Президент Зеленський провів нараду щодо розвитку Повітряних сил

Президент України провів зустріч, присвячену розвитку українських військово-повітряних сил, зокрема – військової авіації.

Повідомлення про це з’явилось на сторінці Президента у Facebook.

“Ми вже зробили надзвичайно вагомі кроки: перейшли на F-16, які ефективно виконують бойові завдання заради України. І це успіх наших Збройних сил України”, – йдеться у повідомленні.

За інформацією від голови держави, у повітряному просторі України також будуть розміщені французькі бойові літаки, які, перебуваючи під контролем українських льотчиків, значно зміцнять обороноздатність держави.

Нині необхідно активізувати процес модернізації системи військової авіації України. Президент підкреслив, що це передбачає впровадження нових кадрових стратегій, організаційних перетворень і посилення уваги з боку керівництва до льотчиків.

Голова держави повідомив, що дав вказівку міністру оборони України Рустему Умєрову провести низку організаційних перетворень.

Під час обговорення на зустрічі була присутня Лілія Авер’янова, мати майора Андрія Пільщикова, удостоєного звання Героя України.

Пірс Морган анонсував інтерв’ю з президентом Зеленським

Пірс Морган, відомий британський журналіст, анонсував бесіду з президентом України Володимиром Зеленським 4 лютого.

Про це журналіст повідомив у мережі X.

Він планує випустити 90-хвилинне інтерв’ю, в якому обговорюватимуть ключові питання, пов’язані з президентом Росії, президентом Трампом, а також із НАТО, війною і перспективами мирного врегулювання.

“О, і його [Зеленського] реакція на мою перепалку з його найбільшим критиком, Такером Карлсоном. Я поставив усі складні запитання – і він відповів на кожне”, – написав Пірс Морган.

Нагадаємо, раніше Такер Карлсон заявив, що президент України Володимир Зеленський нібито може бути охарактеризований як диктатор, через те, що він «не обраний», а також через вжиті заходи, які обмежують свободу віросповідання, усувають політичних опонентів і забороняють використання російської мови.

Найближчими тижнями Євросоюз зосередиться на наданні допомоги Україні – Урсула фон дер Ляєн

Найближчим часом Євросоюз планує прискорити процес передачі зброї та боєприпасів Україні.

Про це заявила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу на щорічній конференції дипломатів.

Як підкреслила політик, війна в Україні залишається ключовою і найбільш значущою кризою для майбутнього Європи. Найближчим часом виповниться чотири роки з початку повномасштабних бойових дій, а Кремль продовжує спроби примусити Україну до капітуляції.

“І ми знаємо, що може статися, тому що це вже траплялося раніше. Як і після подій 2008 і 2014 років, він буде прагнути до досягнення своїх цілей. Йдеться не тільки про майбутнє України, а й про майбутнє Європи. Тому наш перший крок – посилити опір України”, – доповіла вона.

Як повідомив голова Єврокомісії, з моменту початку конфлікту Європейський союз та його держави-учасниці надали Україні допомогу на суму, еквівалентну 134 млрд євро.

“Завдяки українському фонду в багаторічному бюджеті ЄС на 2024-2027 роки та кредиту G7 ми повністю покрили бюджетний дефіцит України на весь 2025 рік. Водночас ми маємо прискорити постачання зброї та боєприпасів. Найближчими тижнями ми будемо зосереджені на вирішенні цього завдання”,  – додала Урсула фон дер Ляєн.

Від ворожого обстрілу в Ізюмі постраждали три співробітника Міністерства юстиції

Унаслідок обстрілу з боку противника в Ізюмі на Харківщині постраждали троє працівників офісу Державної виконавчої служби (ДВС).

Таку інформацію надали в Міністерстві юстиції України.

“Сьогодні об 11:36 російські військові терористи обстріляли цивільну інфраструктуру міста Ізюм Харківської області”, – вказано у повідомленні.

