У київській школі підліток у футболці “Гитлер капут” скоїв напад на вчительку та однокласника

В одній зі шкіл на Оболоні в Києві 15-річний учень напав з ножем на вчительку та свого однокласника. Обох постраждалих із пораненнями госпіталізували, нападника затримали правоохоронці.

Про це повідомляє Нацполіція.

За попередніми даними, інцидент стався просто під час занять у класі. Хлопець заздалегідь підготувався до нападу: в туалеті він одягнув балаклаву та шолом, після чого забіг до класу й почав наносити удари ножем. У школяра зафіксували численні різані рани спини та передпліч, у вчительки – колото-різані поранення рук і живота.

Після нападу підліток забарикадувався в туалеті та завдав собі поранень ножем у ділянці руки й живота. Медики надали йому необхідну допомогу.

Заступник голови Київської міської державної адміністрації Валентин Мондриевський повідомив, що хлопець після нападу також поранив себе. Наразі його стан стабілізований.

Правоохоронці відкрили кримінальне провадження та з’ясовують мотиви нападу. За інформацією слідства, хлопцю 15 років, він народився у 2011 році та є уродженцем Нікополя Дніпропетровської області.

У медіа також з’явилися фото підлітка, на яких він позує у футболці з написом “Гитлер капут”, у балаклаві, шоломі та з ножем у руках.

За даними джерел у правоохоронних органах, батько хлопця обіймає посаду головного оперуповноваженого в Департаменті стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Зеленський очікує відповідь Росії на мирний план до кінця місяця

Президент України Володимир Зеленський заявив, що розраховує отримати офіційну відповідь Росії на 20-пунктний мирний план уже до кінця цього місяця.

Про це повідомляє Freedom з посиланням на інтерв’ю глави держави агентству Bloomberg.

За словами Зеленського, українська сторона очікує реакції Москви ще до завершення узгодження зі Сполученими Штатами гарантій безпеки та плану післявоєнного відновлення. Президент зазначив, що Київ уже передав свої зауваження щодо територіальних пропозицій через спеціальних представників США.

Глава держави наголосив, що для України принциповим залишається питання суверенітету та територіальної цілісності. Він нагадав, що Україна не визнає тимчасово окуповані території частиною Росії та наполягає на поверненні контролю над ними в межах міжнародного права.

Зеленський також підкреслив, що будь-які домовленості мають супроводжуватися реальними гарантіями безпеки для України, аби запобігти повторенню агресії в майбутньому.

Зброя як сигнал: навіщо Росія вдарила “Орешником” по Львівській області

Атака 9 січня стала не лише черговою трагічною сторінкою у війні Росії проти України, а й багатовимірним посланням, виконаним вогнем та сталію. Запуск балістичної ракети “Орешник” по Львівській області вийшов за рамки звичайного тактичного удару, перетворившись на складний геополітичний жест.

Офіційно Москва оголосила про удар по об’єктах критичної інфраструктури. Однак справжній зміст цієї операції значно глибший – він поєднує демонстрацію нових можливостей, психологічний тиск на українське суспільство та спробу вплинути на стратегічні рішення західних партнерів України. Запуск ракети, ймовірно, з полігону “Капустин Яр” у самій Росії є принциповим. Кремль свідомо уникнув сценарію із залученням білоруської території, попри чутки про можливе розміщення там “Орешника”. Це свідчить про обережність: Москва не бажає зайвої ескалації через зростаючу увагу до ролі Мінська, намагаючись зберегти контроль над рівнем напруги та залишити собі дипломатичний простір.

Вибір Львівської області як цілі має яскраве символічне навантаження. Регіон, що межує з ЄС, уявно сприймається як “тил”. Удар сюди – це сигнал про здатність Росії досягти будь-якої точки України, а також натяк європейським сусідам про їхню вразливість. При цьому Москва демонстративно утрималася від атаки на Київ чи інші центри прийняття рішень, підкреслюючи контрольований, “дозований” характер операції, метою якої був не максимальний руйнівний ефект, а саме демонстрація.

Важливу роль відіграє енергетичний вимір. Удар, за попередніми даними, був спрямований на газову інфраструктуру. Він відбувся в пік зимових морозів, коли навантаження на енергосистему максимальне, і логічно доповнив серію атак на східні шахти. Таким чином, Кремль прагне не лише завдати фізичної шкоди, а й посилити системну кризу, створити додаткові ризики для мільйонів українців у опалювальний сезон, підриваючи відчуття безпеки.

