Британія направила Україні 1,3 млрд дол від заморожених активів РФ: деталі

Велика Британія профінансувала військову підтримку України на суму понад 1,3 мільярда доларів, використавши для цього прибуток, отриманий від заморожених російських активів.

Про це поінформувала пресслужба уряду Великобританії.

За словами міністра оборони Джона Гілі, завдяки цим коштам українська армія отримала сотні тисяч артилерійських снарядів, значну кількість зенітних ракет, комплектуючі, а також були підписані нові угоди з обслуговування та ремонту техніки і транспорту.

Він підкреслив, що Лондон переглядає боєготовність власних військ і прискорює виділення коштів, щоб бути готовими до можливого залучення своїх підрозділів для підтримки Києва.

У заяві наголошується, що Британія, як і раніше, націлена на досягнення сталого і справедливого миру для України, і тільки в цьому році на військову допомогу Києву виділено 4,5 мільярда фунтів.

Зокрема, частина цієї суми – кредит у 2,26 мільярда фунтів – надійшла Україні через спеціальний фонд, доходи якого формуються за рахунок реалізації заморожених російських активів.

Верховна Рада відхилила черговий законопроект щодо Ukraine Facility

У Верховній Раді не підтримали ініціативу, що передбачає створення механізму контролю за законністю рішень місцевих рад та запуск Єдиного реєстру їхніх нормативних актів.

Про це заявив депутат Ярослав Железняк у своєму Telegram.

Він зазначив, що крайній термін прийняття документа минув ще 31 березня, проте “за” — всього 206 посадовців, тому документ вважається відхиленим.

Даний проект належав до числа євроінтеграційних і входив до пакету зобов’язань Києва за фінансовою програмою підтримки від ЄС — Ukraine Facility.

Відомо, що раніше в Transparency International Ukraine говорили, що Україна залишається єдиною країною Європи, де на рівні законів досі не впроваджено нагляд за легітимністю рішень органів місцевого самоврядування. Прийняття цього акту могло б закрити цю прогалину.

Однак експерти висловлювали претензії до змісту документа. На їхню думку, запропоновані норми не відповідають критеріям Ukraine Facility Plan і більше нагадують посилення державного контролю, а не адміністративний нагляд, як того вимагає Європейська хартія місцевого самоврядування.

В організації також додали, що цей законопроект не вирішує практично жодного ключового завдання, тому його необхідно ґрунтовно доопрацювати до другого читання, щоб забезпечити якісне продовження реформи децентралізації.

Невідомі у цивільному затримують призовників разом з ТЦК: що відомо і чому це небезпечно

Наприкінці серпня в Кривому Розі очевидці зафіксували групу чоловіків у цивільному одязі, які разом з представниками військкомату (ТЦК) буквально хапали людей на вулиці та затягували до автомобілів.

На одному відео троє невідомих у цивільному схопили чоловіка біля трамвайної зупинки і намагалися силою посадити до машини; на іншому – декілька чоловіків тягнуть людину по вулиці до авто. За словами місцевих жителів, раніше у місті помічали лише одного “помічника” у цивільному, а тепер діє ціла група. Такі дії викликають занепокоєння: люди відчувають себе вразливими, адже затримання відбуваються просто посеред вулиці, без будь-якого попередження.

Подібні випадки по всій Україні

Силове затримання призовників на вулицях – не поодинокий інцидент, а поширена практика в різних регіонах України. В народі вже давно з’явився термін “бусифікація” – від слова “бус” (мікроавтобус), коли чоловіків примусово “пакують” в автомобілі для доставлення до військкоматів. У Львові на початку 2025 року стався гучний випадок: група осіб, серед яких були і люди без форми, імовірно разом із ТЦК, силоміць затримала чоловіка біля його будинку. Пізніше поліція заявила, що затримання здійснювали не їхні співробітники, а невідомі особи, і хто вони такі – наразі невідомо. Подібна картина спостерігалася і в інших областях. В Одесі на початку 2023 року поліція отримала щонайменше 25 заяв про можливі незаконні затримання чоловіків працівниками ТЦК просто на вулицях під час вручення повісток . Схожі скарги надходили і в інших південних областях. Інакше кажучи, “ловці призовників” у цивільному – явище, з яким стикаються чи не в усіх куточках країни.

Хто ці “люди в цивільному” і чиї накази вони виконують?