Повідомляється про часткове руйнування будівлі Ізюмського відділення ДВС. Зруйнований офіс належить до складу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Під час обстрілу в приміщенні працювало вісім співробітників. Троє з них дістали травми, інші залишилися неушкодженими.

У міністерстві повідомили, що вживаються заходи для відновлення роботи відділення. Також вони побажали якнайшвидшого одужання колегам.

Віддав життя за Україну: на Кремінському напрямку загинув британський доброволець

На Кремінському напрямку під час виконання бойового завдання загинув Уолкер Крістофер Едвард, громадянин Великобританії.

Військовий приєднався до лав іноземного легіону Збройних Сил України влітку 2023 року та спочатку обіймав посаду стрільця-оператора, а згодом діяв у складі стрілецького батальйону.

У складі підрозділу він був перекинутий до району Сіверська, де і загинув під час боїв з російськими окупантами.

«Кожен, хто приїжджає до України, щоб боротися за нашу свободу, стає частиною нашої великої родини. Ми назавжди пам’ятатимемо героїзм і самопожертву», — зазначили у ЗСУ.

Загиблий доброволець став одним із тисяч іноземних бійців, які приєдналися до боротьби України за свою незалежність і територіальну цілісність. Його внесок у спільну справу назавжди залишиться у пам’яті українського народу.

МОЗ України опублікувало дані про втрати у сфері охорони здоров’я за час повномасштабної війни

На початок лютого 2025 року внаслідок повномасштабного збройного конфлікту між Росією та Україною 1982 медичні заклади зазнали ушкоджень різного ступеня тяжкості. Ще 301 медичний заклад було повністю знищено.

Про це інформує Міністерство охорони здоров’я.

“Ворожа армія вже майже три роки системно обстрілює та бомбардує мирні міста, атакує цивільну інфраструктуру України, зокрема й медичну, а саме: лікарні, амбулаторії, поліклініки тощо”, — йдеться у доповіді.

Унаслідок ворожих атак особливо постраждали лікарні та медичні центри в Харківській, Донецькій, Миколаївській, Київській, Чернігівській, Дніпропетровській, Херсонській та Запорізькій областях.

Наразі неможливо отримати повну інформацію про ситуацію в Луганській області, повідомили в міністерстві.

“Попри тривалу повномасштабну війну та навантаження на систему охорони здоров’я, МОЗ України разом із партнерами продовжують працювати над відновленням української медичної інфраструктури”, — наголосили в МОЗ.

Зокрема, було повністю відновлено 594 медичні об’єкти, а ще 370 – частково або перебувають у процесі відновлення.

Міністерство охорони здоров’я повідомляє, що насамперед ідеться про медичні заклади, які зазнали незначних ушкоджень, як-от розбиті вікна, пошкоджена покрівля, фасад тощо.

Рада схвалила кредитну угоду з Великою Британією на суму в 2 млрд фунтів стерлінгів

Верховна Рада затвердила угоду з Великою Британією про надання Україні кредиту на розвиток оборонного потенціалу. Сума кредиту становить 2 млрд фунтів стерлінгів.

Про це розповів у своєму Telegram-каналі народний депутат Ярослав Железняк.

Проєкт з ідентифікатором № 0300 отримав схвалення від 245 парламентаріїв.

Наприкінці січня уряд ухвалив рішення про підписання угоди щодо цього проєкту.

Денис Шмигаль під час виступу доповів, що в рамках цієї угоди Велика Британія надасть Україні фінансову підтримку в розмірі до 2 мільярдів фунтів стерлінгів. Ці кошти будуть спрямовані на придбання систем протиповітряної оборони, ракет для ППО, а також на створення та оснащення ремонтних баз для військової техніки та інших видів озброєння.

Бази розташовуватимуться як на території України, так і за її межами.

Також було виділено фінансові ресурси, які дадуть змогу значно зміцнити обороноздатність України.

Нова “війна” за Панамський канал: амбіції США та опір Китаю

Панамський канал, який з’єднує Атлантичний та Тихий океани, завжди був стратегічним об’єктом, що привертав увагу світових гігантів. Сьогодні він став ареною протистояння між США та Китаєм, які борються за вплив на цю ключову транспортну артерію.