Дата атаки також невипадкова. Вона припала на період активного обговорення у Парижі ідей щодо можливого розміщення іноземних військових контингентів в Україні. Для Кремля це одна з головних “червоних ліній”. “Орешник” став превентивним попередженням, зокрема Великій Британії та Франції, нагадуванням про заявлену готовність Росії вражати такі цілі. Крім того, удар мав психологічну мету: зруйнувати міф про “безпечний захід”, створивши відчуття постійної загрози по всій території країни як елемент довгострокового тиску на суспільну стійкість.

Ця гра на межі, де загроза посилення насильства поєднується з натяком на можливість відступу, є класичним елементом кремлівської стратегії. Не можна скидати з рахунків і контекст відносин з США, де на тлі дій проти російського “тіньового флоту” Москва прагне показати готовність до жорсткої відповіді у військовій площині.

Також варто відзначити, що Москва методично дотримується заявлених “червоних ліній” і дійсно демонструє готовність переходити від слів до дій. Черговим прикладом стала заява Міністерства оборони РФ про те, що удар “Орешником” є відповіддю на нібито атаку безпілотників на резиденцію Путіна. Таким чином, Кремль не лише повідомляє про свої наміри, але й створює прецедент, де кожен крок Заходу або України, який вони кваліфікують як перехід межі, може призвести до жорсткої, демонстративної відповіді.

Отже, нічна атака 9 січня була багатошаровою операцією з передачі сигналів. Росія одночасно намагалася: продемонструвати нові ударні можливості, завдати удару по енергетичній стабільності України, посилити психологічний тиск та попередити західних союзників про неприпустимість подальшого поглиблення військової підтримки. Цей удар – не випадковий епізод, а розрахований хід у великій політичній грі, де зброя використовується як інструмент комунікації. Він показує, що Кремль впевнено почувається в ролі архітектора керованої кризи, сподіваючись, що така тактика може примусити світ до поступок.

В Україні 9 січня запровадять графіки відключення електроенергії

У п’ятницю, 9 січня, в усіх регіонах України будуть впроваджені графіки погодинних відключень електроенергії, а також графіки обмеження потужності для промислових споживачів.

Про це повідомило “Укренерго”.

Енергетики попереджають, що ситуація в енергосистемі може змінюватися, тому час та обсяг відключень за конкретними адресами слід уточнювати на офіційних сторінках обленерго у вашому регіоні. Вони також закликають споживачів ощадливо використовувати електроенергію, коли вона з’являється за графіком.

Основною причиною запровадження цих обмежень є пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок атак. Це може призвести до нестабільності в енергопостачанні, що вимагає від населення та промисловості адаптації до нових умов.

Енергетичні компанії вже вживають заходів для стабілізації ситуації, але закликають громадян бути готовими до можливих змін у графіках постачання електроенергії.

Суд дозволив Шуфричу вийти з СІЗО під заставу у 33 млн грн

Київський апеляційний суд ухвалив рішення, яке дозволяє народному депутату Нестору Шуфричу, підозрюваному у державній зраді, залишити слідчий ізолятор у разі внесення застави в розмірі понад 33 млн грн.

Про це повідомляє Hromadske.

Як повідомив адвокат парламентаря Віктор Карпенко, раніше Шуфрич понад два роки перебував під вартою без права внесення застави. Втім 6 січня суд змінив запобіжний захід, визначивши альтернативу у вигляді грошової застави. Станом на 8 січня кошти ще не внесли, тому депутат залишається у СІЗО. Захист зазначає, що заставу планують сплатити.

Нестора Шуфрича підозрюють у фінансуванні російських силових структур та співпраці з російськими спецслужбами. За версією слідства, після окупації Криму він уклав договір охорони належної йому нерухомості з незаконним воєнізованим формуванням окупаційної влади, пов’язаним із росгвардією, та переказував кошти на його рахунки. Загальна сума таких платежів, за даними правоохоронців, становила близько 650 тис руб.

Крім цього, слідчі заявляють, що депутат був завербований ФСБ РФ і виконував завдання осіб з оточення колишніх високопосадовців, які після 2014 року виїхали до Росії. Шуфричу інкримінують фінансування дій, спрямованих на насильницьку зміну конституційного ладу України, а також державну зраду. Окрему підозру за підривну діяльність в інформаційній сфері йому оголосили у вересні 2023 року.

