Київ відзначатиме День міста в обмеженому форматі

Цього року Київ відзначатиме День міста без масштабних загальноміських святкувань. Влада пояснила таке рішення умовами воєнного стану та ситуацією з безпекою. Мешканців закликають уважно стежити за сигналами повітряної тривоги та заздалегідь ознайомитися з розташуванням укриттів.

Про це повідомляють у КМДА.

Незважаючи на обмеження, міські установи підготували для киян та гостей столиці культурні, освітні та спортивні події. Частина заходів розрахована на дітей та сім’ї, окрема програма присвячена історії Києва, мистецтву та народним традиціям.

Серед запланованих подій — виставка “Незламне місто” на станції метро “Золоті Ворота”, ярмарок народного мистецтва в Музеї Івана Гончара, фестиваль хорового мистецтва “Пісня над Дніпром”, майстер-класи в Голосіївському парку та культурна програма на Андріївському узвозі. Також у місті відбудуться камерні концерти, виступи творчих колективів та тематичні заходи в бібліотеках і музеях.

Спортивну частину програми складуть традиційний “Пробіг під каштанами”, змагання з кікбоксингу, веслування, пляжного гандболу та тенісний турнір на Трухановому острові. Усі події відбуватимуться з урахуванням вимог воєнного часу: для кожної локації мають бути передбачені укриття або найближчі безпечні місця.

У навчальних центрах і на полігонах заборонені масові скупчення військовослужбовців

Головнокомандувач ЗСУ наголосив, що після нещодавніх атак Росії військові більше не збиратимуться в навчальних центрах. Для їхнього захисту зводяться нові укриття, бліндажі та інші захисні споруди.

Про це Олександр Сирський повідомив у соцмережах.

Він наголосив, що відбулася нарада щодо поліпшення підготовки у Збройних Силах, підвищення безпеки в навчальних центрах та інших актуальних питань. З метою забезпечення їхньої безпеки будуються нові укриття, бліндажі та інші захисні споруди.

“Скупчення особового складу та військової техніки, розміщення військовослужбовців у наметових містечках – заборонено!”, – наголосив Сирський.

Він розповів, що на тренувальних майданчиках будують нові укриття, бліндажі та інші захисні споруди.

Розробляються додаткові технічні заходи, націлені на забезпечення безпеки військовослужбовців у процесі їхньої підготовки, тренувань і реабілітації.

“Наголосив на обов’язковому дотриманні вимог щодо обладнання укриттів у навчальних центрах і на полігонах”, – додав Сирський.

Крім того, буде забезпечено своєчасне і точне інформування про повітряну небезпеку.

Атаки Росії на Україну оголюють слабкі місця європейської безпеки

Російські війська продовжують активно атакувати міста України, що викликає побоювання щодо здатності НАТО гарантувати безпеку в Європі.

Про це розповів експерт у сфері розвідки, безпеки та оборони Хорхе Гомес.

Гомес підкреслив, що використання Росією ракет великої дальності, а також іранських і північнокорейських безпілотних літальних апаратів не тільки є військовою ескалацією, але й сигналізує про кризу в сфері європейської безпеки.

“Росія отримує зброю від країн, що перебувають під санкціями, що показує слабкість НАТО в захисті від таких загроз. Це лякає не тільки Україну, але і Польщу, Румунію і країни Балтії — можливі майбутні цілі агресії”, — наголосив він.

Фахівець вважає, що партнери по НАТО повинні вжити заходів у відповідь на дії агресора і надати підтримку Україні. Це може бути виражено в наданні їй ефективних оборонних систем, які допоможуть відбити атаки, або в наданні їй наступальних можливостей, які дозволять наносити удари по ворожій інфраструктурі на території Росії.

“Другий варіант простіший. Росія повинна відчути наслідки цієї війни на власній території”, — сказав Гомес.

Підлітки в Україні все частіше стикаються із загрозою життю, а кожен четвертий думає про еміграцію

Прагнення до переїзду за кордон частіше виникає у молодих людей, які живуть у великих містах, які не бачать майбутнього у своїй країні та чиї батьки мають високий рівень освіти.

Дослідження “Індекс майбутнього: професійні очікування та розвиток підлітків в Україні” розкрило цю інформацію.

Ось головні мотиви, які спонукають молодих людей розглядати можливість переїзду: бажання розширити свої горизонти (80%), прагнення пізнати світ (64%), можливість здобути якісну освіту (39%) та міркування безпеки (38%).

Але життя в іншій країні – це не тільки нові можливості, а й труднощі. Більшість батьків (57%) хочуть, щоб їхні діти залишилися жити і працювати в Україні.

Однак і в Україні, де триває повномасштабний збройний конфлікт, діти не можуть почуватися в безпеці. Крім безпосередньої небезпеки опинитися під обстрілом, існує й інша проблема. Зброя опиняється в руках тих, хто не повинен нею володіти, що створює додаткові ризики для мирного населення.

У місті Кривий Ріг 25 травня сталася подія: у дворі будинку невідомий чоловік здійснив постріл у бік 13-річного підлітка. Під час розслідування вдалося встановити особу підозрюваного – ним виявився 45-річний чоловік. У нього було вилучено пістолет. Наразі триває робота зі встановлення особи причетного до інциденту.

А ще кілька днів тому в одному з населених пунктів Херсонської області стався інцидент, унаслідок якого дитина дістала травми, несумісні з життям, а ще двох дітей доправили до лікарні. Причиною трагедії став вибух невідомого снаряда у дворі житлового будинку.

Подібні випадки підкреслюють складність вибору, перед яким стоять молоді українці та їхні родини: залишитися в рідній країні попри загрози або шукати безпечніші умови для життя й розвитку за її межами.