Законодавство чітко визначає, хто має право займатися врученням повісток і перевіркою документів. Як пояснюють у Територіальних центрах комплектування (ТЦК), там працюють як військові, так і цивільні особи на різних посадах. Окрім військовослужбовців у формі, є дві категорії штатних працівників без військового звання: держслужбовці (цивільні фахівці на адміністративних посадах) та працівники ЗСУ – теж цивільні особи, що допомагають у роботі центрів. Останні не мають права носити форму чи зброю і не присягають як військові. Теоретично саме такі цивільні співробітники ТЦК можуть бути тими “невідомими в цивільному”. Однак їхні повноваження обмежені суто допоміжними функціями. Жодними законами не передбачено, щоб цивільні особи (навіть штатні працівники ТЦК) силоміць затримували громадян на вулицях.

Існує ймовірність, що до “вилову ухилянтів” долучають і неофіційних осіб – волонтерів чи навіть колишніх правоохоронців. В такому разі їхній статус узагалі незрозумілий: вони не є ні військовослужбовцями, ні працівниками ТЦК, отже діють фактично на власний розсуд, без належних повноважень. Нерідко такі “помічники” не пред’являють жодних документів і не називають себе, що лише підсилює хаос. У випадку з Львівським інцидентом, наприклад, присутні на місці поліцейські в цивільному навіть не втрутилися одразу, а затримання провели інші невстановлені особи. Коли самі правоохоронці пізніше відхрестилися від цієї акції, громадськість лишилася без відповіді на питання: хто ж саме насильно забрав людину?

Поза правовим полем: відсутність регуляції і відповідальності

Така практика фактично перебуває за межами правового поля. За словами Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, навіть під час воєнного стану працівники ТЦК не мають права обмежувати свободу громадян без законних підстав чи застосовувати силу. Примусово доставити кудись людину або утримувати її можна лише за рішенням уповноважених органів. Іншими словами, ні співробітник військкомату, ні тим більше цивільна особа не можуть законно “хапати” призовника на вулиці, якщо той не вчиняє правопорушення.

На практиці ж притягнути когось до відповідальності виявляється складно. Якщо людину побили чи покалічили під час такого “вручення повістки”, то куди скаржитися? До поліції – заявляти про викрадення? Але якщо викрадачі назвалися ТЦК, поліція може розцінити це як виконання мобілізаційних заходів. Звертатися до військової прокуратури чи керівництва ТЦК? Там цілком можуть відповісти, що цивільні “помічники” не є офіційними співробітниками, отже, формально ТЦК за них не відповідає. В результаті потерпілий залишається сам на сам із проблемою, а винні можуть уникнути покарання. Правники підкреслюють, що такі дії грубо суперечать базовим принципам правової держави і Конституції. Фактично це самоправство, яке підриває довіру до влади та дискредитує Збройні сили.

Бодікамери для військкомів: вирішення чи фікція безпеки?

Щоб зробити роботу ТЦК прозорішою, запроваджено нові правила. З 1 вересня 2025 року всі працівники територіальних центрів комплектування зобов’язані носити нагрудні бодікамери і здійснювати відеофіксацію під час перевірки документів або вручення повісток. Камери повинні записувати безперервно, а запис потім зберігатиметься на захищеному сервері щонайменше 30 днів. Мета нововведення – підвищити прозорість дій військкоматів, захистити права призовників та мінімізувати конфлікти. Заборонено вимикати чи видаляти запис; за порушення передбачена дисциплінарна відповідальність аж до передачі матеріалів до правоохоронних органів . Здавалося б, відтепер будь-які зловживання при мобілізації можна буде зафіксувати на відео.

Однак тут є суттєва лазівка. Правило про бодікамери стосується лише штатних співробітників ТЦК. Якщо ж до “вручення повістки” залучені люди у цивільному, які офіційно не числяться в штаті, то на них обов’язок носити камеру не поширюється. Відтак саме найбільш спірні дії – силове затримання на вулиці сторонніми особами – можуть залишитися поза об’єктивом. Виходить, що можна обійтися “чужими руками”: офіцери ТЦК формально будуть з камерою і діятимуть згідно з інструкціями, а всю “брудну роботу” виконують їхні цивільні помічники без жодного контролю. Це створює очевидні ризики: будь-які перевищення сили або неправомірні дії з боку таких осіб не будуть зафіксовані, що ускладнить доказ їхньої вини у разі скарг. Більше того, у людей виникає підозра, що під виглядом ТЦК можуть діяти й відверто кримінальні елементи. В умовах, коли на вулицях дозволено хапати перехожих “для військкомату”, не виключені зловживання чи навіть злочини під цим прикриттям.

