В Україні буде створено національну систему оперативного реагування на кібератаки

Парламент затвердив закон, спрямований на підвищення рівня захисту інформації та забезпечення кібербезпеки державних інформаційних ресурсів та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.

Про це повідомив Олександр Федієнко, член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

“Сьогодні відбулася історична подія. Парламент ухвалив у другому читанні законопроєкт №11290”, – написав народний депутат.

Як він повідомив, за ухвалення закону проголосували 240 народних обранців.

У документі йдеться про те, як зміцнити національну систему захисту від кіберзагроз. У ньому також ідеться про розширення повноважень спеціалізованих організацій і про залучення експертів із приватного сектору.

Зокрема, пропонується сформувати професійне співтовариство експертів у галузі кібербезпеки в усіх державних структурах, де обробляються конфіденційні дані громадян України.

Відповідно до законодавства, необхідно розробити та забезпечити роботу національної системи реагування на інциденти у сфері кібербезпеки, кібератаки та кіберзагрози, що можуть зачепити інформаційні, електронні комунікаційні та інформаційно-комунікаційні системи, де обробляються державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом, захист якої передбачено законом. Також потрібно забезпечити захист об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.

За функціонування цієї системи відповідає Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації.

До структури національної системи захисту від кіберзагроз увійдуть: CERT-UA, а також спеціалізовані групи реагування на інциденти у сфері кібербезпеки, кібератаки та кіберзагрози, ініційовані державними або місцевими органами влади.

Також у законі встановлюються єдині вимоги до криптографічного та технічного захисту інформації, а також до кіберзахисту. Передбачається протидія технічним розвідкам і запроваджується система оцінки рівня кіберзахисту.

Підписано закон про підвищення акцизу на тютюнові вироби

Президент України Володимир Зеленський поставив підпис під законом № 11090, який передбачає збільшення акцизного збору на тютюнові вироби.

Таку інформацію надав народний депутат Ярослав Железняк.

Представник депутатського корпусу звернув увагу на те, що з моменту схвалення законопроєкту Верховною Радою минуло понад три місяці, перш ніж його було підписано.

Зміни до акцизів на тютюнові вироби було внесено з метою приведення українського законодавства у відповідність до вимог Євросоюзу.

У зв’язку з цим, щоб не допустити зростання цін через інфляцію, ставки акцизів на тютюнові вироби розраховуватимуть у європейській валюті.

У 2025 році акцизний податок на тисячу цигарок із фільтром становитиме 78 євро. У 2026 році він збільшиться до 82 євро, а у 2027 році – до 86 євро. У 2028 році ставка акцизу сягне 90 євро за тисячу сигарет із фільтром.

В Україні можуть підвищити пенсії, зарплати та прожитковий мінімум: у Раді зареєстровано новий законопроєкт

Народні обранці України направили на обговорення до Верховної Ради проєкт закону, який передбачає підвищення мінімальних розмірів пенсій, зарплат і прожиткового мінімуму 2025 року.

Про це йдеться в оприлюдненому проєкті законопроєкту №12462.

У документі описується процес поступового збільшення мінімального розміру оплати праці та інших виплат. Передбачається, що мінімальна заробітна плата переглядатиметься тричі: у квітні, липні та жовтні.

У проєкті закону визначено кроки щодо збільшення розміру прожиткового мінімуму і мінімальних пенсійних виплат.

Наразі літні громадяни України отримують мінімальний розмір пенсії в розмірі 2 361 гривні. З 1 квітня сума буде збільшена до 3 407 гривень, з 1 липня – до 4 808 гривень, а з 1 жовтня – до більш ніж 7 000 гривень.

З 1 квітня прожитковий мінімум для працездатних громадян підвищиться до 5400 гривень. З 1 липня він становитиме 7620 гривень, а з 1 жовтня – 11184 гривні.

Загалом виплати збільшаться на кілька тисяч гривень.

Президент підписав закон про підвищення військового збору до 5%

У 2025 році в Україні відбулося підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%. Цей збір, який було запроваджено 2014 року для фінансової підтримки Збройних Сил, тимчасово збільшено для покриття витрат на оборону.

Такий закон підписав Президент України

Нові тарифи будуть актуальні до закінчення воєнного стану, після чого повернуться до колишнього рівня.

Від сплати військового збору звільнено такі види доходів, як декретні виплати, субсидії, аліменти, витрати на відрядження і невеликі презенти.

