Україна застерігає: зустріч у Джидді може стати інструментом тиску на Київ на користь Росії

Українські офіційні особи висловлюють побоювання, що зустріч у Джидді можуть використати як інструмент для затягування розв’язання проблеми або як спосіб для Дональда Трампа отримати поступки, які будуть сприятливими для Росії.

Про це пише The Economist.

У Королівстві Саудівська Аравія 11 березня відбудеться зустріч представників Сполучених Штатів Америки та України. З боку США підкреслюють, що мета переговорів – створити основу для мирного вирішення конфлікту і забезпечити тимчасове припинення вогню в Україні.

У повідомленні йдеться про те, що Україна сформулювала низку цілей і працює над планом їхнього досягнення спільно з Францією і Великобританією, які виступають посередниками між Вашингтоном і Києвом.

“Поки що невідомо, які саме вимоги висуне американська делегація під час переговорів у Саудівській Аравії”, – вказано в матеріалі.

Водночас, як повідомило високопоставлене джерело, близьке до адміністрації президента, Росія домагатиметься від України офіційної заяви про її нейтралітет і відмови від ідеї залучення іноземних миротворців.

У статті стверджується, що Україна, вочевидь, дасть зрозуміти Сполученим Штатам Америки, що будь-яка мирна угода, яка обмежує її можливості з модернізації збройних сил, передбачає визнання окупованих територій частиною Російської Федерації або втручання у внутрішні справи країни, наприклад, вимогу проведення виборів – неприйнятна.

Курт Волкер, який у період першого терміну президентства Дональда Трампа обіймав посаду спеціального представника з питань України, вважає, що Росія може змінити сенс будь-якої пропозиції про припинення вогню.

Український ексдипломат, який вважав за краще залишитися невідомим, повідомив, що США і Росія діють за єдиним планом, прагнучи домогтися поступок від України ще до початку серйозних переговорів. Будь-які подальші дискусії будуть спрямовані на те, щоб просунутися далі в бік українських «червоних ліній». На його думку, кінцева мета США стала рухомою метою.

Ринок праці в Україні: де найбільше вакансій і яких фахівців шукають

Через три роки після початку повномасштабного вторгнення ринок праці в Україні відновився на 93%. У лютому 2025 року кількість кандидатів, які шукають роботу, сягнула одного з найбільших показників за час глибокого дефіциту кадрів.

Про це повідомляє Work.ua.

За даними аналітиків, на початку 2025 року українські роботодавці розмістили 98 736 вакансій, що на 4% більше, ніж у січні. Найпомітніше зростання кількості вакансій зафіксували у Житомирській (+7%), Кіровоградській, Рівненській, Чернівецькій та Миколаївській (+6%) областях.

Втім, найбільша кількість робочих пропозицій залишилася в п’яти регіонах України. Зокрема, 34% всіх вакансій зосереджено в Києві та області, по 9% – на Львівщині та Дніпропетровщині, 6% – на Одещині та 3% – у Харківській області.

Кого шукають роботодавці

Майже половина (44%) всіх вакансій у лютому припала на такі категорії:

— робочі спеціальності та виробництво — 16 703 вакансії, (+5% до січня);

— сфера обслуговування — 14 535 вакансій, (+5%);

— продаж і закупівлі — 12 450 вакансій, (+5%);

— роздрібна торгівля — 11 392 вакансії, (+5%);

— логістика, склад, ЗЕД — 10 314 вакансій, (+4%).

Також суттєво збільшилася кількість вакансій у сфері аграрного бізнесу та серед топменеджерів.

Найбільш помітне зростання зафіксовано на таких посадах:

— ветеринарний лікар (+36% до січня);

— інженер з обслуговування дронів (+30%);

— асистент стоматолога (+20%);

— розвідник (+19%);

— контент-спеціаліст (+17%);

— майстер із ремонту, адміністратор ресторану та адміністратор медичної клініки (+16%).

Яких спеціалістів найбільше на ринку праці

Основна частина шукачів на ринку праці — це молодь, яка вже має досвід роботи. Найпопулярніші професії серед кандидатів:

— продавець-консультант;

— адміністратор;

— менеджер із продажу;

— водій;

— бухгалтер;

— офіс-менеджер;

— бармен;

— SMM-спеціаліст;

— менеджер із персоналу.

