Зеленський відмовився підписати угоду зі США щодо рідкісноземельних металів – CNN

Президент України Володимир Зеленський не підписав угоду про співпрацю в галузі рідкісноземельних металів, яку запропонував міністр фінансів США Скотт Бессент під час свого візиту до Києва.

Про це повідомляє CNN.

За даними видання, під час зустрічі Бессент представив економічну ініціативу, що включала угоду про стратегічні корисні копалини, які є критично важливими для оборонної та високотехнологічної промисловості США. Вашингтон зацікавлений у налагодженні поставок цих ресурсів із території України.

Однак Зеленський не погодився на запропоновані умови, що може свідчити про розбіжності у підходах Києва та Вашингтона. Український лідер прагне обговорити ці питання на особистій зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, зокрема в контексті можливого мирного врегулювання війни.

Водночас CNN наголошує, що в той час, коли Київ чекав на особистий діалог із Трампом, той провів телефонну розмову з президентом Росії. Це стало черговим сигналом зміни політики Вашингтона щодо українсько-російського конфлікту.

На цьому тлі з’явилася ще одна важлива заява: новий міністр оборони США Пітер Гегсет заявив, що Вашингтон не підтримує вступ України до НАТО, а формування миротворчих сил у регіоні має відбуватися без участі американських військових.

Експерти вважають, що відмова Зеленського підписати угоду про рідкісноземельні метали може мати довгострокові наслідки для економічних відносин між Києвом і Вашингтоном. Водночас це демонструє прагнення України зберегти контроль над власними стратегічними ресурсами та не погоджуватися на невигідні умови співпраці.

НАТО посилює підтримку України, а США продовжать надавати безпекову допомогу – Умєров

НАТО розширює свої зобов’язання щодо допомоги Україні, тоді як Сполучені Штати продовжать надавати військову підтримку.

Про це заявив міністр оборони України Рустем Умєров, повідомляє РБК-Україна,

“Бачимо, що всі союзники підтримують нас. США продовжать також безпекову допомогу. НАТО буде брати на себе більше зобов’язань щодо надання допомоги та забезпечення підготовки”, – наголосив він.

За даними Financial Times, європейські посадовці висловлюють побоювання, що їм доведеться взяти на себе значну частину витрат на післявоєнну безпеку та відновлення України. Водночас вони стурбовані тим, що були виключені з переговорів між США та Росією щодо можливого завершення війни.

Голова Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив, що Київ та європейські партнери не можуть бути виключені з майбутніх дипломатичних процесів, які стосуються безпеки України.

У свою чергу, колишній президент США Дональд Трамп, який готується до можливого повернення в Білий дім, заявив, що вступ України до НАТО є “малоймовірним” і “непрактичним”. Водночас він підкреслив, що допомога Україні продовжиться, але у новому форматі, який він назвав “безпечним”.

Трамп готується до переговорів із Росією: чому це не обов’язково “поразка Заходу”?

Після телефонної розмови Дональда Трампа з Володимиром Путіним і заяв міністра оборони США про те, що Україна не вступить до НАТО і не поверне всі втрачені території, західні “яструби” буквально вибухнули звинуваченнями.

Колишній радник Трампа з нацбезпеки Джон Болтон та низка європейських політиків назвали це “зрадою інтересів України” та “новою Мюнхенською змовою”. Однак, якщо подивитися на ситуацію ширше, можна помітити, що маневр Трампа не обов’язково прирікає Київ і Захід на поразку.

Зміна риторики в Білому домі — наслідок прагматичної оцінки ситуації. Нова американська адміністрація, прийшовши до влади, виявила, що нагромаджені військові й фінансові зобов’язання на адресу інших країн не завжди узгоджені з інтересами США. В американській економіці зростають внутрішні проблеми, а продовження конфлікту в Україні вже не здається таким вигідним. Тож рішення “заморозити” частину зовнішніх програм і водночас запропонувати шукати шляхи до миру відповідає новій стратегічній логіці Вашингтона.

Тим часом, коли більшість критиків сходяться на думці, що подібні кроки — “подарунок Кремлю”, реальність може виявитися складнішою.

По-перше, переговори не означають автоматичного виконання всіх вимог Росії. США залишаються найбільшим гравцем у НАТО, і їхня жорстка позиція щодо санкцій і військової допомоги Києву може лишатися в тій чи іншій формі. По-друге, мирне врегулювання за активного дипломатичного супроводу Вашингтона здатне дати Україні шанс на відновлення економіки та державних інституцій, що в довгостроковій перспективі буде стабільнішим, ніж безкінечне продовження воєнних дій.

