Пекінська невдача Трампа як сигнал про зміну глобальних правил

Травень 2026 року мав стати для Дональда Трампа тріумфальним поверненням на світову арену. Його візит до Пекіна анонсували як прорив, здатний переформатувати відносини двох найбільших економік планети. Але реальність виявилася жорстокою. Переговори з Сі Цзіньпіном не просто не принесли бажаних результатів – вони оголили системну кризу американської дипломатії, яка дедалі втрачає здатність диктувати умови. Трамп прилетів до Китаю не як лідер, чию думку слухають, а як той, хто змушений просити й шукати компроміси там, де ще недавно США вимагали поступок. Ця поїздка стала дзеркалом нового світового порядку – багатополярного, де Китай відчуває себе не менш впевнено, ніж Америка. І для України, яка звикла вважати США своїм головним тилом, сигнали з Пекіна звучать тривожно: якщо Вашингтон не може домовитися з Пекіном, чи зможе він ефективно протистояти Москві, яка з кожним днем почувається все впевненіше?

Офіційно візит подавався як продовження стратегічного діалогу між двома наддержавами. Однак, як стало відомо з обізнаних джерел, реальні переговори були далекі від паритетних. Головного, чого домагався Трамп, – зниження торговельного дефіциту та повернення американських виробників на китайський ринок, який останніми роками активно заміщався внутрішніми та альтернативними поставками. У відповідь Пекін висунув умови, на які Вашингтон виявився не готовий. Китайська сторона вимагала скасування частини санкцій, які обмежують доступ до високих технологій, а також гарантій невтручання у внутрішні справи КНР, включно з тайванським питанням. Для Трампа, чия передвиборча кампанія будувалася на жорсткій риториці щодо Пекіна, такі поступки були політично неприйнятними. У підсумку сторони розійшлися, не підписавши жодних значущих угод, що саме по собі стало поразкою для американської делегації.

Особливо показовим виявився провал переговорів щодо розблокування Ормузької протоки. Як повідомляє Bloomberg із посиланням на заяви іранських та китайських чиновників, а також на аналітиків, які стежать за ситуацією в протоці, Трамп не зміг досягти жодного прогресу в цьому питанні. Іран не виявляє особливого інтересу до послаблення контролю над протокою, навіть у разі завершення війни. Президент Ірану Масуд Пезешкіан заявив, що його країна впровадить “ефективні та професійні механізми контролю”. Ситуація в Ормузькій протоці залишається вкрай напруженою: за останню добу, згідно з аналітичним сайтом морського трафіку Marinetraffic, через протоку пройшли лише п’ять кораблів. Судноплавство там практично паралізоване через постійну загрозу ударів по судах. “Переговори зайшли в глухий кут, періодично спалахує насильство, а економічні витрати від тривалого закриття Ормузької протоки зростають”, – цитує видання аналітика Бекку Вассер. “Загрози відновлення війни продовжують надходити, і статус-кво стає дедалі нестійкішим. Ми вважаємо, що повернення до відкритого конфлікту є дуже ймовірним”, – додається в матеріалі Bloomberg. Примітно, що глава МЗС Китаю Ван І закликав відкрити протоку якомога швидше. Ця заява прозвучала на тлі спроб двох найбільших економік світу підкреслити точки дотику щодо близькосхідного конфлікту під час зустрічей Трампа з Сі Цзіньпіном. Однак, як зазначає Bloomberg, Китай і США перебувають “по суті, на протилежних сторонах”, причому Китай неодноразово критикував американо-ізраїльський напад на свого іранського союзника. Таким чином, навіть видимість згоди з питання відкриття протоки виявилася ілюзорною.

