США розглядають можливість укладення угоди про вільну асоціацію з Гренландією

Адміністрація Трампа працює над угодою з Гренландією. США вже уклали аналогічні угоди з Мікронезією, Маршалловими Островами та Палау.

Про це пише “The Economist”.

За інформацією видання, Білий дім розглядає можливість укладення угоди про вільну асоціацію (COFA) з острівною державою, що входить до складу Данії. Подібні документи США вже застосовували для розширення свого впливу на Мікронезію, Маршаллові острови і Палау, розташовані в Тихому океані.

COFA дає американським військовим свободу дій в країнах-учасницях. Також угода включає в себе «додатковий стимул» у вигляді безмитної торгівлі, як зазначається в статті.

“The Economist” вказує, що поточні угоди між США і Данією про розміщення військової бази в Гренландії не встановлюють суворих обмежень на чисельність військовослужбовців. Однак при значному збільшенні чисельності, ймовірно, буде потрібно узгодження з Копенгагеном.

Американська влада регулярно намагається встановити прямі контакти з керівництвом Гренландії, але ці спроби поки що не увінчалися успіхом.

Адміністрація США, як стверджують автори статті, регулярно робить заяви про Гренландію, що свідчить про глибоке неприйняття Європи в політиці Трампа.

Україна впритул наблизилася до обговорення формату мирного врегулювання

Переговори між Україною та її партнерами вийшли на новий рівень, наблизивши сторони до обговорення можливої мирної угоди.

Про це повідомляє “The New York Times”.

У публікації зазначається, що Україна переконана: міцний мир можливий тільки за наявності ефективних заходів захисту від можливого повторного нападу з боку Росії. Однак поки що неясно, які держави готові взяти на себе конкретні зобов’язання щодо цих заходів і як вони будуть втілені в життя.

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що робота над основними документами йде з випередженням графіка. Очікується, що базові положення будуть узгоджені вже в січні. Документ охоплюватиме питання гарантій безпеки, економічного відновлення і поступового завершення конфлікту.

В рамках проекту мирної угоди обговорюються заходи безпеки, засновані на принципах колективної оборони НАТО. Серед потенційних гарантів називаються США, Північноатлантичний альянс і деякі європейські країни.

Російська армія запустила 61 безпілотник по території України вночі проти 6 січня

У ніч проти 6 січня російська армія випустила 61 дрон, включаючи 40 “Шахедів”, по території України. Протиповітряна оборона активно працювала по цілях.

Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

Ворог атакував Україну, направивши 61 ударний безпілотник, включаючи “Шахеди”, “Гербери” та дрони інших типів. Російські безпілотники стартували з Міллерово, Курська, Орла і тимчасово захопленого Донецька. З усіх дронів, що атакували, приблизно 40 були “Шахедами”.

Під час відбиття повітряного нападу українська авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ і безпілотних систем, а також мобільні вогневі засоби продемонстрували високу ефективність. В результаті злагоджених дій захисників неба було збито 53 БПЛА різних типів на півночі, в центрі й на сході країни.

У шести локаціях зафіксовано влучання восьми дронів.

Поліція розслідує теракт після вибуху автомобіля в Києві

Сьогодні, 4 січня 2026 року, в Києві у дворі житлового будинку на вулиці Героїв Дніпра стався вибух під час відкриття багажника автомобіля.

Про це повідомили в Київській міській прокуратурі.

Внаслідок вибуху осколкові поранення отримав військовослужбовець. Жінка, яка перебувала поруч з машиною, залишилася неушкодженою.

У зв’язку з подією ініційовано досудове розслідування у справі про терористичний акт, який передбачає вчинення вибуху або інших дій, що загрожують життю і здоров’ю людей.

Розслідування здійснюють слідчі Головного управління СБУ в місті Києві та Київській області під процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури.

Україна наклала санкції на постачальників російського ВПК

Володимир Зеленський ввів нові санкції проти російського військово-промислового комплексу. Під обмеження потрапили 165 організацій, що постачають високотехнологічні компоненти для армії РФ.

Відповідна інформація опублікована на сайті Президента України.

Основна увага зосереджена на компаніях, що займаються мікроелектронікою, радіоелектронним захистом і комунікаційними системами. Ці технології відіграють ключову роль у створенні сучасних російських ракет і безпілотних літальних апаратів.

До санкційного переліку увійшли важливі заводи і конструкторські бюро, які беруть участь у виконанні державних оборонних замовлень Російської Федерації.

​​​​​​​Україна приступила до взаємодії з міжнародними партнерами для узгодження даних обмежень. Очікується, що деякі компанії з цього переліку будуть додані до 20-го пакету санкцій Євросоюзу, робота над яким триває.

Перемир’я в Україні приховує в собі ризики для всієї Європи

Незважаючи на численні заяви про “швидкий мир”, немає підстав вважати, що 2026 рік стане іншим, ніж 2025-й. Війна триватиме, а позитивні прогнози здаються радше політичними мріями, ніж реальністю.