Панамський канал, відкритий у 1914 році, є одним із найважливіших транспортних коридорів у світі. Щороку через нього проходить близько 14 тис суден, які перевозять 5-6% світового обсягу торгівлі. Цей штучний водний шлях дозволяє суднам уникати довгого та небезпечного маршруту навколо Південної Америки, скорочуючи відстань на 15 тис кілометрів.

Для США Панамський канал має особливе значення. Близько двох третин суден, які ним користуються, ходять під американським прапором, а 40% контейнерних перевезень США проходять саме через цей канал. Саме тому колишній президент США Дональд Трамп ще у 2011 році, будучи бізнесменом, заявляв про необхідність повернення каналу під контроль США.

Після переходу каналу під контроль Панами, Китай почав активно впроваджуватися в його інфраструктуру. У 1997 році гонконгська компанія Hutchison-Whampoa отримала концесію на управління портами Бальбоа та Кристобаль, які розташовані на вході та виході з каналу. Згодом китайські інвестиції лише зростали.

У 2017 році Панама стала першою латиноамериканською країною, яка приєдналася до китайської ініціативи “Один пояс — один шлях”. Цей крок значно посилив вплив Китаю в регіоні та дозволив йому контролювати ключові логістичні точки каналу. Сьогодні кожен п’ятий корабель, який проходить через Панамський канал, є китайським.

Для США Панамський канал залишається стратегічно важливим об’єктом. Він не лише забезпечує ефективну торгівлю між східним і західним узбережжям країни, але й є символом американського впливу у світі. Однак спроби повернути контроль над каналом можуть мати серйозні наслідки.

У січні 2024 року Дональд Трамп, який знову балотується на посаду президента США, заявив про бажання повернути канал під контроль США. Ця заява викликала різку реакцію з боку Панами, яка звернулася до Ради Безпеки ООН із скаргою на дії США.

Панама, яка сьогодні є однією з найбагатших країн Латинської Америки, наголошує на своєму суверенітеті та готовності захищати свої інтереси. Колишній президент країни Ернесто Перес-Бальядарес назвав можливість розриву відносин із Китаєм “відвертою боязкістю”. Панама чітко позиціонує себе як частину “Глобального Півдня”, який підтримує антиколоніальну боротьбу та прагне до багатополярного світу.

Таким чином, Панамський канал залишається не лише важливим економічним активом, але й символом геополітичного впливу. Для США це питання престижу та контролю над ключовою транспортною артерією. Для Китаю — можливість посилити свій вплив у Латинській Америці та контролювати важливі логістичні маршрути.

Панама, у свою чергу, наголошує на своєму суверенітеті та готовності захищати свої інтереси. Боротьба за Панамський канал може стати одним із ключових епізодів у протистоянні між США та Китаєм, яке визначатиме майбутнє світового порядку. І якщо США справді спробують повернути контроль над каналом, це може стати початком нової ери в міжнародних відносинах — ери, де колоніальне минуле більше не матиме місця.

Данія виступила проти “заморожування” війни в Україні

Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен попередила про небезпеку завершення війни в Україні шляхом “заморожування” конфлікту.

Вона висловила свою позицію напередодні неофіційного саміту Європейського Союзу з питань оборони, який відбувається у Брюсселі.

“Якщо ми закінчимо цю війну зараз якимось замороженим конфліктом, припиненням вогню, це дасть Росії можливість повернутися додому, мобілізувати більше ресурсів, людей і, можливо, напасти на іншу країну в Європі”, — заявила Фредеріксен.

Глава уряду Данії наголосила, що Євросоюзу потрібно діяти швидко, “оскільки Росія та Путін загрожують не лише Україні, але всім нам”.

Для захисту країнам ЄС необхідно збільшити темпи розвитку оборонної промисловості, тісніше та швидше співпрацювати у сфері оборони та стримування, а також забезпечити перемогу України у війні.