Висновки: країні потрібна прозорість і законність

Практика мобілізації через раптові облави цивільними “ловцями” викликає все більше обурення в суспільстві. З одного боку, країна потребує поповнення війська в умовах війни, і ТЦК скаржаться на масове ухилення. З іншого – примусова мобілізація з порушенням прав лише підриває легітимність державних дій. Експерти застерігають, що насильницьке затягування людей у війська деморалізує і самих призовників (більшість із силоміць призваних не стане ефективними солдатами і може просто дезертирувати ) та провокує конфлікти в суспільстві.

Для розв’язання проблеми потрібна більша прозорість і підзвітність дій ТЦК. Якщо ж у мобілізації залучаються цивільні особи, їхній статус та повноваження мають бути публічно визначені – або ж такі практики слід негайно припинити. Громадяни повинні знати, хто має право їх зупиняти і на якій підставі. Лише повернувши процес мобілізації у правове русло, можна зберегти довіру людей і забезпечити як поповнення армії, так і дотримання прав кожного громадянина. У демократичній правовій державі навіть найскладніші завдання не повинні вирішуватися методами, схожими на викрадення посеред білого дня.

У Миколаєві через два тижні з’явиться прісна вода у водопроводах – Свириденко

Протягом найближчих двох тижнів у водопроводах Миколаєва прісна вода повністю замінить солону.

Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.

За її словами, подача прісної води вже запущена в міські системи та резервуари водоканалу. Новий водогін зможе щодня постачати 120 тисяч кубометрів води для потреб мешканців, а також ще 50 тисяч кубометрів – для поливу сільгоспугідь.

Свириденко підкреслила, що вперше з 2022 року громадяни отримають доступ до прісної води у своїх будинках.

Український політик також розповіла, що всі комунікації – труби і насоси – розміщені під землею, а для співробітників завершують будівництво захисних укриттів. Крім того, система оснащена пультами дистанційного керування, резервними джерелами електроживлення і засобами протиповітряного захисту.

В Агентстві відновлення уточнили, що проект завершений більш ніж на 90%. Всі 136 кілометрів трубопроводу вже змонтовані двома паралельними лініями по 67,9 км кожна. Насосні станції готові на 88%. Найближчим часом планується закінчити роботи з благоустрою та відновлення під’їзних доріг.

Варто нагадати, що в 2022 році окупанти знищили основний водогін, що постачав Миколаїв. На будівництво нової системи водозабору з Південного Бугу в 2024 році з держбюджету виділили 8,7 млрд гривень.

Європа опинилася на роздоріжжі перед переговорами про введення військ в Україну — FT

Європейські країни стикаються зі зростаючим тиском, оскільки від них очікують конкретних рішень і гарантій щодо можливого розміщення багатонаціональних контингентів на території України після закінчення війни.

Про це пише видання Financial Times.

Ці сили є центральним елементом гарантій безпеки України в рамках “коаліції охочих”, яку очолюють Франція і Британія за підтримки США.

Проте, за даними газети, поки що неясно, хто з європейських партнерів готовий відправити військових на українську землю, і чи будуть ці дії закріплені взаємними оборонними угодами, що зобов’язують країни ЄС стати разом з Україною в разі нової атаки з боку Росії.

Інформовані джерела поділяють коаліцію на три табори: одні вже готові до розміщення військ — наприклад, Велика Британія; інші, на кшталт Італії, категорично проти; а більшість, включаючи Німеччину, досі не зробили остаточного вибору.

Як заявили в оточенні французького президента Еммануеля Макрона, держави, які здатні і бажають надати Києву гарантії безпеки, завершили технічну підготовку. На сьогоднішній день у ЄС є всі інструменти, щоб дати зрозуміти американцям, що європейці готові взяти на себе відповідальність, якщо вони не залишаться осторонь.

Президент США Дональд Трамп говорив європейським союзникам, що його країна забезпечить розвідку, командування, а також участь у створенні системи ППО, проте лідерство в цьому питанні має взяти на себе Європа.

