Читаємо між рядків: як змінилася логіка мирних перемовин після несподіваної зустрічі Зеленського й Трампа у Ватикані

Кількахвилинна бесіда Володимира Зеленського та Дональда Трампа у Ватикані, що відбулася перед похоронами Папи Римського, миттєво стала лакмусовим папірцем для всіх учасників мирного процесу навколо України.

Хоча офіційні протоколи мовчать, уривки діалогу, зчитані з відео експертами-лінгвістами, і подальші коментарі сторін дозволяють реконструювати настрої переговорників.

Після ватиканської зустрічі майже зникли згадки про поправки, які Київ та європейські столиці намагалися внести до так званого “плану Трампа”. Сам 45-й президент США публічно повторює початкові тези й навіть заявив, що Зеленський ніби погодився поступитися Кримом і “зрозумів картину”. З уст українського лідера прозвучала фраза, яку читачі по губах трактують як згоду з основним задумом, але з проханням подбати, щоб фінальна форма не виглядала принизливою для Києва. Відтоді тон Банкової щодо Трампа різко пом’якшився: глава Офісу президента Андрій Єрмак уже наголошує на «важливих результатах» американського посередництва навіть у далеких від України конфліктах, зокрема між Руандою та Конго.

Паралельно прем’єр-міністр Денис Шмигаль заговорив про прогрес у перемовинах щодо угод із розробки родовищ, підписання яких Вашингтон вважає ключовою запорукою широкого пакета. Економічна складова дедалі тісніше сплітається з політичною, а енергетичні активи України поступово перетворюються на своєрідну розмінну монету.

Церемоніальний інцидент, коли Трамп, за даними читачів по губах, буквально попросив Еммануеля Макрона залишити приміщення, аби поговорити з українським президентом наодинці, натякає на небажання американця ділити вплив із прихильниками жорсткішої лінії щодо Москви у самому ЄС.

У публічному просторі колишній господар Білого дому неодноразово критикував російські ракетні атаки, демонструючи американцям, що веде переговори “з позиції сили”, а Зеленському – що не залишить його без політичного даху після потенційної угоди.

При цьому сенатор Марко Рубіо вже дав зрозуміти: доки Вашингтон та Москва тримають відкритий канал зв’язку, розширення санкційного тиску відкладається.

Кремль відреагував на ці випади незвично стримано: міністр Сергій Лавров підтвердив готовність до рамкової домовленості, а прес-секретар Дмитро Пєсков знову згадав про можливість прямих переговорів із Києвом – умову, на якій наполягає Вашингтон.

Разом із тим Росія категорично відкинула ідею передати Запорізьку АЕС під американське управління, підкресливши, що деякі пункти ще “потребують доопрацювання”. Додаткову інтригу внесла заява Москви про “повне витіснення” українських військ із Курської області – крок, який можна читати як спробу зафіксувати вигідну лінію розмежування перед режимом припинення вогню; Київ цю інформацію спростовує.

Загалом процес рухається до припинення вогню, але залишається крихким. Йому можуть завадити три чинники: якщо США та Росія не узгодять остаточний пакет, якщо Зеленський під внутрішнім тиском відкличе свою згоду або коли Трамп піде назустріч новим правкам, розлютивши Кремль. У всіх таборах досі вистачає “яструбів”, які зацікавлені у продовженні бойових дій. Сам Трамп визнає: переговори “рухаються успішно, проте ситуація надзвичайно тендітна”. Чи стане ватиканський діалог точкою неповернення на шляху до миру, з’ясується лише тоді, коли сторони перейдуть від читання слів з відео до підписання реальних документів.

Російські війська встановили контроль над Надіївкою на Покровському напрямку – DeepState

Ймовірно, російські військові встановили контроль над населеним пунктом Надіївка на Покровському напрямку. Раніше в цьому районі тривали активні бойові дії.

Про це повідомляє аналітичний проєкт DeepState.

Відповідно до інформації, опублікованої аналітиками ввечері 27 квітня, село опинилося під контролем противника.

Напередодні російські війська досягли певних результатів у районі села. Надіївка – це останній населений пункт перед так званою “сірою зоною”. До початку повномасштабного вторгнення тут проживало 325 осіб.