Цей результат тим показовіший на тлі того, як Китай останніми роками послідовно нарощував свій вплив у світі, створюючи паралельні структури, альтернативні західним. Ініціатива “Пояс і шлях”, БРІКС, Шанхайська організація співробітництва – усе це інструменти, за допомогою яких Китай будує багатополярний світ без огляду на Вашингтон. Трамп, який ще під час свого першого терміну намагався торпедувати Транстихоокеанське партнерство та розв’язав торговельні війни, тепер опинився заручником власної риторики. Він приїхав до Пекіна без чіткого плану, без єдиної позиції європейських союзників (яких він сам же відштовхнув) і без реальних важелів тиску. Китайський лідер, своєю чергою, використав візит для демонстрації власної сили: зустріч була організована з усією можливою пишнотою, але за лаштунками Трампу дали зрозуміти, що диктувати умови тут будуть не йому.

Перед тим як вирушити до Китаю, Трамп здійснив поїздку до Саудівської Аравії, де також зіткнувся з холодним прийомом. Ер-Ріяд, який раніше був надійним союзником, тепер дедалі більше орієнтується на Пекін, оскільки Китай став найбільшим покупцем саудівської нафти. Це свідчить про системну проблему: американська дипломатія, яка традиційно спиралася на військову силу та економічне домінування, втрачає ефективність у світі, де гроші та ринки вирішують не менше, ніж авіаносці. Трамп спробував запропонувати Саудівській Аравії угоду про визнання Ізраїлю в обмін на військові гарантії, але королівство, схоже, не поспішає відмовлятися від вигідного партнерства з Азією заради сумнівних обіцянок.

Особливо болючим для Трампа став провал переговорів щодо контролю над технологіями. Китай сьогодні є світовим лідером у виробництві сонячних панелей, електромобілів, акумуляторів і, що найважливіше, мікрочипів. Американські санкції, запроваджені ще за часів Байдена, не зупинили розвиток китайського технологічного сектора, а лише прискорили його. Трамп розраховував домовитися про “правила гри”, але отримав жорстку відповідь: Китай не має наміру відмовлятися від власних напрацювань в обмін на абстрактні обіцянки відкрити ринок. Більше того, китайська сторона використала переговори для просування власних стандартів у сфері штучного інтелекту, квантових обчислень і біотехнологій. Трамп, який любить говорити про “зробимо Америку знову великою”, зіткнувся з холодною реальністю: у багатьох ключових галузях майбутнього Китай уже попереду.

Не менш красномовним є й те, як Трамп висловився про Тайвань в інтерв’ю телеканалу Fox News після повернення з Пекіна. Він фактично визнав, що Китай не буде атакувати острів, якщо той сам не зробить різких кроків у бік незалежності. Але головне – він відверто описав військову безпорадність Тайваню перед лицем китайської могутності. “Якщо подивитися на шанси, Китай – це дуже, дуже могутня велика країна. Тайвань – це дуже маленький острів. Тільки подумайте, він знаходиться за 59 миль, а ми – за 9500 миль. Це досить складне завдання”, – заявив президент США. Він порадив і Тайваню, і Китаю “пригальмувати”, фактично визнавши, що Америка не збирається вступати у війну за острів, а китайське домінування в регіоні є незаперечним фактом. “Тайваню було б дуже розумно трохи пригальмувати. Китаю було б дуже розумно трохи пригальмувати. Їм обом слід пригальмувати”, – додав Трамп. Ці слова прозвучали як прямий сигнал Сі Цзіньпіну: за часів президентства Трампа США не будуть ризикувати через Тайвань. Але водночас вони продемонстрували слабкість: замість того, щоб твердо захищати острів, американський лідер публічно визнав його вразливість і свою нездатність вплинути на ситуацію. Для Китаю це стало черговим підтвердженням того, що Трамп не готовий до жорсткого протистояння, а значить, можна не поспішати з поступками.

