Держфінімоніторинг втрутився у ситуацію із заставою Єрмака

В українському політичному просторі активно обговорюють нову гучну подію, пов’язану зі збором коштів для внесення застави за колишнього керівника ОП Андрія Єрмака.

Народний депутат Ярослав Железняк назвав ситуацію “черговою трагікомічною історією сучасного державного управління”.

Парламентарій зазначив, що пошук необхідної суми відбувався в умовах крайньої терміновості. За його словами, наприкінці дня 15 травня гроші надходили з усіх можливих джерел.

“Вчора ж терміново шукали гроші на заставу для Єрмака…. Вже коли зрозуміли, що не встигають, то пішли у всі тяжкі. Наприкінці дня вже вносили гроші від кого тільки могли”, – зазначає Железняк.

Йдеться про 140 млн гривень, які, за його словами, були швидко зібрані, але не встигли переказати на рахунок ВАКС вчасно.

Депутат особливо підкреслив роль банківської системи в цьому питанні. За його словами, кредитні організації приймали платежі “під тиском”, побоюючись негативних наслідків через недотримання процедур фінансового моніторингу та внутрішнього контролю. Железняк стверджує, що банки нібито отримували гарантії, що “після цього їх не покарають за незаконні транзакції” .

“Оскільки завдання зібрати гроші Єрмаку є максимально державним (і поставлене особисто президентом), то всі банки запевняли, що не бійтеся. Все буде гаразд. Потім їх за ліворучні транзакції карати не будуть…”, – пише народний обраннець.

У п’ятницю, 15 травня, ввечері Держфінмоніторинг надіслав банкам листа з попередженням. У ньому йшлося про необхідність суворо дотримуватися правил фінансового моніторингу, особливо щодо операцій, пов’язаних із використанням застави.

“Перевірити всі джерела коштів!” — процитував зміст документа парламентарій.

Політик з іронією підкреслив, що раніше керівництво Держфінмоніторингу призначалося Андрієм Єрмаком. Він висловив думку, що те, що відбувається, виглядає не тільки парадоксально, але й має символічне значення.

За Єрмака внесли понад 54 млн грн застави з необхідних 140 млн грн

Заставу за колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака внесли на суму 54,8 млн гривень із необхідних 140 млн, призначених Вищим антикорупційним судом.

Про це повідомляє “hromadske”.

У ВАКС уточнили, що кошти можуть зараховуватися на рахунок і у вихідні, але перевірку повного внесення застави проводять виключно в робочі дні. З цієї причини Єрмак перебуватиме в СІЗО до 18 травня.

Раніше суд обрав для Єрмака запобіжний захід у вигляді двох місяців арешту з можливістю внесення застави у розмірі 140 млн гривень. Прокуратура пропонувала встановити заставу в 180 млн гривень, посилаючись на ризики, пов’язані з фінансовими можливостями та зв’язками підозрюваного.

Адвокат Ігор Фомін підкреслив, що сума застави має бути пропорційною матеріальному становищу обвинуваченого. Він зазначив, що, згідно з декларацією, дохід Єрмака становить близько 10 млн гривень, у його власності перебувають автомобіль Mercedes 2019 року та трикімнатна квартира в центральній частині міста.

Юрист і член наглядових рад “Ощадбанку” та “Укрнафти” Роза Тапанова публічно оголосила про внесення застави в розмірі 8 млн грн. Раніше видання Bihus.Info повідомляло, що вона була колишньою бізнес-партнеркою Єрмака.

За інформацією ЗМІ, головний тренер збірної України з футболу Сергій Ребров додатково вніс 30 млн гривень. Компанія “Міраліф”, як повідомляють “Схеми” з посиланням на джерела, переказала 9,8 млн гривень.

Журналісти повідомляють, що адвокат Сергій Свириба також вніс 6,5 млн гривень. Крім того, актор і продюсер Григорій Гришкан перерахував на рахунок застави 666 гривень.

Плівки Міндіча та підозра Єрмаку: як корупційний скандал б’є по верхівці влади

Упродовж останніх місяців Україна перебуває в епіцентрі корупційного скандалу, який отримав назву “Міндічгейт”. Його головний герой – Тимур Міндіч, бізнесмен, співзасновник студії “Квартал‑95” та багаторічний партнер Володимира Зеленського. Оприлюднені наприкінці 2025 – навесні 2026 року так звані “плівки Міндіча” стали однією з найрезонансніших корупційних історій за час незалежності. Кульмінацією стало 11 травня 2026 року, коли НАБУ та САП офіційно повідомили про підозру колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку – одному з ключових фігурантів справи. Що ж насправді відбувається, яка роль Єрмака в цій історії та якими можуть бути наслідки для системи влади?