Рівень зарплат в Україні у лютому 2025 року

У лютому 2025 року середня заробітна плата по Україні зросла до 23 500 грн, що на 500 грн більше, ніж у січні. У деяких регіонах зарплати зросли значно більше:

— Київщина — 26 500 грн (+500 грн);

— Львівщина — 24 900 грн (+900 грн);

— Одещина — 22 500 грн (+500 грн);

— Харківщина — 21 500 грн (+500 грн).

Нагадаємо, що рівень офіційного безробіття в Україні наприкінці 2024 року досяг історичного мінімуму. Станом на грудень кількість зареєстрованих безробітних становила 94,2 тисячі осіб, з яких 75,8 тисячі (80%) — жінки.

Україна підписала меморандум із виробником IRIS-T для посилення ППО

Україна уклала важливу угоду з німецькою компанією Diehl Defence, яка виробляє системи протиповітряної оборони IRIS-T.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Міністерство оборони України.

“Захист українського неба та міст — наш пріоритет. Підписана угода відкриває шлях до великих індустріальних проєктів, які дозволять посилити спроможності української протиповітряної оборони”, — наголосив міністр оборони України Рустем Умєров.

За його словами, меморандум передбачає потрійне збільшення постачання ракет та систем ППО, що є важливим кроком на шляху до зміцнення української обороноздатності.

“Дякую Diehl Defence за довіру та готовність до співпраці. Важливо, що провідні світові оборонні компанії роблять крок назустріч Україні. Вільний світ — на нашому боці, і разом ми відкриваємо нові можливості для посилення оборони”, — підкреслив Умєров.

Він також додав, що Міністерство оборони України продовжує активно працювати над розвитком вітчизняного оборонно-промислового комплексу та його інтеграцією в європейську безпекову екосистему.

Підписання меморандуму дозволить значно посилити український повітряний щит та забезпечити додаткове постачання критично важливих оборонних систем.

У Хмельницькому двоє чоловіків напали на співробітника ТЦК: їм загрожує до п’яти років в’язниці

У Хмельницькому двоє зловмисників напали на співробітника Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), завдавши йому тілесних ушкоджень.

Про це повідомила пресслужба Хмельницького обласного ТЦК та СП.

За інформацією відомства, інцидент стався 9 березня під час проведення заходів з перевірки документів і оповіщення військовозобов’язаних. У момент перевірки двоє громадян, які перебували в розшуку, почали чинити фізичний опір та напали на офіцера Сухопутних військ Збройних Сил України, спричинивши йому численні травми.

“Двоє громадян, які перебували в розшуку, під час перевірки документів чинили фізичний опір та напали на офіцера Сухопутних військ Збройних Сил України, завдавши йому численних тілесних ушкоджень”, – повідомили в ТЦК.

Після затримання нападників передали в руки поліції. Їм загрожує до п’яти років позбавлення волі відповідно до чинного законодавства.

Потерпілому військовому надано медичну допомогу, його стан стабільний, загрози життю немає.

У Хмельницькому ТЦК наголосили, що в умовах воєнного стану військові комісари виконують критично важливі завдання, і будь-які спроби протидії їхній роботі, погрози чи напади тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність.

Також зазначається, що військовослужбовці ТЦК переважно складаються з осіб, які отримали поранення чи травми під час бойових дій. Вони не підлягають направленню до бойових частин і виконують завдання в тилу, забезпечуючи обороноздатність країни.

Євросоюз очікує, що Угорщина зробить спробу заблокувати нові санкції проти Росії

Дипломати Європейського Союзу вважають, що Угорщина навмисно затягує ухвалення рішення про продовження санкцій щодо Росії, термін дії яких спливає 15 березня.

Про це повідомляє видання Euractiv.

Для затвердження санкційного пакету необхідна одностайна підтримка всіх 27 країн-членів ЄС, що дає прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану можливість висувати умови або навіть блокувати рішення.

На даний момент у списку санкцій значиться понад 2 400 осіб та компаній, яким заборонено в’їзд до країн ЄС та заморожено їхні активи. Угорщина неодноразово використовувала цей механізм як інструмент для отримання поступок.

За інформацією джерел, останнім часом Будапешт активно вимагає виключення вісьмох осіб із санкційного списку, а також домагається нових поступок у питаннях постачання газу.

Після недавнього візиту до США міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт очікує відповіді від ЄС щодо газових питань, перш ніж схвалить рішення про продовження санкцій.

Угорщина разом із Словаччиною тривалий час конфліктує з Києвом через припинення Україною дії угоди про транзит російського газу в Європу. Раніше Угорщина погодилася зняти своє вето на продовження санкцій лише після того, як отримала запевнення, що Брюссель серйозно розгляне її енергетичні проблеми.

