Загарбники атакують Покровськ для просування в Дніпропетровську область – експерт

Ворожа армія спочатку спробує відрізати всі шляхи постачання Покровська на Донеччині, а потім почне наступ на саме місто. У рамках цієї операції росіяни можуть увійти в Дніпропетровську область.

Про це заявив військовий оглядач Денис Попович в ефірі каналу «Еспресо».

За його словами, ситуація навколо Покровська, як і раніше, напружена, але напівоточення, якого домагаються окупанти, ще не настало.

Експерт зазначає, що безпосередня мета противника зараз – відрізати всі шляхи постачання ЗСУ до Покровська, які ведуть у Дніпропетровську область. У рамках цих дій вхід у Дніпропетровську область стане вільним.

Попович переконаний, що українцям доведеться звикати до такої реальності, оскільки ворог продовжує чинити тиск на позиції Сил оборони там.

За його інформацією, російські війська шукають слабкі місця в обороні ЗСУ в напрямку Покровська і намагаються просунутися цими поселеннями на фронті до наступної області.

Зараз таке просування відбувається в бік Дніпропетровської області. Тому, в рамках їхнього обхідного маневру, вони можуть зайти на територію Дніпропетровщини, – підсумував Попович.

Молодь Луганщини відмовляється працювати на окупантів: кадрова криза поглиблюється

Молодь із медичною освітою на тимчасово окупованих територіях Луганської області відмовляється працювати в установах, підконтрольних загарбникам.

Про це повідомляє Східна правозахисна група на своїй сторінці у Facebook.

За словами заступниці директора Луганського центру екстреної медицини так званої “ЛНР” Лариси Бондаренко, у 2024 році з 40 випускників “Свердловського медичного училища” лише невелика частина залишилася працювати в регіоні.

Загалом, за даними окупаційної адміністрації, минулого року лише 15 випускників медичних коледжів погодилися працювати в медичних установах, підконтрольних окупантам.

На сьогодні дефіцит кадрів у системі швидкої допомоги на тимчасово окупованих територіях Луганщини досягнув критичних 51%. Незважаючи на обіцянки подвоєних виплат за програмами “Земський лікар” і “Земський фельдшер”, молоді фахівці або продовжують навчання в університетах, або залишають захоплені території.

Експерти наголошують, що такий відтік кадрів демонструє небажання молоді пов’язувати своє майбутнє з окупаційним режимом. Ця тенденція також вказує на серйозну кризу в медичній сфері на окупованих територіях. Фінансові стимули не здатні змінити ситуацію, що лише підкреслює провал стратегій Росії щодо утримання населення.

Правозахисники додають, що молоді медики обирають свободу та перспективи поза окупаційним режимом, тим самим руйнуючи спроби окупантів налагодити стабільність у захоплених регіонах. Цей тренд є не лише символом опору, але й свідченням провалу пропагандистських обіцянок Кремля.

Глава МЗС Естонії закликав Захід не боятися поразки Кремля у війні з Україною

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна висловив думку, що у країнах Заходу все ще зберігається страх перед можливими наслідками поразки Росії у війні проти України.

Про це він заявив в інтерв’ю для “24 каналу”.

Тсахкна наголосив, що нинішня ситуація потребує рішучості та єдності союзників, аби забезпечити поразку Росії.

“Нам потрібно зосередитись на тому, як ми можемо виграти війну разом і як Кремль може програти війну, та не боятися цього”, – зазначив глава естонської дипломатії.

Міністр зауважив, що історичний досвід розпаду Радянського Союзу показав, що подібні події можуть призвести до позитивних змін.

“Що станеться, коли Радянський Союз розпадеться? Але сталося багато хорошого”, – додав він.

Маргус Тсахкна закликав союзників по НАТО позбутися страхів, спрямувати зусилля на поразку Кремля та зберігати єдність для забезпечення довгострокової безпеки Європи. Він також підкреслив, що членство України в НАТО стане найефективнішою гарантією стабільності на континенті.

ДТЕК Ахметова вклала 459 млн євро у ВЕС у Миколаївській області

Група ДТЕК, очолювана Рінатом Ахметовим, інвестує ще 450 мільйонів євро в будівництво другої черги Тилігульської вітряної електростанції на Миколаївщині.

Про це було оголошено на Всесвітньому економічному форумі в Давосі.

Компанія планує завершити будівництво до кінця 2026 року. По закінченню цього терміну кількість турбін і потужність станції збільшиться приблизно в чотири рази.