У листопаді 2025 року НАБУ та САП провели операцію “Мідас”, спрямовану на викриття масштабної корупційної схеми в державному секторі України, зокрема в “Енергоатомі”. В ході розслідування детективи задокументували розмови, які велися в квартирі Тимура Міндіча в Києві на вулиці Грушевського, 9А. Ці розмови, які отримали назву “плівки Міндіча”, стали публічними завдяки журналістським розслідуванням – спочатку оприлюднили окремі фрагменти, а згодом видання “Українська правда” отримало доступ до більш повних розшифровок. Як пояснювали журналісти, коло осіб, які мали доступ до матеріалів справи, значно розширилося через запит на екстрадицію Міндіча, який переховується в Ізраїлі. На плівках зафіксовані розмови Міндіча з низкою високопосадовців та впливових осіб. Це зокрема колишній перший помічник президента Сергій Шефір (на плівках – “Чегевара”), тодішній міністр оборони, а нині секретар РНБО Рустем Умєров, а також особи, пов’язані з будівництвом елітного котеджного містечка “Династія” в Козині під Києвом. У розмовах учасники обговорюють фінансові питання, вплив на правоохоронні органи, оборонні закупівлі, а також кадрові рішення, зокрема в Міністерстві оборони. Голоси на плівках належать різним особам, зокрема й самому Міндічу. За твердженням НАБУ, записи долучені до матеріалів кримінального провадження й активно використовуються слідством.

Тимур Міндіч – це не просто бізнесмен і партнер Зеленського за “Кварталом‑95”. За версією слідства, він є ключовою фігурою, а ймовірно й організатором, масштабної корупційної схеми в енергетиці. За даними НАБУ, через підконтрольну Міндічу так звану “пральню” легалізовували кошти, отримані злочинним шляхом від контрагентів “Енергоатому”. Схема передбачала “відкати” в розмірі 10–15% від суми контракту на закупівлі матеріалів та послуг для атомної генерації. Деякі з цих коштів у подальшому спрямовували на будівництво елітного житла для вищих посадовців, зокрема колишнього віцепрем’єра Олексія Чернишова та інших осіб. Самому Міндічу інкримінують створення злочинної організації, легалізацію коштів, а також шахрайство. Зокрема, у справі “Мідас” він фігурує разом зі своїм бізнес-партнером Олександром Цукерманом, який також переховується в Ізраїлі. Окрім того, у травні 2026 року Міндіч отримав підозру в справі про відмивання коштів на будівництві “Династії”. Саме ця справа безпосередньо стосується Андрія Єрмака.

Колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак, який очолював ОП понад п’ять років і звільнився наприкінці листопада 2025 року, отримав підозру 11 травня 2026 року. Детективи інкримінують йому участь у легалізації понад 460 мільйонів гривень на будівництві елітних котеджів у кооперативі “Династія”. Слідство вважає, що Єрмак був одним з майбутніх власників однієї з чотирьох резиденцій (резиденція R2) і забезпечував фінансування будівництва за рахунок коштів, отриманих від діяльності злочинної організації, очолюваної Міндічем. У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі стверджують, що саме Єрмак залучав до схеми інших осіб, забезпечував координацію дій учасників групи та особисто брав участь у вчиненні злочину. Прокуратура повідомила, що від липня 2020 року до серпня 2022 року уповноваженою особою від Андрія Єрмака в проєкті “Династія” був його батько Борис Єрмак, що підтверджується матеріалами листування. Після серпня 2022 року цю роль виконувала інша особа. Сам Єрмак факт спілкування з Міндічем не заперечував, однак будь-яку причетність до злочинних схем заперечує. “Я не буду зараз нічого коментувати, коли закінчаться слідчі дії”, – заявив він. На запитання, чи є він “Хірургом” з “плівок Міндіча”, Єрмак відповів: “В мене ім’я – Андрій Єрмак. В мене іншого імені немає”. Раніше, у листопаді 2025 року, правоохоронці вже проводили обшуки в Єрмака, однак тоді підозру йому не оголосили. Сам Єрмак називає справу “спровокованою публічним тиском”, а його адвокат Ігор Фомін заявив, що підозра є безпідставною: “Як на мене, ніяких підстав для того, щоб пред’являти йому якісь кримінальні претензії, просто немає, не існує і існувати не може”, – сказав він.

