В Офісі Президента готують зміни законодавства щодо мобілізації 18-25 річних

Найближчим часом в Офісі Президента України збираються оголосити про низку законодавчих змін та указів.

Про це повідомив Микола Щур, радник Департаменту з питань національної безпеки та оборони ОПУ.

Метою нових указів має бути залучення молодих людей віком від 18 до 25 років на службу до Збройних сил України. Завдання полягає в тому, щоб стимулювати їх до служби в армії. Зокрема, це можна зробити за допомогою фінансових заохочень та інших способів мотивації.

Проєкт був розроблений робочою групою, до складу якої увійшли фахівці з Міністерства оборони, Генерального штабу та громадських об’єднань.

«Буде цілий комплекс змін і в законодавство, і в укази президента. Передбачається внесення різного рівня змін до документів»,- повідомили в ОПУ.

В Офісі Президента зазначають, що йдеться про добровільну угоду, яка стосується чоловіків у віці від 18 до 25 років, які не підлягають призову в армію. Цих чоловіків хочуть стимулювати, зокрема матеріально.

Раніше президент Зеленський говорив про те, що зміна вікового порогу для мобілізації має бути обґрунтованою і справедливою. Він зазначив, що під час ухвалення рішення про мобілізацію необхідно враховувати наявність озброєння і рівень підготовки військових до виконання поставлених завдань.

Мая Санду зустрінеться із Зеленським у Києві: обговорять безпеку та євроінтеграцію

Президент Молдови Мая Санду анонсувала зустріч із президентом України Володимиром Зеленським під час візиту до Києва.

Про це вона повідомила у соціальній мережі X.

“Сьогодні в Києві для переговорів із президентом Володимиром Зеленським. Прибула з рішучим посланням підтримки України та її народу. Їхня мужність забезпечує наш мир”, – написала Санду.

Як повідомила політик, під час візиту  планується обговорити питання, пов’язані із гарантуванням безпеки, розвитком енергетичного сектору, поліпшенням інфраструктури, розширенням торговельних зв’язків і зміцненням співробітництва на шляху до вступу в Євросоюз.

Скандал у Міноборони: очільниця Агентства оборонних закупівель відмовляється залишати посаду

Марина Безрукова, яка очолює Агентство оборонних закупівель (АОЗ), повідомила, що продовжуватиме виконання своїх обов’язків, незважаючи на рішення Рустема Умєрова про припинення її повноважень.

Вона повідомила про це Суспільному.

У п’ятницю, 24 січня, вранці рада АОЗ ухвалила рішення про продовження контракту з керівницею агентства Безруковою ще на 12 місяців. Однак того ж дня Міністерство оборони оголосило про припинення співпраці та запропонувало внести зміни в роботу Наглядової ради.

Як стверджує Безрукова, її призначення на посаду та продовження трудового договору було здійснено в суворій відповідності до норм чинного законодавства.

«Я обрана керівником Агентства відповідно до законної процедури. Я ним залишаюся, не бачу поки що, яким чином це можна змінити і юридично, і за своєю суттю», – зазначила Безрукова.

Вона підкреслила, що це рішення відповідає закону, оскільки Наглядова рада проголосувала за продовження контракту з Безруковою одноголосно. Проєкт рішення було направлено до Міністерства оборони.

«Наглядова рада ініціювала проведення незалежного аудиту АОЗ із залученням агентства НАТО, і відповідно за результатами цього аудиту мали бути зроблені висновки», – додала Безрукова.

Вона також висловила крайнє здивування у зв’язку із заявою міністра оборони Рустема Умерова про те, що контракт не буде продовжено, «це виглядає як спроба зґвалтувати всі реформи, які були анонсовані й обіцяні суспільству».

24 січня Рустем Умєров, попри рекомендації Наглядової ради АОЗ, ухвалив рішення не продовжувати контракт із Мариною Безруковою, яка наразі обіймає посаду керівника агентства. Також він вирішив звільнити Дмитра Клименкова, свого заступника. Обох цих співробітників було названо відповідальними за невдалу роботу із закупівлі зброї.

Говорячи про призначення Арсена Жумаділова, який очолює Державний оператор тилу (ДОТ), на посаду керівника АТЗ, Безрукова вважає, що це є спробою чинити тиск на Наглядову раду АОЗ.

Президент США розгляне можливість надання додаткової військової підтримки для України

Глава Сполучених Штатів може схвалити придбання озброєння у США для України за рахунок коштів, отриманих від заблокованих російських активів.

Про це заявив Кіт Келлог, який обіймає посаду спеціального представника президента США з питань, що стосуються України та Росії, під час інтерв’ю для каналу Fox News.