НАТО та союзники формують наступальні кіберможливості проти РФ та КНР

Наприкінці листопада – на початку грудня 2025 року в Таллінні (Естонія) відбулися найбільші щорічні навчання НАТО Cyber Coalition 2025. У них взяли участь близько 1 300 фахівців із 29 країн Альянсу, а також семи держав-партнерів, представники Європейського Союзу, академічного середовища та промисловості.

Під час навчань відпрацьовувалася інтеграція кібероперацій у загальновійськові місії та зміцнення колективної стійкості в кіберпросторі. 16-та Повітряна група кіберсил США виступала союзним компонентом кібероборони, координуючи дії в чотирьох часових поясах і відпрацьовуючи сценарії відбиття атак на критичну інфраструктуру, хмарні сервіси, державні мережі й навіть космічні системи.

16-та Повітряна група кіберсил США сьомий рік поспіль виконувала роль головного “кіберкомпонента” Альянсу та продовжила ініціативу зі спільної підготовки операторів – американських кіберфахівців інтегрували до румунських і грузинських груп для підвищення взаємосумісності та готовності. Як зазначив командувач 16-ї ПГ генерал-лейтенант Томас Хенслі, такі навчання “зміцнюють нашу конкурентну перевагу, підвищують спільну готовність і дозволяють краще захищати Батьківщину”. За його словами, мережа союзників і партнерів у кіберсередовищі є “асиметричною перевагою, якій противники ніколи не зможуть протистояти”.

Під час Cyber Coalition 2025 перевірялися механізми колективного реагування: оператори навчалися виявляти атаки, обмінюватися інформацією та координувати активні заходи.

“Ці навчання дозволяють тренуватися пліч-о-пліч із союзниками, виявляти, стримувати та нейтралізовувати загрози ще до того, як вони досягнуть наших рубежів”, – сказала провідна планувальниця навчань від ВПС США Кендіс Санчес.

Навчальні сценарії включали опрацювання кібератак на об’єкти цивільної та військової інфраструктури, хмарні сервіси та навіть космічні системи – у комплексі вони вимагали синхронізованих дій усього Альянсу.

Активна кібероборона та нові підходи НАТО

НАТО водночас дедалі більше підкреслює, що колективна оборона в кіберпросторі має бути проактивною. За словами генерального секретаря Альянсу Марка Рютте, кіберпростір офіційно визнаний “сферою операцій”: створено інтегрований Центр кібероборони НАТО, де цілодобово працюють військові, цивільні та приватні експерти для підвищення обізнаності та загальної стійкості. Альянс нарощує інвестиції в кібербезпеку й напрацьовує спільні заходи реагування на загрози.

“Ніхто не стоїть сам у НАТО… ми всі разом у цю цифрову епоху протистоїмо тим, хто хоче нам зашкодити”, – заявив Рютте.

На нещодавній конференції НАТО з кібероборони в Тирані обговорювалися більш рішучі та превентивні підходи: Альянс проголосив необхідність «накладати витрати на зловмисних кіберакторів», тобто не обмежуватися пасивним захистом, а за потреби проводити операції у відповідь проти противника.

НАТО посилює розвідку та спільні навчання з протидії широкому спектру загроз, обираючи не просто спостерігання за ситуацією, а активну участь у плануванні та реалізації превентивних заходів.

“Альянс і надалі стоятиме єдиним фронтом, обмінюючись інформацією та захищаючи ключові об’єкти”, – заявили представники НАТО.

Так, нещодавно Парламентська асамблея НАТО закликала рішуче протидіяти китайським кампаніям. Союзники зазначають, що Пекін тісно взаємодіє з Москвою та може впливати на громадську думку й ключові інститути західних держав. Об’єднуючи зусилля з такими партнерами, як Австралія, Японія та Південна Корея, НАТО планує спільні навчання й обмін даними для протидії цьому зростаючому виклику.

Підсумки та перспективи

Таким чином, НАТО та союзники переходять до нової парадигми кібероборони, у якій захист від загроз стає не просто обороною, а операціями-вилазками. Навчання Cyber Coalition демонструють, що країни готові діяти синхронно, поглиблюючи взаємодію та спільне планування. За словами організаторів, ці тренування “дозволяють виявляти, стримувати та нейтралізовувати загрози ще до того, як вони досягнуть нашої території”.

