Греція Архіви

Атаки в Чорному морі: чому Україні важливо не втратити підтримку Греції

Posted on 25 Серпня, 20261 Жовтня, 2026 by Микола Донченко

Грецьке торговельне судноплавство дедалі частіше опиняється під загрозою через бойові дії в Чорному морі. Черговий інцидент стався поблизу Новоросійська, де було атаковано судно, що належить грецькій компанії. Хоча відповідальність за удар офіційно ніхто не взяв, подібні випадки можуть ускладнити відносини України з державами, які підтримують її у війні проти Росії.

Два судна атакували протягом кількох днів

Як повідомило грецьке видання Proto Thema, 18 серпня поблизу Новоросійська було атаковано балкер ANNA S, пов’язаний із грецькою компанією Neptune Tradebulk Inc. Судно під прапором Ліберії перебувало без вантажу та прямувало до російського порту для завантаження зерна.

Після влучань безпілотників на борту виникла пожежа. Усі 21 член екіпажу залишили судно, їх підібрав інший торговельний корабель – Elina B. Приблизно через п’ять годин під удар потрапило і рятувальне судно. Попри пошкодження, воно продовжило рух у напрямку турецького порту.

Цей випадок став уже другим інцидентом із грецьким судном за кілька днів. Танкер Skiros, яким керує афінська компанія Canis Minor, був атакований після завантаження нафти на терміналі Каспійського трубопровідного консорціуму.

За даними Bloomberg, на борту перебувала саме російська нафта. Люди не постраждали, витоку нафтопродуктів не сталося. Виконавця атаки агентство не назвало.

У липні серія ударів по суднах поблизу термінала КТК уже призводила до перебоїв із завантаженням та скорочення видобутку на казахстанських родовищах. На цей маршрут припадає близько 2% світового постачання нафти, тому будь-які атаки в районі Новоросійська впливають не лише на Росію, а й на Казахстан, західні енергетичні компанії та міжнародне судноплавство.

Україні важливо берегти підтримку партнерів

Наприкінці липня віцепрезидент США Джей Ді Венс попросив президента Володимира Зеленського припинити удари по інфраструктурі КТК та іноземних танкерах, які перевозять казахстанську нафту.

Як писала Financial Times, Україна погодилася не атакувати об’єкти консорціуму та неросійські судна, якщо вони не перебувають під українськими санкціями й не перевозять російські вантажі.

Київ має повне право послаблювати економічні можливості Росії, яка фінансує агресію коштом експорту енергоносіїв. Удари по військовій логістиці та російському тіньовому флоту залишаються важливим елементом української оборони. Водночас операції в Чорному морі потребують максимально точного вибору цілей.

Греція підтримує Україну на міжнародній арені, однак повинна захищати власний торговельний флот і економічні інтереси. Якщо грецькі компанії регулярно зазнаватимуть збитків, а екіпажі опинятимуться під загрозою, суспільна та політична підтримка України в цій країні може послабитися.

Подібні ризики вже викликали занепокоєння Афін після виявлення біля острова Лефкада морського безпілотника, який грецька сторона пов’язала з Україною. Тому Києву варто скоригувати застосування морських дронів: чіткіше перевіряти належність суден, характер вантажу та їхній санкційний статус.

Україна зацікавлена не лише в завданні економічних втрат агресору, а й у збереженні довіри союзників. Навіть результативна військова операція може мати невигідні політичні наслідки, якщо через неї партнерів України ставатиме менше.

Греція не має наміру передавати Україні ракети для комплексів С-300

Posted on 19 Серпня, 2026 by Іван Засядько

Україна й надалі відчуває нестачу ракет для зенітних комплексів С-300 на тлі тривалих бойових дій та високого навантаження на систему протиповітряної оборони.

За даними Forbes, Київ шукає додаткові джерела таких боєприпасів, однак розраховувати на поставки з Греції найближчим часом, судячи з наявної інформації, не доводиться.

Україна паралельно співпрацює зі США в рамках проєкту, що передбачає модернізацію старих радянських ракет С-300 та розробку нових перехоплювачів. Перші результати цієї програми очікуються до кінця 2026 року. При цьому передбачувані обсяги виробництва можуть виявитися відносно невеликими — близько 100–200 ракет щорічно.

Одним із потенційних постачальників могла б стати Греція, на озброєнні якої залишаються комплекси С-300ПМУ-1 і відповідний запас ракет. Однак Афіни поки що не готові розлучатися з цими системами. Грецька влада розглядає їх як елемент власної оборони на тлі напруженості у відносинах із Туреччиною.

