ЗСУ стримують наступ окупантів у районі Часового Яру

Українські військовослужбовці продовжують стримувати натиск ворога на Краматорському напрямку, зокрема в районі частково окупованого Часового Яру, що у Бахмутському районі Донецької області.

Як повідомив блогер і боєць 24-го окремого штурмового батальйону 5-ої бригади ЗСУ Станіслав Бунятов (Осман) у своєму Telegram-каналі «Говорять Снайпер», ситуація на цьому напрямку залишається напруженою:

«Русня працює цілодобово, щоб вийти в Ступочки і дотиснути Часік. Людей у нас небагато, але ресурсів для знищення орків достатньо — на півдні від Часіка орки стають здобиччю для наших коршунів. Їпашимо».

Втім, як зазначає боєць 210-го окремого спеціального батальйону «Берлінго» з позивним Балу у своєму Telegram-каналі «Бахмутський Балу», тримати оборону вдається не без втрат:

«На Бахмутському напрямку продовжуємо тримати оборону, на наших позиціях немає просування орків. На жаль, маємо поранених та загиблих побратимів. Вічна памʼять всім побратимам».

За даними Генштабу ЗСУ, лише за добу 27 січня на Краматорському напрямку ворог здійснив сім атак у районах Часового Яру, Ступочок, Предтечиного та Білої Гори.

США тимчасово призупинили програму “U4U” для українських біженців

Управління з питань громадянства та імміграції США оголосило про тимчасове зупинення програми для українських громадян, які шукають притулок в країні.

Про це сьогодні повідомляє Голос Америки.

“У зв’язку з виконавчим указом від 20 січня 2025 року “Захист наших кордонів”, Служба громадянства та імміграції США призупиняє приймання форми I-134A, онлайн-запиту на підтримку та декларації про фінансову підтримку”, – вказано в матеріалі.

Наразі прийом заявок тимчасово припинено доти, доки співробітники Служби не опрацюють усі отримані запити.

Uniting for Ukraine (U4U) – це спрощена програма, яка дає змогу громадянам України, які рятуються від військових дій, отримати гуманітарний дозвіл на в’їзд до США.

На Дніпропетровщині викрили злочинну схему: жінка вербувала українок для проституції за кордоном

Правоохоронці викрили 37-річну жінку, яка займалася вербуванням українок для примусової роботи за кордоном, змушуючи їх займатися проституцією.

Про це повідомляє ДПСУ.

Співробітники установи спільно з представниками Національної поліції та за процесуального керівництва Криворізької Центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області затримали осіб, яких підозрюють у торгівлі людьми, під час їхньої спроби перетнути кордон.

“37-річна зловмисниця займалася вербуванням жінок, які опинилися у скрутному становищі. Вона пропонувала їм високооплачувану роботу у нічних клубах Чехії”, — вказано на сайті ДПСУ.

В одному з пропускних пунктів під час спроби перетину кордону було зупинено автобус із дівчатами. Під час обшуку було виявлено мобільні телефони та чорнові записи, які підтверджували злочинні наміри однієї з пасажирок.

Підозрювану було затримано відповідно до статті 208 Кримінально-процесуального кодексу України. Жінці було пред’явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 149 Кримінального кодексу України, яка стосується торгівлі людьми.

Зранку росіяни атакували Одесу та район ударними БПЛА та ракетами

Сьогодні вранці російські війська здійснили атаку на Одесу та область за допомогою ударних безпілотників і ракети.

Про це повідомила Одеська обласна військова адміністрація (ОВА).

За інформацією джерела, уламками збитих безпілотників пошкоджено скління у чотирьох багатоповерхівках та п’яти дачних будинках. У дворі одного з житлових районів Одеси спалахнули 10 легкових автомобілів. Також було пошкоджено склад із зерном, а вибуховою хвилею вибило вікна в прилеглих будівлях.

Внаслідок атаки постраждали четверо осіб. Серед них 91-річний чоловік, якого госпіталізували з травмами. Іншим постраждалим надали допомогу на місці.

