Рада схвалила угоду про кредит ЄС для України на 90 млрд євро

Верховна Рада ратифікувала угоду з Євросоюзом про надання Україні кредиту на суму до 90 млрд євро. Кошти мають надходити у 2026–2027 роках у рамках європейської програми підтримки України.

Документ підтримали 298 народних депутатів.

Основна частина фінансування буде спрямована на військові потреби. За словами міністра фінансів Сергія Марченка, 60 млрд євро планують використати для посилення оборонно-промислового потенціалу, ще 30 млрд євро — для підтримки державного бюджету.

Уже цього року Київ розраховує отримати 28,3 млрд євро на закупівлю озброєння та 16,7 млрд євро у вигляді макрофінансової допомоги. В уряді вважають, що ці кошти допоможуть покривати ключові витрати воєнного часу та підтримувати фінансову стабільність держави.

Окремо в угоді прописано механізм повернення кредиту. Україна повинна буде погашати його лише в разі отримання репарацій від Росії, і саме за рахунок цих коштів. Президент Володимир Зеленський назвав ратифікацію одним із важливих рішень для стабільності країни, захисту людей та відновлення після ударів.

У травні Україна отримає кредит від ЄС на військові потреби

У травні Україна очікує на надходження траншу кредиту від Європейського Союзу на потреби оборони у розмірі 28,3 млрд євро.

Про це повідомила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа.

«Кредит від ЄС Ukraine Support Loan у розмірі 45 млрд євро складається з двох частин: транш військової підтримки — надійде у травні, та бюджетної — у червні. Йдеться про 28,3 млрд євро на оборонні потреби та 16,7 млрд євро на покриття дефіциту бюджету», — повідомила голова комітету.

Підласа заявила, що виділені кошти на військову підтримку будуть використані для придбання та виробництва озброєння.

Зеленський сподівається на скоріше призначення Федорова на посаду міністра оборони

Президент висловив упевненість у тому, що народні обранці проголосують за кандидатуру Федорова у Верховній Раді.

Володимир Зеленський повідомив про це у вечірньому зверненні.

Президент України повідомив, що призначення Михайла Федорова на посаду міністра оборони планується наступного тижня.

Зеленський ознайомився з доповіддю Федорова, де був представлений план щодо захисту України та стратегічні рішення в галузі оборони. Президент висловив упевненість, що народні обранці підтримають кандидатуру нового міністра оборони на голосуванні у Верховній Раді.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що країна розробила конкретні стратегії як для зміцнення обороноздатності, так і для дипломатичного просування своїх інтересів. Проте, ключовим фактором для досягнення успіху залишається готовність міжнародних союзників до активних дій і тиск на Росію. Зеленський підкреслив, що завершення конфлікту можливе тільки при посиленні тиску на державу-агресора.

В Україні з вересня починає діяти закон “Про лобіювання”

З 1 вересня в Україні набирає чинності закон “Про лобіювання”, прийнятий Верховною Радою в лютому 2024 року. Це перший нормативний акт, що регулює взаємодію бізнесу та громадських організацій з державними структурами.

Закон визначає лобіювання як спроби вплинути на рішення державних органів або місцевого самоврядування заради комерційних інтересів.

Питання, пов’язані з мобілізацією, введенням воєнного або надзвичайного стану, використанням ЗСУ, територіальною цілісністю України та амністією, не підлягають лобіюванню. Таким чином, лобіювання не зачіпає ключові функції держави.

Лобіюванням можуть займатися фізичні особи, які мають повну цивільну дієздатність, українські компанії, а також іноземні фірми з представництвами в країні. Державним службовцям, політичним партіям, органам влади, засобам масової інформації та релігійним організаціям займатися лобізмом заборонено.

Для забезпечення прозорості створено реєстр, який буде вести НАЗК. Право лобіювати рішення буде надано тільки тим, хто пройде офіційну реєстрацію.

Лобісти зобов’язані кожні півроку подавати звіти про свою діяльність до реєстру прозорості. У цих звітах вони вказують своїх клієнтів, конкретні питання, щодо яких ведеться лобіювання, витрати та зустрічі з представниками органів влади. За недотримання цієї вимоги передбачені штрафи. Контроль за дотриманням правил здійснює НАЗК, який має повноваження перевіряти достовірність наданих даних і притягати до відповідальності за порушення.

У Раді запропонували змінити межі Донецької та Луганської областей

У Верховній Раді зареєстрували проект постанови про зміну адміністративно-територіального устрою Донецької та Луганської областей.

Відповідний проект постанови “Про зміни в адміністративно-територіальному устрої Донецької, Дніпропетровської, Луганської і Харківської областей” №13666 від 20 серпня ініційований народним депутатом Ганною Скороход і зареєстрований на сайті парламенту.

У пояснювальній записці до документа йдеться, що в Донецькій та Луганській областях вживаються заходи для захисту населення, забезпечення безпеки держави та оборони України у відповідь на військову агресію Російської Федерації. В результаті цих дій були порушені адміністративні зв’язки між деякими населеними пунктами.