Відомо, що загальний обсяг інвестицій у станцію становитиме 650 мільйонів євро. Проєкт стане найбільшим у своєму роді у Східній Європі за останнє десятиліття.

За умовами угоди, банки нададуть кредит із данського фонду. А ДТЕК профінансує решту витрат за рахунок власних коштів.

Згідно з повідомленням, при виході на повну потужність Тилігульська ВЕС вироблятиме 1,7 ТВтг електроенергії на рік, що достатньо для забезпечення 900 000 українських домогосподарств.

Рінат Ахметов, бізнесмен і акціонер компанії, заявив, що їхня мета – не тільки відновити руйнування від окупантів, а й закласти основу для майбутнього економічного зростання.

Крім того, ДТЕК планує побудувати вітрову електростанцію потужністю 650 МВт і в Полтавській області. Це є частиною мети компанії зі збільшення портфеля поновлюваних джерел енергії в Україні до 2 ГВт до 2030 року.

У МЗС анонсували нові консульські онлайн-послуги для українців

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що цього року буде масштабне розширення цифрових консульських послуг для українців за кордоном за допомогою системи е-Консул.

Про це розповіли у пресслужбі відомства.

За словами очільника, вони планують запустити автоматизовані нотаріальні сервіси в усіх дипломатичних представництвах України за кордоном.

Він уточнив, що відтепер в електронному застосунку можна буде обрати тип довіреності або заяви, за потреби – заповнити інформацію, і під час візиту до консула документ уже буде готовий до підписання, що заощадить час і сили.

Сибіга також повідомив, що протягом шести місяців у системі запустять нові цифрові сервіси, водночас основну увагу приділять послугам, які користуються найбільшим попитом.

За його даними, досвід використання державних послуг для українців, які проживають за кордоном, буде аналогічним за простотою і доступністю досвіду використання «Дії» для резидентів України.

Глава МЗС стверджує, що в лютому в низці країн буде запроваджено доставку паспортів кур’єрською службою у співпраці з «Новою поштою». А навесні українці зможуть отримувати водійські посвідчення.

Ба більше, з другої половини 2025 року громадянам буде доступна комплексна послуга з реєстрації народження дитини за кордоном.

Безпілотну систему Poseidon схвалено до постачання в українську армію: характеристики

Міністерство оборони України погодило і схвалило використання безпілотної авіаційної системи Poseidon українського виробництва для підрозділів ЗСУ.

Про це інформує пресслужба відомства.

Заступник міністра оборони Дмитро Клименков зазначив, що комплекс призначений для виконання низки спеціальних завдань. Безпілотники системи оснащені електричними двигунами та сучасними навігаційними системами.

Він стверджує, що Poseidon може виконувати свої завдання за температури від -20 до +45 °C і сильного вітру. Заряду акумуляторів вистачає на кілька годин безперервної роботи.

За даними чиновника, робоча висота цих безпілотників знаходиться поза зоною дії багатьох зенітних установок ворожих військ.

Нагадаємо, що раніше видавництво URAUA писало про те, що наприкінці грудня Міноборони погодило використання бійцями нового дрона «Щедрик», який так само є новою розробкою України.

Курська дилема: чи вартий шматок російської землі деморалізації суспільства та армії?

6 серпня 2024 року Збройні сили України розпочали операцію на території Курської області. Відтоді минуло достатньо часу, щоб оцінити досягнуті результати та порушити низку гострих питань щодо ефективності використання сил, збереження техніки і загальних стратегічних перспектив.

Довгий час у ЗМІ переважала думка, що “прорив ЗСУ російського кордону та бій у Курській області” став для Москви неочікуваним викликом. Як зазначали західні експерти, ця ініціатива мала продемонструвати вразливість Росії:

“Ці дії важливі, тому що Росія постійно б’є по українській території, і такий прорив – це нагадування про те, що сама Росія не є невразливою. Це сигнал про те, що Росія і сама може постраждати від тієї війни, яку вона ж і розпочала”, – констатує Сет Джонс.

За його словами, “тепер реальністю стало те, що війна зачепила Росію так само, як і Україну…, і якщо Росія атакує всі області України, то з якої речі обмежувати Україну в тому самому?”.

Однак уже зараз, особливо після невдалої спроби української армії на початку січня 2025 року розширити плацдарм у Курській області, пафос і бравурні гасла змінилися більш скептичною риторикою. Операцію поступово почали ставити під сумнів, і хоча офіційні ЗМІ продовжують говорити про “геніальність” такого маневру, серед військових з’явилися сумніви й прагнення розібратися в доцільності.