Від Надіївки до Покровська приблизно 29 кілометрів. Російські військові не полишають спроб просунутися до міста.

Чехія відправить Україні майже 400 тис боєприпасів

До кінця квітня Україна має отримати ще 400 тис. снарядів великого калібру в рамках програми постачання боєприпасів, яку реалізує Чехія.

Міністр оборони Чехії Яна Чернохова поділилася цією інформацією в інтерв’ю “CNN Prima News”.

Вона зауважила, що торік Україна за сприяння Чехії залучила близько 1,5 млн боєприпасів різних калібрів. Глава відомства повідомила, що 2025 року фінансування проєкту буде забезпечено до осені.

Чернохова підкреслила, що не прагне конкретних показників, відповідаючи на запитання модератора про те, чи збільшиться кількість боєприпасів цього року порівняно з попереднім.

“Ми будемо постачати боєприпаси по всьому світу в максимально можливому обсязі. У нас ще достатньо ресурсів – близько півтора мільйона”, – сказала вона.

Як зазначила Чернохова, успіх ініціативи та вчасне доставлення боєприпасів в Україну залежать від того, наскільки активно діятимуть донори.

Раніше глава зовнішньополітичного відомства Ян Ліпавський повідомив, що для втілення ініціативи було залучено додаткові фінансові кошти від Канади, Норвегії, Данії та Нідерландів.

За словами Чернохової, до цього процесу залучаються й інші держави. Вона додала, що тривають двосторонні переговори з Бельгією, яка також висловила готовність взяти участь в ініціативі.

Україна готує запасний варіант на випадок провалу мирної угоди – BILD

Україна активно зміцнює свій військово-промисловий комплекс, прагнучи забезпечити власну безпеку в разі повного припинення підтримки з боку США в галузі оборони.

Такі відомості надає “BILD”.

Після зустрічі Дональда Трампа і Володимира Зеленського у Ватикані адміністрація Білого дому дедалі активніше закликає Україну “прийняти мирний план і передати щонайменше п’яту частину своїх територій”. Однак Київ продовжує відкидати цю пропозицію і вже чотири місяці не отримує нових поставок зі США, покладаючись лише на раніше обіцяне озброєння.

Водночас держава прагне забезпечити свою безпеку, розвиваючи вітчизняну оборонну промисловість. Зокрема, виробництво ударних безпілотних літальних апаратів, призначених для ураження цілей, збільшилося з 600 тис. одиниць у 2023 році до 1,5 млн торік. До кінця 2025 року планується досягти показника в 3 мільйони одиниць.

Ці дані вже помітні в умовах реального бою. Якщо два роки тому безпілотні літальні апарати були відповідальні приблизно за третину втрат серед російських військовослужбовців, то тепер їхня частка збільшилася до трьох чвертей.

На додаток до цього, важка артилерія також не стоїть на місці. У 2022 році Україна не виробляла власні гаубиці, але тепер щомісяця з конвеєра сходить по двадцять самохідних гаубиць “Богдана”. Частина снарядів калібру 155 мм для цих гаубиць виготовляється на території України.

В армії України, як і раніше, не вистачає людей, пише видання. Уже сотні тисяч людей отримали зброю, а щоб залучити нових добровольців віком від 18 до 24 років, Міністерство оборони України збільшило зарплати новобранців удвічі. Тепер вони отримуватимуть приблизно вдвічі більше, ніж ті, кого призвали в армію раніше в рамках мобілізації.

Німеччина продовжить військову підтримку України – Пісторіус

Глава оборонного відомства Німеччини Борис Пісторіус повідомив, що Берлін не відмовиться від військової підтримки України, навіть якщо Вашингтон перестане її надавати.

Він розповів про це в інтерв’ю телеканалу “ARD”.

Як заявив Пісторіус, це зобов’язання чітко прописано в новій коаліційній угоді, на основі якої формується уряд Німеччини. Відповідно до цієї угоди, Берлін має намір надавати Україні всебічну допомогу в ефективному захисті від російської агресії та зміцненні позицій країни на майбутніх переговорах.

“Якщо Україна зазнає поразки, якщо російський президент здобуде перемогу у війні, зайнявши всю або значну частину України, це стане серйозною загрозою для території НАТО і сусідніх країн, таких як Молдова і Грузія”, – підкреслив німецький міністр.

