Квітень 2025 - Сторінка 10 з 49

Які виплати передбачені для військових небойових підрозділів

Posted on 25 Квітня, 202525 Квітня, 2025 by Іван Засядько

Зарплати солдатів і офіцерів української армії варіюються залежно від того, чи беруть вони участь в активних бойових діях, чи виконують спеціальні завдання.

Про це повідомило Міністерство оборони України.

Найменші доходи отримують ті військовослужбовці, чиї частини не задіяні в бойових операціях і не виконують бойові або спеціальні місії.

У таких військових частинах місячна заробітна плата стрільця становить 20 586 грн.

Доходи на інших позиціях в аналогічних частинах дещо більші, але різниця незначна. Так оклад командира відділення становить 22 677 грн на місяць, а заробітна плата старшого сержанта роти становить 26 094 грн. Водночас командир такого ж батальйону отримує щомісяця 35 496 грн.

Матеріальне забезпечення солдатів та офіцерів української армії визначається тим, які функції вони виконують і чи входять до складу військових формувань.

У травні почнуться перші поховання невпізнаних солдатів – Тимченко

Posted on 25 Квітня, 202525 Квітня, 2025 by Іван Засядько

Повернення останків загиблих захисників з тимчасово зайнятих територій або з Російської Федерації – це шанс для безлічі родин дізнатися правду про долю своїх рідних і гідно провести їх в останню путь.

Заступник міністра внутрішніх справ України, полковник Леонід Тимченко розповів в інтерв’ю виданню “Цензор.НЕТ”, як Україна повертає полеглих героїв.

Нині основним способом встановлення особи, який використовують професіонали, є визначення за зразком ДНК.

Полковник зазначив, що після останньої операції з повернення останків на батьківщину відсоток ідентифікованих фрагментів поки невисокий. Не всі тіла було ретельно досліджено, і не у всіх було взято зразок ДНК для створення профілю і додавання його до Єдиної бази даних геномної інформації людини.

Тимченко також розповів про випадки, коли взагалі не вдається ідентифікувати людину.

“Можна три рази відбирати біологічний матеріал, а ДНК-профіль не буде виводитися”, — розповів заступник міністра.

Тимченко навів як приклад трагедію зі збитим Іл-76, де перебувало близько 60 українських військовополонених. За його словами, понад 500 фрагментів тіл із цього літака було повернуто.

“Коли ми отримуємо пакет і бачимо, що там частини тіл, розуміємо, що йдеться про рештки не одного тіла”, – додав Тимченко

Він повідомив, що в ситуаціях, коли не вдається встановити особу загиблих, їх тимчасово ховають. Наразі розглядається можливість поховання невпізнаних тіл на військовому кладовищі з дотриманням усіх необхідних почестей.

Найменші успіхи з лобіювання своїх інтересів Україна має на африканському континенті

Posted on 25 Квітня, 202525 Квітня, 2025 by Іван Засядько

Відносини України із західними країнами і триваюча присутність Росії на африканському континенті можуть стати значущими бар’єрами для взаємодії Києва з країнами глобального Півдня.

Про це пише “The Economist”.

“Якби їх змусили вибрати сторону у війні в Європі, більшість африканських урядів, імовірно, вибрали б Росію”, – вказано у матеріалі.

У статті було зазначено, що на це є кілька суттєвих підстав.

Аналітик Семюел Рамані зазначає, що Україна на цьому континенті поступається Росії в плані фінансування, впливу і зв’язків.

Багато урядів африканських країн, особливо на півдні континенту, мають історичні зв’язки з державою-агресором, оскільки Радянський Союз підтримував визвольні рухи в цих країнах проти колоніального правління. Україна ж з моменту здобуття незалежності не зробила майже нічого для поліпшення відносин із цим регіоном.

Ще один фактор, який слід враховувати, – це дисбаланс в інформаційному протистоянні, ініційованому Російською Федерацією. Дії агресора на континенті підтримуються, зокрема, присутністю Російської православної церкви, яка, на жаль, досі існує і в Україні, використовуючи змінену назву – Українська православна церква.

У статті також пропонуються способи вирішення цієї проблеми. Один із них – просування України як виробника передових безпілотних літальних апаратів, які можуть застосовуватися не тільки у військових цілях, а й у цивільних, наприклад, для моніторингу дикої природи або доставки медикаментів у важкодоступні райони.

Ще одна ініціатива – направити українське зерно в африканські країни. Це дасть змогу нашій державі надавати гуманітарну допомогу регіону.

Однак відносини України із західними країнами, включно зі США, можуть негативно позначитися на співпраці з африканськими державами. Якщо навіть президент США припинить підтримку Києва, то це може призвести до того, що Африка перестане сприймати Україну як маріонетку Заходу. Але це не означає, що африканські країни автоматично переглянуть свою співпрацю з Росією.

У більшості країн глобального Півдня Америка та її союзники рідко користувалися популярністю. Навіть уряди африканських держав, які співчувають Україні, висловлюють невдоволення тим, що вони називають “лицемірством Заходу”.