Коментарі від українських солдатів, які воюють у Курську, змальовують похмуру картину. Вони зізнаються, що не до кінця розуміють, якою є кінцева мета операції, розпочатої ще в серпні, і побоюються, що поразка в цьому протистоянні на російській території не є чимось віддаленим. У їхніх словах присутні і відчай, і злість:

“Ситуація з кожним днем погіршується. Ми не бачимо мети. Наша земля – не тут”, – каже один з військових.

Інші військовослужбовці також розповідають про екстремальні погодні умови, хронічний недосип через постійні бомбардування, зокрема 3000-кілограмовими коригованими авіабомбами, які вселяють страх. Ситуація ускладнюється ще й тим, що українські сили змушені поступово відступати, оскільки російські війська крок за кроком відвойовують територію.

“Ця тенденція продовжиться…”, — написав один із бійців на ім’я Павло. – “Це просто питання часу”.

Павло скаржиться на крайню втому, відсутність ротації і те, що в підрозділи перекидають нових людей – переважно немолодих військових – без достатнього відпочинку. Вони приїздять з інших ділянок фронту фактично “напряму”. Солдати критикують командування, вказуючи на брак зброї, неясні накази і загальне нерозуміння, чому слід утримувати невелику ділянку російської території силами передових бригад і найкращої західної техніки в той час, як ворог продовжує тиск на Донбасі.

При цьому скарги від солдатів у важких умовах – справа звична. Але якщо всі повідомлення “майже суціль похмурі”, це дає підстави вважати, що з мотивацією справді виникають проблеми. Частина бійців сумнівається, що операція в Курську допомагає досягти однієї з головних цілей – відтягнути російські сили зі “східного фронту”. Востаннє, за їхніми словами, військам було наказано утримувати захоплену частину Курської області до кінця січня 2025 року, “поки до Білого дому не заїде новий президент США Дональд Трамп”.

Іншою проблемою є те, що на тлі загальної стагнації в умах українського суспільства починають з’являтися конспірологічні версії: окремі коментатори в соцмережах стверджують, що в уряді та керівництві ЗСУ начебто побоюються аудиту після перемоги Трампа, бо саме з його приходом може бути перевірене все передане озброєння, включно з військовою технікою, боєприпасами, екіпіровкою та фінансовою допомогою.

Дехто доходить до того, що серйозно обговорюються думки про “розукомплектування” чи продаж техніки в треті країни, коли з озброєння знімаються дороговартісні блоки управління, обладнання РЕБ, приціли. За цією логікою, аби приховати такі зловживання, й була організована “курська операція”: мовляв, там, у районі боїв високої інтенсивності, можна “списати все й навіть більше”, а перевірити реальну кількість техніки неможливо.

Справді, за три роки війни в Мережі неодноразово з’являлися матеріали про випадки спекуляції на західній військовій допомозі та потрапляння української зброї на чорний ринок. Такі побоювання висловлювали й американські офіційні особи: ще в травні 2022-го глава Пентагону Ллойд Остін підкреслював необхідність суворого контролю над переданими Україні озброєннями. З іншого боку, конкретних фактів і доказів “розукомплектування” у великих масштабах ніхто не надав. Наприклад, у грудні 2023 року прем’єр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що “значна частина допомоги” Україні може опинитися на чорному ринку, але ніхто так і не зміг це підтвердити.

З другого боку, Київ насправді неодноразово підтримував опозиційні рухи в низці країн Близького Сходу й Африки, щоб послабити вплив Росії в регіоні. У грудні 2024-го The Washington Post повідомило про те, що українська розвідка відправила сирійським повстанцям із “Хайят Тахрір аш-Шам” (ХТШ) безпілотники та близько 20 операторів дронів в Ідліб. Ще в липні 2024-го, за заявами Андрія Юсова з Головного управління розвідки України, Київ надавав туарегам на півночі Малі інформацію й не лише інформацію, що допомогло повстанцям у боях проти ПВК “Вагнер”. Через це уряд Малі навіть розірвав дипвідносини з Україною, звинувативши її в підтримці тероризму.

