Українські посадовці бачать в угоді про ресурси потенційну загрозу

США пропонують нову угоду, що має регулювати контроль над критично важливими корисними копалинами та енергетичними активами України. Однак ця пропозиція може поставити під загрозу суверенітет країни.

Про це повідомляє видання Financial Times.

Згідно з інформацією журналістів, новий документ виходить за рамки початкової економічної угоди, яка була підписана минулого місяця в рамках дій президента США Дональда Трампа, спрямованих на припинення російського вторгнення і компенсацію військової підтримки Україні.

Представники влади України висловили побоювання, що ініціатива може негативно позначитися на незалежності держави, призвести до відтоку коштів за кордон і посилити вплив США на економіку країни.

Новий проєкт угоди – це крок до того, щоб адміністрація Трампа отримала більше контролю над прибутковими природними ресурсами України.

Наразі в документі розглядаються всі види корисних копалин, включно з нафтою, газом і ключовими енергетичними ресурсами, що знаходяться на території України.

Євросоюз розробляє сімнадцятий пакет санкцій проти Росії

Євросоюз розпочав підготовку 17-го пакета санкцій проти Росії, який планується представити вже на початку літа цього року.

Про це повідомляє EU Observer із посиланням на європейських дипломатів.

Згідно з інформацією видання, робота над черговими обмежувальними заходами перебуває ще на початковій стадії.

Європейська комісія та дипломатичні відомства країн-членів ЄС зараз активно обговорюють низку пропозицій, які будуть покладені в основу майбутнього санкційного пакета.

Паралельно європейські дипломати ухвалили «повноваження на ведення переговорів» щодо запровадження окремих митних обмежень на імпорт добрив із Росії.

Це рішення має юридично незалежний характер, проте безпосередньо пов’язане з політичними аспектами загального санкційного тиску на РФ.

Зеленський відкинув ідею розміщення на території країни спостерігачів ОБСЄ замість військового контингенту

Під час свого візиту в Париж 27 березня президент України Володимир Зеленський заявив, що його країна виступає проти присутності спостерігачів ОБСЄ. На його думку, це не забезпечує безпеку.

Про це глава української держави повідомив на пресконференції в Парижі.

“Наша позиція щодо ОБСЄ при всій повазі. А ми не хочемо просто присутності ОБСЄ. Це не є гарантіями безпеки, у них є свій функціонал, але у них немає відповідного мандата. Просто немає, як у військового контингенту. І росіяни їх не бояться”, – роз’яснив Зеленський.

Нещодавно стало відомо, що в європейських країнах відбувається зміна підходів до забезпечення безпеки України. Замість відправки миротворців розглядаються інші варіанти.

У четвер, 27 березня, Франція, спільно з Великою Британією, провела зустріч із представниками 30 країн, які входять до “коаліції охочих”. У заході взяли участь близько 30 лідерів і делегацій.

У той час як Лондон і Париж уже кілька тижнів розробляють план відправки тисяч військовослужбовців до України для сприяння в забезпеченні майбутнього припинення вогню, дипломати висловлюють дедалі більше усвідомлення того, що миротворча місія навряд чи стане найімовірнішим результатом.

Міноборони РФ продовжує штампувати фейки про удари БпЛА по енергетичних об’єктах

Інформація, поширена Міністерством оборони Росії про те, що Україна нібито порушує умови припинення атак на об’єкти енергетичної інфраструктури, не відповідає дійсності.

Про це було оголошено в Генеральному штабі ЗСУ.

За інформацією від українського військового командування, у період із 25 до 27 березня не здійснювалися атаки з використанням безпілотних літальних апаратів на об’єкти енергетичної інфраструктури в Курській і Брянській областях Російської Федерації, а також на об’єкти в Криму, який тимчасово окупований російськими військами.

“Військове відомство країни-агресора продовжує штампувати фейки, з метою безпідставних звинувачень України та затягування війни”, – додали в Генштабі.

У Парижі завершилася зустріч представників “коаліції охочих”: що відомо

У Парижі завершилася зустріч представників “коаліції охочих”, про що можна судити з того, що перші лідери покинули Єлисейський палац.

Про це повідомляє “The Guardian”.

Зазначається, що високопоставлені представники, включно з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн і канцлером Німеччини Олафом Шольцем, виїхали з резиденції президента Франції.

Стало відомо, що прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і президент України Володимир Зеленський покинули будівлю, де розташована резиденція президента Франції.

Володимир Зеленський заявив, що “всі усвідомлювали й усвідомлюють, що Росія наразі не прагне мирного врегулювання конфлікту”, і наголосив, що роботу над забезпеченням безпеки України буде продовжено “в майбутні дні та тижні”.

Стармер зазначив, що зустріч представників “коаліції охочих” у Парижі пройшла в конструктивній атмосфері.

