Країни G7 домовилися посилити санкційний тиск на російську енергетику

Лідери країн “Великої сімки” домовилися про подальше посилення тиску на Росію. Одним із ключових напрямків стануть нові санкційні заходи проти нафтогазового сектору.

Про це повідомляє Le Monde з посиланням на дипломатичне джерело.

Учасники G7 підтримали розширення обмежень щодо російської нафти та газу. Ці заходи мають скоротити доходи Москви від експорту енергоресурсів.

Окрім санкцій, країни “сімки” мають намір продовжити військову підтримку України. Йдеться, зокрема, про постачання засобів протиповітряної оборони та можливостей, які допоможуть Києву краще захищатися.

Раніше Велика Британія оголосила про новий пакет санкцій проти Росії, спрямований на боротьбу з так званим “тіньовим флотом”. Канада також запровадила додаткові обмеження проти суден, енергетичного сектору, оборонної промисловості та структур, пов’язаних із поширенням дезінформації.

Зеленський прибув на саміт G7 у Франції для переговорів із лідерами країн-партнерів

Президент України Володимир Зеленський прибув на саміт “Великої сімки”, який проходить у французькому Евіані. У програмі його участі — спеціальне засідання у форматі “G7 — Україна”, двосторонні зустрічі та спілкування з міжнародними ЗМІ.

Після прибуття у Зеленського запланована коротка зустріч із президентом Франції Еммануелем Макроном, після якої український лідер має взяти участь в окремій сесії, присвяченій Україні.

Протягом дня очікуються переговори Зеленського з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем, прем’єр-міністром Канади Марком Карні, директором-розпорядником МВФ Крісталіною Георгієвою та прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером. В Офісі президента України зазначили, що цей список може бути розширено.

Також Зеленський має долучитися онлайн до конференції Reuters Next, де відповість на запитання модератора. Напередодні організатори саміту змінили порядок денний через російські удари по об’єктах спадщини ЮНЕСКО в Україні, зокрема по Києво-Печерській лаврі.

Окрему увагу на саміті привернуло прибуття президента США Дональда Трампа. За даними ЗМІ, українська тема знову опинилася в центрі уваги американського лідера, що викликало занепокоєння серед частини європейських керівників.

На зустрічі G7 відбулася розмова Сибіги та Рубіо

На зустрічі міністрів країн “Великої сімки” міністр закордонних справ Андрій Сибіга провів бесіду з державним секретарем США Марком Рубіо.

Слова очільника МЗС відомство опублікувало в Telegram.

“Я був радий поспілкуватися з державним секретарем США Марком Рубіо на полях міністерської зустрічі G7 у Франції. Роль США у просуванні мирних зусиль залишається критично важливою. Пропозиції України є реалістичними та здійсненними. Тиск на Росію є ключовим для того, щоб змусити Москву припинити війну”, — заявив український міністр.

Також сторони обговорили події, що відбуваються на Близькому Сході.

“Позиція України полягає в тому, що режими в Москві та Тегерані співпрацюють, щоб продовжити війну. І обидва мають зазнати консолідованого тиску. Практична допомога України державам Перської затоки у захисті від іранського терору продемонструвала нашу роль як партнера з безпеки та контрибутора”, — заявив Сибіга.

Він підкреслив, що протидія російській агресії щодо України має залишатися ключовим аспектом міжнародної політики.

G7 пообіцяла підтримку відновлення енергетичної інфраструктури України

Країни “Великої сімки” продовжать допомагати відновлювати українську енергетику, зруйновану російськими атаками.

Про це йдеться у спільній заяві, прийнятій за результатами зустрічі міністрів енергетики та навколишнього середовища держав G7.

“Велика сімка” має намір зосередити свої зусилля на задоволенні енергетичних потреб української економіки та населення країни. Члени групи надаватимуть сприяння Україні у відновленні та ремонті ключових об’єктів енергетичної інфраструктури, що мають стратегічне значення.

Члени G7 висловили засудження на адресу цілеспрямованих атак Росії на українську енергетичну інфраструктуру. У заяві підкреслюється, що такі удари продовжують чинити руйнівний вплив на соціальну, екологічну та економічну сфери життя українців.