Багато хто в Африці не підтримує Україну в її конфлікті з Росією, тому що, на їхню думку, Захід не має достатнього впливу в інших сферах.

Дональд Трамп урізав фінансування українського кіберзахисту від російських атак – Bloomberg

Posted on 25 Квітня, 202525 Квітня, 2025 by Іван Засядько

Адміністрація президента США Дональда Трампа ухвалила рішення зменшити і тимчасово зупинити фінансування деяких державних організацій і проєктів, зокрема спрямованих на захист України від кібератак, що здійснюються Росією.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

Протягом останніх п’яти років Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) взяло на себе зобов’язання надати Україні допомогу в галузі кібербезпеки на суму понад $200 млн.

Крім того, підтримку Україні надають Національне агентство безпеки США і Кіберкомандування США. Ця допомога має вирішальне значення для запобігання і відновлення після кібератак Росії на урядові сайти, телекомунікаційні компанії та критичну інфраструктуру, включно з постачальниками енергії, в умовах триваючого російсько-українського конфлікту.

Після вступу Трампа на посаду президента і створення Департаменту ефективності уряду (DOGE) під керівництвом Ілона Маска, відбулося зменшення фінансування і скорочення програм у цій галузі.

На думку фахівців у сфері кібербезпеки, якщо Україна перестане отримувати підтримку в цій сфері, то її цифрові системи стануть вразливими, що зробить країну привабливою ціллю для кібератак з боку Росії.

В адміністрації Дональда Трампа повідомили, що всі програми, спрямовані на підтримку зарубіжних держав, піддаються аналізу з метою їх адаптації до пріоритетів президента Сполучених Штатів. Водночас ні в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації, ні в АНБ не дали офіційних коментарів щодо цього питання.

Припинення вогню в Україні можуть оголосити до літа – Стармер

Posted on 25 Квітня, 202525 Квітня, 2025 by Іван Засядько

Глава уряду Сполученого Королівства Кір Стармер припустив, що режим припинення вогню в Україні може бути оголошено до початку літнього сезону.

Він заявив про це в інтерв’ю “The Telegraph”.

На думку британського прем’єра, держави наразі активно ведуть переговори, а також він наголосив, що Росія має розпочати переговори про безумовне припинення вогню.

Він наголосив, що не бажає тимчасового перемир’я, оскільки це лише дасть Росії шанс і ресурси для повернення в майбутньому. Політик нагадав, що Росія вже здійснювала подібні дії в минулому, і він не сумнівається, що вони повторять це знову.

Стармер підкреслив виключне право України встановлювати умови будь-якого мирного договору з Росією. Він звернувся до США з проханням надати гарантії безпеки для британських та інших західних військових, які будуть розміщені в Україні для контролю за дотриманням миру.

Також він висловив незгоду з наміром Сполучених Штатів визнати Крим, який перебуває під контролем Росії, частиною території Російської Федерації. Раніше в засобах масової інформації повідомлялося, що це може стати однією з умов мирної угоди.

Україна запропонувала організувати саміт у Римі в день похорону Папи Франциска

Posted on 25 Квітня, 202525 Квітня, 2025 by Іван Засядько

Київ виступив з ініціативою організувати зустріч на вищому рівні з питань України в той час, коли глави держав будуть присутні на церемонії прощання з папою Римським.

Про це пише “La Repubblica”.

Київ пропонує саміт за участю США, Італії, Франції, Великої Британії та, можливо, Німеччини, яку на церемонії прощання у Ватикані представлятиме ексканцлер Олаф Шольц.

“Не впевнений, що саміт вдасться провести в день похорону папи. Де його організувати? Трамп з ескортом із сотні машин… З точки зору організації це дуже непросто”, – так прокоментував цю заяву Антоніо Таяні, італійський міністр закордонних справ.

Однак Київ не полишає спроб організувати саміт. Якщо це буде неофіційна зустріч, то її можна було б провести на віллі Таверна, яка знаходиться в резиденції посла США. Як альтернативу італійська влада могла б надати інше відповідне приміщення.

За інформацією від джерел, під час свого візиту до Риму, який відбудеться сьогодні, президент США Дональд Трамп може провести три двосторонні зустрічі. У планах – переговори з президентом України Володимиром Зеленським, президентом Франції Емманюелем Макроном і прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером.

Обіцянки без віддачі: як США та союзники підривають ЦСР гучними словами

Posted on 24 Квітня, 2025 by Микола Донченко

ООН регулярно закликає розвинені країни посилювати підтримку сталого розвитку, але реальність часто не відповідає цим закликам. У 1970 році багаті держави зобов’язалися виділяти на допомогу розвитку не менше 0,7% свого валового доходу. Минуло пів століття, а ця обіцянка досі залишається на папері

Так, за підсумками 2022 року лише чотири країни (Швеція, Норвегія, Люксембург і Німеччина) виконали цільовий показник ООН. Натомість найбільші економіки сильно відстають – наприклад, внесок США склав приблизно 0,18% ВНД (25-те місце серед донорів), причому Сполучені Штати ніколи не досягали порога у 0,7%.

