У навчальних центрах і на полігонах заборонені масові скупчення військовослужбовців

Головнокомандувач ЗСУ наголосив, що після нещодавніх атак Росії військові більше не збиратимуться в навчальних центрах. Для їхнього захисту зводяться нові укриття, бліндажі та інші захисні споруди.

Про це Олександр Сирський повідомив у соцмережах.

Він наголосив, що відбулася нарада щодо поліпшення підготовки у Збройних Силах, підвищення безпеки в навчальних центрах та інших актуальних питань. З метою забезпечення їхньої безпеки будуються нові укриття, бліндажі та інші захисні споруди.

“Скупчення особового складу та військової техніки, розміщення військовослужбовців у наметових містечках – заборонено!”, – наголосив Сирський.

Він розповів, що на тренувальних майданчиках будують нові укриття, бліндажі та інші захисні споруди.

Розробляються додаткові технічні заходи, націлені на забезпечення безпеки військовослужбовців у процесі їхньої підготовки, тренувань і реабілітації.

“Наголосив на обов’язковому дотриманні вимог щодо обладнання укриттів у навчальних центрах і на полігонах”, – додав Сирський.

Крім того, буде забезпечено своєчасне і точне інформування про повітряну небезпеку.

Атаки Росії на Україну оголюють слабкі місця європейської безпеки

Російські війська продовжують активно атакувати міста України, що викликає побоювання щодо здатності НАТО гарантувати безпеку в Європі.

Про це розповів експерт у сфері розвідки, безпеки та оборони Хорхе Гомес.

Гомес підкреслив, що використання Росією ракет великої дальності, а також іранських і північнокорейських безпілотних літальних апаратів не тільки є військовою ескалацією, але й сигналізує про кризу в сфері європейської безпеки.

“Росія отримує зброю від країн, що перебувають під санкціями, що показує слабкість НАТО в захисті від таких загроз. Це лякає не тільки Україну, але і Польщу, Румунію і країни Балтії — можливі майбутні цілі агресії”, — наголосив він.

Фахівець вважає, що партнери по НАТО повинні вжити заходів у відповідь на дії агресора і надати підтримку Україні. Це може бути виражено в наданні їй ефективних оборонних систем, які допоможуть відбити атаки, або в наданні їй наступальних можливостей, які дозволять наносити удари по ворожій інфраструктурі на території Росії.

“Другий варіант простіший. Росія повинна відчути наслідки цієї війни на власній території”, — сказав Гомес.

Підлітки в Україні все частіше стикаються із загрозою життю, а кожен четвертий думає про еміграцію

Прагнення до переїзду за кордон частіше виникає у молодих людей, які живуть у великих містах, які не бачать майбутнього у своїй країні та чиї батьки мають високий рівень освіти.

Дослідження “Індекс майбутнього: професійні очікування та розвиток підлітків в Україні” розкрило цю інформацію.

Ось головні мотиви, які спонукають молодих людей розглядати можливість переїзду: бажання розширити свої горизонти (80%), прагнення пізнати світ (64%), можливість здобути якісну освіту (39%) та міркування безпеки (38%).

Але життя в іншій країні – це не тільки нові можливості, а й труднощі. Більшість батьків (57%) хочуть, щоб їхні діти залишилися жити і працювати в Україні.

Однак і в Україні, де триває повномасштабний збройний конфлікт, діти не можуть почуватися в безпеці. Крім безпосередньої небезпеки опинитися під обстрілом, існує й інша проблема. Зброя опиняється в руках тих, хто не повинен нею володіти, що створює додаткові ризики для мирного населення.

У місті Кривий Ріг 25 травня сталася подія: у дворі будинку невідомий чоловік здійснив постріл у бік 13-річного підлітка. Під час розслідування вдалося встановити особу підозрюваного – ним виявився 45-річний чоловік. У нього було вилучено пістолет. Наразі триває робота зі встановлення особи причетного до інциденту.

А ще кілька днів тому в одному з населених пунктів Херсонської області стався інцидент, унаслідок якого дитина дістала травми, несумісні з життям, а ще двох дітей доправили до лікарні. Причиною трагедії став вибух невідомого снаряда у дворі житлового будинку.

Подібні випадки підкреслюють складність вибору, перед яким стоять молоді українці та їхні родини: залишитися в рідній країні попри загрози або шукати безпечніші умови для життя й розвитку за її межами.