Франція стала головним джерелом розвідувальної інформації для України

Президент Франції Макрон натякнув, що Сполучені Штати зменшили обсяг розвідувальної підтримки для України, в той час як його країна тепер лідирує як головне джерело інформації для Києва.

Про це повідомляє “Business Insider”.

Заяви французького лідера вказують на зміну характеру участі Заходу в конфлікті, а також “мають на увазі, що США, ймовірно, обмежили своє військове співробітництво з Україною”.

Видання підкреслило, що в березні 2025 року США тимчасово припинили обмін розвідданими і допомогу Україні. У той період адміністрація Трампа вела переговори про досягнення перемир’я між Києвом і Москвою. Приблизно через тиждень Вашингтон оголосив про відновлення обміну інформацією.

“Поки що неясно, чи продовжував Пентагон надавати розвіддані в тому ж обсязі, що і за адміністрації Байдена”, – підкреслили автори матеріалу.

Журналісти зазначили, що співпраця США і України в області обміну розвідданими була настільки тісною, що “представники обох країн здійснювали спільну діяльність на одному об’єкті для координації військових операцій”.

У той період американська розвідка відігравала ключову роль, надаючи українським збройним силам інформацію про цілі та оперативну обстановку, особливо коли ті застосовували системи американського виробництва для атак.

ГУР отримуватиме цінні відомості від японської розвідки

Японія не афішує свою допомогу Україні, але нещодавні обговорення дають підстави вважати, що Токіо може посилити підтримку Києва у сфері розвідки, особливо якщо Сполучені Штати знову послаблять свою допомогу.

Про це інформує “Intelligence Online”.

Організація “Інститут піонерів космосу” (iQPS), яка базується в університеті Кюсю і займається розробкою і запуском супутників, уклала договір із Головним управлінням розвідки України. У рамках цієї угоди iQPS надаватиме українській стороні супутникові знімки, отримані за допомогою радара із синтезованою апертурою (SAR). Договір було підписано минулого тижня.

За наявними даними, контакти між представниками України та Японії з цього питання почалися ще наприкінці лютого. Після того як 6 березня США відсторонили свого розвідника в Україні, переговори активізувалися. Однак незабаром США відновили підтримку, і контакти продовжилися.

В Японії існує організація, яка надаватиме допомогу українській службі розвідки. У розпорядженні цієї організації перебуває п’ять супутників із радарами для спостереження, ще один супутник буде запущено до кінця 2026 року.

Проте обидві сторони встановили часовий ліміт у два-три місяці для впровадження інструментів програмування та їхньої інтеграції в систему ГУР.

Японія виділить Україні фінансову допомогу в розмірі одного мільярда доларів. Ці кошти будуть спрямовані на компенсацію втрат, пов’язаних із припиненням американської фінансової підтримки.

Наразі Головне управління розвідки працює над тим, щоб забезпечити незалежність від американських розвідданих, якщо США знову припинять допомогу.

За інформацією журналістів, майбутнє України в галузі радарів стає більш визначеним завдяки iQPS. Раніше радіолокаційні зображення Києву обіцяли надати компанії Iceye з Фінляндії та SAR-Lupe і SARah з Німеччини. Також розвіддані надаватиме Італія через Cosmo-SkyMed і Cosmo-SkyMed 2.

“У сукупності ці можливості здатні передавати більше радіолокаційних зображень, ніж ті, які Національне розвідувальне управління США надавало раніше власними силами і через комерційних операторів, таких як Capella Space і Umbra”, – йдеться у статті Intelligence Online.

Україна не має у своєму розпорядженні всього необхідного обладнання для отримання оптичних даних. Незважаючи на те, що країна має доступ до супутників Pléiades Neo, які належать європейській компанії Airbus Group, а також розширені права на використання зображень із французьких супутників, Києву все ще бракує того, що надавали американці – або безпосередньо, або через доступ до комерційних зображень від Maxar і BlackSky.

Наразі, на думку журналістів, у Європі не існує жодного оператора, який міг би скласти конкуренцію американським компаніям у наданні оптичних супутникових зображень. Навіть після того, як на початку березня було офіційно відновлено передачу інформації, Білий дім продовжує обмежувати доступ до даних, пов’язаних із територією Російської Федерації.