Про це пише “The Independent”.

Російська сторона прагне домогтися через дипломатичні канали того, чого не вдалося досягти за 11 років конфлікту. Найважливішим елементом стратегії Москви залишається президент США Дональд Трамп.

“Росія активно просуває свої інтереси, змушуючи Україну і Європу приймати нові реалії — як на полі бою, так і за переговорним столом”, — зазначає видання.

У 2025 році Дональд Трамп тричі намагався вмовити Україну погодитися з російськими умовами під приводом укладення угоди про припинення вогню. Щоразу уникнути найгіршого розвитку подій вдавалося виключно завдяки оперативним дипломатичним зусиллям лідерів європейських країн. При цьому кожен новий етап переговорів об’єктивно зміцнював позиції Москви.

У листопаді був представлений так званий “російський план з 28 пунктів”. Хоча його не відхилили повністю, він був прийнятий як основа для подальших обговорень. У підсумку навіть пропозиція про скорочення чисельності Збройних сил України, яка раніше в Європі вважалася неприйнятною, тепер фактично отримала мовчазну згоду.

“Рішення війни буде знайдено не на передовій. І, можливо, не в Україні”, – констатують у матеріалі

В аналізі видання зазначається, що бойові дії в Україні не припиняються не через відсутність втрат або тиску, а тому що ключові гравці, включаючи як прихильників України, так і союзників Росії, не готові рішуче змінити існуючий баланс сил. Китай, Іран і Північна Корея цілеспрямовано підтримують Москву, прагнучи до того, щоб конфлікт виснажував Захід, але не призводив до глобальної війни.

Для України основна проблема залишається незмінною: цілі сторін кардинально розходяться.

“Росія хоче ліквідувати Україну як вільну і незалежну державу. Україна хоче вижити”, – зазначають у виданні.

Експерти попереджають, що тимчасове припинення вогню може надати Кремлю шанс для перегрупування військ і підготовки до нового наступу, як це вже відбувалося в Грузії та Сирії. Будь-яке зменшення активності бойових дій може призвести до того, що в Європі виникне помилкове відчуття безпеки, що, в свою чергу, може відстрочити посилення обороноздатності.

Висновок залишається однозначним: незважаючи на гучні заяви про “90% готовності до миру”, на даний момент не існує реального шляху до завершення конфлікту.

“Поки Росія вважає, що продовження війни принесе їй більше вигоди, ніж згода на запропоновані умови, надії на мир немає”, – йдеться в матеріалі.

У Білому домі вважають Буданова більш прагматичним у мирних переговорах

Експосадовець адміністрації Трампа, який займався питаннями Росії та України, зазначив, що Кирило Буданов вважається більш реалістичним і конструктивним на мирних переговорах у порівнянні з Андрієм Єрмаком.

Про це пише “The Washington Post”.

Згідно з інформацією, опублікованою в “WP”, Буданов, незважаючи на свою репутацію жорсткого і безкомпромісного лідера, вніс “тихий, але значний внесок” у мирні переговори, що відбулися на початку 2025 року. За даними джерела, він активно обговорював реальні шляхи припинення конфлікту, що контрастувало з позицією Єрмака.

Колишній американський чиновник підкреслив, що Єрмак неодноразово висловлював невдоволення діями своїх американських колег і був зосереджений насамперед на власних інтересах, а не на інтересах України. Водночас Буданов, на його думку, виявляв прагматичність і реалізм під час мирних переговорів.

У столиці стався вибух позашляховика

Вранці в неділю, 4 січня, в Оболонському районі Києва вибухнув позашляховик. В результаті події є постраждалі.

Поліція Києва повідомила про це в Telegram-каналі.

“Поліція з’ясовує обставини вибуху позашляховика в Оболонському районі столиці. За попередньою інформацією, внаслідок події є травмовані. На місце скеровані наряди поліції, кінологи, вибухотехніки та інші служби”, – йдеться у дописі.

У поліції пообіцяли надати більш детальну інформацію пізніше.

Стефанчук озвучив єдине можливе питання для майбутнього референдуму

Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук прокоментував ймовірність і формат проведення референдуму в Україні. За його словами, перед народом України можна поставити тільки питання про підтримку мирних угод.

Він зробив цю заяву після зустрічі з радниками з національної безпеки європейських країн, яка відбулася в суботу в Києві.

“Питання, які стосуються Конституції України, не можуть бути питаннями ні Всеукраїнського, ні будь-якого іншого референдуму. Питання референдуму може бути тільки одне: чи підтримуєте ви угоду, чи не підтримуєте”, — сказав спікер парламенту.

Стефанчук заявив, що для України будь-який вираз волі народу, будь то референдум або вибори, важливий з точки зору безпеки і демократії. Він особливо підкреслив, що “Україна — не Росія, це точно” і що для нас неприйнятні вибори або референдуми за будь-яку ціну.

“Вибори та референдум будуть тільки тоді, коли вони відповідатимуть усім демократичним та безпековим стандартам”, — наголосив голова ВР.