Наразі всі відповідні служби працюють над ліквідацією наслідків обстрілу. Правоохоронці документують злочини російських військ проти мирного населення Одещини.

Мін’юст збирається конфіскувати російські АЗС «Татнефть»: деталі

Міністерство юстиції подало позов до Вищого антикорупційного суду з проханням схвалити арешт активів однієї з найбільших російських нафтових компаній «Татнефть».

Про це заявила заступниця міністра юстиції Ірина Богатих.

За її даними, у дохід Києва планують стягнути корпоративні права компаній, які здійснюють господарську діяльність у мережі АЗС і володіють нафтобазами, автозаправними станціями, автотранспортом і спецтехнікою в Харківській і Полтавській областях.

Відомо, що загальна вартість активів оцінюється приблизно у 2 мільярди гривень.

У відомстві додали, що у справі фігурують понад 20 афілійованих осіб і компаній, зокрема топменеджмент «Татнафти» на чолі з Рустамом Мінніхановим.

Багатих підкреслює, що ця компанія контролюється вищим політичним керівництвом окупантів і забезпечує значні надходження до бюджету РФ.

Зазначається, що «Татнєфть» входить до складу російського паливно-енергетичного комплексу та виробляє близько 20 видів продукції, зокрема авіаційний парафін і дизельне пальне, які постачає до ВПК країни-агресора.

Міністерство юстиції також подало позов про повернення активів трьох росіян, пов’язаних із цим підприємством, на яких було накладено санкції.

Колишній голова РДА Броварів відбувся штрафом за п’яну ДТП із постраждалими

Колишнього голову Броварської райадміністрації Володимира Майбоженка оштрафували і позбавили водійських прав після того, як він у нетверезому стані скоїв ДТП, у якій постраждали четверо людей.

Про це повідомляє Київська обласна прокуратура.

Колишнього співробітника оштрафували на 34 000 гривень і позбавили водійських прав на три роки.

Майбоженка також зобов’язали виплатити 31 432 гривні за проведення експертизи та інші судові витрати.

Крім того, засудженому повернуть його автомобіль Volvo, який зберігався на штрафній стоянці.

Варто нагадати, що будучи ще на посаді голови РДА, він у квітні минулого року збив чотирьох людей, зокрема дитину, на переході. Алкотестер зафіксував алкоголь у крові.

Провівши менше ніж півроку в СІЗО, він вийшов на свободу під заставу. Формально це рішення ще може бути оскаржене.

Максимальне покарання могло становити вісім років в’язниці з позбавленням права водити транспортні засоби на такий самий проміжок часу.

ГУР спростувало чутки про заяву Кирила Буданова щодо загрози існування України

Головне управління розвідки (ГУР) офіційно спростувало заяву глави відомства Кирила Буданова про загрозу існування України, якщо до літа не почнуться переговори з окупаційною країною.

Про це йдеться в Telegram-каналі військової розвідки.

За їхніми словами, наведені якимось джерелом слова Буданова із засекреченої зустрічі парламенту не відповідають дійсності.

У ГУР закликали представників ЗМІ не поширювати чутки, непідтверджену і неперевірену офіційну інформацію, особливо з питань оборони, яка може бути спотворена деякими політиками у своїх інтересах за допомогою журналістів.

Зазначається, що поширення будь-яких повідомлень про те, що обговорюється на секретних нарадах за участю військового та політичного керівництва, шкодить безпеці України та використовується загарбниками у своїх інтересах.

Водночас відомство не заперечує саму участь свого глави у зустрічі з керівництвом парламенту.

Варто нагадати, що раніше видавництво URAUA писало про те, що глава ГУР Кирило Буданов на запитання про те, скільки в України є ще часу, відповів, що якщо до літа не стартують серйозні переговори з РФ, то почнуться дуже небезпечні процеси для країни.

Ривок до Дніпра: чому захоплення Великої Новосілки може змінити розклад на фронті

Які реальні перспективи має російська армія після потенційної окупації Великої Новосілки? Чи справді кремлівське командування націлене на прорив у бік Запоріжжя та Дніпра, і як це загрожує ЗСУ?

