Комітет Ради з другої спроби схвалив відставку Малюка з посади голови СБУ

Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки схвалив проект постанови про звільнення Василя Малюка з обов’язків голови СБУ.

Про це у своєму Telegram-каналі повідомив депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк.

За його інформацією, “за” проголосували 12 членів комітету, а Федір Веніславський вирішив утриматися від голосування. Тим часом проти висловилися Роман Костенко, Соломія Бобровська, Вадим Івченко, Сергій Рахманін та Ірина Фріз.

Железняк уточнив, що вже сьогодні це питання винесуть на голосування в сесійній залі парламенту.

Варто нагадати, що раніше видавництво URAUA інформувало про те, що 12 січня в Раді не підтримали ініціативу президента Володимира Зеленського про звільнення Малюка. Тоді сім депутатів виступили на підтримку, шість були проти, а ще двоє утрималися.

В ЄС сперечаються через закупівлю американського озброєння в кредит для України – Politico

Між Німеччиною і Францією виникли розбіжності з приводу того, як розпорядитися 90 млрд євро, які були виділені Євросоюзом Україні в грудні 2025 року.

Про це повідомляє видання Politico, посилаючись на джерела.

Французький президент Еммануель Макрон наполягає на тому, щоб Євросоюз скоротив масштабні закупівлі зброї у США для потреб Києва, а замість цього укладав контракти з європейськими виробниками. У Парижі впевнені, що такий підхід повинен послабити внутрішній розкол в НАТО.

Відомо, що Францію підтримують Греція і Кіпр. Тим часом у статті йдеться, що для України це може обернутися затримками з поставками озброєння.

Більшість країн ЄС, включаючи ФРН і Нідерланди, виступають проти подібної ініціативи, але питання про деталі використання кредиту ще належить обговорити на рівні європейських столиць.

За інформацією двох дипломатів ЄС, понад 66% коштів, виділених Єврокомісією, ймовірно, підуть на військові потреби, а не на підтримку державного бюджету.

Водночас Берлін пропонує надавати пріоритет компаніям з тих країн, які надають ЗСУ найбільшу фінансову допомогу, тобто, зокрема, Німеччині.

У Києві та частині області ввели екстрені відключення світла: графіки скасовані

Вранці 13 січня в Києві та ряді населених пунктів Київської області були введені аварійні відключення електроенергії через критичну ситуацію в енергосистемі.

Про це інформує компанія “Укренерго”.

Там уточнили, що до руйнувань після масованої ракетно-дронової атаки російських військ на енергоструктуру додалися морози і складні погодні умови.

Відомо, що раніше екстрені відключення вже торкнулися лівого берега Києва, а також Печерського і Голосіївського районів на правому березі, проте тоді це було пов’язано з попереднім масовим обстрілом 9 січня.

На даний момент погодинні графіки відключень у Києві та області не працюють. Енергетики обіцяють повернутися до них, як тільки ситуація стабілізується.

За даними Повітряних сил ЗСУ, цієї ночі ворожі війська випустили по Україні 25 ракет, серед яких були і балістичні, а збити вдалося 7 одиниць. З 293 дронів противника знищено 240. Повідомляється про влучання балістичних і зенітних ракет, а також 48 ударних БПЛА на 24 об’єктах.

Окупанти почали частіше скидати протитанкові міни з “Шахедів”: експерт назвав причину

У різних районах України частіше фіксуються випадки, коли ворожі “Шахеди” використовують для скидання мін ПТМ-3 з магнітним детонатором.

Про це розповів фахівець з систем РЕБ і зв’язку Сергій “Флеш” Бескрестнов у своєму Telegram.

Він пояснив, що в одних випадках це цілеспрямоване мінування певних ділянок, а іноді – установка мін в безпосередній близькості від місця падіння самого “Шахеда”.

За словами фахівця, розрахунок загарбників будується на тому, що техніка ДСНС або поліції під’їде до місця падіння дрона і потрапить на міну. Крім того, він уточнив, що міна має квадратну форму і оснащена магнітним детонатором.

“Флеш” зазначив, що противник активізувався через глибокий сніг. Якщо раніше міни можна було виявити візуально, то тепер вони заховані під снігом. Він порекомендував не під’їжджати до “Шахеда” на автомобілі, особливо по траєкторії його падіння.

Рада Україна-НАТО обговорила масовані удари РФ по енергетиці та застосування ракети “Орєшнік”

Вчора, 12 січня, з ініціативи Києва відбулося екстрене засідання Ради Україна-НАТО, де ключовими темами стали атаки російських військ на об’єкти енергетики, а також використання балістичної ракети середньої дальності “Орєшнік”.

Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сібіга на своїй сторінці в Х.

За його даними, українська сторона надала союзникам по Альянсу детальну інформацію про масштабні обстріли критично важливої енергетичної інфраструктури з боку загарбників.

Сібіга зазначив, що посилення системи ППО, поставки додаткових ракет, підтримка ініціативи PURL і розвиток оборонної промисловості, зокрема виробництво дронів-перехоплювачів, стоять у числі першочергових завдань.

Український дипломат також підкреслив, що Київ очікує від партнерів рішучих кроків щодо нарощування підтримки ЗСУ, посилення тиску на Кремль і наближення стабільного миру.

Також заступник представника США при ООН Теммі Брюс розповіла, що Вашингтон різко засудив застосування Росією ракети “Орєшнік” і закликав Москву “підтвердити свої заяви справами” на шляху до припинення війни.