У документі детально розглядаються недавні російські удари по українській газовій інфраструктурі. Підписанти документа зазначили, що ці дії створили небезпеку для місцевих громад і населення, порушивши роботу цивільної інфраструктури і поставивши під загрозу енергетичну безпеку країни.

У заяві міститься заклик до посилення санкційного тиску на Російську Федерацію. Країни G7 акцентували увагу на необхідності ліквідації тіньового танкерного флоту РФ, щоб позбавити країну доходів, пов’язаних з військовою діяльністю.

G7 готується посилити санкції проти Росії

Країни “Великої сімки” близькі до угоди про посилення санкцій проти Росії у відповідь на її відмову припинити військові дії в Україні.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

“Ми визнаємо важливість спільних дій і впевнені, що зараз саме час значно посилити заходи для підтримки стабільності України і істотного ослаблення здатності Росії вести війну”, – йдеться в проекті заяви, з яким ознайомився “Bloomberg”.

У середу очікується виступ міністрів фінансів країн G7. За інформацією від джерел журналістів, зміст їхньої заяви може бути скоригований до її офіційного затвердження.

В рамках поточного проекту G7 розробляє кілька ініціатив, спрямованих на введення нових заходів у ключові економічні сектори, такі як енергетика, фінанси та військова промисловість. Ці заходи також спрямовані проти країн і організацій, які підтримують військові дії Москви і допомагають їй обходити існуючі санкції.

“Ми вирішили, що зараз саме час посилити тиск на експорт російської нафти, яка є основним джерелом доходів країни”, – йдеться в заяві.

Це вказує на можливість G7 ввести санкції проти великих російських нафтових компаній і їх тіньового флоту.

В рамках проекту заяви міністри розглянуть фінансові потреби України, а також обговорять координацію заходів щодо використання заморожених активів Центрального банку Росії.

Канада виділить Україні $1,5 млрд на військову допомогу і посилить санкції проти Росії

Канада повідомила про виділення Україні нового пакету військової допомоги на суму 2 млрд канадських доларів, що становить приблизно 1,5 млрд доларів США.

Прем’єр-міністр Канади Марк Карні зробив цю заяву перед зустріччю з президентом Володимиром Зеленським на саміті G7.

“Ми надаємо додаткову військову допомогу: дрони, гелікоптери, різні боєприпаси. Загалом йдеться про понад 2 млрд дол. прямої військової допомоги Україні”, – сказав Карні.

Крім цього, Канада істотно розширює санкції проти Росії.

“Вводимо санкції проти декількох осіб і понад 40 організацій в Росії та інших країнах. Ці структури допомагають уникати обмежень. Також обмеження торкнуться понад 200 суден тіньового флоту”, – зазначив прем’єр-міністр.

Він також повідомив про те, що Україні буде надано кредит на суму 2 млрд доларів, відсотки за яким будуть виплачуватися із заморожених російських активів.

“Це наш внесок. Ми будемо співпрацювати з європейськими та іншими союзниками, щоб вони також взяли участь. Ми чітко покажемо, що наша підтримка залишиться незмінною, поки українці не отримають справедливий мир”, – підсумував Карні.

G7 розглядає можливість зниження порогу цін на російську нафту до $45

Деякі країни “Великої сімки” планують самостійно зменшити граничну ціну на російську нафту до $45 за барель. Навіть якщо президент США Дональд Трамп вирішить проти, G7 готова продовжувати діяти.

Про це інформує агентство “Reuters” з посиланням на джерела, знайомі з ситуацією.

Підкреслюється, що в питанні зниження цін лідирують Велика Британія та Європейський союз. Зокрема, Італія, Франція, Німеччина, Велика Британія та Канада підтримують цю ініціативу. Водночас позиція Сполучених Штатів Америки та Японії поки що не чітка.

За інформацією, що надходить із джерел, зниження вартості нафти на світовому ринку зробило неактуальним обмеження в 60 доларів. Це призвело до нових дискусій про необхідність зниження ліміту для Росії.

Водночас глави держав G7 зберуться 15–17 червня в Канаді для обговорення питання про цінову межу, яка була узгоджена наприкінці 2022 року.

