Дефіцит ракет для Patriot: чи є ризик колапсу ППО і як Україна може вийти з цієї кризи

Коли президент Володимир Зеленський у середині квітня 2026 року заявив в інтерв’ю німецькому ZDF, що в Україні “такий дефіцит ракет для Patriot, гірше вже не може бути”, це прозвучало не як чергове попередження партнерам, а як констатація факту, що межа міцності української протиповітряної оборони ось-ось буде досягнута. Слова президента не є гіперболою. Вони відображають нову реальність, в якій Україна опинилася внаслідок війни на Близькому Сході, що перетворилася на головного споживача американських ракет-перехоплювачів. Ситуація загрожує тим, що країна може втратити здатність захищати міста від балістичних ударів, які є найбільш руйнівними та важкими для перехоплення. Що означає цей дефіцит для війни? Коли може настати колапс? І чи є в України план “Б”, окрім очікування на нові поставки?

Перше, що варто зрозуміти, – масштаб проблеми. Україна за весь час повномасштабної війни отримала від партнерів близько 600 ракет Patriot. Для порівняння, Ізраїль та його союзники використали приблизно 800 таких ракет лише за перші дні конфлікту з Іраном, щоб збити балістичні цілі. США та їхні союзники за перші 16 днів війни в Перській затоці випустили 1802 ракети-перехоплювачі Patriot – більш ніж удвічі більше, ніж Україна за чотири роки. Американські запаси, які десятиліттями накопичувалися на випадок великої війни, вичерпуються на Близькому Сході, де Іран запустив по території ОАЕ та Ізраїлю понад 1,4 тис дронів і сотні балістичних ракет. Пентагон використав зброю, накопичену роками, за 12 днів. Її відновлення потребуватиме кількох років і коштуватиме десятки мільярдів доларів. Для України це означає, що американські ракети, які й так надходили з перебоями, тепер майже повністю перенаправлені на Близький Схід. Президент Зеленський небезпідставно побоюється, що постачання можуть сповільнитися навіть попри європейські гроші.

Другий фактор – це тактична адаптація. Українські сили ППО вже змінили свої протоколи. За даними Business Insider, через нестачу ракет розрахунки Patriot використовують ручний режим наведення та запускають лише одну ракету на ціль замість стандартних двох-чотирьох, як це передбачено доктриною. Така економія дає змогу розтягнути наявні запаси, але ціна помилки стає катастрофічно високою. Кожен пропущений “Іскандер” може зруйнувати електростанцію, лікарню чи житловий квартал. Росія, своєю чергою, запустила на 150% більше ракет у першому кварталі 2026 року, ніж за аналогічний період минулого року. Ворог тестує українську ППО на міцність, комбінуючи удари дронами, крилатими та балістичними ракетами. В умовах, коли кожен перехоплювач на вагу золота, навіть невелике зниження ефективності може призвести до прориву системи.

Отже, що означатиме колапс ППО? Варто розрізняти кілька сценаріїв. Найімовірніший найближчим часом – це не тотальне зникнення захисту, а вибіркове. Україна змушена буде обирати, які об’єкти захищати насамперед, а які – залишити без прикриття. Росія, яка уважно стежить за діями Patriot через супутники, може почати завдавати ударів по тих регіонах, де батареї Patriot тимчасово відсутні. Це створить “хвилі” руйнувань: спочатку постраждають менш захищені області, а потім – критична інформація про переміщення батарей. Другий, гірший сценарій – виснаження боєкомплекту настільки, що Patriot доведеться залишити лише для захисту Києва та кількох ключових об’єктів. Це відкриє небо для балістичних ракет над Харковом, Дніпром, Одесою та Львовом. Наслідки можуть бути катастрофічними: знищення ТЕЦ, водоканалів, мостів, удар по житлових кварталах, що призведе до нової хвилі біженців. Найгірший сценарій – повне виснаження запасів, коли Patriot залишаться без жодної ракети. Це означатиме, що балістичні ракети РФ зможуть безперешкодно вражати будь-яку ціль. За таких умов війна може перейти в нову фазу, де Україна втрачає здатність захищати навіть тилові міста.

Але чи неминучий колапс? Ні. Існує кілька сценаріїв, за яких катастрофи можна уникнути, хоча кожен із них має свої обмеження. Перший – це нарощування виробництва у США. Пентагон підписав рекордний контракт із Lockheed Martin на 4,7 мільярда доларів для збільшення виробництва PAC-3 приблизно з 600 до 2000 ракет на рік. Це багато, але нарощування займе кілька років. Найближчими місяцями Україна відчує лише невелике збільшення поставок, а не хвилю допомоги. Крім того, частина цих ракет піде на поповнення виснажених американських складів та на задоволення потреб союзників у Перській затоці.