Окрім Єрмака, підозри у справі “Династії” отримали ще шість осіб. Серед них Олексій Чернишов (на той час міністр розвитку громад та територій), якого слідство вважає організатором схеми, а також, власне, сам Тимур Міндіч. За даними САП, Чернишов забезпечив отримання земельних ділянок, узгоджував зустрічі й особисто підшукував людей для участі в проєкті. Міндічу відводилася роль у фінансуванні, розподілі коштів та конспірації учасників злочинної групи. Іншим підозрюваним інкримінують допомогу в легалізації коштів, зокрема через фіктивні компанії та готівкові операції, а також через “бекофіс” Міндіча.

“Міндічгейт” – це не просто черговий корупційний скандал. Це історія, яка може мати далекосяжні наслідки для всієї системи влади. Незважаючи на те що прямих звинувачень проти президента Володимира Зеленського немає (він має імунітет, а прямі докази його причетності до злочинів відсутні), на плівках фігурує “Вова”, зі слів Міндіча – саме президент. Фігуранти розмов, зокрема його близькі друзі, постійно згадують можливість додзвонитися главі держави. У суспільстві це викликає питання: чи знав Зеленський про оборудки свого найближчого оточення, чи був він їхнім бенефіціаром? Прямих доказів цього немає, але політичні опоненти обов’язково використають цей скандал. Для Зеленського справа створює постійний інформаційний фон, який може підривати довіру до влади. Перший пік припав на листопад–грудень 2025 року, коли стало відомо про операцію “Мідас” та “плівки Міндіча”. Тоді президент змушений був звільнити Єрмака та провести “перезавантаження” Офісу президента. Після другого витоку в квітні-травні 2026 року дискусія спалахнула з новою силою. Сам факт вручення підозри колишньому голові Офісу президента є безпрецедентним в історії України. І хоча формально Єрмак уже втратив посаду, це все одно завдає репутаційного удару по президенту.

Попри це, аналітики вважають, що сьогодні скандал не матиме критичних наслідків для чинної влади. Володимир Фесенко зазначає, що найбільші ризики можуть виникнути вже після війни, коли розпочнеться передвиборча боротьба. Саме тоді весь цей компромат може бути використаний як потужний важіль для дискредитації політичної команди Зеленського. Поки ж влада намагається демонструвати максимальну дистанцію від фігурантів справи та посилювати риторику щодо боротьби з корупцією. Однак залишається відкритим питання: чи вистачить у неї політичної волі довести розслідування до логічного завершення та притягнути до відповідальності всіх винних, включно з представниками власної “тіні”? Відповідь на нього багато в чому визначить ставлення суспільства до боротьби з корупцією та довіру до державних інституцій загалом.

НАБУ оприлюднило подробиці оголошення підозри колишньому керівнику Офісу президента Єрмаку

НАБУ та САП підозрюють колишнього керівника офісу президента Андрія Єрмака у легалізації злочинно отриманих коштів. Слідство стверджує, що під час будівництва котеджного містечка “Династія” під Києвом відмили понад 460 млн гривень.

Про це заявили в НАБУ та САП.

За інформацією слідства, Єрмак входить до організованої групи, яка займалася будівництвом престижного котеджного містечка “Династія” в Козині Київської області. Йому висунуто звинувачення за ч. 3 ст. 209 КК України, що стосується легалізації незаконно отриманих доходів.

Представники відомства повідомили про викриття злочинної групи, яка займалася легалізацією 460 млн гривень, отриманих незаконним шляхом, для будівництва елітних об’єктів під Києвом.

НАБУ повідомило, що схема функціонувала з 2018 року, і в її реалізації були задіяні колишній міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов, підприємець Тимур Міндіч та інші особи. У матеріалах справи використовуються умовні позначення для учасників: “Че Гевара”, “Карлсон” і R2.

Слідчі припускають, що в рамках проєкту з будівництва приватних резиденцій у період з 2021 по 2025 рік могли бути легалізовані майже $9 млн, що еквівалентно понад 460 млн гривень.

Згідно з інформацією, наданою НАБУ, у 2018 році Олексій Чернишов (Че Гевара), став одним із засновників ТОВ BLООM Development. Влітку 2019 року ця компанія придбала у Козинської сільської ради в Київській області понад 4 га землі, яка стала основою для запланованого будівництва.

У листопаді того ж року Че Гевара був призначений головою Київської обласної державної адміністрації. У зв’язку з цим він передав свою частку в статутному капіталі компанії своїй дружині. У березні 2020 року Че Гевара став міністром розвитку громад і територій. У травні 2020 року розпочалася розробка концепцій для будівництва приватних резиденцій під назвою “Династія”. Ці резиденції планувалося звести на землях, які повністю або частково належать ТОВ BLООM Development. Засновником цієї компанії є дружина Че Гевари.