Пісторіус, який, вочевидь, і далі обійматиме свою посаду в новому уряді, зазначив, що допомога Україні – це не тільки питання прояву єдності, а й питання забезпечення безпеки і стабільності на території Європи.

Висловлювання глави Міноборони Німеччини прозвучало в контексті обговорень ймовірних трансформацій в американській стратегії щодо України у світлі підсумків президентських виборів у США, які відбудуться в листопаді 2024 року.

Які змінилися ліміти на переказ грошей з картки на картку

У 2025 році жителі України зможуть вільно переказувати гроші між своїми банківськими рахунками. Обмеження на перекази, що існували раніше, більше не діють.

Про це повідомляє “24 Канал”.

Важливо зазначити, що наразі громадяни України можуть вільно переказувати кошти зі своєї зарплатної картки на ощадну. Однак слід враховувати обмеження, які були встановлені банками відповідно до Меморандуму про прозорість ринку платіжних послуг.

З 1 лютого 2025 року для тих, хто не зміг підтвердити свої доходи, було запроваджено такі обмеження на перекази:

— для клієнтів із високим рівнем ризику – до 50 000 гривень на місяць;

— для клієнтів із середнім і низьким рівнем ризику – до 150 000 гривень на місяць.

Однак з 1 квітня було знято одне з обмежень. Тепер можна здійснювати перекази з картки на картку в розмірі понад 150 тис. гривень на місяць.

У Національному банку України розробляють заходи, які зроблять процес грошових переказів більш відкритим і зрозумілим для всіх учасників.

Для цього регулятор пропонує банкам надавати своїм клієнтам інформацію про кінцевих одержувачів переказів. Це означає, що відправники зможуть дізнатися ім’я одержувача або код ЄДРПОУ до завершення операції.

Європрокуратура вивчає процес поспішного надання Україні словацьких боєприпасів

Прокуратура Європейського союзу почала розслідування у зв’язку зі збитками, яких було завдано бюджету ЄС через те, що Словаччина передала Україні озброєння після початку повномасштабної російської агресії.

Про це повідомляє “Aktuality” з посиланням на заяву Європейського прокурора Юрая Новоцького.

У розпорядженні редакції опинилася інформація про те, що під час розслідування розглядають питання про закупівлю і подальшу передачу Україні артилерійських мін і боєприпасів, яка, імовірно, була здійснена з порушенням закону.

“Ми ведемо кримінальне розслідування за підозрою в заподіянні шкоди фінансовим інтересам Європейського Союзу та інших злочинів. У центрі уваги – закупівля і передача боєприпасів Україні”, – заявив Новоцький.

За його словами, наразі розслідування тільки почалося, оскільки провадження було запущено лише на початку квітня.

Словацька прокуратура проводить розслідування за фактом передачі зброї Україні. Глава Міністерства внутрішніх справ Матуш Шутай Ешток звинуватив колишнього міністра оборони Ярослава Надя і попередній уряд у тому, що вони залишили Словаччину беззахисною в той час, коли світ стоїть на порозі конфлікту.

“У нас немає винищувачів, немає протиракетної системи”, – говорив він.

Прокурор Новоцький наголосив, що приводом для початку розслідування стали результати перевірки, проведеної Верховним контрольним управлінням (NKU) щодо державних закупівель військової техніки та боєприпасів за період 2022-2023 років.

У ході аналізу було встановлено, що у 2022 році деякі контракти було укладено з метою придбання військового обладнання для України. При цьому закупівля була здійснена в стислі терміни – протягом одного вікенду в лютому 2022 року.

Під час цього інциденту Словаччина, за деякими даними, не виконала умови договору, не доставивши боєприпаси на склад у місті Новаки, а одразу ж відправивши їх в Україну. Ба більше, ці боєприпаси нібито були застарілими, а Київ офіційно не запитував саме таке озброєння.

Колишній міністр оборони Надь спростував інформацію про те, що закупівля була організована протягом двох днів. За його словами, підготовка до закупівлі велася протягом кількох тижнів. Це було пов’язано з тим, що загроза російського вторгнення була відома ще з осені 2021 року, і з Україною постійно велися переговори.

Він стверджує, що співробітники Міністерства оборони надали аудиторам хибні дані, тому висновки, зроблені під час розслідування Європейської прокуратури, не відповідають дійсності.