На думку посадовця, цей варіант може стати частиною комплексного підходу.

Основна ідея полягає в тому, щоб не тільки підвищити боєздатність України в протистоянні з Росією, а й зміцнити військово-промисловий комплекс США.

“Ми дуже багато разів обговорювали використання заморожених російських активів для купівлі американської зброї”, – сказав спецпредставник Трампа.

У зв’язку з цим Келлог наголосив, що саме зброя є ключовим фактором для відновлення миру в Україні. За його словами, питання про те, щоб спрямувати російські ресурси на зміцнення обороноздатності України, все ще розглядається.

«Озброєння України все ще є важливим елементом, але це лише частина загальної картини. Використання заморожених активів для фінансування купівлі зброї – це варіант, який президент Сполучених Штатів розглядатиме», – додав Келлог.

Угорщина погрожує заблокувати впровадження нових санкцій проти РФ

Угорщина може виступити проти продовження санкцій Євросоюзу щодо Росії, термін дії яких спливає 31 січня.

Про це повідомляє Financial Times.

У п’ятницю, 24 січня, дипломати розглядали можливість продовження обмежувальних заходів щодо країни-агресора. Ці заходи включають заморожування російських активів у країнах Євросоюзу на суму в сотні млрд євро.

Два джерела, знайомі з перебігом переговорів, повідомили представникам ЗМІ, що представник Угорщини висловив незгоду з цим рішенням і висунув низку умов.

Угорщина прагне відновлення транзиту російського газу через територію України. Крім того, представник Будапешта наголосив, що його країна розраховує на захист трубопроводів, якими здійснюється транспортування нафти та газу з Росії, від можливих атак безпілотних літальних апаратів.

Віктор Орбан може домовитися про співпрацю з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо щодо блокування продовження санкцій.

У публікації наголошується, що якщо прем’єр здійснить свою загрозу, то Євросоюзу доведеться переглянути, як мінімум, частину санкцій на двосторонній основі. Ймовірно, ЄС буде змушений звернутися до короля Бельгії Філіпа, щоб зберегти російські активи на суму 190 млрд євро, заморожених у країні.

“Ми вже це проходили. Україні зараз потрібна вся наша підтримка”, – заявив журналістам один із дипломатів.

Нагадаємо, нещодавно лідер Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп висловлював намір посилити обмежувальні заходи щодо Росії та пропонував країнам Євросоюзу купувати енергоресурси у США

Нова Каховка на Херсонщині потрапила під обстріл: зруйновані домівки та інфраструктуру

На тимчасово окупованій території Херсонської області пролунали потужні вибухи, в результаті чого були зруйновані будинки та інфраструктура.

Інформацію про це публікують у місцевих соціальних мережах і Telegram-каналах.

Очевидці повідомляють, що внаслідок удару щонайменше сто вікон залишилися без скла, а інфраструктура зазнала значних руйнувань. За словами місцевих жителів, ураження торкнулося також комунальних мереж, що спричинило перебої з водопостачанням і електрикою.

Джерело: Telegram-канали

Окупаційна адміністрація традиційно не коментує подібні інциденти, залишаючи мешканців без офіційної інформації та допомоги. Місцеві жителі обурені відсутністю належної реакції з боку російських представників.

Попри окупаційний режим, громадяни продовжують ділитися наслідками обстрілів у соціальних мережах, наголошуючи на масштабах руйнувань та гуманітарних проблем.

Росія придбала військового обладнання на суму 18 млрд доларів – РЕБ

У період з 2023 року по липень 2024 року Росія придбала понад 22 тис верстатів з числовим програмним управлінням (ЧПУ-верстатів) та супутніх матеріалів на суму 18,2 млрд доларів.

Про це свідчить дослідження, проведене Радою економічної безпеки України.

Як наголошується, без обладнання з числовим програмним управлінням неможливе вироблення будь-якої зброї.

До початку повномасштабної військової операції в Україні частка верстатів із числовим програмним управлінням (ЧПУ), які Росія закуповувала за кордоном, становила від 70% до 90%. Для супутніх оригінальних компонентів цей показник був ще вищим – від 80% до 95%.

За інформацією про митні платежі, серед трьох основних постачальників обладнання для Росії виявилися:

– Китай — понад 62% від загального обсягу постачання на суму 2,6 млрд доларів;

– Тайвань – 8,9% від загального обсягу поставок на суму 371 млн доларів;

– Південна Корея – 5,47% від загального обсягу поставок на суму 228 млн доларів.

Крім того, значна частина російського імпорту була зроблена в європейських країнах: у Росію було ввезено понад десять тисяч верстатів із числовим програмним управлінням на суму 405 млн доларів.