Як ынформують в НАБУ, Че Гевара створив команду проєкту “Династія” зі своїх підлеглих для реалізації проєкту. У червні 2020 року Чернишов запросив до участі в будівництві Тимура Міндіча (Карлсон). Приблизно в той самий період до роботи було залучено Єрмака (R2).

Котеджне містечко “Династія” зводили в Козинській сільській раді Київської області.

За інформацією НАБУ, вартість земельних ділянок у Козині, де планували звести “Династію”, за оцінками учасників проєкту, коливалася у межах $4 тис – $20 тис за сотку. При цьому резиденції планували будувати на ділянках загальною площею понад 8 га, які могли коштувати понад $6 млн.

У НАБУ повідомили, що учасники проєкту “Династія” досягли угоди про зведення чотирьох приватних резиденцій для особистого проживання. Площа кожного будинку становить близько 1000 кв м, а вартість одного — приблизно $2 млн. Ці резиденції позначені як R1, R2, R3 і R4. Крім того, учасники проєкту домовилися про будівництво спільного маєтку R0, у якому будуть розташовані спа-зона, басейн і спортзал.

У червні 2021 року стартували масштабні будівельні роботи. На самому початку будівництва було закопано пам’ятну капсулу, яка стала символом цієї важливої події. За інформацією Національного антикорупційного бюро України, дружина священника, який брав участь у церемонії освячення, у 2022 році офіційно оформила право власності на одну з квартир, надану як неправомірну вигоду Чернишову, який обіймав посаду міністра розвитку громад та територій.

НАБУ стверджує, що будівництво резиденції “Династія” не було призупинено навіть за умов бойових дій у Київській області, які розпочалися з повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За інформацією слідства, Чернишов наполягав на продовженні будівництва вже в березні 2022 року.

За інформацією Національного антикорупційного бюро України, у липні 2025 року Міндич, щоб запобігти розкриттю схеми відмивання грошей, яка могла бути розкрита у зв’язку з пред’явленням Чернишову підозри, прийняв рішення тимчасово призупинити будівельні роботи та законсервувати об’єкт.

Після того як інформація про будівництво “Династії” стала відома в ЗМІ, власники вжили заходів, щоб уникнути арешту своїх земельних ділянок та об’єктів незавершеного будівництва. Проте, в ході розслідування Вищий антикорупційний суд задовольнив клопотання Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, і наклав арешт на п’ять об’єктів незавершеного будівництва та земельні ділянки в Козині.

Детективи та прокурори також оглянули котеджне селище. 28 листопада 2025 року співробітники НАБУ провели обшуки в будинку Андрія Єрмака, який на той момент обіймав посаду керівника Офісу президента. Ці слідчі заходи були пов’язані з гучною справою “Мідас”. Вона стосувалася великої корупційної схеми, організованої в компанії “Енергоатом”.

Після того як Єрмак став фігурантом розслідування, він відмовився від коментарів журналістам, заявивши, що не має наміру висловлюватися до закінчення слідства.

“Коли закінчаться слідчі дії, я надам коментар”, — додав Єрмак.

Офіс президента вже виступив із першою заявою про підозру щодо Єрмака.

“Як бачимо, процесуальні дії ще відбуваються, то поки що зарано давати оцінки”, – заявив журналістам радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин.

Єрмак не дозволяв народним депутатам відвідувати офіс президента

Народний депутат від фракції “Слуга народу” Олександр Качура розповів про непрості стосунки з колишнім керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком.

Про це він сказав в інтерв’ю Апострофу.

Качура стверджує, що між ним і Єрмаком часто виникали розбіжності. Одним із таких випадків стала сварка нардепа Гео Лероса з Єрмаком у його кабінеті, після чого доступ депутатів до президентського офісу було обмежено.

“Він заборонив депутатам заходити тільки за перепустками. Я вважаю, що це було пряме порушення Конституції”, – зазначив нардеп.

Качура повідомив, що в той період він подавав запит на доступ до журналу зустрічей Єрмака, але отримав лише формальну відповідь. Більше того, за його словами, Єрмак звертався до тодішнього спікера парламенту Дмитра Разумкова з проханням “розібратися”, однак той відмовився втручатися.

НАБУ провело обшуки у водія Андрія Єрмака

Національне антикорупційне бюро України провело обшуки у водія колишнього глави Офісу президента Андрія Єрмака. Ці слідчі заходи є частиною великого розслідування

Про це пише видання ZN.UA, посилаючись на джерела в правоохоронних органах.