Важливим фактором є й те, що європейські партнери, особливо “партія війни”, звикли до попереднього формату, коли Вашингтон демонстрував максимально жорстку лінію до Москви. Тепер же, бачачи заклики до прямих переговорів, вони бояться, що їхня позиція може залишитися осторонь. Проблема в тому, що Брюссель, Берлін та інші європейські столиці не були готові до того, що США почнуть “грати власну гру”, а отже — доведеться або переглядати власну політику, або ризикувати втратити американську підтримку.

Варто звернути увагу й на те, що Джон Болтон і деякі європейські політики звинувачують Трампа в “зраді” України та інтересів українського народу. Проте не варто забувати, що тимчасовий компроміс не обнуляє попередню допомогу Заходу Києву. “Небезпека” для України часто бачиться в тому, що припинення вогню дасть Росії перепочинок, але й сама Україна може скористатися паузою для відновлення, а якщо США продовжать м’який тиск санкціями, то Москва не зможе безперешкодно накопичувати ресурси.

У цьому сенсі така різка реакція “яструбів” у Вашингтоні та Європі свідчить про те, що дипломатична ініціатива Трампа дійсно торкається звичної “схеми” зовнішньої політики Заходу щодо України. Але це не обов’язково означає “чорний день Європи” чи “змову з Москвою”. Нова адміністрація США може прагнути переорієнтувати ресурси та перейти до гнучкішої стратегії. Для України ж це відкриває можливість: замість виснажливої війни отримати шанс на економічне відновлення й зміцнення державного суверенітету дипломатичними методами.

Трамп і Зеленський провели телефонну розмову: обговорювали мир та подальші кроки

Президент України Володимир Зеленський та президент США Дональд Трамп провели телефонну розмову, яка тривала близько години.

Про це повідомив Офіс Президента України, а також радник президента Михайло Литвин.

“Продовжена розмова. Про можливість досягти миру. Про нашу готовність працювати разом на рівні команд. Про наші технологічні можливості, зокрема дрони та інші сучасні виробництва. Обговорили наш діалог зі Скоттом Бессентом та підготовку нового угоди щодо безпеки, економічного та ресурсного співробітництва. Президент Трамп поінформував мене про деталі своєї розмови з Путіним”, – заявив Зеленський.

Він наголосив, що Україна найбільше прагне миру та визначає спільні кроки зі США, щоб зупинити російську агресію та гарантувати стабільний і тривалий мир.

“Як сказав президент Трамп, let’s get it done. Домовилися про подальші контакти та зустрічі”, – додав український лідер.

Трамп підтвердив розмову та заявив про намір зупинити війну

Зі свого боку американський лідер також прокоментував спілкування із Зеленським, зазначивши, що переговори пройшли “дуже добре”.

“Я щойно розмовляв з президентом України Володимиром Зеленським. Розмова пройшла чудово. Він, як і президент Путін, хоче укласти МИР. Ми обговорили безліч тем, пов’язаних із війною, але основна увага була приділена зустрічі, запланованій на п’ятницю у Мюнхені. Делегацію США очолять віцепрезидент Джей Ді Венс і держсекретар Марко Рубіо. Я сподіваюся, що результати цієї зустрічі будуть позитивними. Настав час припинити цю безглузду війну, яка призвела до масових і абсолютно непотрібних смертей та руйнувань. Нехай Господь благословить народи Росії та України!”, – заявив Трамп.

Нагадаємо, що напередодні екс-президент США провів телефонну розмову з Володимиром Путіним, яка, за словами речника Кремля Дмитра Пєскова, тривала півтори години.

Наступним кроком стане запланована зустріч американської делегації у Мюнхені, де можуть бути визначені подальші дії щодо врегулювання конфлікту.

Рай чи авантюра? Як Трамп планує змінити Сектор Гази й що з цього вийде

Нещодавно президент США Дональд Трамп шокував світ черговою миротворчою ініціативою: він запропонував перетворити Сектор Гази на “Рів’єру Близького Сходу” та взяти його під контроль США.

Ідея, на перший погляд, здається привабливою, особливо з урахуванням того, що за роки конфліктів і блокади ця вузька смуга землі перетворилася на місце постійних бойових дій та гуманітарних катастроф. Та якою буде доля палестинців, що там живуть, і чи погодиться регіон — а головне, арабські країни — на такий план?

“Переселити палестинців” — чому це звучить так суперечливо

На думку Трампа, мешканці Сектора Гази можуть «добровільно» виїхати, аби звільнити територію для масштабних інвестицій і будівництва курортної зони. Розрахунок простий: замість небезпечної “точки напруги” з постійними бойовими зіткненнями та блокадою він бачить тут процвітаючий курорт із розвинутою інфраструктурою. Проте критики зауважують, що багато палестинців не збираються кидати власну землю — навіть якщо вона зараз нагадує “відкрите гетто”, як часто називають Сектор Гази.