“Зазначена обставина негативно вплинула на стан фінансового забезпечення установ освіти та охорони здоров’я. Також це стосується надання соціальних допомог населенню підконтрольних українській владі територій Донецької і Луганської областей”, – йдеться в документі.

Верховна Рада пропонує внести зміни до адміністративно-територіального устрою Донецької, Дніпропетровської, Луганської та Харківської областей. Зокрема, пропонується приєднати неокуповані території Краматорського та Бахмутського районів Донецької області, а також Сватівського та Сєвєродонецького районів Луганської області до Харківської області. Також пропонується приєднати неокуповані території Волноваського та Покровського районів Донецької області до Дніпропетровської області.

Зеленський запропонував Раді ратифікувати історичну угоду з Великою Британією

Глава держави Володимир Зеленський направив до парламенту проєкт закону №0332, який передбачає ратифікацію угоди з Великою Британією, що має історичне значення.

Інформація опублікована на сайті Верховної Ради.

У січні поточного року Велика Британія та Україна уклали договір про співпрацю терміном на сто років. Ця угода дозволить зміцнити взаємодію між країнами в різних сферах: від торгівлі та безпеки до науки, освіти та культури.

“Відносини України та Великої Британії близькі як ніколи. Ми вийшли на новий рівень, це більше, ніж стратегічні відносини. Ми підписали угоду про 100-річне партнерство”, – сказав Зеленський.

Метою документа є розвиток військової взаємодії між державами в сфері морської безпеки. Для цього планується створити нову структуру, яка забезпечуватиме безпеку в Балтійському, Чорному та Азовському морях і протидіятиме російській агресії.

Також передбачається об’єднати зусилля фахівців для розвитку науково-технічного співробітництва в таких галузях, як охорона здоров’я, сільське господарство, космос, безпілотні літальні апарати. Крім того, планується реалізувати освітні проекти, які сприятимуть зміцненню дружніх відносин між країнами.

На додаток до цього, буде впроваджена система контролю, розроблена у Великій Британії, яка дозволить відстежувати переміщення зерна, незаконно вивезеного з територій, що тимчасово перебувають під контролем Росії.

У документі також підкреслюється важливість співпраці з Великою Британією в таких галузях, як енергетика, видобуток критично важливих ресурсів і виробництво “зеленої” сталі.

“Великобританія та Україна будуть разом працювати на світовій арені, долати торговельні бар’єри та зміцнювати культурні зв’язки. Вони будуть підтримувати один одного в оновленні, перебудові та реформах для майбутніх поколінь”, – заявили в уряді Британії.

У британському уряді підкреслили, що 100-річне партнерство – це важливий крок до забезпечення довгострокової безпеки України.

Стефанчук оголосив дату засідання Ради щодо закону про НАБУ та САП

Голова Верховної Ради анонсував, що 31 липня парламент розгляне законопроєкт президента Зеленського про розширення повноважень НАБУ та САП.

Руслан Стефанчук поділився цією інформацією в дописі на сторінці у Facebook.

“Під час розгляду цього законопроєкту буду пропонувати прийняти його одразу за основу та в цілому, а також підтримати його невідкладне підписання. Крім цього, парламент розгляне й інші важливі законодавчі ініціативи”, – зазначено в повідомленні.

22 липня парламент ухвалив закон, який істотно обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ), створеного в 2015 році за підтримки США та інших західних партнерів.

Після того як стало відомо про ухвалення закону, в різних містах України пройшли масові акції протесту.

Президент вніс до Ради проєкт закону про незалежність НАБУ та САП

​​​​Президент Володимир Зеленський подав до парламенту законопроєкт №13533. Він повертає незалежність антикорупційним органам, які були обмежені попереднім законом.

Ця інформація була оприлюднена на сайті Верховної Ради.

В рамках ініціативи відбувається перегляд обмежень, накладених на діяльність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Також в ній передбачені нові підходи.

Зокрема, президент пропонує відновити посаду заступника генерального прокурора – керівника САП, який відповідатиме за роботу прокурорів САП.

Генеральний прокурор не матиме права вимагати матеріали попередніх розслідувань від підрозділів детективів та підрозділів внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро.

Генеральному прокурору також буде заборонено передавати повноваження щодо проведення досудового розслідування справи, що належить до компетенції антикорупційного бюро, іншому органу. Винятком є ситуації, коли існують об’єктивні причини, що не дозволяють бюро проводити розслідування в умовах воєнного стану.

У таких випадках рішення прийматиме керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або особисто генеральний прокурор.

Депутати вносять законопроєкт про відновлення незалежності НАБУ та САП

До Верховної Ради подано законопроєкт, який повністю скасовує положення закону №12414, що раніше викликав хвилю критики через загрозу незалежності антикорупційних органів.

Документ підтримали 48 парламентарів, які представляють різні політичні сили.

Очікується, що найближчим часом до парламенту також буде внесено закон про відновлення незалежності Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Голосування з цього питання може відбутися вже завтра, однак точна дата ще уточнюється.

Водночас депутат Ярослав Железняк заявив, що Верховна Рада наразі формально пішла на “канікули” до 20 серпня, проте існує висока ймовірність її зібрання на позачергове засідання наступного тижня.