Раніше обговорювалися варіанти, за яких Греція могла б передати Україні наявні С-300 в обмін на отримання інших сучасних засобів протиповітряної оборони. Проте остаточного рішення про таку передачу прийнято не було, а модернізація грецької ППО не передбачає швидкої відмови Афін від російських комплексів.

Київ продовжує шукати доступні за кордоном запаси боєприпасів для С-300 і водночас розвивати альтернативні засоби перехоплення. Проблема поповнення ракетного арсеналу ППО залишається актуальною для України на тлі триваючих російських повітряних атак.

ЄС може відмовитися від великих пакетів санкцій проти Росії

Posted on 27 Липня, 2026 by Іван Засядько

Європейський Союз розглядає можливість зміни підходу до санкцій проти Росії. У Брюсселі обговорюють відмову від великих пакетів обмежень на користь окремих рішень або невеликих тематичних блоків.

Про це пише Financial Times з посиланням на власні джерела.

Один із співрозмовників FT заявив, що нещодавно затверджений пакет може стати останнім у колишньому форматі. Приводом стала ситуація з 21-м пакетом санкцій, який Греція кілька тижнів блокувала через власні економічні інтереси.

“Тепер цілком очевидно, що цей підхід більше не працює”, — додав співрозмовник видання.

Новий підхід має знизити ризик того, що одна країна зможе зупинити весь пакет санкцій, домагаючись поступок з окремого питання. У випадку з Грецією суперечка стосувалася перевезення російського скрапленого природного газу суднами компанії Dynagas.

У підсумку країни ЄС знайшли компроміс. Компаніям тимчасово дозволили виконувати лише контракти на перевезення СПГ, укладені до 24 лютого 2022 року. Розширення подібних поставок для європейських операторів заборонили.

Це стало першим випадком фактичного пом’якшення вже узгоджених економічних санкцій проти Росії. Частина європейських дипломатів різко розкритикувала позицію Афін, заявивши, що Греція поставила весь пакет обмежень у залежність від власних вимог.

У ЄС посилилися суперечки навколо нових санкцій проти Росії

Posted on 19 Липня, 2026 by Іван Засядько

У Євросоюзі зростає опір новим економічним санкціям проти Росії. Дедалі більше країн ЄС вимагають винятків із чергового пакету обмежень, оскільки національний бізнес побоюється втрат від розриву зв’язків із російським ринком.

Про це повідомляє Financial Times.

Європейські дипломати визнають, що політична риторика щодо підтримки України дедалі частіше розходиться з практичними рішеннями. За їхніми словами, уряди не хочуть схвалювати заходи, які можуть завдати прямої шкоди компаніям з їхніх країн.

“За столом переговорів моральний імператив працює дедалі менше”, – зізнався один зі співрозмовників видання.

Одна з головних суперечок пов’язана з перевезенням російського скрапленого газу. Греція вимагає винятків для таких перевезень до третіх країн, оскільки можлива заборона може завдати удару по її судноплавному бізнесу. Зокрема, йдеться про компанію Dynagas, яка після початку повномасштабної війни продовжувала перевозити російський СПГ.

Німецька та португальська сторони домагаються пом’якшення обмежень на закупівлю російської риби, пояснюючи це інтересами власної переробної галузі. Франція та Італія, у свою чергу, хочуть послабити пропозицію щодо візових обмежень для російських військових, які брали участь у війні проти України.

Окремо Австрія знову порушує питання про розморожування близько 2 млрд євро російських активів для компенсації втрат Raiffeisen. На тлі численних вимог щодо послаблень дипломати говорять про кризу всього санкційного підходу: якщо кожна країна домагатиметься лазівок для себе, нові пакети ризикують втратити реальний зміст.

Греція гальмує ухвалення нового пакету санкцій ЄС проти Росії

Posted on 18 Липня, 2026 by Іван Засядько

Євросоюз поки що не зміг узгодити 21-й пакет санкцій проти Росії. Однією з країн, які виступили проти нових обмежень, стала Греція. В Афінах пояснюють свою позицію ризиками для європейського бізнесу та можливою втратою частини ринку перевезень.

Про це повідомляє агенція Reuters із посиланням на двох урядовців Греції.

За даними видання, суперечку викликала можлива заборона на перевезення російського газу. Грецькі представники стверджують, що такий крок може вдарити не тільки по Росії, а й по європейським компаніям, а звільнену частку ринку займуть конкуренти з країн, що не входять до ЄС.