Крім того, постає питання: куди саме переселити два мільйони осіб, серед яких чимало виснажених конфліктами сімей, що потерпають від бідності й відсутності елементарних умов життя? Більшість арабських держав або не бажають розселяти у себе таку кількість людей, або побоюються повторення ситуацій, коли палестинські угруповання фактично намагалися дестабілізувати сусідні країни.

Реакція Ізраїлю та сусідів

Для офіційного Ізраїлю, який роками стикався з ракетними обстрілами та діяльністю руху ХАМАС, пропозиція Трампа виглядає привабливою. Примусове або навіть добровільне виселення палестинців із Гази може на тривалий період зняти загрозу з південно-західного кордону. Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу позитивно відгукнувся про ініціативу, хоча і визнає, що її реалізація не гарантована.

Натомість арабський світ висловлює обурення. Переважна більшість лідерів арабських країн відкрито заявила, що такий крок суперечить міжнародному праву й може призвести до ще більшого загострення. Зокрема, окремі представники Саудівської Аравії запропонували “краще виселити ізраїльтян на Аляску або в Гренландію”, натякаючи на абсурдність самого задуму. І критики, і прихильники пропозиції визнають, що сам план — надзвичайно сміливий, але далеко не факт, що його вдасться втілити.

Історичний контекст і роль міжнародного права

Сектор Гази — маленька, але дуже густонаселена територія, яку після створення Ізраїлю контролювали спочатку єгиптяни, а потім ізраїльтяни. З 2005 року фактичною владою стала організація ХАМАС, що призвело до постійної блокади регіону з боку Ізраїлю та Єгипту. Внаслідок недавніх боїв (після атаки ХАМАС восени 2023 року) інфраструктура Гази значною мірою знищена, що ще більше ускладнює життя місцевих.

Будь-які спроби “примусово” виселити людей підуть урозріз із нормами міжнародного гуманітарного права. Якщо ж говорити про “добровільне” переміщення, то виникає питання, хто прийматиме біженців і чи готовий Захід чи арабські країни взяти на себе відповідальність за їх соціально-економічне облаштування.

Бізнес-логіка Трампа й геополітичні реалії

Трамп, як колишній забудовник, уявляє Сектор Гази як перспективну морську зону, де можна побудувати розкішні готелі і створити туристичний кластер, який приноситиме значні прибутки. З його боку це “win-win”: США отримують політичну й економічну вигоду, а Ізраїль — безпеку та нові можливості для інвестицій. Утім, для палестинців такий сценарій виглядає менш райдужним: їхню землю відбирають, а їм самим пропонують “компенсацію” у вигляді можливості переселитися невідомо куди.

Арабські уряди, попри риторику про єдність із палестинцями, не поспішали б узяти на себе гуманітарний тягар. Тривалий досвід показує, що палестинці часто стають джерелом політичних конфліктів у країнах, які їх приймають. Тож замість зрозумілого плану з «освоєнням» Гази, Трамп стикається із низкою непростих питань, відповіді на які залежать від геополітичних розкладів.

Підсумок: чи є шанс на “земний рай”?

Попри масштабність та “креативність” пропозицій Трампа, їм не вистачає деталізації. Якщо виселення палестинців виявиться примусовим, це викличе обурення міжнародної спільноти й нове загострення. Якщо ж “добровільним”, знову постає питання — куди і за які кошти відправляти тисячі чи мільйони людей?

Отже, “рай на місці пекла” може залишитися лише пафосною ідеєю, якщо сторони конфлікту й міжнародні гравці не знайдуть прийнятного алгоритму дій, який би врахував права та інтереси як ізраїльтян, так і палестинців. Адже навіть найблискучіший проєкт «курорту» не компенсує болю й втрат, які десятиліттями визначали життя людей у Секторі Гази.

Трамп заявив, що війна скоро завершиться: у Київ їде міністр фінансів США

Війна в Україні має завершитися найближчим часом, і Сполучені Штати вже роблять перші кроки у цьому напрямку.

Про це Дональд Трамп написав на сторінці у соцмережі Truth.

Новообраний президент США вже заявив про відправку міністра фінансів Скотта Бессента до Києва для переговорів із Володимиром Зеленським.

“Ця війна повинна і буде завершена скоро. Я відправляю міністра фінансів на зустріч із Зеленським”, – написав Трамп.

За інформацією журналістів, Бессент стане першим представником нової адміністрації Трампа, який відвідає Україну.