Військовослужбовці та співробітники силових відомств також не платять цей податок зі своїх заробітних плат, але повинні сплачувати його з доходів, отриманих від оренди або продажу майна.

Фахівці вважають, що підвищення ставки може позначитися на розмірі орендної плати. Існує ймовірність, що частина орендодавців намагатиметься уникнути оподаткування, приховуючи частину угод.

Введення нового військового збору стане додатковим фінансовим навантаженням для багатьох громадян України, але водночас дасть змогу поповнити бюджет і спрямувати кошти на потреби оборони країни.

У Верховній Раді розглядається можливість введення відповідальності за неправомірну мобілізацію

Посадові особи ТЦК і лікарі, що входять до складу ВЛК, можуть бути притягнуті до відповідальності за недотримання правил мобілізації.

Текст відповідного законопроекту було оприлюднено на веб-сторінці Верховної Ради.

У парламенті розглядають можливість притягнення до кримінальної відповідальності співробітників територіальних центрів комплектування та військово-лікарських комісій за недотримання правил призову та медичного огляду.

“Прийняття закону дозволить забезпечити правовий механізм для оперативного розслідування фактів порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені керівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, головами та членами військово-лікарських комісій”, – йдеться в пояснювальній записці.

Згідно з новою ідеєю, військові комісаріати нестимуть відповідальність за незаконний призов громадян, які не підлягають мобілізації, а також за незаконне звільнення військовозобов’язаних від призову.

Як запобіжний захід за подібні діяння може бути застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді обмеження по службі строком до 2 років, направлення в дисциплінарний батальйон на аналогічний період або позбавлення волі на строк до 5 років.

В умовах воєнного стану термін ув’язнення може бути продовжено до 3-8 років, а також може бути призначено додаткове покарання у вигляді заборони обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 1 до 3 років.

Якщо лікар порушить правила проведення медогляду в умовах воєнного стану, то йому може погрожувати притягнення до відповідальності.

Згідно із законопроєктом, за цей злочин має настати покарання у формі позбавлення волі строком від 3 до 8 років. Також можливе обмеження права займатися певною діяльністю або обіймати певні посади впродовж від 1 до 3 років.

Рада може ухвалити розкриття конфіденційної інформації про банківські операції

Міністерство фінансів спільно з Національним банком розпочали роботу над законопроєктом, який передбачає розкриття в банківської таємниці.

Про це заявив Міністр фінансів Сергій Марченко на власній сторінці у Facebook.

Згідно з актуальною інформацією, наразі кінцевого рішення стосовно питання немає, але у банківських колах вважають, що законопроєкт буде схвалено Верховною Радою і підписано президентом найближчим часом.

На думку фахівців, це повʼязано із тим, що уряд країни активно працює над поповненням державного бюджету, який зараз приблизно наполовину формується рахунок міжнародної допомоги.

БЗВП стане обов’язковою дисципліною у всіх українських вишах з 2025 року

Президент України підписав закон, який замінює обов’язкову термінову службу базовою військовою підготовкою та запроваджує систему онлайн-обліку молодих людей віком 17 років, які перебувають за кордоном.

Оновленаї версія закону, який почав діяти у травні минулого року, впроваджує базову загальновійськову підготовку у вишах України з 1 вересня 2025 року. Ця дисципліна стане обов’язковою для всіх юнаків. Дівчата зможуть вивчати БЗВП за власним бажанням.
Наразі, після закінчення навчання, студенти отримуватимуть:
  • військово-облікову спеціальність;
  • навички та вміння поводження зі зброєю та вибуховими пристроями;
  • знання щодо домедичної допомоги пораненим та поведінки на полі бою.
Також, щоб отримати роботу у поліції, прокуратурі чи органах влади, необхідно буде пройти БЗВП. Проте ця норма набуде чинності лише за рік — з 1 вересня 2026 року.
Нагадаємо. що у початковій версії законопроекту № 12076, розглянутій у першому читанні, пропонувалося, щоб жінки, які пройшли базове військове навчання, автоматично були включені до системи військового обліку та могли бути призвані на військову службу у разі потреби.
Депутат Гончаренко повідомив, що тепер проходження базової військової підготовки та постановка на військовий облік для жінок стануть добровільними. Раніше ці процедури були обов’язковими.