Особливе значення для Греції має ринок перевезення скрапленого газу. Грецька компанія Dynagas експлуатує 27 газовозів, включаючи значну частину світового флоту льодових танкерів класу Arc7, які побудовані для роботи в арктичних умовах. З початку 2025 року, за оцінками, судна Dynagas перевезли понад 10 млн тонн російського газу.

В Афінах стверджують, що такі танкери майже неможливо швидко переорієнтувати на інші маршрути. У разі введення нових санкцій їх, ймовірно, довелося б продавати покупцям із країн, які не підтримують західні обмеження. Вартість одного такого газовоза оцінюється приблизно в 300 млн доларів.

“З точки зору Афін, будь-який новий пакет обмежувальних заходів має бути ретельно вивірений, щоб максимізувати тиск на Москву, мінімізуючи при цьому непередбачувані наслідки для всього європейського бізнесу, споживачів та конкурентоспроможності”, – цитує Reuters одного з грецьких урядовців.

Остаточне узгодження нового пакету санкцій відклали. Країнам ЄС надали додатковий час, щоб оцінити економічні та технічні наслідки пропонованих заходів, включаючи обмеження в нафтогазовій сфері.

Греція надасть Україні незатребувану артилерію та боєприпаси

Posted on 4 Жовтня, 2025 by Іван Засядько

Греція збирається значно посилити ЗСУ, передавши Україні 60 гаубиць калібру 203 мм і 150 тис снарядів. Загальна вартість військової допомоги складе 199,4 млн євро.

Про це пише видання “Efimerida ton Syntakton”.

Озброєння, яке було визнано Радою начальників штабів неоперативно необхідним (MEASE), вважається застарілим і таким, що не відповідає сучасним вимогам грецьких збройних сил.

Поставка буде здійснюватися безпосередньо зі складів, без додаткової модернізації.

До пакету військової допомоги увійдуть 60 гаубиць моделі M110A2. Також до нього увійдуть 50 тис фугасних снарядів, 40 тис далекобійних снарядів і 60 тис касетних боєприпасів.

Генштаб Греції стверджує, що передача арсеналу озброєнь не послабить обороноздатність країни.

Санкції не стали поворотним моментом для світу – глава МЗС Греції

Posted on 20 Травня, 2025 by Іван Засядько

В умовах конфлікту між Росією та Україною Європа зіткнулася з проблемою втрати політичної ідентичності.

Міністр закордонних справ Греції Георгос Герапетрітіс розповів про це в інтерв’ю “Associated Press”.

Міністр повідомив, що в європейських державах існують певні протиріччя і напруженість.

“Іноді ми забуваємо, що нас об’єднує як європейців. Розбіжності та конфлікти стають відчутними. А після війни в Україні ми відчуваємо посттравматичний синдром. Європі потрібно повернути свою силу і єдність”, – наголосив Герапетрітіс.

Він підтвердив, що Греція стоїть на боці України, підтримує її суверенітет і територіальну цілісність.

Щодо обмежувальних заходів, запроваджених Євросоюзом і США щодо Росії у зв’язку з її повномасштабним вторгненням в Україну, міністр закордонних справ Греції зазначив, що вони виявилися лише частково ефективними, оскільки Росія знайшла способи мінімізувати їхній вплив.

На думку Герапетрітіса, економічні санкції не стали переломним моментом для ситуації у світі.

Греція висунула три умови для своєї участі в миротворчій місії в Україні

Posted on 27 Березня, 202527 Березня, 2025 by Тетяна Головач

Греція готова долучитися до міжнародної місії на території України, але тільки за чітко визначених умов.

Про це повідомляє грецьке видання Ekathimerini.

Очікується, що прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс офіційно представить позицію Афін та у на саміті “коаліції охочих” у Парижі.

За попередньою інформацію, йдеться про повне припинення вогню вогню з гарантією, що грецькі війська не братимуть участь у діях на території Росії, а також за наявності детального плану дій на випадок повторного загострення конфлікту.

Афіни підтримують варіант місії під егідою ООН, вважаючи, що саме така міжнародна легітимація сприятиме ширшій підтримці з боку інших держав. Якщо рішення про місію буде остаточно ухвалено, Греція може або спрямувати свої сухопутні підрозділи до України, або залучити військово-морські сили до патрулювання в Чорному морі.

Другий сценарій більше відповідає стратегічним інтересам Греції у сфері національної безпеки. Проте його реалізація викликає сумніви, особливо якщо керівництво над морською операцією візьме на себе Туреччина.