Показовою є й реакція європейських союзників на цей візит. Якщо раніше Брюссель пильно стежив за кожним кроком американського президента, то тепер його майже не хвилює, що відбувається в Пекіні. Європа, яку Трамп свого часу називав “ворогом”, навчилася жити своїм розумом. Вона укладає власні угоди з Китаєм, не озираючись на Вашингтон. Під час пекінських переговорів ніхто навіть не згадував про необхідність “єдиного фронту” Заходу. Це свідчить про те, що Трамп програв не просто черговий раунд переговорів, а втратив лідерство в глобальному масштабі. Америка більше не є голосом, якого всі слухають. Вона стала одним із гравців, і не найсильнішим.

Підсумовуючи, варто визнати: поїздка Трампа до Китаю стала не просто дипломатичною невдачею, а символічним кінцем епохи, коли Сполучені Штати могли одноосібно визначати правила глобальної гри. Він повернувся з порожніми руками – без торговельних угод, без прориву в питанні Ормузької протоки, без реальних важелів впливу на тайванський напрямок. Китай не лише не поступився, а й використав візит для демонстрації власної сили. Для України це має стати холодним душем. Роки, коли американська підтримка здавалася безумовною та безмежною, можуть відходити в минуле. Світ змінюється, і в ньому з’являються нові центри сили, з якими Вашингтон змушений рахуватися. Києву варто готуватися до реальності, в якій американський голос не буде вирішальним, а покладатися доведеться насамперед на власну обороноздатність та європейських партнерів. Пекінський провал Трампа – це не його особиста поразка. Це сигнал для всіх, хто ще вірив у непорушність американського лідерства. І чим швидше Україна зробить із цього висновки, тим менше болючих сюрпризів чекатиме на неї в майбутньому.

Китай таємно навчав російських військових для війни проти України

Наприкінці минулого року на території Китаю відбулися секретні тренування для приблизно двохсот російських військових. Частина з них згодом повернулася на фронт в Україні.

Про це повідомило агентство “Reuters”, посилаючись на дані трьох європейських розвідок та документи, що опинилися у розпорядженні редакції.

Журналісти вивчили угоду, підписану високопоставленими офіцерами Росії та Китаю в Пекіні 2 липня 2025 року. У документі зазначено, що російських військовослужбовців навчали переважно використанню дронів, тактичним прийомам радіоелектронної боротьби, армійській авіації та керуванню бронетанковими підрозділами.

Китайська сторона надала свої військові бази в Пекіні та Нанкіні для підготовки російських бійців. Водночас, згідно з домовленістю, сотні китайських військовослужбовців навчатимуться на території Російської Федерації.

“Навчаючи російських військових на оперативно-тактичному рівні для їхньої участі в бойових діях в Україні, Китай активно бере участь у війні на європейському континенті, що раніше не було настільки очевидним”, — підкреслив представник європейської розвідки.

Запит Reuters щодо коментарів залишився без відповіді з боку міністерств оборони Росії та Китаю.

Чому Трамп відмовляє Зеленському в “дроновій угоді”

Президент України Володимир Зеленський уже кілька разів пропонував адміністрації Дональда Трампа поділитися українським досвідом у сфері безпілотних технологій. Ідея виглядала логічною: Україна стала світовим полігоном для дронової війни, накопичила унікальний досвід застосування, а американські військові могли б отримати доступ до цих напрацювань. Однак відповідь Вашингтона щоразу була не просто стриманою, а подекуди – різкою. Трамп неодноразово відмовляв Києву, і це змушує замислитися: чому США не зацікавлені в угоді, яка на перший погляд виглядає вигідною для обох сторін?

Щоб зрозуміти позицію Вашингтона, варто розділити два поняття: досвід застосування дронів і їхнє виробництво. В першому Україна справді досягла значних успіхів. Жодна армія світу не має такого обсягу практичних даних про використання FPV-дронів, оптоволоконних апаратів, далекобійних безпілотників у реальних бойових умовах. Цей досвід справді є унікальним і становить інтерес для будь-якої країни, яка готується до сучасної війни.