Другий шлях – європейська альтернатива. 14 квітня Україна та Німеччина підписали оборонний пакет на 4 млрд євро, який передбачає передачу кількох сотень ракет для Patriot та 36 пускових установок для IRIS-T. Німеччина також будує власну лінію з виробництва ракет GEM-T, яка запрацює до кінця 2026 року. Європа намагається створити власні системи ППО, здатні перехоплювати балістичні ракети, зокрема SAMP/T NG. Однак європейська оборонна промисловість виробляє ці системи в невеликих кількостях, і вони поки не можуть замінити Patriot у необхідному масштабі. До того ж, США відмовилися ліцензувати виробництво ракет Patriot у Європі, що зберігає залежність від американських технологій.

Третій, найамбітніший сценарій – це створення власної дешевої ППО. Українська компанія Fire Point, яка виробляє далекобійні дрони Flamingo, веде переговори з європейськими компаніями про створення нової системи протиракетної оборони, яка б збивала балістичні цілі за ціною менше ніж 1 мільйон доларів за ракету. Це значно дешевше за Patriot (де вартість однієї ракети може сягати кількох мільйонів доларів). Випробування плануються на кінець 2027 року. Якщо цей проєкт вдасться, Україна отримає незалежність від американських поставок і зможе масштабувати виробництво. Але це рішення середньострокове, яке не допоможе закрити небо в найближчі місяці.

Четвертий, асиметричний варіант – зміна військової стратегії. Замість того, щоб намагатися збивати кожну ракету, Україна може зосередитися на ураженні носіїв – літаків, які запускають ракети, та складів із боєприпасами. Це потребує далекобійних дронів та ракет, які Україна активно розробляє. Зеленський заявив про здатність виробляти дрони та ракети на 35 мільярдів доларів у 2026 році, а також про переговори з європейськими партнерами про спільне виробництво. Якщо вдасться системно знищувати російські бомбардувальники на аеродромах та ракетні склади, інтенсивність обстрілів зменшиться, а навантаження на ППО знизиться. Це потребуватиме часу та політичних рішень, але є реальним шляхом.

П’ятий фактор – дипломатичний. Україна запропонувала США допомогу в розблокуванні Ормузької протоки, посилаючись на власний досвід боротьби з морською блокадою. Якщо адміністрація Трампа погодиться на співпрацю, це може змінити динаміку. Але поки що Вашингтон не звертався по допомогу, а українські пропозиції залишаються на папері.

Підсумовуючи, найближчими місяцями ситуація з ППО, найімовірніше, залишатиметься вкрай напруженою. Дефіцит ракет Patriot – це не тимчасова проблема, а структурний збій, спричинений перевантаженням американського оборонно-промислового комплексу через війну на Близькому Сході. Колапс можливий, але не неминучий. Україна може уникнути найгіршого сценарію, якщо зможе максимально ефективно використовувати наявні запаси (ручний режим Patriot), активізувати європейські поставки (SAMP/T, IRIS-T), прискорити створення власної дешевої ППО та перейти до асиметричної стратегії ударів по носіях. Ключовим є час. Якщо нові системи та виробничі потужності запрацюють до кінця 2026 року, Україна зможе пережити цей період. Якщо ні – наступна зима може стати найважчим випробуванням для української енергосистеми та цивільного населення. Зеленський, кажучи «гірше вже не може бути», мав на увазі не безвихідь, а те, що дно вже досягнуто, і будь-який рух можливий лише вгору. Але чи встигнуть партнери підставити плече, перш ніж Україна впаде, залежить від багатьох факторів, включно з тим, наскільки швидко Захід зрозуміє, що ціна його нерішучості зараз буде набагато вищою, ніж ціна допомоги.

Виманювали гроші під приводом легкого виїзду за кордон: СБУ затримала двох помічників депутатів

Співробітники Служби безпеки України затримали двох помічників народних депутатів, які представляли заборонену партію “Опозиційна платформа – За життя”, за звинуваченням у шахрайстві.

Про це повідомляє Державне бюро розслідувань (ДБР).

За інформацією слідства, зловмисники обманювали чоловіків призовного віку, переконуючи їх, що можуть організувати нелегальний виїзд за межі України в обхід офіційних пунктів пропуску.

Крім того, аферисти запевняли потенційних клієнтів, що здатні виготовити фальшиві довідки про інвалідність та підроблені паспорти на чуже ім’я.

