У ЄС посилилися суперечки навколо нових санкцій проти Росії

У Євросоюзі зростає опір новим економічним санкціям проти Росії. Дедалі більше країн ЄС вимагають винятків із чергового пакету обмежень, оскільки національний бізнес побоюється втрат від розриву зв’язків із російським ринком.

Про це повідомляє Financial Times.

Європейські дипломати визнають, що політична риторика щодо підтримки України дедалі частіше розходиться з практичними рішеннями. За їхніми словами, уряди не хочуть схвалювати заходи, які можуть завдати прямої шкоди компаніям з їхніх країн.

“За столом переговорів моральний імператив працює дедалі менше”, – зізнався один зі співрозмовників видання.

Одна з головних суперечок пов’язана з перевезенням російського скрапленого газу. Греція вимагає винятків для таких перевезень до третіх країн, оскільки можлива заборона може завдати удару по її судноплавному бізнесу. Зокрема, йдеться про компанію Dynagas, яка після початку повномасштабної війни продовжувала перевозити російський СПГ.

Німецька та португальська сторони домагаються пом’якшення обмежень на закупівлю російської риби, пояснюючи це інтересами власної переробної галузі. Франція та Італія, у свою чергу, хочуть послабити пропозицію щодо візових обмежень для російських військових, які брали участь у війні проти України.

Окремо Австрія знову порушує питання про розморожування близько 2 млрд євро російських активів для компенсації втрат Raiffeisen. На тлі численних вимог щодо послаблень дипломати говорять про кризу всього санкційного підходу: якщо кожна країна домагатиметься лазівок для себе, нові пакети ризикують втратити реальний зміст.

Греція гальмує ухвалення нового пакету санкцій ЄС проти Росії 

Євросоюз поки що не зміг узгодити 21-й пакет санкцій проти Росії. Однією з країн, які виступили проти нових обмежень, стала Греція. В Афінах пояснюють свою позицію ризиками для європейського бізнесу та можливою втратою частини ринку перевезень.

Про це повідомляє агенція Reuters із посиланням на двох урядовців Греції.

За даними видання, суперечку викликала можлива заборона на перевезення російського газу. Грецькі представники стверджують, що такий крок може вдарити не тільки по Росії, а й по європейським компаніям, а звільнену частку ринку займуть конкуренти з країн, що не входять до ЄС.

Особливе значення для Греції має ринок перевезення скрапленого газу. Грецька компанія Dynagas експлуатує 27 газовозів, включаючи значну частину світового флоту льодових танкерів класу Arc7, які побудовані для роботи в арктичних умовах. З початку 2025 року, за оцінками, судна Dynagas перевезли понад 10 млн тонн російського газу.

В Афінах стверджують, що такі танкери майже неможливо швидко переорієнтувати на інші маршрути. У разі введення нових санкцій їх, ймовірно, довелося б продавати покупцям із країн, які не підтримують західні обмеження. Вартість одного такого газовоза оцінюється приблизно в 300 млн доларів.

“З точки зору Афін, будь-який новий пакет обмежувальних заходів має бути ретельно вивірений, щоб максимізувати тиск на Москву, мінімізуючи при цьому непередбачувані наслідки для всього європейського бізнесу, споживачів та конкурентоспроможності”, – цитує Reuters одного з грецьких урядовців.

Остаточне узгодження нового пакету санкцій відклали. Країнам ЄС надали додатковий час, щоб оцінити економічні та технічні наслідки пропонованих заходів, включаючи обмеження в нафтогазовій сфері.

Греція надасть Україні незатребувану артилерію та боєприпаси

Греція збирається значно посилити ЗСУ, передавши Україні 60 гаубиць калібру 203 мм і 150 тис снарядів. Загальна вартість військової допомоги складе 199,4 млн євро.

Про це пише видання “Efimerida ton Syntakton”.

Озброєння, яке було визнано Радою начальників штабів неоперативно необхідним (MEASE), вважається застарілим і таким, що не відповідає сучасним вимогам грецьких збройних сил.

Поставка буде здійснюватися безпосередньо зі складів, без додаткової модернізації.

До пакету військової допомоги увійдуть 60 гаубиць моделі M110A2. Також до нього увійдуть 50 тис фугасних снарядів, 40 тис далекобійних снарядів і 60 тис касетних боєприпасів.

Генштаб Греції стверджує, що передача арсеналу озброєнь не послабить обороноздатність країни.

Санкції не стали поворотним моментом для світу – глава МЗС Греції

В умовах конфлікту між Росією та Україною Європа зіткнулася з проблемою втрати політичної ідентичності.

Міністр закордонних справ Греції Георгос Герапетрітіс розповів про це в інтерв’ю “Associated Press”.

Міністр повідомив, що в європейських державах існують певні протиріччя і напруженість.

“Іноді ми забуваємо, що нас об’єднує як європейців. Розбіжності та конфлікти стають відчутними. А після війни в Україні ми відчуваємо посттравматичний синдром. Європі потрібно повернути свою силу і єдність”, – наголосив Герапетрітіс.

Він підтвердив, що Греція стоїть на боці України, підтримує її суверенітет і територіальну цілісність.

Щодо обмежувальних заходів, запроваджених Євросоюзом і США щодо Росії у зв’язку з її повномасштабним вторгненням в Україну, міністр закордонних справ Греції зазначив, що вони виявилися лише частково ефективними, оскільки Росія знайшла способи мінімізувати їхній вплив.

На думку Герапетрітіса, економічні санкції не стали переломним моментом для ситуації у світі.

Греція висунула три умови для своєї участі в миротворчій місії в Україні

Греція готова долучитися до міжнародної місії на території України, але тільки за чітко визначених умов.

Про це повідомляє грецьке видання Ekathimerini.

Очікується, що прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс офіційно представить позицію Афін та у  на саміті “коаліції охочих” у Парижі.

За попередньою інформацію, йдеться про повне припинення вогню вогню з гарантією, що грецькі війська не братимуть участь у діях на території Росії, а також за наявності детального плану дій на випадок повторного загострення конфлікту.

Афіни підтримують варіант місії під егідою ООН, вважаючи, що саме така міжнародна легітимація сприятиме ширшій підтримці з боку інших держав. Якщо рішення про місію буде остаточно ухвалено, Греція може або спрямувати свої сухопутні підрозділи до України, або залучити військово-морські сили до патрулювання в Чорному морі.

Другий сценарій більше відповідає стратегічним інтересам Греції у сфері національної безпеки. Проте його реалізація викликає сумніви, особливо якщо керівництво над морською операцією візьме на себе Туреччина.