Зрозуміло, що такі дії – частина дійсно наявної стратегії Києва з протидії Росії в “третіх країнах” і певне озброєння мало бути передане повстанцям чи опозиційним силам, аби підвищити їхню боєздатність, і могло опинитися на чорному ринку як через випадкові неконтрольовані обставини, так і через умисел окремих командирів. Проте немає жодних підстав вважати, що саме держава Україна, як вищий рівень військово-політичного керівництва, систематично продає надану західними країнами техніку та озброєння з метою збагачення.

Так чи інакше, незалежно від реального стану справ з анонсованим новообраним президентом США Дональдом Трампом аудитом і різними спекуляціями в інформаційному просторі, все це так чи інакше відображається на реаліях війни “тут і зараз” і ускладнює становище ЗСУ, які в самій Курській області не досягли значного просування.

Вихідна мета полягала в тому, щоб продемонструвати слабкість Росії і, можливо, сформувати “запас” для майбутніх переговорів із позиції сили, де теоретично могло б постати питання обміну частини Курщини на зайняті РФ українські землі. Проте ми хочемо цього чи ні, на практиці “курська операція” поки виглядає вкрай неоднозначною і поступово призводить до занепаду морального духу в українському суспільстві. Причому йдеться не лише про цивільних, а й про військових, у яких склалося враження, що ситуація поступово виходить з-під контролю.

Реальність така, що немає ані масштабного відведення військ назад, ані помітного просування української армії вперед – лише виснажливі бойові зіткнення та великі втрати. Це підкріплює ворожу пропаганду й створює деморалізуючий ефект усередині країни, яка бачить у тому, що відбувається, або безглузду ініціативу, або туманні пояснення щодо її цілей. Багато бійців і надалі готові захищати Україну, але не розуміють, чому саме потрібно утримувати плацдарм на території РФ, якщо там витрачаються дефіцитні ресурси, а за чотири місяці так і не вдалося досягти вирішального зламу.

Таким чином, операція в Курській області – одна з найбільш суперечливих сторінок війни. Спочатку її подавали як “новий виклик” Москві й доказ того, що кордон РФ вразливий, але з часом назбиралися й негативні сигнали. Питання виникають у солдатів, у спостерігачів та частини суспільства: чи потрібна нам Курщина, якщо вона коштує колосальних втрат і не дає бажаних результатів?

Кожен п’ятий українець висловив бажання емігрувати за умови відкритих кордонів – опитування

В Україні 21% громадян хотіли б емігрувати, щойно кордони будуть повністю відкриті. Однак 70% не збираються виїжджати на постійне місце проживання, а 9% не змогли визначитися з відповіддю.

Такі результати спільного опитування фонду «Демократичні ініціативи» та Центру Разумкова.

Серед чоловіків частка охочих емігрувати становить 25%, серед жінок – 17%. Найчастіше намір виїхати висловлюють молоді люди віком 18-29 років – 33%, а з віком відсоток охочих зменшується.

Зазначається, що до війни 26,5% респондентів у східних регіонах заявили, що хотіли б переїхати за кордон на постійне місце проживання, якби кордони були відкриті для всіх категорій населення.

Тим часом у західних регіонах цей показник становить 23%, у центральних – 19%, у південних – 12%.

Основними причинами такої статистики називають відсутність можливостей для розвитку, загрозу життю через війну, недостатню соціальну підтримку з боку Києва, бажання возз’єднатися з родичами, необхідність евакуювати утриманців і неможливість знайти підходящу роботу.

Німеччина зміцнюватиме армію України навіть після закінчення війни – Шольц

Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив про намір зміцнювати Збройні сили України (ЗСУ) навіть після закінчення війни з окупантами.

Про це він розповів в інтерв’ю медійній групі Funke.

За його словами, насамперед було б гарною новиною, якби війна в Україні закінчилася, однак навіть тоді Берлін має зробити все можливе, щоб забезпечити безпечне майбутнє для Києва.

Німецький політик стверджує, що тільки після цього країнам слід говорити про гарантії безпеки і про те, як Україна може зберегти сильну армію, військовий потенціал якої Європа буде спільно зміцнювати.

Шольц припускає, що це питання обговорюватимуть із союзниками «в найближчому майбутньому». А наразі подібні спекуляції заборонені, оскільки жодні рішення не повинні ухвалюватися за спиною Києва.

Зазначимо, що ФРН є другим за величиною постачальником зброї в ЗСУ після Сполучених Штатів. За час війни Берлін виділив на допомогу Києву близько 28 млрд євро, а на 2025 рік уже заплановано підтримку на суму 4 млрд євро.