“Було цілком очевидно, що Росія намагається затягнути процес, веде нечесну гру, і ми повинні бути гранично ясними у своїх діях”, – сказав британський прем’єр.

Як він повідомив, учасники зустрічі висловили готовність посилити підтримку України, щоб вона зберегла свої позиції як у поточній ситуації, так і в майбутніх переговорах. Крім того, він підкреслив, що на зустрічі було досягнуто повного розуміння того, що зараз не час для пом’якшення санкцій щодо РФ.

“Навпаки, ми обговорювали, як ми можемо посилити санкції, щоб підтримати ініціативу США, щоб змусити Росію сісти за стіл переговорів через подальший тиск з боку цієї групи країн”, – сказав Стармер.

Глава уряду Великої Британії повідомив, що під час саміту було розглянуто питання, пов’язані з військовими та оперативними заходами зі сприяння припиненню вогню і встановленню миру в Україні, чи то на суходолі, в повітрі, чи то на морі.

“Важливим результатом зустрічі стало підтвердження підтримки, яку багато країн надають Україні вже понад три роки. У цей вирішальний момент вони готові підтримувати її стільки, скільки буде необхідно”, – додав Стармер.

Після перемир’я відновлення роботи ЗАЕС займе більше року

Глава Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі вважає, що для повноцінного запуску всіх шести енергоблоків Запорізької атомної електростанції знадобиться понад дванадцять місяців, а можливо, і більше.

Про це він розповів в інтерв’ю агентству “Reuters”.

За словами Гроссі, запуск усіх реакторів буде пов’язаний із певними труднощами, але це не означає, що завдання нездійсненне.

“Йдеться про кілька місяців, і, ймовірно, для повного відновлення роботи Запорізької АЕС з її шістьма енергоблоками знадобиться більше року, а можливо, і довше”, – сказав він.

Глава МАГАТЕ також висловив припущення, що Росія здійснює “професійне управління” на Запорізькій АЕС, яка перебуває під контролем.

“Що стосується безпеки станції та загальної ситуації на ній, то можу запевнити вас, що вона перебуває під професійним контролем і управлінням”, – заявив Гроссі.

Він зазначив, що, ймовірно, деякі види технічного обслуговування могли бути виконані не в повному обсязі, але це також пов’язано з наслідками військового конфлікту.

Керівник МАГАТЕ наголосив, що в разі встановлення перемир’я можна буде провести більш масштабні роботи з відновлення можливостей станції з охолодження реакторів, які значно знизилися після руйнування греблі Каховської гідроелектростанції.

“Ми сподіваємося, що незабаром зможемо підтвердити, що активні бойові дії в цій зоні припинилися”, – заявив гендиректор МАГАТЕ.

Він вважає, що це стало б значним кроком уперед і дозволило б перейти до мирного врегулювання.

В Україні буде створено національну систему оперативного реагування на кібератаки

Парламент затвердив закон, спрямований на підвищення рівня захисту інформації та забезпечення кібербезпеки державних інформаційних ресурсів та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.

Про це повідомив Олександр Федієнко, член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

“Сьогодні відбулася історична подія. Парламент ухвалив у другому читанні законопроєкт №11290”, – написав народний депутат.

Як він повідомив, за ухвалення закону проголосували 240 народних обранців.

У документі йдеться про те, як зміцнити національну систему захисту від кіберзагроз. У ньому також ідеться про розширення повноважень спеціалізованих організацій і про залучення експертів із приватного сектору.

Зокрема, пропонується сформувати професійне співтовариство експертів у галузі кібербезпеки в усіх державних структурах, де обробляються конфіденційні дані громадян України.

Відповідно до законодавства, необхідно розробити та забезпечити роботу національної системи реагування на інциденти у сфері кібербезпеки, кібератаки та кіберзагрози, що можуть зачепити інформаційні, електронні комунікаційні та інформаційно-комунікаційні системи, де обробляються державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом, захист якої передбачено законом. Також потрібно забезпечити захист об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.

За функціонування цієї системи відповідає Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації.

До структури національної системи захисту від кіберзагроз увійдуть: CERT-UA, а також спеціалізовані групи реагування на інциденти у сфері кібербезпеки, кібератаки та кіберзагрози, ініційовані державними або місцевими органами влади.

Також у законі встановлюються єдині вимоги до криптографічного та технічного захисту інформації, а також до кіберзахисту. Передбачається протидія технічним розвідкам і запроваджується система оцінки рівня кіберзахисту.

Греція висунула три умови для своєї участі в миротворчій місії в Україні

Греція готова долучитися до міжнародної місії на території України, але тільки за чітко визначених умов.

Про це повідомляє грецьке видання Ekathimerini.