“Європейські країни хочуть знизити ціну на нафту з 60 до 45 доларів. Канада, Велика Британія і, можливо, Японія вже виявили інтерес. Ми плануємо використовувати G7, щоб переконати США приєднатися”, – повідомляє джерело агентства.

Проте, для затвердження пакету потрібна згода всіх держав-учасниць, що може зайняти деякий час.

США не зобов’язані підтримувати зниження обмежень, оскільки Британія домінує у світовому страхуванні морських перевезень, а ЄС впливає на танкерний флот. Однак, якщо мова йде про долари і банківську систему США, їх роль стає важливою.

Україна запропонувала Євросоюзу почати фінансування ЗСУ з 2026 року

В Україні запропонували Євросоюзу бути партнером у питанні фінансування Збройних сил України та сприяти подальшій інтеграції українських військ до загальноєвропейської оборонної системи.

Про це стало відомо із допису міністра фінансів України Сергія Марченка.

Під час зустрічі представників фінансового сектору країн “Великої сімки”, яка відбулася в Канаді, обговорювали питання про те, як задовольнити фінансові потреби України у 2026 році.

Марченко підкреслив, що триває дискусія про те, як інтегрувати військові можливості України в європейську систему безпеки.

Очільник мінфіну впевнений, що це рішення принесе Україні низку стратегічних переваг, включно із забезпеченням фінансової стійкості у 2026 році та в довгостроковій перспективі. А для Європейського Союзу це стане гарантією від потенційної агресії з боку Росії, оскільки українські збройні сили мають усі необхідні для цього компетенції.

Він пояснив, що витрати на забезпечення безпеки України в контексті Європи становитимуть лише малу частину від загального обсягу ВВП Європейського Союзу. Витрати цих коштів можуть розподілятися серед задіяних країн і вважатися складовою їхніх витрат на оборону у відповідності до виконання зобов’язань перед НАТО.

Міністр фінансів зазначив, що європейські держави вже шукають шляхи зміцнення своєї обороноздатності, зокрема шляхом збільшення чисельності військових. Однак для створення такого потенціалу потрібні час і значні ресурси. Тому інтеграція українських збройних сил – це дієве рішення, яке принесе економічні переваги країнам-союзникам.

“Підтримка України – це інвестиція в стабільність Європи. А посилення обороноздатності – не політичний вибір, а нагальна потреба. Діяти треба вже сьогодні, щоб бути сильними в майбутньому”, – підкреслив Марченко.

Глави МЗС країн “Великої сімки” висловили тверду підтримку України

Міністри закордонних справ держав, що входять до “Великої сімки” (G7), на зустрічі в Канаді висловили тверду прихильність підтримці України і наголосили на необхідності гарантування безпеки після закінчення конфлікту.

Про це йдеться в заяві Міністерства закордонних справ Японії.

“На цій зустрічі країни G7 провели відвертий обмін думками про ситуацію в Україні через три роки після початку російської агресії. Вони високо оцінили зусилля США зі встановлення миру і підкреслили значущість спільної роботи G7, спрямованої на те, щоб спонукати Росію до конструктивного діалогу”, – міститься в повідомленні за підсумками обговорення агресії РФ проти України.

У тексті також вказано про те, що Такеші Івая, який обіймає посаду міністра закордонних справ Японії, наголосив під час дискусії, що заходи з відновлення миру в Україні не повинні стати причиною виникнення небажаних прецедентів.

“Міністри знову підтвердили, що країни G7 та їхні союзники продовжуватимуть надавати підтримку Україні. Вони також підкреслили, що гарантії безпеки для України мають першорядне значення”, – наголошується в документі.

Японський дипломат також заявив про готовність своєї країни й надалі сприяти зміцненню стабільності України, допомагаючи їй у відновленні та реконструкції через співпрацю державного та приватного секторів.

“Міністр Івая з ентузіазмом сприйняв мирні ініціативи, що вживаються США та європейськими країнами. Він зазначив, що пошук мирного шляху в Україні має наслідки не тільки для Європи, а й для всього міжнародного порядку, включно з Індо-Тихоокеанським регіоном. Міністр також звернув увагу на те, що в процесі відновлення миру в Україні вкрай важливо не допустити ситуацій, які могли б створити небезпечні прецеденти”, – зазначили в МЗС.