Президент США Дональд Трамп оголосив про нову ініціативу, за якою Вашингтон надасть Україні сучасне озброєння (зокрема зенітно-ракетні комплекси Patriot та іншу “топову” зброю), але рахунок за це оплатять союзники по НАТО в Європі.
Трамп заявив, що американська оборонна промисловість виготовить зброю на “мільярди доларів”, яка піде до України через механізми НАТО, проте фінансувати це будуть європейські країни. Така схема дозволила б Трампу виконати обіцянку допомогти Києву озброєнням, водночас уникнувши прямих витрат із бюджету США та заспокоївши внутрішніх ізоляціоністів у США.
Ініціатива була презентована 14 липня під час зустрічі Трампа з генсеком НАТО Марком Рютте у Білому домі. Рютте публічно подякував Трампу за “сильне лідерство» в цьому питанні”. Водночас видання Politico зазначає, що ключові домовленості щодо цього плану були досягнуті не у Вашингтоні, а в Берліні. За даними джерел, саме канцлер Німеччини Фрідріх Мерц провів серію переговорів із союзниками (включно з Рютте) і переконав Трампа погодитися на такий механізм – тобто постачати зброю Україні силами європейських країн. Таким чином, ідея спільних закупівель американських озброєнь для України значною мірою виникла з боку Німеччини. Мерц вважав, що з огляду на обмежені оборонні виробничі потужності в Європі, покупка готової зброї у США – один із небагатьох способів швидко посилити українську армію.
Варто зазначити, що ініціатива Трампа стала певною несподіванкою навіть для близьких союзників США в Європі. За даними Reuters, деякі європейські дипломати зізналися, що дізналися про план одночасно з його публічним оголошенням. Іншими словами, Вашингтон не провів попередніх консультацій і не попередив лідерів ЄС про свої наміри виставити рахунок за американську зброю саме європейцям.
“Очевидно, що ніхто не був детально поінформований заздалегідь, – цитує Reuters одного з європейських послів. – Складається враження, що навіть всередині адміністрації США лише зараз починають розбиратися, що це означає на практиці”.
Через брак попереднього узгодження та деталей у європейських столицях виникла плутанина. Наприклад, Трамп заявив, що одна з країн НАТО володіє аж 17 батареями Patriot, частину з яких нібито швидко передадуть Києву. Це викликало подив, адже жодна з європейських армій (крім США) не має такої кількості Patriot. Деякі посадовці припустили, що президент міг неточно висловитися і мав на увазі 17 пускових установок чи інших компонентів системи. У будь-якому разі, європейські уряди вимагали більше ясності щодо своїх зобов’язань, перш ніж брати участь у схемі фінансування.
Відмова ключових країн: Франція, Італія, Чехія, Угорщина
Попри початковий ентузіазм окремих союзників, низка важливих держав відкрито відмовилися приєднуватися до закупівель американської зброї на умовах Трампа. Основні причини – власні економічні та промислові інтереси, а також брак вільних коштів. Нижче наведено позиції цих країн:
Франція: Париж дав зрозуміти, що не долучатиметься до фінансування американських поставок. За даними двох французьких чиновників, президент Еммануель Макрон твердо наполягає на зміцненні європейської оборонної промисловості шляхом закупівель на внутрішньому ринку, а не за океаном. Крім того, Франція і сама зараз стикається з бюджетними обмеженнями та зростанням витрат на оборону, тож виділити додаткові мільярди на американську зброю їй складно. В результаті Париж став “показовим винятком” серед донорів: навіть за великого бажання допомогти Україні, французи не бажають інвестувати в американське озброєння.
Італія: Рим також заявив, що не планує купувати у США зброю для передачі Україні. Головна причина – відсутність вільних фінансів для таких цілей: італійський бюджет не має резервів, які можна спрямувати на несподівані масштабні закупівлі. До того ж, Італія вже передала Києву деякі власні системи, і вони належать до іншої технологічної “екосистеми” – наприклад, ЗРК SAMP/T італійсько-французького виробництва. Це озброєння несумісне з американськими комплексами, тому Рим воліє надалі допомагати Україні саме тим, що вписується в наявні технологічні стандарти української армії. Італійський уряд натомість зосередиться на внеску в логістику постачань: за даними La Stampa, Італія готова допомагати транспортувати зброю для України – повітрям, суходолом або морем , хоча конкретні зобов’язання ще обговорюються.
Чехія: Прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала публічно повідомив, що Прага не розглядає можливості долучитися до цієї ініціативи.
“Чехія зосереджується на інших проєктах підтримки України, наприклад на програмі постачання боєприпасів. Тому наразі ми не плануємо приєднуватися до цього проєкту”, – пояснив Фіала.
Тобто Прага вирішила скерувати зусилля на альтернативну допомогу, замість спільних закупівель у США.
Угорщина: Будапешт відреагував найбільш категорично. Міністр закордонних справ Петер Сійярто заявив, що Угорщина не виділятиме ні грошей, ні зброї, ні військових для України у рамках цього плану. Він відкинув саму можливість фінансування американських поставок, якщо навіть США офіційно звернуться з такою пропозицією до ЄС.
“Гроші угорського народу, угорська зброя та солдати не потраплять до України”, – підкреслив Сійярто.
Будапешт і раніше блокував деякі спільні програми допомоги Україні, тож його відмова не стала сюрпризом для союзників.
Від участі у схемі також дистанціювалися деякі інші країни. Фінляндія висловила обережну підтримку ідеї, але офіційно ще не вирішила, чи приєднається фінансово.
Наслідки: обмежена підтримка і провал задуму
Станом на середину липня план Трампа явно пробуксовує. Хоча кілька держав (передусім Німеччина і група північноєвропейських союзників) погодилися фінансувати закупівлі, чимало інших відмовилися, посилаючись на брак грошей або невідповідність своїм стратегіям розвитку оборони. По суті, замість обіцяної Трампом широкої коаліції НАТО, яка оплатить нову зброю для України, формується значно вужче коло учасників. Франція, Італія, Угорщина, Чехія – випадіння цих ключових гравців серйозно звужує масштаби програми. Як зазначає Politico, відсутність Франції особливо помітна, адже Париж традиційно підтримує оборонні ініціативи ЄС, але цього разу вирішив робити ставку на власний військово-промисловий потенціал.
Навіть серед країн, що зголосилися, лишається багато запитань щодо реалізації: хто і скільки систем передасть Україні, як швидко прийдуть американські заміни, які механізми фінансування буде задіяно.
“Диявол криється в деталях”, – зауважив один з північних послів, коментуючи план Трампа . Поки що ці деталі не узгоджені, що гальмує виконання обіцянки.
У підсумку ініціатива Трампа зазнала суттєвого політичного удару. Замість одностайної підтримки Європи він отримав публічну критику й відмови. Європейські лідери дали зрозуміти, що цінують готовність США збільшити постачання зброї, але не готові оплачувати цей рахунок самотужки. Якщо Вашингтон хоче й надалі бачити єдність Заходу в підтримці України, йому доведеться й самому робити фінансовий внесок у спільну справу або шукати компроміси (наприклад, використовувати інші фонди чи ресурси агресора). Наразі ж план “зброя в обмін на кошти ЄС” виглядає провальним, адже без широкої участі союзників його реалізація буде вкрай обмеженою. Як влучно підсумувала Кая Каллас, коли рахунок виставляють іншим, то чия це допомога насправді?