Цього тижня посли країн-членів ЄС матимуть три можливості для затвердження санкційного пакету: у понеділок, середу і, за потреби, у п’ятницю.

Війна в Україні сприяла посиленню впливу США на світовий ринок зброї

У результаті дослідження з’ясувалося, що з 2020 по 2024 рік обсяг експорту зброї зі Сполучених Штатів збільшився більш ніж на 20%. У результаті частка США на світовому ринку експорту зброї досягла 43%.

Про це пише видання The Washington Post.

За даними Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI), що оприлюднив своє дослідження, в останні два десятиліття на американську частку в середньому припадало 35% від світового експорту озброєння. Це зробило останній стрибок особливим.

“США посідають унікальне місце в галузі експорту зброї. Їхня частка в цьому секторі становить 43%, що більш ніж у чотири рази перевищує частку наступного за величиною експортера – Франції”, – сказав Метью Джордж, директор програми з передачі зброї в SIPRI.

У 2020-2024 роках Україна стала найбільшим покупцем зброї. Загальний імпорт у цей час майже у сто разів перевищив показники з 2015 по 2019 рік.

Водночас у європейських країнах імпорт зброї зріс на 155%. Це сталося через побоювання з приводу експансіонізму Кремля і тиску з боку США, які хотіли, щоб європейські країни переозброїлися.

“У свій перший президентський термін Трамп активно просував ідею збільшення продажів зброї”, – сказав Вільям Д. Хартунг, експерт з торгівлі зброєю.

Він наголосив, що президент США підтримав виробників зброї, незважаючи на те, що вбивство журналіста The Washington Post Джамаля Хашоггі, скоєне агентами Саудівської Аравії, спричинило заклики до припинення поставок у цю країну.

Дослідження продемонструвало, що підтримка України у сфері оборони виявилася вигідною для американських виробників зброї.

Більшість озброєнь, відправлених в Україну, було надано в рамках президентських повноважень щодо скорочення, які дозволяють Сполученим Штатам передавати устаткування з власних резервів. Також використовувалася інша програма, що передбачає надання фінансів для купівлі зброї напряму в американських виробників.

У звітах SIPRI, де фіксуються обсяги поставок озброєнь, а не рекламні кампанії, не простежується помітного впливу конфлікту в Газі на світову торгівлю зброєю.

За словами Джорджа, переважно між моментом, коли оголошується про продаж або допомогу, і моментом їхнього надання минає деякий час. Він зазначив, якщо б вартість поставленої в Україну та Ізраїль зброї не враховували в даних SIPRI, тоді частка Сполучених Штатів у глобальному експорті озброєнь у період з 2020 до 2024 року все одно сягнула б 37%, і це найбільший у світі показник.

За інформацією, наданою SIPRI, за останні п’ять років експорт російського озброєння знизився на 64%.

Хоча вторгнення Росії в Україну спричинило масштабну дипломатичну ізоляцію та економічні санкції щодо РФ, SIPRI зазначає, що спад експорту, ймовірно, почався до початку конфлікту. У 2020 і 2021 роках було зафіксовано історичні мінімуми обсягів експорту.

“До 2022 року два ключові партнери Росії в галузі торгівлі зброєю вже почали віддалятися: Індія дедалі більше звертала увагу на інших постачальників, а Китай збільшував закупівлі зброї, виробленої у власній оборонній промисловості, яка зростала” – зазначив Пітер Веземан, старший науковий співробітник SIPRI.

Росія знищує мости, щоб заблокувати військових ЗСУ на Курщині

Український гарнізон чисельністю 10 тисяч військових у Курській області на Заході Росії опинився в критичній ситуації.

Про це пише Forbes.

Серія атак російських безпілотників на дорогу в Суджу може означати швидке закінчення семимісячного українського наступу в Курській області, пише видання.

Безперервні удари російських дронів призвели до знищення сотень транспортних засобів на головній дорозі, що з’єднує Курськ і Суджу – ключовий пункт оборони українських сил у регіоні. Крім того, Росія активно завдає ударів по мостах.

У зв’язку з погіршенням постачання українського оперативно-тактичного угруповання “Сіверськ” більші сили Росії та Північної Кореї в Курську посилили свій контрнаступ, який триває вже три місяці.

Українські підрозділи, розташовані на північному краю виступу, відходять у бік Суджі, де нещодавно вони змогли відбити спробу російських військ прорватися через старий газопровід.

