вони будуть користуватися єдиним Розкладом хвороб для визначення придатності до служби. Медогляди для військових цих органів проводитимуться у власних медзакладах, а якщо їх немає — у цивільних лікарнях за договорами”, — заявила очільниця уряду.

Вона також зазначила, що процедури медичних і військово-лікарських експертиз були спрощені, включаючи можливість їх проведення дистанційно. Це стосується військовослужбовців та осіб, які проходять тривале лікування за кордоном (12 місяців і більше), які не можуть пройти експертизу в Україні.

Свириденко продемонструвала руйнування в будівлі Кабміну

Прем’єр-міністр Юлія Свириденко відвідала будинок уряду, який вперше з початку війни постраждав 7 вересня від російської атаки.

Юлія Свириденко опублікувала відповідний допис у Facebook.

Свириденко повідомила, що ніхто не постраждав і пожежу вже ліквідували.

Джерело: Facebook

Уряд продовжить свою діяльність, незважаючи на руйнування.

“Я закликаю наших партнерів та усі держави світу перетворити розчарування діями Росії на ефективну допомогу для України – не для урядової будівлі, а для захисту наших людей по всій країні”, – написала прем’єрка.

Вона наголосила на необхідності збільшення кількості систем ППО для забезпечення захисту повітряного простору та енергетичних об’єктів України, особливо напередодні зимового сезону.

“Посильте санкційний тиск на Росію, щоб зменшити ресурси для російської військової машини”, – додала Свириденко.

Уряд запускає продаж Одеського припортового заводу

Кабінет Міністрів України прийняв рішення приватизувати Одеський припортовий завод. Державний пакет акцій буде виставлений на відкритий електронний аукціон із початковою ціною 4,5 млрд гривень.

Про це оголосила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.

“Сьогодні ухвалили рішення про приватизацію Одеського припортового заводу. Державний пакет акцій буде виставлений на відкритий електронний аукціон із початковою ціною 4,5 млрд грн”, – заявила Свириденко.

Вона зазначила, що ОПЗ — це одне з провідних хімічних підприємств України. До початку конфлікту завод випускав аміак і карбамід та займався експортом добрив.

“Але з 2022 року основне виробництво зупинене. Завод працював частково — забезпечував киснем і азотом критичні потреби, виконував функції портового хабу”, – повідомила прем’єр-міністр.

Очільниця уряду заявила, що підприємство має відновити свою повноцінну діяльність. Вона підкреслила, що це можливо тільки за участю приватного інвестора і залученні інвестицій.

“Продаж ОПЗ дозволить наповнити бюджет, створити нові робочі місця і забезпечити українських аграріїв доступом до вітчизняних добрив”, – додала Свириденко.

Кабмін пропонує ввести кримінальну відповідальність за незаконний перетин кордону у воєнний час

Кабінет Міністрів України розглядає можливість посилення заходів відповідальності для військовозобов’язаних, призовників і резервістів у разі порушення правил виїзду і перебування за кордоном.

Про це повідомив представник Кабміну в парламенті Тарас Мельничук.

Уряд затвердив відповідний законопроект і передав його на розгляд парламенту. Однією з важливих змін стане виключення статті 204-3 з Кодексу про адміністративні правопорушення. Конституційний Суд визнав цю статтю частково неконституційною і недостатньо ефективною. Уряд вважає, що чинні норми не дозволяють ефективно реагувати на випадки незаконного виїзду, тому необхідно оновити систему відповідальності. У майбутньому справи, пов’язані з незаконним перетином кордону за статтею 204-1, розглядатимуться Державною прикордонною службою. Це має прискорити та поліпшити процес реагування на подібні порушення.

До Кримінального кодексу також вносяться істотні зміни. Законопроект вводить нову обтяжуючу обставину — вчинення правопорушення в період воєнного стану. Це посилить покарання за такі дії. Наприклад, мова йде про незаконне перетинання кордону в недозволених місцях, а також про перешкоджання будівництву та пошкодження прикордонної інфраструктури.

Для військовозобов’язаних, призовників і резервістів, які перебувають за кордоном, передбачені особливі правила. Вони повинні дотримуватися певних термінів перебування за кордоном. Порушення цих правил може тягнути за собою відповідальність. Чиновники підкреслюють, що це необхідно для контролю за військовим обліком і запобігання ухиленню від служби в умовах воєнного стану.