Очікується, що прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс офіційно представить позицію Афін та у  на саміті “коаліції охочих” у Парижі.

За попередньою інформацію, йдеться про повне припинення вогню вогню з гарантією, що грецькі війська не братимуть участь у діях на території Росії, а також за наявності детального плану дій на випадок повторного загострення конфлікту.

Афіни підтримують варіант місії під егідою ООН, вважаючи, що саме така міжнародна легітимація сприятиме ширшій підтримці з боку інших держав. Якщо рішення про місію буде остаточно ухвалено, Греція може або спрямувати свої сухопутні підрозділи до України, або залучити військово-морські сили до патрулювання в Чорному морі.

Другий сценарій більше відповідає стратегічним інтересам Греції у сфері національної безпеки. Проте його реалізація викликає сумніви, особливо якщо керівництво над морською операцією візьме на себе Туреччина.

Масштабна військова кампанія на Курщині не досягла поставленої мети: росіяни готуються до нового наступу

Президент Зеленський зробив гучну заявку про підготовку Росії до нового наступу на північному сході вже цієї весни. За його словами, удар планувався влітку 2024 року, але був відтермінований через операцію в Курській області.

Попри серйозність цих слів зі сторони українського лідера, офіційні ЗМІ та експертне середовище майже не відреагували на озвучене. Між тим, ідеться про безпрецедентну заяву – фактично визнання: масштабна транскордонна кампанія ЗСУ не досягла поставленої мети та не зуміла позбавити країну-агресор можливості вторгнення на територію нових українських областей.  Зі слів Зеленського випливає, що удар по Курщині не дозволив стримати ворога та відвернути загрозу окупації Сумщини, зокрема обласного центру.

Якщо згадати, як розгорталися події, то перший етап кампанії дійсно приніс помітні результати. ЗСУ зуміли змусити Кремль розосередити сили, і, за даними Інституту вивчення війни, на Курський напрямок було перекинуто до 70 тис російських військових, включно з іноземними підрозділами. У певні моменти Україна контролювала понад 1 000 км² території ворога та близько сотні населених пунктів – це стало найбільшою за зухвалістю та масштабом операцією української армії за межами країни від початку повномасштабної війни.

Проте стратегічна пауза, яку вдалося виграти, коштувала надто дорого. Після понад шести місяців запеклих боїв українські частини опинилися на межі оточення. У березні 2025 року російські війська завдали потужного контрудару, звівши під контроль український плацдарм до 110 км². Було втрачено місто Суджа, перерізано головну логістичну артерію, а українські підрозділи змушені були відступати під постійним тиском противника.

Офіційно президент Зеленський наголосив, що оточення вдалося уникнути, а відведення військ пройшло в організованому порядку. Він також заявив про виконання поставлених завдань, зокрема відвернення уваги ворога від інших напрямків — таких як Покровськ. Проте реальність залишається невблаганною: до кінця березня українська армія залишила територію Росії, а російське командування знову накопичує резерви біля кордонів Сумщини.

Це змушує поставити незручне, але необхідне запитання: чи була операція на Курщині стратегічно виправданою? За деякими оцінками, українські втрати під час Курської кампанії були колосальними. Офіційні цифри Генштаб не розголошує, однак західні розвідки оцінюють втрати особового складу до 70 тис осіб. Знищено або втрачено сотні одиниць техніки — зокрема сучасні танки західного виробництва, такі як Challenger 2, Leopard 2A6 та M1 Abrams. Forbes цитує аналітика Девіда Акса, який називає цю кампанію найболючішою бронетанковою поразкою України від початку війни.

Дедалі гучнішою стає й критика на адресу українського командування. Експерти наголошують: сили, задіяні на Курщині, могли б ефективніше використовуватися на критичних напрямках всередині України. Польське видання Myśl Polska припускає, що операція мала не лише військові, а й політичні мотиви — зокрема демонстрацію наступального потенціалу перед західними партнерами. Окреме питання — зволікання з відведенням військ. Західні аналітики відзначають, що рішення варто було ухвалити ще восени 2024 року, коли стало зрозуміло, що тактика себе вичерпала. Замість цього операцію продовжили, що призвело до надмірних втрат і деморалізації окремих частин.

Очевидно одне: попереду Україну знову чекають важкі випробування на північному фронті. Сумщина і Харківщина — регіони, заради безпеки яких було розпочато Курську операцію — знову в зоні ризику. І тепер, з виснаженими резервами, українське командування має шукати нові рішення в умовах ще складнішої ситуації.  Курська кампанія стала прикладом того, як навіть стратегічно вмотивована операція може обернутися непередбачуваними наслідками, якщо нею керують не лише військові розрахунки, а й політичні міркування. Уроки цього етапу війни варто засвоїти — і чесно визнати, що ціна помилки занадто висока, щоб повторювати її знову.