Але проблема полягає в іншому. Те, що в Україні називають “виробництвом дронів”, насправді є переважно складанням з імпортних компонентів. І ключове джерело цих компонентів – Китай. Українські виробники дійсно створили низку вдалих конструкторських рішень, адаптували китайські комплектуючі під специфічні бойові завдання, знайшли способи підвищити дальність польоту, захист від систем РЕБ та ефективність ураження. Однак основа – двигуни, контролери, системи наведення, камери – залишається китайською.

Саме цей фактор робить пропозицію Києва обміняти “дронові технології” на американські ракети проблемною для Вашингтона. Адже якщо США погодяться на такий обмін, це фактично означатиме, що вони визнають: ключові технології для сучасної війни належать Китаю, а американська оборонна промисловість неспроможна запропонувати нічого кращого. Для адміністрації, яка зробила курс на відновлення технологічного лідерства США однією зі своїх головних тем, це було б політично неприйнятним рішенням.

Більше того, якщо Вашингтон захоче налагодити масове виробництво дронів із китайських компонентів, він може це зробити і без участі України. Американські компанії мають прямий доступ до тих самих ринків, тієї самої компонентної бази. Посередництво Києва в цьому питанні не є критичним.

Але за цим стоїть і глибша проблема. Весь світ сьогодні живе на китайських деталях для безпілотників. Це не українська особливість – це глобальна залежність, яку США намагаються подолати. Адміністрація Трампа взяла курс на створення повного циклу виробництва дронів усередині країни, без опори на імпортні компоненти. Мета – позбутися залежності від Китаю, який у разі загострення відносин може перекрити постачання.

У цій стратегії Україні відводиться інша роль. Не як виробнику, а як випробувальному полігону. Американські оборонні компанії зацікавлені в тому, щоб тестувати свої новітні зразки в реальних бойових умовах – і тут український досвід справді незамінний. Але передавати технології, які базуються на китайській компонентній базі, або обмінювати їх на високотехнологічне озброєння – це зовсім інший рівень відносин, на який Вашингтон поки не готовий.

Для України це означає, що дронова дипломатія має свої обмеження. Накопичений досвід – це важливий актив, але його недостатньо, щоб змусити США переглянути свої пріоритети. Поки українське виробництво дронів залишається складанням з китайських компонентів, Вашингтон не сприйматиме його як стратегічне партнерство. І поки Китай залишається основним постачальником електроніки для безпілотників, американські інтереси лежатимуть не в площині обміну технологіями, а в площині створення альтернативи, незалежної від Пекіна.

Таким чином, відмови Трампа – це не просто дипломатична незручність, а віддзеркалення глибокої технологічної реальності. Україна має унікальний досвід, але не має власної компонентної бази. США мають ресурси, але не хочуть визнавати залежність від китайських технологій. І поки ця диспропорція зберігається, “дронова угода” залишатиметься тим, чим вона є зараз – ідеєю, яка не знаходить практичного втілення.

Україна має намір закуповувати енергетичне обладнання в Китаї — нардеп

Народний депутат від партії “Слуга народу” Сергій Нагорняк заявив, що Україна може почати закуповувати енергетичне обладнання в Китаї. На його думку, це станеться, якщо країна не отримає необхідну техніку для ремонту енергоінфраструктури від європейських партнерів у встановлені терміни.

Сергій Нагорняк поділився цією інформацією в ефірі програми “Ранок.LIVE”.

Нагорняк підкреслив, що система надзвичайно вразлива до будь-яких змін, особливо до нових атак.

Наразі “Укренерго” стикається з гострою нестачею запчастин. Щоб створити мінімальний резервний запас, компанії потрібно понад 7 млрд гривень.

“І ці гроші бажано мати “Укренерго” на власному рахунку, щоб вони могли власними силами провести відповідну закупівлю”, — каже Нагорняк.

Фонд Energy Community, який отримує фінансування з Європи, функціонує за замкнутим циклом. Відібрані підприємства закуповують обладнання виключно у європейських виробників.

