G7 розглядає можливість зниження порогу цін на російську нафту до $45

Деякі країни “Великої сімки” планують самостійно зменшити граничну ціну на російську нафту до $45 за барель. Навіть якщо президент США Дональд Трамп вирішить проти, G7 готова продовжувати діяти.

Про це інформує агентство “Reuters” з посиланням на джерела, знайомі з ситуацією.

Підкреслюється, що в питанні зниження цін лідирують Велика Британія та Європейський союз. Зокрема, Італія, Франція, Німеччина, Велика Британія та Канада підтримують цю ініціативу. Водночас позиція Сполучених Штатів Америки та Японії поки що не чітка.

За інформацією, що надходить із джерел, зниження вартості нафти на світовому ринку зробило неактуальним обмеження в 60 доларів. Це призвело до нових дискусій про необхідність зниження ліміту для Росії.

Водночас глави держав G7 зберуться 15–17 червня в Канаді для обговорення питання про цінову межу, яка була узгоджена наприкінці 2022 року.

“Європейські країни хочуть знизити ціну на нафту з 60 до 45 доларів. Канада, Велика Британія і, можливо, Японія вже виявили інтерес. Ми плануємо використовувати G7, щоб переконати США приєднатися”, – повідомляє джерело агентства.

Проте, для затвердження пакету потрібна згода всіх держав-учасниць, що може зайняти деякий час.

США не зобов’язані підтримувати зниження обмежень, оскільки Британія домінує у світовому страхуванні морських перевезень, а ЄС впливає на танкерний флот. Однак, якщо мова йде про долари і банківську систему США, їх роль стає важливою.

Нафта дешевшає через побоювання збільшення видобутку ОПЕК+

Вартість нафти на світовому ринку продовжує знижуватися через побоювання щодо збільшення обсягів видобутку країнами ОПЕК+ і загострення торговельних суперечностей між США і Китаєм.

Про це повідомляє агентство “Reuters”.

Інвестори висловлюють побоювання з приводу того, що надлишок нафти на ринку і нові торговельні обмеження можуть негативно вплинути на світову економіку, посилюючи тиск на ринок енергоресурсів.

Вартість ф’ючерсів на нафту марки Brent впала на 0,4%, досягнувши позначки в $65,4 за барель. Ціна на нафту марки WTI також знизилася і склала $63,16 за барель.

Напередодні обидва види акцій зросли приблизно на 2%. Це було пов’язано з побоюваннями, що поставки можуть бути порушені через масштабні лісові пожежі в Канаді, а також з очікуванням того, що Іран не прийме пропозицію США щодо ядерної угоди, яка могла б пом’якшити санкції проти одного з найбільших світових постачальників нафти.

Незважаючи на існуючі ризики, ринок нафти не зміг продовжити зростання.

“Незважаючи на побоювання щодо поставок нафти з Канади й затяжні переговори між Іраном і США щодо ядерної програми, нафтові ринки не змогли скористатися ситуацією”, – підкреслює Цуесі Уено, старший економіст Інституту досліджень NLI.

Інвестори прагнуть зафіксувати прибуток, але виявляють обережність через потенційні ризики, пов’язані з введенням нових мит і торгових обмежень для світової економіки.

Наростає напруженість у торговельних відносинах між Сполученими Штатами Америки та Китайською Народною Республікою.

Лідер США Дональд Трамп заявив, що Китай не виконує умови угоди про скасування мит. У Білому домі заявили, що на поточному тижні може відбутися телефонна розмова між Трампом і головою КНР Сі Цзіньпіном.

На цьому тлі Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) переглянула свої очікування щодо зростання світової економіки. У звіті організації зазначається, що торгова війна, розпочата адміністрацією Трампа, все сильніше позначається на економіці США.