Під час обшуків детективи НАБУ вилучили телефони та інші електронні пристрої.

Журналісти повідомляють, що, незважаючи на обшуки, проведені ще вранці 28 листопада, колишньому керівнику офісу президента поки не пред’явлено жодних звинувачень. У Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) пояснюють, що, хоча вручення підозр у день проведення обшуків — поширена практика, вона не є обов’язковою вимогою.

Джерело згадує ще один гучний випадок: кум президента, Олексій Чернишов, дізнався про суть претензій антикорупціонерів тільки через кілька місяців після того, як у нього пройшли обшуки.

Правоохоронні органи повідомляють, що розслідування, яке стосується Єрмака, триває і активно ведеться. У НАБУ розуміють значимість фігуранта як у політичному контексті, так і у зв’язку з високими суспільними очікуваннями якнайшвидшого завершення справи.

“Бюро не має наміру діяти поспіхом або під тиском заради короткочасного публічного ефекту. Основна причина затримки з процесуальними рішеннями – необхідність сформувати ґрунтовну та юридично стійку доказову базу, з якою справа матиме реальну перспективу в суді”, – пояснює співрозмовник.

У Білому домі вважають Буданова більш прагматичним у мирних переговорах

Експосадовець адміністрації Трампа, який займався питаннями Росії та України, зазначив, що Кирило Буданов вважається більш реалістичним і конструктивним на мирних переговорах у порівнянні з Андрієм Єрмаком.

Про це пише “The Washington Post”.

Згідно з інформацією, опублікованою в “WP”, Буданов, незважаючи на свою репутацію жорсткого і безкомпромісного лідера, вніс “тихий, але значний внесок” у мирні переговори, що відбулися на початку 2025 року. За даними джерела, він активно обговорював реальні шляхи припинення конфлікту, що контрастувало з позицією Єрмака.

Колишній американський чиновник підкреслив, що Єрмак неодноразово висловлював невдоволення діями своїх американських колег і був зосереджений насамперед на власних інтересах, а не на інтересах України. Водночас Буданов, на його думку, виявляв прагматичність і реалізм під час мирних переговорів.

Зеленський вивів Єрмака зі складу РНБО та Ставки

Володимир Зеленський 5 грудня виключив Андрія Єрмака, колишнього главу Офісу президента, зі складу Ставки верховного головнокомандувача та Ради національної безпеки і оборони.

Відповідні укази №901/2025 та №902/2025 розміщені на сайті президента України.

Обидва документи набули чинності з моменту їх офіційного оприлюднення.

Станом на 4 грудня, за даними видання “Дзеркало тижня”, Андрій Єрмак продовжував обіймати щонайменше 10 різних посад. Крім участі в Раді національної безпеки і оборони, а також у Ставці верховного головнокомандувача, він є членом Національної інвестиційної ради. Також Єрмак очолює Раду з питань підтримки підприємництва і є заступником голови Національної ради з питань антикорупційної політики.

Андрій Єрмак також обіймає низку значущих посад. Він є головою координаційного штабу з гуманітарних і соціальних питань. Також він є співголовою міжнародної експертної групи “Єрмака-Макфола”, яка займається питаннями санкцій проти Росії. Крім того, Андрій Єрмак — співголова Міжнародної консультативної групи “Єрмака—Расмуссена”. Ця група розробляє гарантії безпеки України.

Він також є головою Комісії державних нагород і геральдики, а також членом президії Конгресу місцевих і регіональних влад при Президентові України.

ДПСУ отримала розпорядження не випускати Єрмака за кордон – Гончаренко

Державна прикордонна служба України отримала розпорядження не випускати за кордон колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака.

Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.

Раніше низка українських медіа повідомляла, що підозра Андрію Єрмаку нібито є питанням часу. У матеріалах зазначалося, що сам ексглава ОП заявляв про намір піти на фронт після своєї відставки.

У статті, на яку посилаються джерела УП у правоохоронних органах, стверджується:

“Схоже, Андрій Єрмак вирішив не втрачати цього часу. Між двома варіантами: покинути країну або сховатися від кримінальної справи під мобілізацією – він обрав другий”.

У публікації уточнюється, що розглядалися ризики, пов’язані з можливим уникненням ним відповідальності.

Також повідомляється, що постанова про проведення обшуків у Єрмака датована 21 листопада. У цей день, згідно з повідомленнями ЗМІ, президент України Володимир Зеленський записував звернення щодо тиску з боку США з вимогою ухвалення мирної угоди.

Ситуація навколо можливого вручення підозри Єрмаку продовжує розвиватися, а офіційних коментарів правоохоронних органів станом на цей момент немає.