“І виробники цього обладнання в Європі не можуть пришвидшити виробництво необхідного нам обладнання. І є ймовірність така, що до зими цього року ми не зможемо отримати все необхідне обладнання саме якраз від європейських донорів”, — зауважив нардеп.

Він наголосив на необхідності окремого фінансування для “Укренерго”, щоб компанія могла придбати обладнання, зокрема китайське, оскільки Пекін здатний оперативно надати його в найкоротші терміни.

“Розумію, що нам не дуже хочеться підтримувати Китай, але водночас ми закуповуємо ті самі сонячні електростанції, які все одно виробляються в Китаї. Тому нам потрібно сьогодні для “Укренерго” мати фінансовий ресурс”, — каже Нагорняк.

На його думку, кошти з бюджету, які уряд виділяє на програми кешбеку на паливо, для пенсіонерів та інші потреби, було б доцільніше спрямувати на підтримку “Укренерго”.

Китай намагається зберегти нейтралітет у відносинах між Україною та Росією

Китай запропонував Україні нову гуманітарну допомогу для енергетичного сектора після російських ударів по інфраструктурі. У США стверджують, що Пекін водночас підтримує продовження конфлікту, допомагаючи російській економіці та військовій промисловості.

Про це повідомляє Fox News.

Посол США при НАТО Метью Вітакер підкреслив, що Китай має достатні ресурси, щоб запобігти агресивним діям Росії, проте поки що не застосовує їх. Він зазначив, що Пекін здатний зупинити експорт технологій подвійного призначення і зменшити закупівлі російських енергоносіїв, що істотно підірвало б фінансову базу Москви для ведення війни.

Американський дипломат зробив свої заяви після зустрічі міністра закордонних справ Китаю Ван Ї з главою МЗС України Андрієм Сибігою, яка відбулася на полях міжнародної конференції. Китайська сторона зобов’язалася надати Україні гуманітарну допомогу для відновлення енергетичної інфраструктури, але конкретні параметри і масштаби підтримки не були розкриті.

Офіційний Пекін стверджує, що не бере участі в конфлікті і намагається внести свій вклад у його вирішення. Китайські представники категорично заперечують поставки летальної зброї Росії, одночасно підкреслюючи свою прихильність дипломатичним методам врегулювання.

У Вашингтоні все частіше підкреслюють значення Китаю як головного зовнішнього союзника Москви. Американські експерти відзначають, що Росія значною мірою покладається на китайські компоненти і технології, включаючи ті, що можуть бути використані для створення безпілотників та іншого військового обладнання.

Москва активізувала економічну взаємодію з Пекіном у відповідь на західні санкції. Китай знову став головним споживачем російської нафти, що дозволяє Кремлю отримувати стабільний дохід в умовах обмежень, накладених Заходом.

За інформацією Fox News, подвійна політика Китаю, що включає гуманітарну допомогу Україні та економічну підтримку Росії, створює складнощі в дипломатичних відносинах. Китай підтримує зв’язки з Києвом і виступає як потенційний учасник відновлення країни після конфлікту, залишаючись при цьому ключовим економічним партнером Москви.

На думку західних політиків, у 2025 році підтримка Росії з боку Китаю помітно зросла. Вони відзначають, що китайський лідер Сі Цзіньпін став ще більш рішучим у своїй підтримці російського президента Володимира Путіна, що ускладнює зусилля європейських країн щодо переконання Пекіна активніше сприяти врегулюванню конфлікту.

Китай прокоментував переговори Зеленського і Трампа у Флориді та закликав до мирного врегулювання

Китай відреагував на переговори між президентом України Володимиром Зеленським і президентом США Дональдом Трампом, які відбулися 28 грудня у Флориді.

Про це заявив речник Міністерства закордонних справ КНР Лінь Цзянь під час брифінгу.

За його словами, Пекін уважно стежить за дипломатичними контактами навколо війни в Україні та аналізує результати зустрічі української й американської сторін на найвищому рівні. Китай, як зазначив дипломат, послідовно підтримує ініціативи, спрямовані на припинення бойових дій і пошук політичного рішення.