Свириденко виступила із заявою за підсумками першого тижня роботи нового уряду

У перший тиждень роботи нового уряду було ухвалено кілька ключових рішень, які стосувалися економіки та оборони.

Про це Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко розповіла в Telegram.

“Минув тиждень від початку роботи нового уряду. На старті ми чітко визначили для себе чотири ключові пріоритети: гідність людини, безпека, розвиток економіки і відбудова”, – зазначила вона.

Свириденко стверджує, що в контексті соціальної політики одним з ключових завдань є протезування. У сфері оборони влада прийняла рішення збільшити обсяги виробництва вибухових речовин на території країни.

“Разом із Мінцифри запустили новий грантовий конкурс у межах Brave1. Наша мета – щоб усе, від обладнання до хімії, виготовлялося в Україні. Системно і в потрібних обсягах”, – наголосила прем’єр.

Уряд почав виконувати постанову Ради національної безпеки і оборони (РНБО) про введення мораторію на перевірки бізнесу для співробітників правоохоронних органів.

За словами Свириденко, підприємці сподіваються на конкретні дії з боку влади, спрямовані на зниження адміністративного контролю.

“Тому починаємо аудит усіх державних видатків. Плануємо значне скорочення бюрократичних процедур. Продовжуємо роботу з міністрами. З кожним очільником міністерства зустрічаюся окремо – напрацьовуємо конкретні плани. Вони увійдуть у Програму дій уряду”, – додала вона.

Разумков оголосив про намір відправити уряд у відставку

Дмитро Разумков, який раніше обіймав посаду спікера Верховної Ради, а тепер є народним депутатом, оголосив про намір ініціювати відставку уряду.

Він повідомив про це в соцмережах.

Нардеп висловив невдоволення роботою нинішнього уряду, назвавши її непрофесійною. Разумков звернувся до всіх депутатів із закликом підтримати цю ідею.

“Це крок, який без перебільшення буде рятівним для нашої держави. Бо якщо далі ці невігласи будуть працювати в Кабміні, ми просто втратимо все, усе те, що сьогодні боронять наші захисники”, — заявив він.

Разумков також запропонував прем’єр-міністру Денису Шмигалю добровільно скласти повноваження, якщо у нього ще є хоч крапля честі та гідності.

Уряд схвалив план будівництва бомбосховищ на десять років

Український уряд погодив план будівництва комплексу захисних споруджень цивільної оборони на 800 млрд гривень терміном до 2034 року.

Інформація про це міститься в розпорядженні № 183-Р від 4 березня 2025 року.

Фінансування проєкту здійснюватиметься переважно за рахунок міжнародної підтримки.

Завдання стратегії – створити безпечні умови для громадян України. Для цього планується побудувати мережу об’єктів, що захищатимуть людей і мінімізуватимуть збитки в умовах нанесення противником ударів сучасними засобами ураження.

Загалом на територіях, що перебувають під контролем українського уряду, налічується 62,7 тисячі об’єктів, здатних надати притулок для 48,8% громадян. А з них 54,2 тисячі вже готові до користування за призначенням.

Проєкт буде реалізовано в три етапи:

– 2025-2027 роки;
– 2028-2030 роки;
– 2031-2034 роки.

Під час першого етапу планується розширити мережу захисних споруд цивільної оборони, додавши 2 300 нових об’єктів. Це буде досягнуто за рахунок будівництва як спеціалізованих захисних споруд, так і об’єктів подвійного призначення.

На другому етапі кількість захисних споруд планується збільшити ще на 3 000. Це також буде досягнуто за рахунок будівництва як спеціалізованих захисних споруд, так і об’єктів подвійного призначення, включно із захисними спорудами, доступними для загального користування.

Нарешті, на третьому етапі планується збільшити кількість захисних споруд ще на 8 000.

Для реалізації стратегічних завдань необхідно забезпечити фінансування в розмірі приблизно 789,3 млрд гривень. Перший етап потребуватиме 151,1 млрд гривень, другий – 181,6 млрд гривень, а третій – 456,6 млрд гривень.