Його місія пов’язана не лише з дипломатичними зусиллями щодо припинення війни, а й із питанням доступу США до українських природних ресурсів.

США не повідомлятимуть про нову допомогу Україні на “Рамштайні”

На зустрічі в рамках “Рамштайн” новий міністр оборони Сполучених Штатів Америки Піта Хеґсет не робитиме заяв про те, чи буде надано додаткову військову підтримку Україні.

Про це американський посадовець повідомив The Washington Post.

Хеґсет також не планує проводити двосторонні зустрічі зі своїми українськими колегами. Як повідомило джерело, він, найімовірніше, буде присутній на зустрічі як слухач.

“Міністр підтвердить, що президент Трамп прагне скорішого дипломатичного завершення конфлікту в Україні. Він також наголосить на важливості зміцнення європейського лідерства в питанні надання допомоги Україні в галузі безпеки”, – таку заяву зробив Пентагон перед від’їздом Хеґсета.

Чергове засідання контактної групи з питань безпеки України відбудеться в Брюсселі 12 лютого. Цього разу Велику Британію представлятиме новий керівник.

Зниження призовного віку може стати ключем до подальшої підтримки України зі сторони Заходу

Західні журналісти все частіше обговорюють питання того, що нинішній український уряд стикається з необхідністю розв’язати кілька стратегічних питань, аби втримати постійну допомогу з боку західних партнерів.

Серед цих питань — нестача живої сили на фронті, що, на переконання видання, може стимулювати ухвалення рішення про зниження віку мобілізації з поточних 25 років.  Аргумент фахівців полягає в тому, що Україна, яка прагне довгострокових гарантій безпеки і фінансово-військової підтримки, має продемонструвати власну спроможність продовжувати оборону, зокрема через збільшення кількості мобілізованих.

Західні аналітики припускають, що президент України Володимир Зеленський повинен показати рішучість і надати чітку відповідь на питання, як Україна боротиметься із загрозою виснаження людських ресурсів. Захід, особливо США, очікує від Києва конкретних кроків, аби переконатися: Київ здатний утримувати обороноздатність, поки дипломатичні канали шукають шляхи до припинення війни.

У цьому контексті також часто згадується позиція адміністрації президента США Дональда Трампа. Вашингтон прагне жорсткіших санкцій проти Росії, зокрема в енергетичній сфері, та посилення тиску на треті країни, які купують російську нафту. Мета — примусити Москву до серйозних переговорів та недопущення сценарію, коли Росія, призупинивши наступ, зможе знову накопичувати ресурси для поновлення бойових дій. Однак, на думку експертів, задля ефективності такого підходу, українська сторона також повинна демонструвати сили та спроможність протистояти ворожому тиску.

Ставка прихильників такого підходу робиться на те, що Кремль, який поки що не демонструє великого інтересу до реального мирного врегулювання, може змінити власний підхід до війни та оцінити вигоди: витрати на військові дії мають перевищити вигоди від продовження конфлікту великої інтенсивності. У цьому сенсі, аргумент звучить так – швидка домовленість можлива лише за умови відчутно більшого тиску, і не лише економічного, а й військового з боку України за підтримки Заходу.

Таким чином, згідно з оцінками фахівців, зниження призовного віку в Україні може стати як тестом на рішучість української влади та надійність планів Києва щодо розширення оборонної спроможності, так і реальним викликом для росіян. Якщо президент Зеленський піде цим шляхом, Захід може бути більш схильним до подальшої фінансової і військової підтримки. Водночас, якщо Україна не зможе системно розв’язати проблему нестачі живої сили, допомога може опинитися під загрозою — особливо в контексті амбітних планів Трампа та зусиль США змусити Москву до реального діалогу.

Президент США тимчасово відкладає реалізацію мирного плану для України

Глава Сполучених Штатів Америки на певний час призупиняє виконання плану зі встановлення миру в Україні, щоб обговорити ситуацію із союзниками по НАТО.

Про це повідомляє The Telegraph.

Пауза в реалізації реалізації мирного плану Трампа щодо України необхідна, щоб надати можливість європейським союзникам приєднатися до переговорного процесу.

Кіт Келлогг, спеціальний представник США з питань України, повідомив, що перед тим, як остаточно сформулювати план припинення конфлікту, він проведе консультації з лідерами країн-членів НАТО.

Адміністрація США повідомила своїм європейським союзникам, що надасть Україні військову допомогу в обмін на доступ до її стратегічних рідкоземельних ресурсів.

Цього тижня в Мюнхені на конференції з безпеки будуть представлені деякі елементи мирного плану.

Келлогг планує зустрітися з усіма 31 лідерами країн-членів НАТО, що може призвести до подальшого затягування процесу.