Технологічні вироби були виготовлені в Італії (4459 верстатів на 168,8 млн доларів) та Німеччини (2849 верстатів на 139,9 млн доларів).

Як наголошується, країна-агресор купувала не тільки обладнання, а й комплектуючі та витратні матеріали до нього, загальна вартість яких перевищила 14 млрд доларів. Серед них продукцію на суму понад 7 млрд доларів було вироблено в Китаї, але також значний внесок зробили і європейські країни. Понад 20% компонентів на суму 2,6 млрд доларів було вироблено у Швейцарії, а 3,5% компонентів та матеріалів на суму 0,5 млрд доларів – у Німеччині.

У дослідженні наголошується, що з кінця 2023 року країни, які підтримують санкції, посилили заходи, спрямовані на обмеження доступу Росії до обладнання з числовим програмним управлінням.

Євросоюз запровадив суворі обмеження на експорт та реекспорт такого обладнання до Росії. Однак ці заходи не поширюються на дочірні підприємства європейських виробників у третіх країнах, таких як Туреччина, Китай, Індія та Малайзія.

Додатково у РФ з Китаю йдуть комплектуючі для обладнання, яке було випущено наприкінці 1990-х років і призначене для виробництва мікросхем.

Адміністрація Трампа готова розгорнути американські війська в Україні у рамках миротворчої місії

Адміністрація президента Сполучених Штатів може надати Україні гарантії безпеки, але за певних умов.

Як повідомляє Bloomberg, це можливо після припинення вогню.

Європейські союзники згодні з президентом Володимиром Зеленським у тому, що США мають приєднатися до будь-яких миротворчих зусиль та відправити свої війська до України після припинення російсько-української війни.

Країни-члени Європейського союзу підтримують позицію президента України Володимира Зеленського щодо того, що Сполучені Штати Америки мають взяти участь у будь-яких миротворчих ініціативах та направити свої військові контингенти до України після завершення конфлікту між Росією та Україною.

Джерела повідомили, що США можуть піти на цей крок, незважаючи на те, що раніше президент Трамп висловлювався проти розміщення американських військових на території України.

“Якщо європейські союзники будуть змушені відправити війська самостійно, це може підірвати довіру до гарантії та створити розкол у НАТО, оскільки це означатиме фактичний кінець трансатлантичного співробітництва в рамках альянсу”, – вважає чиновник з європейського уряду.

У публікації наголосили, що Дональд Трамп, ймовірно, став менш скептично ставитися до підтримки України. Його команда продемонструвала, що США мають намір зосередитися на забезпеченні безпеки України. У неофіційних бесідах наближені президента США визнають, що надання гарантій безпеки Україні є необхідним. Водночас у відповідь на розміщення американських військ в Україні Трамп розраховує, що саме європейські країни візьмуть на себе основну відповідальність за виконання умов можливої ​​угоди.

“Європейці розуміють, що США очікують від них надання основної частини військ, адже Трамп вважає війну в Україні європейською справою”, – додали в джерелі видання.

Представники адміністрації Трампа також дали зрозуміти, що не надаватимуть безпосередньої підтримки в процесі відновлення України. Передбачається, що цим матиме займатися приватний сектор, але переговори з цього питання все ще ведуться.

Європейські партнери України сподіваються, що Трамп не змусить Україну раніше почати переговори з Росією з огляду на його загрози Кремлю.

Декілька європейських лідерів – зокрема президент Франції Емманюель Макрон- розглядають ідею розгортання військ в Україні після припинення вогню. За словами джерела, зараз у Європі продовжуються переговори, щоб запропонувати конкретні кроки Штатам.

Президент України окреслив один із ключових факторів становлення миру

Падіння вартості енергоресурсів, вироблених у Росії, зокрема нафти, одна із ключових чинників, сприяють скорішому досягненню миру.

На цьому наголосив президент України у своєму зверненні.

“Координуємо нашу міжнародну роботу, сьогодні були відповідні наради, і насамперед щодо США та наших європейських партнерів. Мир завдяки силі можливий, ми в цьому абсолютно впевнені”, – наголосив глава держави і додав, що зараз найголовніше це “не зменшувати обертів”.

На його думку, енергія і, зокрема, нафта є одним із ключових факторів, які забезпечують мир та реальну безпеку.

“Європі потрібно більше працювати саме з Америкою та іншими партнерами у світі, а не з Росією щодо енергоресурсів. Готуємо нашу дипломатію, нашу міжнародну комунікацію, щоб гарантувати сильні позиції не лише для України, а й для всієї нашої Європи”, – додав Зеленський.