Відомо, що за свої схеми шахраї просили від 25 до 30 тис дол. Для створення видимості роботи вони вимагали у жертв фотографії та копії документів. Після отримання частини грошей фігуранти продовжували інсценувати оформлення документів, але потім зникали і відмовлялися повертати отримані суми.

Слідство вже зафіксувало, що двоє громадян втратили понад 650 тис грн, а зараз встановлюються інші епізоди. Обом правопорушникам оголосили підозру за статтею про шахрайство та затримали. До суду направлено клопотання про утримання їх під вартою.

За попередніми даними, йдеться про помічників на громадських засадах депутатів Валерія Гнатенка (Микола Охота) та Нестора Шуфрича (Вікторія Пінчук).

“Гірше вже не може бути”: Україні катастрофічно не вистачає Patriot — Зеленський

Україна зіткнулася з гострою нестачею зенітно-ракетних комплексів Patriot. Якщо війна затягнеться, арсенал Києва може вичерпатися ще більше.

Про це повідомив президент Володимир Зеленський у розмові з виданням Welt.

Він висловив розчарування тим, як збройний конфлікт на Близькому Сході впливає на постачання західної зброї та дипломатичні зусилля на користь України.

За словами українського лідера, американські спецпредставники Джаред Кушнер і Стів Віткофф дедалі частіше зосереджуються на контактах з Іраном, а не на підтримці Києва.

Зеленський підкреслив, що ситуація з Patriot зайшла в глухий кут, оскільки дефіцит уже такий, що “гірше вже нікуди”. Він додав, що якщо бойові дії триватимуть, озброєння стане ще менше.

Варто зазначити, що під час останніх масованих обстрілів українські захисники або не змогли перехопити балістичні ракети окупантів, або збили лише одиниці, адже для ефективного захисту від таких загроз потрібні саме Patriot.

“Не особиста помста”: Мадьяр має намір призупинити випуск новин державних ЗМІ в Угорщині

Новообраний прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадьяр заявив про намір тимчасово припинити трансляцію новин державними ЗМІ, звинувативши їх у поширенні пропаганди.

Про це він розповів в ефірі радіостанції Kossuth.

Він зазначив, що угорці мають право на суспільне мовлення, де говорять правду, нагадавши, що останні півтора року йому майже не давали слова в ефірі.

За словами Мадьяра, державні ЗМІ Угорщини довгі роки сіяли страх і фактично перетворилися на інструмент пропаганди. Він пояснив, що рішення про призупинення мовлення продиктоване не особистими мотивами, а необхідністю повністю перезавантажити систему за новими стандартами.

Майбутній прем’єр також пообіцяв розробити новий закон про медіа та створити новий орган з регулювання медіапростору.

Крім того, він провів паралелі між роботою угорських державних ЗМІ та пропагандою нацистської Німеччини та КНДР, звинувативши журналістів у підтримці системи безвідповідальності та кумівства.

Дрони завдали удару по нафтохімічному об’єкту в Башкортостані

Вранці 15 квітня безпілотники атакували промислові нафтохімічні об’єкти на території Башкортостану.

Про це у своєму Telegram-каналі повідомив керівник Центру протидії дезінформації РНБО України Андрій Коваленко.

За його даними, метою атаки став Стерлітамак – місто, яке вважається одним із ключових вузлів хімічного та нафтохімічного виробництва в країні-агресорі. Зокрема, там розташований нафтохімічний завод, що випускає іонол – компонент, який використовується в авіаційному паливі та мастильних матеріалах для військової техніки.

Крім того, у Стерлітамаку функціонують й інші підприємства, що забезпечують ворожий ВПК критично важливими матеріалами, такими як компоненти для авіації та ракет, а також вибухівка, порох і боєприпаси.

Глава Башкортостану Радій Хабіров заявив, що системи ППО нібито змогли перехопити кілька БПЛА над промисловою зоною міста, але уламки дронів впали на територію одного із заводів.

За його словами, всі екстрені служби задіяні на місці, триває ліквідація пожежі, причини та обставини події з’ясовуються.

В ЄС розглядають варіанти позбавлення деяких українських біженців статусу тимчасового захисту

Європейський Союз розпочав процес оновлення Директиви про тимчасовий захист, тож наприкінці травня Єврокомісія офіційно запропонує продовжити її дію до 2028 року, однак нові правила можуть стати значно суворішими для кількох категорій громадян України.

Про це повідомляє видання DW.

Експерти прогнозують, що оновлений механізм передбачатиме три сценарії обмежень, які вже застосовуються в країнах, що не входять до ЄС.