У найближчі роки НАТО продовжить розвивати спеціалізовані ресурси кібероборони – від централізованого моніторингу до нових “кіберструктур” – і збільшувати фінансування. Це відповідає зобов’язанням, ухваленим на останньому саміті: союзники спрямовують значну частку бюджетів на модернізацію кіберможливостей і захист критичних об’єктів. У підсумку сучасна колективна оборона в кіберпросторі передбачає не лише відбиття атак, а й можливість “захищатися на випередження”, проактивно не допускаючи загроз і змушуючи агресора рахуватися з наслідками.

Сікорський назвав умову справедливого завершення війни в Україні

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський вважає, що справедливе завершення війни в Україні можливе лише за умови, якщо російські еліти визнають помилковість повномасштабного вторгнення та відмовляться від ідеї відновлення Російської імперії.

Про це він заявив в інтерв’ю TVP World.

За словами очільника польської дипломатії, будь-які спроби досягти швидких компромісів можуть створити ризики для безпеки України та призвести до відновлення агресії в майбутньому. Він наголосив, що мир має бути не формальним, а таким, який унеможливить нову війну.

“Ми здобудемо справедливе вирішення лише тоді, коли російські еліти дійдуть висновку, що первісне вторгнення було помилкою і що мета відбудови Російської імперії є недосяжною”, – наголосив Сікорський.

Міністр зазначив, що керівництво РФ досі переконане, ніби час працює на нього, попри значні людські втрати та зростаючий економічний тиск. На його думку, саме поєднання жорстких санкцій і стабільної військової підтримки України здатне змусити Москву переглянути свою стратегію.

“Подальша деградація російської економіки посадить Росію за стіл переговорів. Путін досі мріє про підкорення усієї України, що є недосяжним”, – переконаний глава МЗС Польщі.

Сікорський також застеріг від повторення дипломатичних помилок минулого та наголосив, що сценарій нових Мінських домовленостей є неприйнятним.

“Нам не потрібен Мінськ-3”, – заявив він.

За словами міністра, будь-яке врегулювання має гарантувати Україні захищені кордони та право на інтеграцію до Європейського Союзу. Окремо Сікорський прокоментував роль Китаю, зазначивши, що Пекін постачає Росії товари подвійного призначення, але не надає летальної зброї.

Трамп підтримав посилення санкцій проти Росії

Президент США Дональд Трамп висловив підтримку двопартійному законопроєкту про посилення санкцій проти Росії, який передбачає додаткові обмеження для країн що продовжують купувати російську нафту.

Про це повідомляють американські медіа.

Ініціатором законопроєкту виступив сенатор-республіканець Ліндсі Грем спільно з сенатором-демократом Річардом Блюменталем. За словами Грема, після зустрічі з Дональдом Трампом він отримав “зелене світло” для подальшого просування документа, над яким працював протягом кількох місяців.

Сенатор наголосив, що законопроєкт надає президенту США додаткові повноваження для запровадження санкцій проти держав, які купують дешеву російську нафту. На його думку, саме ці доходи дозволяють Кремлю підтримувати військову машину та продовжувати війну.

Ліндсі Грем також повідомив, що голосування в Сенаті може відбутися вже найближчим часом. Він очікує суттєвої двопартійної підтримки, оскільки ініціатива розглядається як важливий елемент тиску на Росію з боку США.

Законопроєкт є частиною ширшої стратегії Вашингтона зі стримування російської агресії. У разі ухвалення нові санкції можуть вплинути не лише на економіку РФ, а й на глобальні енергетичні ринки та відносини США з країнами, які продовжують співпрацювати з Росією у сфері енергоресурсів.

В Миколаєві жінка втратила 130 тис грн через шахрайську схему

У Миколаєві 64-річна жінка стала жертвою шахраїв, коли намагалася оформити соціальну допомогу. Вона втратила понад 130 тис грн після того, як ввела свої особисті дані на підозрілому сайті.

Про це повідомило ГУНП в Миколаївській області.

Жінка звернулася до правоохоронців, розповівши, що натрапила на повідомлення про можливість отримання соціальної допомоги в месенджері. Перейшовши за посиланням, вона ввела дані свого банківського рахунку, після чого з її картки зникли гроші.

Слідчі вже розпочали кримінальне провадження за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України, що стосується шахрайства. Цей випадок підкреслює небезпеку, яку становлять інтернет-шахраї, особливо для людей, які шукають фінансову допомогу.

Нагадаємо, що раніше повідомлялося про активізацію шахраїв, які продають фейкові водійські посвідчення через соціальні мережі.