Вона назвала цей удар “ще однією небезпечною і незрозумілою ескалацією” з боку РФ. За її словами, Білий дім продовжує тісно взаємодіяти з Києвом, союзниками і Росією, щоб домогтися закінчення війни за столом переговорів.

Франція пропонує заборонити Україні купувати неєвропейську зброю за кошти ЄС

Франція виступає проти використання Україною кредиту Європейського союзу в розмірі 90 млрд євро для придбання озброєння за межами єврозони.

Про це пише видання “Politico”.

За інформацією журналістів, до офіційного представлення Європейською комісією своєї пропозиції про кредит для Києва залишилося всього кілька днів. Однак уже зараз Франція і Нідерланди почали обговорювати умови майбутньої позики, яку планується розділити на військову і бюджетну частини.

Французька сторона виступає за прийняття суворих заходів, які обмежать можливості України купувати озброєння за межами Європейського союзу. У Нідерландах же вважають, що такий підхід ускладнить для Києва захист від російської агресії. Крім того, європейські країни не мають достатніх виробничих потужностей для задоволення потреб України в озброєнні. Зокрема, не виробляється необхідна кількість винищувачів F-16 та їх компонентів, а також відсутні можливості для нанесення далекобійних ударів.

Нідерланди планують виділити близько 15 млрд євро на придбання озброєнь, виготовлених у США та інших державах, що не входять до зони євро. Переговори з цього питання тривають.

Польща обмежує спрощене працевлаштування для українців

Уряд Польщі розробляє законопроект про поступове скасування спеціальних положень, які підтримують громадян України. Зміни торкнуться близько мільйона українців, які працюють і живуть в країні.

Про це пише “InPoland”.

З 5 березня 2026 року українцям, які мають тимчасовий захист у Польщі, доведеться відмовитися від низки привілеїв. Особливо це позначиться на їхніх можливостях працевлаштування: спрощена процедура призначення на роботу буде доступна тільки для тих, хто офіційно визнаний біженцем.

Документ, розміщений 29 грудня 2025 року на веб-порталі Центру урядового законодавства, пропонує поетапну зміну норм спеціального закону, який раніше дозволяв прискорене оформлення іноземних фахівців.

Фахівці попереджають, що це може викликати дезорганізацію в компаніях і підвищити ймовірність помилок при оформленні трудових відносин.

Спрощена процедура досі була дієвим інструментом підтримки компаній, які відчувають кадровий дефіцит. Законопроект же продовжує призупинення термінів адміністративних проваджень щодо іноземних громадян до 4 березня 2027 року. За словами експерта з питань зайнятості Надії Винярської, це позбавляє іноземців реального захисту їхніх прав і створює ризики для роботодавців.

Роботодавці поки не беруть участі у відкритих обговореннях нового законопроекту, який викликає занепокоєння в ділових колах.

Прокудін розповів про захист Херсонщини від атак FPV-дронів

Голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін заявив, що російські FPV-дрони давно застосовуються в регіоні.

Про це він повідомив в ефірі телемарафону “Єдині новини”.

Глава ОВА зазначив, що боротьба з подібними дронами є непростим завданням через їхню малу помітність. Однак на території Херсонської області вдалося створити дієву систему захисту.

За даними Прокудіна, у 2025 році російські військові використовували проти регіону 97 тис бойових безпілотників.

“Протидія дроновим атакам — наш пріоритет. Ми вибудували унікальну трирівневу систему захисту — фактично радіоелектронну стіну, яка працює одночасно у 15 частотах”, — повідомив він.

Ця система ефективно протидіє різним моделям дронів, включаючи Mavic і FPV. Особлива увага приділяється захисту логістичних маршрутів. Щодня сотні професіоналів встановлюють захисні бар’єри на дорогах, об’єктах критично важливої інфраструктури, а також в безпосередній близькості від медичних установ, ринків і торгових точок. Начальник ОВА повідомив, що наразі понад сто кілометрів доріг та об’єктів критичної інфраструктури захищені за допомогою таких сіток.

“Ми щодня виплутуємо дрони з цих сіток, і вони навіть від скидів допомагають”, — зазначив Прокудін.

Минулого року було ліквідовано 93 тис російських ударних дронів, що стало можливим завдяки регулярному оновленню системи захисту та впровадженню нестандартних методів.

Олександр Прокудін також зазначив, що жодна система не здатна забезпечити абсолютний захист. Російські військові безперервно оновлюють свої тактичні підходи і вдосконалюють безпілотні апарати.

“На нас тестують різні види, частоти й механізми, а ми підлаштовуємо захист під нові реалії”, — сказав він.

За його словами, в Херсоні спостерігається зростання кількості дронів, що використовують оптоволоконні лінії зв’язку. За добу їх може з’являтися до десяти штук. Крім того, російські збройні сили використовують дрони типу “Молнія”, включаючи їх невеликі модифікації, для нанесення ударів по різних цілях.

Комітет Верховної Ради не підтримав відставку Малюка з посади голови СБУ

Парламентський комітет з питань національної безпеки і оборони не підтримав рішення президента Володимира Зеленського про звільнення Василя Малюка з посади голови Служби безпеки.

Про це написав нардеп Ярослав Железняк.

12 січня комітет Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони обговорив пропозицію президента Володимира Зеленського про відставку Василя Малюка з посади керівника Служби безпеки України. Однак депутати не схвалили цю ініціативу.

За словами Железняка, за відставку Малюка проголосували сім депутатів комітету, шість осіб виступили проти, а двоє утрималися.

“За процедурою, це рішення все одно виноситься на голосування в залу”,– зауважив інший нардеп Олексій Гончаренко.