Відомо, що насамперед нові правила можуть торкнутися біженців мобілізаційного віку. Брюссель розглядає досвід Норвегії, яка обмежила надання колективного захисту для чоловіків віком 18–60 років.

Також у блоці можуть взяти за основу підхід Швейцарії, де статус захисту не отримують переселенці з “безпечних областей”, тобто з Волинської, Рівненської, Львівської, Тернопільської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей.

Крім того, захист може перестати діяти для новоприбулих до ЄС біженців. Після певної дати людям доведеться проходити стандартну процедуру отримання притулку, яка займає кілька місяців.

Таким чином, з березня 2027 року кількість українців з особливим статусом у Європі почне скорочуватися. Уряди країн вважають, що 5 років тимчасового захисту – достатній термін для переходу на інші легальні підстави перебування, такі як робочі візи або посвідка на проживання, які вже не передбачають автоматичного отримання соціальних пільг.

Вже в травні може відбутися голосування щодо Спецтрибуналу з питань злочину агресії РФ в Україні – Сибіга

Формальні процедури, необхідні для створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України, завершені. Угоду може бути винесено на голосування вже 14-15 травня під час засідання Комітету міністрів Ради Європи в Кишиневі.

Про це написав міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в мережі Х.

Він уточнив, що вирішальним фактором стало приєднання Польщі та Ісландії до ініціативи. Тепер кількість країн-членів Ради Європи, які офіційно підтвердили готовність підписати документ, сягнула 17, що є необхідним юридичним мінімумом для запуску процесу голосування на міжнародному рівні.

Глава МЗС підкреслив, що значного прогресу було досягнуто менш ніж за рік після того, як 9 травня 2025 року було ухвалено домовленість про створення такого механізму.

Сибіга зазначив, що запуск трибуналу – це сигнал для Москви про неминучість покарання. Відповідальність за агресію мають понести всі причетні: від рядових “виконавців” до вищого військового та політичного керівництва країни-агресора. Він упевнений, що правосуддя є фундаментом для досягнення сталого миру.

Німеччина профінансує тисячі ударних дронів Anubis з штучним інтелектом для ЗСУ

Спільне американо-німецько-українське підприємство Auterion Airlogix Joint Venture GmbH розпочинає масове виробництво важких ударних безпілотників зі штучним інтелектом. Замовлення фінансується урядом ФРН і спрямовано на посилення можливостей ЗСУ.

Про це написало видання Defence Express.

За наявними даними, планується щорічно випускати тисячі дронів у різних модифікаціях, включаючи моделі з дельтаподібним і X-подібним крилом. Хоча детальні характеристики тримаються в секреті, у матеріалах фігурують назви двох ключових платформ – Anubis і Seth-X.

У статті йдеться про те, що Anubis позиціонується як засіб для знищення живої сили, броньованої техніки та стратегічних об’єктів на середніх дистанціях. Експерти припускають, що ця система може нести до 45 кг вибухівки на відстань до 1600 км, однак це не підтверджено офіційно.

Відомо, що модель Seth-X є розвитком дрона-камікадзе Seth і призначена для ударів по логістичних вузлах та легкій техніці. Завдяки складним крилам апарат запускається з контейнера, а його радіус дії оцінюється в десятки кілометрів.

Головна перевага нових БПЛА полягає в програмному забезпеченні від компанії Auterion. Інтеграція алгоритмів ШІ дозволяє дронам виконувати автономну навігацію, самостійно шукати і вражати цілі, що значно підвищує їх ефективність в умовах сучасної війни.

США знову вивели закордонні АЗС “Лукойлу” з-під санкцій

Адміністрація Сполучених Штатів продовжила до 29 жовтня дозвіл на роботу роздрібних АЗС російської компанії “Лукойл” за межами Росії.

Про це повідомляє агентство Reuters.

У статті йдеться, що особливий режим поширюється приблизно на 2 000 автозаправних станцій, розташованих у Європі, США, Центральній Азії та на Близькому Сході.

Зокрема, “Лукойл” продовжує керувати мережею з 200 станцій у штатах Нью-Йорк, Нью-Джерсі та Пенсильванія. Компанія також зберігає статус одного з ключових продавців на ринку моторного палива в Болгарії та Молдові, а також контролює близько 600 АЗС у Туреччині та понад 300 у Румунії.

Крім того, Міністерство фінансів США видало ліцензію на проведення певних операцій з нафтопереробними активами компанії в Болгарії. До цього списку включено “Лукойл Нефтохім Бургас” — найбільший нафтопереробний завод на Балканському півострові.