В Україні 9 січня запровадять графіки відключення електроенергії

У п’ятницю, 9 січня, в усіх регіонах України будуть впроваджені графіки погодинних відключень електроенергії, а також графіки обмеження потужності для промислових споживачів.

Про це повідомило “Укренерго”.

Енергетики попереджають, що ситуація в енергосистемі може змінюватися, тому час та обсяг відключень за конкретними адресами слід уточнювати на офіційних сторінках обленерго у вашому регіоні. Вони також закликають споживачів ощадливо використовувати електроенергію, коли вона з’являється за графіком.

Основною причиною запровадження цих обмежень є пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок атак. Це може призвести до нестабільності в енергопостачанні, що вимагає від населення та промисловості адаптації до нових умов.

Енергетичні компанії вже вживають заходів для стабілізації ситуації, але закликають громадян бути готовими до можливих змін у графіках постачання електроенергії.

Енергетика без щита: як Україна проґавила момент для захисту критичної інфраструктури

Війна, що триває вже третій рік, остаточно виявила слабкі місця української енергосистеми.

Зруйновані підстанції, розбиті трансформатори, палаючі об’єкти – усе це не лише наслідок російських атак, а й результат системної безвідповідальності держави в питаннях захисту критичної інфраструктури.

Попри те, що загроза енергетичним об’єктам була очевидною ще з 2022 року, комплексного підходу до їхньої оборони так і не сформували. Натомість рішення ухвалювалися стихійно – у ручному режимі, без єдиних стандартів і чітких вимог. В одних областях будували бетонні укриття, в інших обмежувалися земляними валами чи мішками з піском. Результат – різний рівень стійкості споруд і відсутність загальної системи безпеки.

Основна проблема полягає в тому, що до розробки інженерного захисту долучалися переважно управлінці, а не профільні інженери. Міністри, директори підприємств, місцеві чиновники намагалися самостійно знайти рішення, не маючи спеціальних знань у галузі оборонного будівництва. Як наслідок, більшість споруд проєктувалися “на око” – без випробувань, без розрахунків ударного навантаження, без урахування специфіки кожного типу об’єкта.

Ще одна причина провалу – відсутність централізованої відповідальності. У країні досі немає людини чи органу, який би координував розробку, перевірку й затвердження технічних рішень щодо захисту енергетики. Без цього будь-які спроби залишаються фрагментарними – кожен робить по-своєму, а потім шукають винних, коли система не витримує чергового удару.

Експерти неодноразово наголошували: будівництво фортифікацій та захисних споруд має бути державною програмою з конкретними стандартами, залученням конструкторів, інженерів-будівельників і наукових інститутів. Лише випробувані моделі могли б отримувати дозвіл на впровадження по всій країні. Але цього не сталося – натомість держава часто обирала демонстративні проєкти на кшталт парків чи скверів, які політично виглядають привабливіше, ніж непомітні бетонні укриття для трансформаторів.

Якби така система існувала, Україна зустріла б осінньо-зимовий сезон із готовими інженерними рішеннями, а не з розпачливими спробами латати чергові руйнування. Питання не лише в технічній готовності, а у здатності держави мислити стратегічно. І поки рішення ухвалюються з запізненням, ворог продовжує бити саме туди, де ми найвразливіші.

Українська енергетика потребує не героїчних пожежників після ударів, а професійно побудованої системи захисту – із розрахунками, випробуваннями, відповідальними виконавцями й політичною волею. Без цього навіть найкращі генератори не врятують країну від темряви.

Енергетична стійкість перед опалювальним сезоном: чи чекати відключень світла у жовтні 2025

Навколо осіннього сезону в Україні зростають хвилювання щодо електропостачання.

З одного боку, Міністерство енергетики повідомляє, що станом на 15 вересня енергосистема збалансована, дефіциту потужностей не має, а для побутових споживачів масових графіків відключень у жовтні не прогнозується. З іншого боку, суттєві пошкодження від постійних ворожих атак і можливі екстремальні погодні умови накладають серйозні ризики. Розглянемо детально обидві сторони ситуації.

Баланс енергосистеми та підготовка до зими

За даними Міненерго, енергосистема наразі збалансована, дефіциту немає, а планових обмежень на споживання не передбачається. Підготовка до зими ведеться активно: модернізуються й ремонтуються об’єкти, формуються резерви устаткування і посилюється захист критичних вузлів, щоб забезпечити українців світлом і теплом. Міністрка енергетики Світлана Гринчук наголошує, що “в нас достатньо генерації і потужності передачі… для того, щоб забезпечувати наших споживачів електроенергією” .

