Трамп: у Зеленського “нічого немає” без схвалення Білого дому

Президент США Дональд Трамп напередодні переговорів з українським колегою Володимиром Зеленським дав зрозуміти, що тільки він визначає, чи буде реалізований будь-який мирний план щодо України, оскільки вважає себе ключовою фігурою в питанні угоди між Києвом і Москвою.

Про це він розповів у розмові з журналістами Politico.

У статті йдеться, що мирна ініціатива Зеленського, яка включає 20 пунктів, не знайшла підтримки з боку США. Трамп заявив, що “український лідер нічого не має”, поки він це не схвалить, однак додав, що розгляне на зустрічі пропозиції Києва.

Видання зазначає, що американський президент досить холодно сприйняв ідеї глави української держави, які були представлені як демонстрація готовності до компромісів без поступок територій, і не поспішає ставати їх прихильником. Водночас, за його словами, майбутні переговори можуть принести свої плоди.

Очікується, що зустріч Трампа і Зеленського відбудеться завтра на курорті Палм-Біч о 22:00 за київським часом.

Росія атакувала Київ: третина столиці залишилася без електрики

В ніч на 27 грудня російські війська завдали ударів по Києву, в результаті чого постраждало вісім осіб.

Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.

За його даними, пожежі спалахнули в Голосіївському, Оболонському, Деснянському, Дніпровському, Солом’янському та Дарницькому районах. В основному горіли автодороги, станції техобслуговування, а також багатоповерхівки та приватні споруди. Після обстрілів над містом завис густий смог.

Кличко додав, що масований удар армії РФ призвів до перебоїв з подачею електрики і тепла. Він стверджує, що майже третина киян залишилася без опалення.

На лівобережжі Києва частина районів повністю знеструмлена. Енергетичні служби без зупинки працюють над відновленням електропостачання. У ДТЕК уточнили, що через обстріл були введені екстрені відключення світла.

РФ може планувати розміщення “Орєшніка” на колишній авіабазі в Білорусі – Reuters

Росія, ймовірно, готується розмістити нові гіперзвукові балістичні ракети з можливістю ядерного оснащення на території колишньої військової авіабази на сході Білорусі.

Про це інформує агентство Reuters, посилаючись на аналіз супутникових знімків, проведений двома аналітиками.

Фахівці оцінюють у 90% ймовірність того, що мобільні комплекси “Орєшнік” опиняться на об’єкті біля Кричева в Могильовській області, за 307 км від Мінська і приблизно за 478 км від Москви.

Американські експерти, які досліджували знімки Planet Labs, зафіксували стрімкий початок будівельних робіт між 4 і 12 серпня. За їхніми словами, характерні риси об’єкта вказують на створення російської бази для стратегічних ракет.

Вони стверджують, що на фотографії від 19 листопада чітко видно “перевалочний вузол військового призначення”, оточений парканом і пристосований для доставки поїздом ракет, мобільних пускових установок і супутнього обладнання.

Ще одна ознака – залита бетоном площадка на краю колишньої злітної смуги, яку потім засипали ґрунтом. На думку експерта, це типовий прийом для маскування ракетних позицій.

У статті йдеться, що подібні дії здатні значно розширити можливості РФ щодо нанесення ударів ракетами по країнах Європи.

Крім того, ряд фахівців вважає, що поява “Орєшніка” в Білорусі лише підкреслює зростаючу ставку Кремля на ядерний шантаж у спробах зупинити передачу Україні західного озброєння, здатного вражати цілі в глибині РФ.

З 2026 року українських вчителів чекає підвищення зарплат – Свириденко

Кабінет міністрів схвалив збільшення зарплат педагогічним працівникам, тож із січня 2026 року виплати зростуть на 30%, а з вересня – ще на 20%.

Про це заявила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.

За її інформацією, для втілення ініціативи кошти вже закладені в держбюджеті на перші вісім місяців 2026 року. На освітню субвенцію між місцевими бюджетами розподілили 91,8 млрд грн, ще 21,4 млрд грн направили на коригування виплат без збільшення загального обсягу витрат.

Крім того, Свириденко зазначила, що з січня по серпень 2026 року понад 409 тисяч українських педагогів щомісяця отримуватимуть надбавки за роботу в непростих умовах. Серед них 25,5 тисячі вчителів, які працюють у прифронтових регіонах. На ці цілі МОН передбачило 10,37 млрд грн.