“Китай підтримує всі зусилля, що сприяють мирному врегулюванню української кризи, і сподівається, що сторони шляхом діалогу та переговорів якомога швидше досягнуть справедливої, довгострокової та обов’язкової мирної угоди”, – заявив Лінь Цзянь.

У МЗС КНР також наголосили, що виступають за дипломатичний підхід і вважають переговори ключовим інструментом для зниження напруги та стабілізації ситуації в регіоні.

Нагадаємо, зустріч Володимира Зеленського і Дональда Трампа відбулася 28 грудня у Флориді. Після переговорів сторони повідомили про певний прогрес у консультаціях щодо припинення війни та обговорили питання безпекових гарантій для України. Американський президент зазначив, що переговорний процес залишається складним, зокрема через територіальні питання та безпеку, однак діалог за участі європейських партнерів триває.

Дональд Трамп планує візит до Китаю у квітні 2026 року

Президент США Дональд Трамп оголосив, що у квітні 2026 року здійснить візит до Китаю на запрошення китайського лідера Сі Цзіньпіна.

Про це американський лідер повідомив у своїй соцмережі Truth Social.

Під час розмови Трамп і Сі Цзіньпін обговорили питання, що стосуються України та Росії, а також проблеми, пов’язані з фентанілом і сільськогосподарськими продуктами, такими як соя. В результаті переговорів було досягнуто важливої угоди, яка, за словами Трампа, покращить ситуацію для американських фермерів.

Цей візит може мати значний вплив на відносини між США і Китаєм, оскільки обидві країни прагнуть зміцнити співпрацю в різних сферах. Також Трамп запросив Сі Цзіньпіна з державним візитом до США протягом року, що може стати важливим кроком у розвитку двосторонніх відносин.

Нагадаємо, що початковий мирний план США, який складався з 28 пунктів, був змінений після переговорів між Україною та США в Женеві.

Трамп планує посилити санкції проти партнерів РФ

Президент США підтримав законопроект Сенату про санкції проти країн, які ведуть бізнес з Росією. Це рішення стало яскравим підтвердженням його готовності підтримати багатомісячні зусилля щодо припинення фінансування Москви.

Про це пише “Bloomberg”.

“Республіканці розробляють законопроект з жорсткими санкціями проти країн, що торгують з Росією”, – сказав глава Білого дому перед відльотом з Флориди до Вашингтона.

Іран також може опинитися під санкціями.

“Будь-яка країна, яка веде бізнес з Росією, зіткнеться з санкціями. У цю формулу можна включити Іран”, – сказав президент США.

У жовтні лідер республіканської більшості в Сенаті Джон Тун заявив про свою готовність винести на голосування законопроект, який давно підтримує його колега Ліндсі Грем. Документ передбачає введення мит до 500% на імпорт з країн, які закуповують російські енергоносії і не надають підтримку Україні. Це торкнеться, зокрема, ключових споживачів нафти і газу з Росії, таких як Китай і Індія.

Трамп очікує на підтримку китайського лідера у врегулюванні конфлікта в Україні

Президент США Дональд Трамп повідомив, що обговорить російсько-український конфлікт з китайським лідером Сі Цзіньпіном на майбутній зустрічі.

Про це він розповів журналістам на борту літака, що вирушав до Малайзії.

Трамп висловив надію, що Китай надасть сприяння США в завершенні війни між Росією і Україною.

“Ми ввели проти Росії жорсткі санкції. Я думаю, вони будуть ефективними. Однак мені б хотілося, щоб Китай нас підтримав”, – сказав американський президент.

Він підкреслив, що у нього склалися позитивні відносини з лідером Китаю.

“Однією з тем, про які ми будемо говорити, є ситуація між Росією і Україною. Щотижня гине 7000 осіб. Солдати, в основному солдати. І ми, безумовно, будемо говорити про це. Він теж хотів би, щоб це закінчилося”, – додав Трамп.