На атомну енергетику припадає понад 50% виробленої електроенергії України. Згідно з “Енергоатомом”, у вересні мають завершитися планові ремонти на кількох енергоблоках, що дозволить забезпечити стабільну роботу у зимовий сезон. Збереження балансу виробництва і споживання підтверджує й “Укренерго” – дефіциту потужностей немає.

Також для підтримки системи введено в експлуатацію нові рішення: у Київській та Дніпропетровській областях запустили комплекси акумуляції енергії загальною місткістю 400 МВт·год (еквівалент близько 600 тис. домогосподарств протягом 2 годин). Розроблено резервні схеми електропостачання (плани Б/В) для регіонів на випадок пошкодження ключових об’єктів.

ТОкрім будівництва нових потужностей, тривають ремонти та модернізації мереж. Модернізуються трансформаторні підстанції, лінії передач, створюються запаси критично важливого обладнання. В умовах цих заходів і достатніх запасів потужностей масових планових обмежень у жовтні не очікується.

Вплив обстрілів на енергетичну інфраструктуру

Втім головна загроза залишається гуманітарною: ворожі удари по енергооб’єктах. За І півріччя 2025 року росіяни завдали 61 удар по українській енергосистемі – це більше, ніж у попередні роки. Від початку повномасштабної війни агресор здійснив близько 600 ударів (переважно дронами – майже 90% атак). У результаті за перші шість місяців 2025 року пошкоджено понад 500 об’єктів електромереж, а загальні втрачені потужності сягнули близько 10 ГВт генерації. Останнє масштабне підтвердження – нічна атака “Шахедами” (19 дронів) на Трипільську ТЕС (Київська обл.) 15 вересня, яка фактично зруйнувала річну роботу з її відновлення.

Навіть відновлена генерація не гарантує повну безпеку: удари часто пошкоджують ЛЕП і підстанції. Як зауважує Міненерго, “обстріли пошкоджують не лише генерацію, але й лінії передач та підстанції”, що знижує надійність доставки електроенергії до споживачів. Уражені лінії, хоч би скільки блоків відремонтували, не дозволяють передавати всю вироблену енергію. Тому навіть за відсутності дефіциту генеруючих потужностей локальні райони можуть залишатися частково без світла.

Погодні та аварійні ризики

Окрім руйнівних атак, у жовтні очікуються традиційні погодні ризики. Експерти відзначають, що літні та осінні штормові явища в Україні вже спричиняли серйозні аварії: наприклад, лише у липні цього року шквали та грози тимчасово знеструмили понад 700 населених пунктів на кілька годин. Аналогічні бурі восени можуть знову пошкоджувати мережі. Холодні ночі і заморозки, які вже можливі у жовтні, викликають різке зростання споживання електроенергії (особливо для електроопалення). Це створює додаткове навантаження на систему саме тоді, коли частина обладнання може бути в плановому ремонті або після ремонту не працювати з повною ефективністю.

Таким чином, ймовірні короткочасні аварійні відключення можуть статися не стільки через брак потужностей, скільки через стихійні явища та зношеність мереж. Інститут енергетичних стратегій попереджає: багато пошкоджених об’єктів мережі хоча й відремонтовані на папері, насправді не завжди можуть витримати збільшені перевантаження при морозах. Унаслідок цього населені пункти ризикують періодично лишатися без струму у разі чергового буревію чи холодного фронту.

Можливі графіки та рекомендації споживачам

Попри всі загрози, українські енергетики та влада запевняють: масових планових відключень у жовтні не буде. Офіційні представники радять не панікувати, але бути готовими до локальних аварій чи “віялових” графіків у разі чергових ударів або погодних негараздів. Як підкреслюють експерти, треба налаштуватися на “найпесимістичніший сценарій”: мати заряджені павербанки, ліхтарики та, за можливості, генератор для найважливіших потреб.

Водночас усім споживачам рекомендується раціонально використовувати електроенергію, особливо в години пікового навантаження (ранок та вечір). Перенесення тривалих робіт з потужними приладами на денні години, коли споживання нижче, допоможе знизити ризик локальних перегрузок. При таких заходах та наявності резервів потужності енергосистема здатна забезпечити світлом і теплом переважну більшість домівок навіть за несприятливих обставин.