За повідомленнями як російських, так і неофіційних українських джерел, війська РФ увійшли у Велику Новосілку — населений пункт на Донеччині, що довгий час відігравав роль одного з ключових вузлів оборони ЗСУ на південному напрямку.

Чому це важливо:

Велика Новосілка була частиною ешелонованого укріпрайону, що стримував потенційні наступальні дії РФ в цьому районі. Якщо росіянам вдасться закріпитися та розгорнути активні дії від Великої Новосілки далі на захід, це створить загрозу оточення українських підрозділів, аналогічно тому, як це сталося під Очеретиним 2024 року.

Нагадаємо, коли впала Очеретина, російське командування просунулося в тил укріпленням ЗСУ на заході, що призвело до падіння Карлівки, Українська та Горняка. Тоді українські захисники, котрі готували оборону більше “спереду”, були змушені відступати, аби не потрапити в оточення.

Потенційний вектор на Запоріжжя і Дніпро: міф чи реальність?

Від Великої Новосілки до Запоріжжя простягається приблизно 125 кілометрів. Якщо розглядати цю територію, варто врахувати:

Гуляйполе й Оріхів — ключові опорні пункти українського південного фронту. Вони розташовані південніше лінії потенційного прориву, тож можуть опинитися у невигідному тактичному становищі, якщо росіяни підуть у “глибину” степу та вийдуть їм у фланг.

Відсутність розгалужених укріплень (за даними військових джерел) на шляху від умовної західної межі Донецької області до передмість Запоріжжя та Дніпра. Втім, українська влада періодично звітує про будівництво ліній оборони, тому сказати, що там “повна порожнеча”, було б перебільшенням.

Відомо, що російський наступ такого масштабу потребує як мінімум двох умов:

Значних резервів у живій силі та техніці, щоб просуватися широким фронтом, уникаючи контрнаступальних ударів ЗСУ по флангах.

Синхронізації атак з іншим напрямками, щоби ЗСУ не могли зосередити всі сили саме тут.

На даний момент можна відзначити, що за два місяці російські війська демонструють чималий поступ на південному заході Донеччини — від Покровська до тієї ж Великої Новосілки. Порівняно з іншими ділянками фронту, де ситуація стабільніша, прогрес РФ саме тут видається відносно динамічним. Це свідчить або про брак у ЗСУ належних укріплень/резервів, або про суттєву концентрацію російських сил, або ж про обидва чинники водночас.

Покровськ: оточення замість лобового штурму

Якщо поглянути на мапу, російська армія в останні місяці не мала мети відкритого штурму Покровська — великого логістичного центру на Донеччині. Натомість ворог зосередився на поступовому обході міста з заходу і південного заходу з метою “перекрити” дороги, що ведуть до Павлограда (Дніпропетровська область), а згодом — просуватися на території сусідньої області, тиснучи таким чином на значну ділянку українського фронту.

Якщо їм вдасться сформувати плацдарм на заході, Покровськ опиниться у своєрідному напівоточенні й не зможе ефективно отримувати підкріплення чи боєприпаси. Це типовий російський “обхідний” маневр, який дозволяє уникати тривалих боїв за великі міста, натомість змушуючи ЗСУ відступати під загрозою оточення.

Поки що залишається невідомим, чи дійсно російське військово-політичне керівництво зробило ставку на наступ через степ у напрямку двох великих індустріальних центрів — Дніпра та Запоріжжя.

Слід зважити:

Відстань. Навіть якщо прорахувати найкоротші маршрути, від лінії Покровськ – Велика Новосілка до Дніпра чи Запоріжжя залишається 120–140 км. Для Росії це значний простір, насичений мінімум декількома “проміжними” українськими вузлами оборони.

Питання резервів. Надати достатньо живої сили та техніки, щоб упевнено просуватися так далеко, — величезний виклик, особливо якщо на інших напрямках (на півночі Донбасу) теж тривають бої.

