Президент США все більше віддаляється від російського лідера – Мерц

Канцлер Німеччини, Фрідріх Мерц, зазначив, що Дональд Трамп дедалі далі відходить від підтримки Володимира Путіна. У США тривають обговорення посилення санкцій проти Росії.

Про це повідомляє “Süddeutsche”.

Фрідріх Мерц наголосив, що позиція Трампа щодо російського лідера стає дедалі скептичнішою. Водночас у Сполучених Штатах тривають обговорення про можливе посилення обмежувальних заходів щодо Росії, тоді як у Європі ці заходи знаходять широку підтримку.

“Президент США стає все більш скептичним і критичним. Це природний процес. У Європі склався широкий консенсус щодо оцінки цієї війни. Мені здається, президент Трамп поступово приходить до такої самої думки”,- зазначив Мерц.

Щодо можливості переконати Трампа вжити більш жорстких заходів, посилаючись на історичну відповідальність, канцлер зазначив, що ключовим інструментом впливу на Кремль мають стати більш суворі економічні обмеження.

Мерц підкреслив, що Трамп не згоден із деякими санкційними заходами через можливі негативні наслідки для економіки США. Водночас у Сенаті активно дискутують з цього питання, і президенту США належить ухвалити остаточне рішення. Канцлер заявив, що робить усе можливе для того, щоб Європейський союз і Сполучені Штати спільно запровадили суворіші санкції.

Порушуючи питання про ймовірне вилучення заблокованих російських активів, Мерц відзначив складність цієї теми.

“Ці кошти, безумовно, знадобляться для відновлення України, але до цього ще далеко”, – підсумував він.

Мерц зауважив, що в разі конфіскації активів виникає не лише правова, а й фінансова проблема – як це сприймуть глобальні ринки, які цінують стабільність.

ЄС планує затвердити 18-й пакет санкцій проти Росії вже наступного тижня

Глава уряду Німеччини Фрідріх Мерц висловив упевненість, що вже наступного тижня Європейський союз схвалить 18-й пакет санкцій щодо Росії, незважаючи на заперечення Словаччини.

Мерц зробив таку заяву в Берліні після зустрічі з прем’єр-міністром Данії Метте Фредеріксен.

“Дякую Єврокомісії за пропозиції щодо 18-го пакету санкцій. Сподіваюся, що наступного тижня його приймуть”, – сказав канцлер Німеччини.

Як повідомив Мерц, незважаючи на заперечення з боку Братислави, обговорення пакету санкцій розпочнеться наступного тижня в комітеті постійних представників країн ЄС у Брюсселі.

“Якщо буде потрібно, ми повернемося до цього питання на засіданні Європейської ради. Але, ймовірно, вже наступного тижня ми зможемо домовитися”, – припустив канцлер.

Видання уточнює, що мова йшла про майбутній саміт ЄС.

У відповідь на цю заяву Фредеріксен, у свою чергу, виступила за посилення політики щодо Росії. Вона підкреслила, що Захід занадто довго сподівався на діалог з Кремлем. У той же час у США триває розробка можливих санкцій як на рівні Конгресу, так і на рівні адміністрації.

Невиконання погроз Мерца на адресу РФ підриває авторитет Європи

Президент Литви Гітанас Науседа висловив занепокоєння з приводу того, що недотримання канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем своїх обіцянок щодо санкцій проти Росії підриває довіру до Європи.

Литовський президент наголосив на цьому в інтерв’ю “Bild”.

“Це серйозна проблема. Вона підриває не тільки ефективність наших санкцій, але й довіру до інших заходів щодо Росії та нашої підтримки України”, – підкреслив литовський лідер.

Науседа також зазначив, що європейські держави неодноразово заявляли про свою готовність надати Україні винищувачі, ракети великої дальності і боєприпаси, але поки не можуть реалізувати ці наміри.

“Країни Балтії та Північної Європи можуть служити прикладом того, як за наявності політичної волі можна підтримати Україну. Українцям потрібна техніка і боєприпаси саме зараз, а не в майбутньому”, – підкреслив президент Литви.

У Німеччині спростовують поставку Taurus для ударів по Росії

Представник коаліційного уряду Німеччини, віце-канцлер Ларс Клінгбайль, заявив, що інформація про скасування обмежень на удари по території РФ з використанням далекобійної зброї не відповідає дійсності.

Про це повідомило видання “N-TV”.

У засобах масової інформації було озвучено позицію Клінгбайля, яка з’явилася через деякий час після того, як стало відомо про заяву Мерца про дозвіл Україні атакувати тилові позиції Росії.

На прес-конференції в Берліні політик заявив, що Німеччина не збирається надавати Україні далекобійні ракети “Taurus”. Таким чином, він спростував чутки про те, що Німеччина готова відправити Україні ці ракети.

Він наголосив, що жодних нових домовленостей з цього питання не було досягнуто.

“Що стосується сфери застосування, я хотів би сказати, що немає жодної нової угоди, яка б виходила за рамки того, що зробив попередній уряд”, – навело “N-TV” слова посадовця.

У статті підкреслюється, що залишається незрозумілим, про що саме говорив федеральний канцлер Фрідріх Мерц, коли згадував далекобійні удари. Тому на його слова поспішив відреагувати Клінгбайль.

Журналісти припускають, що можливі два сценарії: або йшлося про нові домовленості, або про тимчасовий дозвіл на удари по території Росії, який діє з осені 2024 року.

Європа поки що не розглядає можливість відправки військ в Україну – Мерц

За підсумками зустрічі глав держав ЄС і президента України в Албанії, канцлерка Німеччини повідомила, що наразі в планах Європи немає наміру направити війська на територію України.