Висновок: за даними аналітиків і Міненерго, без інтенсивних масованих атак значних блекаутів у жовтні не очікується. Проте політичні та природні чинники залишають за собою право призводити до окремих аварій. Тому кожному українцю варто перевірити власні запаси для екстрених ситуацій і дотримуватися порад щодо економії енергії, аби “темна зима” обійшла нас стороною.

Окупанти знищили ключовий енергетичний об’єкт Херсона: що відомо

Внаслідок тривалого та інтенсивного обстрілу один із найважливіших об’єктів енергетичної інфраструктури Херсона було виведено з ладу.

Про це заявив Олександр Прокудін, голова Херсонської обласної військової адміністрації.

За його словами, протягом доби противник навмисно завдавав ударів по об’єкту, який забезпечує місто електрикою, застосовуючи артилерію та безпілотні літальні апарати. На ранок 23 квітня атаки з використанням БПЛА все ще тривали.

“Уже більше доби масовано б’ють по одному з ключових підприємств нашої енергетичної інфраструктури”, – зазначив Олександр Прокудін.

Він повідомив, що українські військові протягом усієї ночі намагалися відбити атаки противника, але до ранку об’єкт було зруйновано.

“На ранок росіяни домоглися свого, знищивши енергетичний об’єкт”, – констатував голова ОВА.

Наразі фахівці в галузі енергетики активно працюють над тим, щоб нормалізувати роботу енергетичної системи міста.

Українців чекають зміни в тарифах на електроенергію з травня: що важливо знати

З 1 травня 2025 року в Україні набудуть чинності суттєві зміни в тарифах на електроенергію. Однією з головних новацій стане скасування спеціального тарифу для споживачів з електроопаленням, який діяв на пільгових умовах.

Про це повідомляє AgroReview з посиланням на дані компанії Yasno.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №37 від 17 січня 2025 року, для споживачів із системами електроопалення встановлюються нові тарифи, що діятимуть у період з 1 жовтня до 30 квітня.

Нові тарифи для споживачів з електроопаленням:

– Для обсягу споживання до 2000 кВтгод включно – 2,64 грн за кВтгод.

– Для обсягу понад 2000 кВтгод – 4,32 грн за кВтгод.

Наприклад, якщо домогосподарство з електроопаленням у лютому споживатиме 1800 кВт год, його платіж становитиме:

1800 × 2,64 = 4752 грн.

Якщо ж споживання досягне 2300 кВт год, то розрахунок виглядатиме так:

2000 × 2,64 + 300 × 4,32 = 6576 грн.

Перспективи загального тарифу на електроенергію

Ціна електроенергії, визначена постановою уряду №632 від 31 травня 2024 року, залишатиметься незмінною до кінця квітня 2025 року. Проте після завершення цього терміну уряд має ухвалити рішення або про збільшення тарифу на електроенергію, або про продовження чинної постанови ще на рік.

Зазвичай такі рішення приймають напередодні завершення опалювального сезону, тож остаточне рішення очікується ближче до травня 2025 року.

Зеленський і Фіцо готуються до зустрічі: чи вдасться подолати газовий конфлікт

Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо планують зустріч найближчим часом.

Про це повідомляють словацькі ЗМІ з посиланням на заяву Фіцо.

Ініціатива зустрічі належить прем’єру Словаччини, який наполягає на обговоренні питання відновлення транзиту російського газу через територію України. Фіцо неодноразово заявляв, що цей крок є життєво необхідним для економічної стабільності Словаччини. Натомість Київ категорично відмовляється відновлювати транзит, заявляючи, що такі дії лише сприятимуть фінансуванню російської агресії.

Публічна перепалка між Зеленським і Фіцо з цього приводу вже стала приводом для міжнародної уваги. Українська сторона наголошує, що припинення транзиту російського газу є частиною стратегії послаблення Кремля. У відповідь Фіцо звинуватив Київ у недооцінці економічних ризиків для країн Центральної Європи.

Зустріч Зеленського і Фіцо може стати ключовою у вирішенні газового конфлікту, який впливає не лише на двосторонні відносини, а й на енергетичну стабільність регіону. Чи зможуть лідери знайти компроміс, покаже час.