Альтернативний варіант. Можливо, Кремль все ж націлений на північ Донеччини (Слов’янськ, Краматорськ та ін.), адже “взяття” Донецької області було одним із “символічних” завдань росіян. У такому разі потужний ривок на південному заході в майбутньому може здатися менш пріоритетним. Для ЗСУ було б переважно, щоб Росія витрачала сили у складних лісисто-річкових районах півночі, де оборонятися набагато простіше.

Однак, зважаючи на динаміку загрозливої активності РФ саме в південно-західній частині Донецької області, не можна виключати, що ворог серйозно планує “прорубати” коридор до території Запорізької чи Дніпропетровської областей. Ймовірно, Кремль прагне вийти на критичну лінію, яка фактично “розріже” угруповання ЗСУ.

Чому Україні варто готуватися до оборони

Запоріжжя та Дніпро — це найважливіші логістичні та промислові центри, забезпечують сполучення як усередині країни, так і з південними регіонами. Якщо росіянам вдасться бодай частково перерізати магістралі між Дніпром/Запоріжжям та фронтовими районами, оборона українського півдня опиниться під великим питанням.

Зміна пріоритетів ворожого командування. Поки що немає остаточного сигналу, чи вважають у Москві саме цей напрямок найголовнішим, проте успіх під Великою Новосілкою може підштовхнути російський Генштаб до подальшого тиску.

Сильна оборона step by step. Українське командування, найімовірніше, почне перекидати резерви на захід Донецької та північ Запорізької областей, аби закріпитися на чергових рубежах. Така стратегія може зупинити російський прорив ще далеко від Дніпра, але потребуватиме додаткових сил і засобів, яких може бракувати на інших критичних ділянках фронту.

Захоплення росіянами Великої Новосілки, за умов підтримки подальшого наступу та достатніх резервів, створює ризик масштабного просування на захід — у напрямку Запоріжжя та Дніпра. Водночас це не означає швидких успіхів для РФ: українська армія все ще може організувати ефективну оборону, зокрема у вузлових районах Гуляйполя, Оріхова та безпосередньо на підступах до Дніпра.

Якщо ж російський Генштаб вирішить зосередитися на інших цілях (як-от північ Донеччини), це дасть ЗСУ час зміцнити оборону на південно-західному напрямку. У будь-якому разі, падіння Великої Новосілки стало черговим “дзвіночком”, що південний відрізок фронту може перетворитися на найгарячішу точку року, і ЗСУ слід бути готовими саме тут витримувати масштабні маневри загарбників.

Зрештою, чи стане напрямок на Запоріжжя дійсним пріоритетом для Кремля — ще відкрите питання. Але враховуючи посилення атак і тенденцію обходу великих міст, поки саме цей сценарій виглядає для росіян найбільш вигідним у найближчій перспективі.

Найближчим часом у Раду буде внесено законопроєкт про перехід на накопичувальну пенсію – Жолнович

Найближчими місяцями до Верховної Ради буде внесено законопроєкт про перехід на накопичувальну пенсійну систему з 2026 року.

Про це повідомила на брифінгу міністр соціальної політики Оксана Жолнович.

За інформацією з документа, пенсії будуть ділитися на базові та страхові. Основна пенсія становитиме 30% від «чистої» мінімальної зарплати, тобто доходу після сплати податків.

Страхова частина залежатиме від стажу та рівня зарплати, а для її розрахунку пропонується запровадити систему пенсійних балів. Вона розраховуватиметься за такою формулою: кількість накопичених балів × 30 % × середня зарплата за останній рік/4200.

Крім того, в пояснювальній записці до законопроєкту йдеться про те, що виплати можуть бути зменшені в разі нестачі грошей. Також Київ обіцяє скоротити спеціальні пенсії для суддів, прокурорів і поліцейських.

Варто зазначити, що, згідно з меморандумом із МВФ, пенсійна реформа має розпочатися до липня 2025 року. Але в Україні заявляють, що вона розпочнеться у 2026 році.