Це може бути початком процесу повного виведення українських військ із Курської області та їхнього повернення в більш захищені райони на півночі України.

Російські війська прагнуть перекрити всі можливі шляхи відходу, навіть незважаючи на те, що українська авіація, зокрема винищувачі МіГ-29, продовжують завдавати ударів.

“Противник цілеспрямовано руйнує мости в Курській області та вздовж кордону з Україною, прагнучи завадити виходу Сіверського оперативно-тактичного угруповання з Курської області на територію України”, – попередили в Українському центрі оборонних стратегій.

Країни Європи, які підтримують Україну, можуть частково компенсувати відсутність американської інформаційної допомоги, але на це потрібен час. Водночас Росія активно використовує ситуацію, що склалася, у своїх інтересах.

“Слід звернути увагу на те, що після призупинення обміну розвідданими між США та Україною Росія почала активно знищувати українські сили в районі Курська”, – зазначив Інститут вивчення війни.

Україна планує переконати США відновити надання допомоги під час переговорів у Саудівській Аравії

Під час запланованих перемовин у столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяді українська делегація прагнутиме переконати Сполучені Штати поновити надання розвідувальної та військової допомоги.

Про це повідомляє Financial Times.

Згідно з інформацією видання, українська сторона планує запропонувати часткове перемир’я з Росією, яке включатиме обмеження на використання ракет великої дальності, безпілотних літальних апаратів та бойових дій у Чорному морі. Київ сподівається, що такі кроки можуть стати поштовхом до відновлення співпраці зі США у військовій та розвідувальній сферах.

Один із представників української делегації підкреслив, що Київ наразі концентрує особливу увагу на посиленні партнерства зі Сполученими Штатами. Водночас двоє європейських дипломатів зазначили, що українська сторона готова розглянути можливість досягнення часткового припинення вогню як потенційний інструмент для повернення США до підтримки України в оборонній сфері.

Як повідомлялося раніше, під час нещодавньої зустрічі з лідерами країн ЄС у Брюсселі президент України Володимир Зеленський заявив про свій намір укласти зі США спільну рамкову угоду. За словами Зеленського, ця угода має стати базою для подальших домовленостей у питаннях енергетичної безпеки, мінеральних ресурсів та інших стратегічних напрямків.

“Масштабніша угода мала б містити припинення повітряних атак, операцій на морі та ударів по об’єктах енергетичної та іншої цивільної інфраструктури. За цим послідував би обмін полоненими і повернення українських дітей, викрадених російською владою. Ці заходи були б спрямовані на зміцнення довіри між двома сторонами”, — пише Financial Times.

Європейські офіційні особи, які контактували з українськими представниками напередодні переговорів, наголосили, що Київ не виключає участі США у моніторингу виконання потенційного перемир’я. Серед можливих заходів розглядається використання американських супутників та розвідданих для контролю за дотриманням умов угоди.

У Румунії спалахнули протести через недопуск опозиціонера Джорджеску до виборів

Центральна виборча комісія Румунії не допустила опозиційного кандидата Келіна Джорджеску до участі в президентських виборах, які мають відбутися у травні.

Про це повідомляє Digi24.

Після оголошення цього рішення біля будівлі ЦВК у Бухаресті почалися масові протести прихильників політика. За повідомленням місцевих ЗМІ, демонстранти вступили в сутички з поліцією та намагалися прорвати кордон правоохоронців. Поліція застосувала сльозогінний газ для стримування натовпу.

Сам Калін Джорджеску назвав рішення ЦВК “продовженням державного перевороту, здійсненого 6 грудня”.

Західні медіа раніше повідомляли про наміри румунської влади не допустити Джорджеску до президентських перегонів. Зовсім недавно проти нього порушили кримінальну справу.

Джорджеску є одним із найрейтинговіших кандидатів на виборах і раніше вже виграв перший тур голосування. Однак цей результат було анульовано через суд, який звинуватив політика у зв’язках із Росією. Проте конкретних доказів цих звинувачень так і не було представлено.

Ситуація викликала хвилю критики зі сторони прибічників Дональда Трампа, які засудили дії румунської влади та Європейського Союзу. На їхню думку, недопуск Джорджеску до виборів є політичним тиском, оскільки він публічно закликав до припинення війни в Україні та скасування санкцій проти Росії.

Протести біля будівлі ЦВК у Бухаресті тривають, а ситуація залишається напруженою.