Глава уряду також підкреслила, що відомство продовжує оновлювати навчальні програми та впроваджувати сучасні методики в рамках реформи Нової української школи, щоб фінансові рішення безпосередньо відбивалися на якості навчання.

Україна посилює сектор безпеки та оборони через впровадження стандартів НАТО

Україна продовжує впровадження стандартів НАТО у сфері безпеки та оборони, зосереджуючись на зміцненні доброчесності, ефективного врядування та протидії корупції.

Про це йшлося під час Міжнародного науково-практичного форуму “Ефективне врядування та виховання доброчесності в секторі безпеки та оборони”.

У заході взяли участь представники НАЗК, Міністерство оборони України, Національного університету оборони, а також делегації НАТО. Серед високопосадовців був присутній міністр оборони України Денис Шмигаль.

Під час форуму наголошувалося, що впровадження міжнародних стандартів управління в оборонному секторі є ключовою умовою підвищення стійкості держави в умовах війни, а також важливим елементом інтеграції України до євроатлантичного безпекового простору.

У НАЗК зазначили, що відомство системно працює над запровадженням антикорупційних механізмів, сумісних із підходами країн-членів НАТО, зокрема в питаннях управління ризиками, прозорості процесів та підзвітності в секторі оборони.

Співпраця між НАЗК, Міністерством оборони та Національним університетом оборони розглядається як стратегічна – вона має забезпечити підготовку кадрів нового покоління, здатних працювати за принципами доброчесності, цивільного контролю та міжнародних стандартів безпеки.

Учасники форуму підкреслили, що посилення інституційної спроможності оборонного сектору та боротьба з корупцією залишаються одним із пріоритетів України на шляху до зміцнення національної безпеки та подальшого зближення з НАТО.

Зеленський допускає створення демілітаризованої зони на Донеччині як можливу умову мирних переговорів – ЗМІ

Президент України Володимир Зеленський заявив про готовність розглянути варіант виведення українських військ з окремих районів східної частини Донецької області з метою створення демілітаризованої зони.

Про це повідомляє УНН.

За даними західних медіа, територіальне питання тривалий час залишалося ключовою перешкодою для переговорів щодо припинення війни. Водночас останні заяви українського президента свідчать про пошук компромісних підходів після тривалих і складних консультацій із міжнародними партнерами.

Зеленський зазначив, що одним із варіантів може бути створення в демілітаризованих районах вільної економічної зони. При цьому українська сторона наполягає, що будь-які домовленості мають бути взаємними та передбачати виведення російських військ з відповідних територій. Наразі готовності Москви до таких кроків не зафіксовано.

Президент також повідомив, що можливі територіальні рішення можуть бути винесені на загальнонаціональне голосування. Інший сценарій, який обговорюється, передбачає фіксацію фактичної лінії зіткнення в окремих регіонах із подальшим міжнародним контролем без остаточного врегулювання їхнього статусу.

Російська сторона продовжує заявляти про анексію Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, а також Криму. В Україні наголошують, що ці території є тимчасово окупованими, а відмова від них суперечитиме Конституції.

Окрім територіального питання, серед ключових розбіжностей на переговорах залишаються чисельність українських Збройних сил та майбутній контроль над стратегічними об’єктами, зокрема Запорізькою атомною електростанцією, яка перебуває під російською окупацією з 2022 року.

Водночас президент повідомив, що більшість позицій із американською стороною вже узгоджені. За підсумками переговорів підготовлено кілька проєктів документів, які стосуються гарантій безпеки, відновлення України та базових рамок завершення війни. Консультації з партнерами планують продовжити найближчим часом.

До кінця року Україна отримає 3 млн FPV-дронів – Шмигаль

До кінця поточного року Сили оборони України отримають близько 3 мільйонів FPV-дронів.

Про це заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, коментуючи темпи нарощування оборонного виробництва.

За його словами, обсяг постачань безпілотників майже у 2,5 раза перевищує показники минулого року. Значна частина FPV-дронів уже перебуває у розпорядженні військових підрозділів, а основне виробництво зосереджене всередині країни.