“Якщо хтось вважає, що ми працювали навіть у вихідні через кілька днів після початку війни, це швидше варто відзначити як приклад самовідданості, а не критикувати”, – додав Надь.

До того ж, Україна була обізнана про те, що боєприпаси були застарілими, але все ж дала згоду на їхнє отримання.

У горах Румунії врятували чотирьох українців

Четверо жителів України, які перетнули кордон із Румунією через перевал Мармароси й опинилися в складній ситуації, були евакуйовані з гори в ніч на 28 квітня.

Про це повідомив директор Державної служби гірського порятунку повіту Марамуреш Дан Бенга.

У неділю ввечері жителі України звернулися по допомогу до румунських фахівців із надзвичайних ситуацій.

“Пошуково-рятувальна операція тривала всю ніч. Після опівночі ситуація ускладнилася. Увечері попереднього дня знайшли трьох українців: 21, 26 і 40 років. В одного з них була підвищена температура, можливо, через виснаження. В іншого – дводенна рана на правій руці, вже інфікована й опухла”, – повідомив Дан Бенга.

Двом постраждалим було надано первинну медичну допомогу, і всі троє були готові до спуску з гори. Після того як вони досягли підніжжя, одного з українців відправили в медичний пункт для огляду і лікування. Двох інших передали відповідним службам для проведення необхідних процедур.

У процесі аналізу ситуації, проведеного співробітниками рятувальних служб і прикордонниками, надійшов ще один запит на надання допомоги громадянину України.

“Після більш ніж п’ятигодинних пошуків знайшли 34-річного українця. У нього не було проблем зі здоров’ям. Йому запропонували гарячий чай та їжу. Його оглянули, підготували та евакуювали з гори. Вранці, оскільки він виявився здоровим, його передали в руки компетентних органів для юридичних процедур”, – заявив Дан Бенга.

Під час двох операцій з порятунку громадян України, які було організовано за участю прикордонної поліції, вдалося евакуювати людей з районів Валеа-Вішеулу і Поеніле-де-суб-Мунте, розташованих поблизу кордону з Україною.

Чому США не тиснуть на Росію: пояснення від Рубіо

Глава Держдепартаменту США Марк Рубіо повідомив, що наступний тиждень матиме важливе значення в питанні мирних переговорів із Росією

Держсекретар США заявив про це в ефірі “NBC”.

На його думку, протягом поточного тижня США мають ухвалити рішення щодо того, чи варто їм продовжувати миротворчу діяльність, чи слід перенаправити увагу на інші питання.

Щодо перспектив укладення мирного договору між Росією та Україною, керівник Держдепартаменту підкреслив, що встановлювати конкретну дату було б недоцільно. Однак він висловив упевненість, що майбутній тиждень – з 28 квітня по 4 травня – стане ключовим у цьому процесі.

“На цьому тижні багато що вирішиться. Ми маємо визначитися: продовжувати займатися цією справою чи зосередитися на інших, можливо, важливіших питаннях. Є приводи для оптимізму, але й для реалізму теж. Ми близькі до мети, але все ж недостатньо”, – заявив держсекретар.

Рубіо також прокоментував ситуацію, що стосується того, чому уряд Сполучених Штатів не посилює обмежувальні заходи щодо Російської Федерації, щоб вплинути на неї і домогтися врегулювання конфлікту.

Президент Дональд Трамп неодноразово заявляв про посилення санкцій, але жодних рішень з цього питання не ухвалено.

“Якщо ви почнете діяти, це означатиме вихід із переговорів і продовження війни ще на два роки. Ми цього не хочемо”, – заявив Рубіо.

Як він зазначив, Сполучені Штати підтримують діалог із Російською Федерацією, щоб забезпечити можливість мирного врегулювання конфлікту.

“Якщо наш план провалиться, ми готові вжити заходів проти тих, хто не виявить бажання до миру. Але поки що ми прагнемо уникнути цієї ситуації”, – наголосив держсекретар.

Дональд Трамп і представники його адміністрації висловлювали побоювання, що в разі відсутності найближчим часом консенсусу між сторонами, Вашингтон може вдатися до запровадження санкцій проти Російської Федерації та припинити участь у переговорах.