Тим часом, як йдеться в статті, єдності в ЄС немає. Представники Німеччини різко відреагували на слова глави Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн про те, що Європа вже має “майже готові схеми” можливої військової присутності в Україні.

Президенти України та РФ поки не готові до миру, але незабаром “щось відбудеться” — Трамп

Президент США Дональд Трамп запевнив, що як і раніше націлений на досягнення мирних домовленостей, незважаючи на неясність навколо можливої зустрічі між українським і російським лідерами.

Про це він сказав в інтерв’ю для CBS News.

Трамп охарактеризував свій підхід як прагматичний і сповнений надії, підкресливши, що уважно стежить за тим, як обидва глави реагують на цей складний етап переговорного процесу.

Американський лідер розповів, що обговорював ситуацію з обома президентами ворогуючих країн і, не вдаючись у подробиці, запевнив, що скоро “щось відбудеться” і “ми досягнемо цього”.

Крім того, він висловив своє несхвалення ракетним атакам Росії по території України, проте підкреслив, що продовжить наполягати на необхідності мирного врегулювання.

Президент США зазначив свою переконаність у тому, що країнам вдасться знайти вихід з цієї війни.

Швеція готова розглянути продаж Україні новітніх Gripen після завершення війни

Швеція не виключає можливості передачі Україні сучасних винищувачів Gripen, однак такі поставки можливі лише після завершення війни з РФ.

Про це розповів міністр оборони Швеції Пал Йонсон, спілкуючись із журналістами Breaking Defense.

Він зазначив, що між Стокгольмом і Києвом ведеться предметний діалог щодо шведських винищувачів, зокрема, йдеться про новітні Gripen Echo, які зараз стоять на озброєнні у Швеції та Бразилії.

За словами Йонсона, перспектива передачі цих літаків розглядається як частина довгострокового співробітництва і зміцнення потенціалу українських ВПС.

Він підкреслив, що подібна угода можлива виключно після закінчення війни і в разі, якщо сторони домовляться про стратегічне партнерство.

Водночас, як уточнив шведський міністр, обмеження за термінами не поширюється на більш ранні моделі Gripen C/D.

Він додав, що Стокгольм готовий обговорювати передачу цих літаків, і нагадав про свою недавню зустріч з українським колегою в Києві з цього питання. Деталі переговорів Йонсон розкривати не став.

Зеленський домовився про додаткову систему ППО для України

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україні вдасться отримати додаткову систему протиповітряної оборони.

Про це він повідомив після зустрічі з прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен.

За його словами, посилення ППО є ключовим фактором для захисту населення від російських атак.

“Адже це безпосередньо рятує життя. І разом із партнерами з нордичних країн і Балтії ми маємо забезпечити додаткову систему й захист напередодні зими”, – наголосив Зеленський.

Він додав, що Україні потрібно мати достатньо засобів, аби протистояти повітряним ударам, оскільки Кремль розраховує на нову хвилю атак у зимовий період.

Раніше Зеленський говорив про потребу щонайменше десяти систем Patriot. Частину з них готові придбати союзники: дві – Німеччина, одну – Норвегія, ще один комплекс профінансують Нідерланди.

Експрезидент Польщі Дуда заявив, що Україна з першого дня війни прагнула втягнути НАТО

Колишній президент Польщі Анджей Дуда заявив, що Україна з першого дня повномасштабної війни намагалася втягнути Польщу та інші країни НАТО у збройний конфлікт.

Про це він сказав в інтерв’ю, яке цитують медіа.

Як приклад він навів інцидент із падінням ракети на території Польщі восени 2022 року. За його словами, президент України Володимир Зеленський тоді вимагав негайно заявити, що це була російська ракета. Дуда погодився з оцінкою журналіста, що таким чином Київ хотів втягнути Варшаву у війну.

“Очевидно, це було б в їхніх інтересах. Для України найкращим сценарієм стало б, якби країни НАТО воювали разом із ними проти РФ. Ми теж так діяли б на їхньому місці. Але Польща як держава-член НАТО не могла на це погодитися”, – зазначив Дуда.

За його словами, прагнення України отримати безпосередню військову підтримку Альянсу є природним, однак офіційна Варшава дотримується обережної позиції та не готова до прямого втручання.