Крім того, упродовж року українські військові отримали майже 15 тисяч наземних роботизованих комплексів. Такі системи застосовують для виконання широкого спектра завдань — від логістики та евакуації до інженерних і бойових операцій.

Уряд підкреслює, що роль безпілотних і роботизованих систем на полі бою стрімко зростає, а розвиток власного виробництва інноваційних засобів ведення війни залишається одним із ключових пріоритетів держави.

Також повідомляється, що Україна отримає сучасні системи протиповітряної оборони нового покоління від Франції. Після розгортання вони мають стати одними з найпотужніших у складі українських сил ППО. Перші поставки очікуються у 2026 році.

Українські Сили оборони продовжують послідовно нарощувати технологічний потенціал, зосереджуючись на дронах, роботизованих системах і сучасному озброєнні для посилення обороноздатності країни.

Європа має взяти на себе відповідальність за захист України від повітряного терору – The Telegraph

Європейські країни повинні активніше долучитися до захисту України від російських повітряних атак, адже відповідальність за подальшу підтримку Києва дедалі більше переходить саме до Європи.

Про це заявив оглядач британського видання The Telegraph Хеміш де Бретон-Гордон.

На його думку, Росія свідомо продовжує масовані удари по українських містах, зокрема й у святковий період. Основною метою таких атак є знищення енергетичної інфраструктури, щоб залишати цивільне населення без світла та тепла в зимовий час.

Автор наголошує, що йдеться не про побічні наслідки бойових дій, а про цілеспрямовану стратегію тиску на мирних жителів. Він проводить паралелі з діями Росії в Сирії, де подібні методи використовувалися для деморалізації населення та зламу спротиву.

У матеріалі зазначається, що сподівання на те, що Кремль обмежиться лише Україною, є небезпечним самообманом. Оглядач нагадує про Будапештський меморандум 1994 року та події початку 2022 року, коли нарощування російських військ пояснювали «навчаннями», які згодом переросли у повномасштабне вторгнення.

За його словами, віра в нові обіцянки Москви означає ігнорування уроків останніх десятиліть. Саме тому Європа, на переконання автора, має діяти не деклараціями, а реальними інструментами стримування.

Одним із ключових кроків він називає посилення протиповітряної оборони України та захист критичної інфраструктури. Оглядач підкреслює, що надання систем ППО не є ескалацією, а спрямоване виключно на захист мирного населення від ракетних і дронових атак.

У колонці також зазначається, що європейські держави за наявності політичної волі володіють необхідною технікою, озброєнням і підготовленими екіпажами, здатними суттєво обмежити можливості Росії для ведення повітряного терору. Демонстрація готовності до реальних дій, на думку автора, може стримати подальшу агресію Кремля.

Штайнмаєр у різдвяному зверненні заявив про солідарність Німеччини з Україною

Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр у різдвяному зверненні до громадян висловив солідарність з Україною та наголосив на підтримці українців у війні, яку проти них уже майже чотири роки веде Росія.

Про це повідомляє “Укрінформ”

Глава держави зазначив, що підтримка Німеччини не обмежується лише найближчими сусідами, і підкреслив, що німецьке суспільство думає про українців, які змушені жити в умовах повномасштабної війни.

Штайнмаєр звернув увагу на активні міжнародні зусилля з пошуку шляхів припинення бойових дій. За його словами, ці процеси викликають у людей як надію, так і занепокоєння, однак водночас є обнадійливим знаком і свідченням того, що європейські країни дедалі більше усвідомлюють власну силу, спільні цінності та відповідальність.

Президент ФРН наголосив, що свобода, мир і демократичне самовизначення залишаються базовими цінностями, від яких Європа не має наміру відмовлятися – ні заради себе, ні заради своїх партнерів. Він зазначив, що відданість цим принципам вимагатиме рішучості та готовності до складних рішень.

У різдвяному зверненні Штайнмаєр також використав символ світла як уособлення надії та внутрішньої сили, яка допомагає людям долати труднощі та темряву. Він закликав громадян слухати одне одного, зберігати повагу та єдність у непрості часи.

Різдвяне звернення президента є усталеною традицією в Німеччині з 1970 року. Щороку наприкінці грудня глава держави підсумовує рік у зверненні до громадян, тоді як канцлер країни виступає з новорічною промовою.