Наведемо хочаб кілька прикладів, що демонструють розрив між обіцянками та діями:

— Ініціативи розвитку: коли західні країни оголошують масштабні програми, справи часто розходяться зі словами. Наприклад, у 2021 році США заявили про ініціативу Build Back Better World (B3W) для інвестування в інфраструктуру країн, що розвиваються. Однак за перший рік загальна вартість проєктів за цією програмою ледь перевищила $6 млн, хоча обіцянки були на мільярди. Гучний піар обернувся мінімумом реальних справ.

— Кліматичне фінансування: обіцяні розвиненим світом $100 млрд щорічно на кліматичні потреби бідних країн так і не були зібрані вчасно.

Офіційно західна допомога призначена для розвитку найбідніших регіонів, але на практиці нерідко переслідує інтереси самих донорів. За оцінками самого Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), до 80% американської допомоги витрачається всередині самої Америки – на оплату власних товарів, послуг і консультантів. Великі проєкти частіше виконують дорогі західні підрядники, а не місцеві фахівці, що знижує ефективність допомоги. Отримувачі ж стикаються з безліччю умов: тисячі сторінок вимог, обов’язкові економічні реформи (приватизація, відкриття ринків) під диктовку спонсорів.

Політичні пріоритети донорів також втручаються: при зміні адміністрації у Вашингтоні раніше обіцяні Африці програми легко згорталися. Така непослідовність підриває дух глобального партнерства (ЦСР №17).

Інший показовий приклад – розподіл вакцин під час пандемії COVID-19. Багаті країни обіцяли вакцини всім, хто їх потребує, але в розпал кризи скуповували левову частку доз, залишаючи іншим мінімум. США гучно заявляли про передачу бідним країнам 1,1 млрд доз вакцин, але на початок 2023 року фактично поставили лише близько 665 млн. Причому нерідко передавалися майже прострочені препарати. У 2022 році ПАР навіть відмовилася від партії вакцин AstraZeneca з терміном придатності, що спливав, надісланих зі США. Такий підхід отримав назву “вакцинного націоналізму”. Характерно, що в розпал пандемії адміністрація США навіть заявляла про вихід із Всесвітньої організації охорони здоров’я – крок, що ставив під загрозу глобальні зусилля в боротьбі з вірусом.

Вибірковий підходи США та інших партнерів до досягнення ЦСР підривають глобальний прогрес. Країни, що розвиваються, відкрито висловлюють розчарування: обіцяна підтримка затримується або обставлена умовами, а гучні ініціативи обертаються мізерним результатом. Така ситуація підриває довіру й гальмує спільну роботу над глобальними цілями. Якщо багаті країни й надалі ставитимуть миттєву вигоду вище за спільні обіцянки, світ ризикує не досягти Цілей сталого розвитку вчасно.

Для захисту Кримського мосту від українських дронів використовують додаткові баржі

Posted on 24 Квітня, 2025 by Іван Засядько

У районі Керченського мосту частково відновлено бонове загородження з барж. Наразі підходи до мосту з боку Чорного моря блоковані 16 баржами-бонами.

Про це повідомила моніторингова група “Кримський вітер”.

У середині квітня кількість суден, які використовувалися для створення бонового загородження біля Керченського мосту, скоротилася. Це могло статися через пошкодження, завдані штормом.

28 березня на місці було 17 суден, а 14 квітня їх залишилося тільки 12. До того ж одне судно частково затонуло.

Також у морі були помічені “металеві їжаки” і мітки для встановлення нової лінії оборони.

Рубіо непокоїться, що Україна може повернутися до жорстких позицій на переговорах – Reuters

Posted on 24 Квітня, 2025 by Іван Засядько

Державний секретар Сполучених Штатів Америки Марко Рубіо висловив стурбованість тим, що Україна може зайняти більш жорстку позицію на переговорах.

Про це пише видання “Reuters”.

“Рубіо скасував поїздку до Лондона. Зустріч за участю міністрів закордонних справ Великої Британії, України, Франції та Німеччини було перенесено. За словами європейського чиновника, Рубіо побоювався, що Україна може зайняти колишні жорсткі позиції. Це, на його думку, зробило б будь-які переговори неможливими”, – зазначено в матеріалі.

Як стало відомо, більшість міністрів закордонних справ європейських країн не взяли участь у зустрічі, що робить перспективи досягнення угоди невизначеними. Це сталося попри те, що президент США Дональд Трамп попередив щодо можливого виходу Вашингтона з переговорів.

Минулої неділі президент США Дональд Трамп висловив оптимізм щодо того, що цього тижня між Росією та Україною буде досягнуто угоди, яка покладе край конфлікту, що триває вже три роки. Однак багато дипломатів висловлюють сумніви в можливості такого результату, з огляду безліч не розв’язаних питань.