Про це повідомляє “Reuters”.

Основна мета – домогтися від Росії дотримання режиму припинення вогню. За словами канцлера Німеччини, будь-які ініціативи щодо мирного врегулювання конфлікту мають містити чіткий план переговорів і гарантії безпеки для України.

“Потрібно чітко визначити формат мирних переговорів і гарантії безпеки для України”, – сказав Мерц.

Він зазначив, що поки ще рано говорити про можливість розміщення європейських військових сил.

“Ми хочемо, щоб припинилася стрілянина і вбивства. Це наша головна мета. Ми зосереджені тільки на цьому”, – наголосив Мерц.

Думки Мерца і його попередника Олафа Шольца про необхідність переговорів для досягнення мирного врегулювання в Україні збігаються. Обидва політики вважають, що відправлення миротворців не має бути пріоритетом у вирішенні конфлікту.

Мерц схвалив проведення прямих переговорів між Україною і Росією в Стамбулі

Глава уряду Німеччини Фрідріх Мерц охарактеризував результати переговорів у Стамбулі як “невеликий, але важливий позитивний сигнал”.

Про це він заявив у кулуарах саміту Європейського політичного співтовариства в Албанії, про що пише “AFP”.

Мерц позитивно оцінив зустріч представників України та Росії в Стамбулі, назвавши її “першим обнадійливим знаком”.

“Їхня перша зустріч за три з половиною роки – це невеликий, але важливий позитивний сигнал”, – заявив німецький канцлер.

Він також наголосив на важливості активізації дипломатичної роботи поряд із наданням військової допомоги Україні.

“Ми, безумовно, готові й надалі надавати підтримку”, – заявив Мерц.

Він також зазначив, що поки досягнуто лише “незначних дипломатичних успіхів”.

Європейські лідери прибули до Києва на зустріч “Коаліції охочих”

Сьогодні, 10 травня, до Києва з візитом прибули високопоставлені гості: президент Франції Еммануель Макрон, новий глава уряду Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.

Про це повідомили Telegram-каналі “Суспільного”.

Раніше президент Володимир Зеленський заявив про те, що країна прийме керівників держав, які раніше висловили бажання брати участь у військовій місії, спрямованій на забезпечення мирного плану. Ці країни й об’єдналися в “Коаліцію охочих”.

На київському вокзалі європейських гостей зустріли Андрій Єрмак, керівник офісу президента, й Андрій Сибіга, який очолює міністерство закордонних справ.

“Очікуємо на важливі рішення. Очікуємо подальше цементування європейської солідарності на підтримку України”, – зазначив глава МЗС України.

До зустрічі високопоставлених гостей також долучився голова правління Укрзалізниці Олександр Перцовський.

Мерц оголосив про свій візит в Україну

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц має намір здійснити візит в Україну. Підготовка до подоржі вже ведеться, і вона відбудеться найближчим часом.

Про це повідомляє “Tagesschau”.

Наразі триває процес узгодження поїздки. Під час свого візиту до Парижа Мерц висловив намір “використати всі доступні ресурси в рамках Європейського союзу для того, щоб забезпечити стійке припинення вогню після тривалих вихідних, що згодом дасть змогу укласти мирну угоду з Росією”.

Канцлер акцентував увагу на тому, що наразі ключовим є питання про готовність Російської Федерації прийняти пропозицію про перемир’я терміном на один місяць.

Мерц також зазначив, що для забезпечення безпеки України необхідно спочатку досягти угоди про довгострокове припинення вогню.

На його думку, необхідно, щоб Сполучені Штати Америки продовжували брати участь у цьому процесі, а також забезпечували безпеку України й надалі. Важливо, щоб американці залишалися залученими в ситуацію.

Новий канцлер висловив сподівання на те, що Сполучені Штати Америки і надалі виконуватимуть свої зобов’язання як у рамках НАТО, так і щодо України.

Зайнявши посаду, Фрідріх Мерц спочатку відвідав Париж, після чого вирушить до Варшави. У п’ятницю, 9 травня, на нього чекають у Брюсселі, де він проведе зустріч із президентом Європейської ради та головою Європейської комісії.

Раніше німецький канцлер підтвердив свій намір забезпечити Україну ракетами Taurus.

Берлін пропонує посилювати санкції для порушників верховенства права

Новосформований уряд Німеччини виступає за жорсткіше застосування механізмів впливу в Євросоюзі щодо країн, які систематично порушують демократичні стандарти та принципи верховенства права.

Про це повідомляє Politico з посиланням на проєкт коаліційної угоди між Християнсько-демократичним союзом на чолі з канцлером Фрідріхом Мерцем та Соціал-демократичною партією Німеччини (СДПН).

У документі йдеться про необхідність активнішого використання вже наявних інструментів, зокрема процедури за статтею 7, яка передбачає позбавлення права голосу в Раді ЄС, а також замороження фінансування з європейського бюджету для порушників.

“Існуючі механізми захисту, як-от розгляд справ про порушення та утримання коштів ЄС, а також призупинення прав членства, включно з правом голосу в Раді ЄС, повинні використовуватися набагато послідовніше, ніж раніше”, — зазначено в тексті угоди.

Хоча в документі прямо не названо Угорщину, джерела видання вказують, що саме ця країна є головним об’єктом критики. Будапешт роками зазнає звинувачень у згортанні свобод, тиску на судову систему та зневазі до прав людини.

На початку 2023 року Європарламент уже ініціював процес за статтею 7 щодо Угорщини, однак процедура була призупинена через відсутність консенсусу серед країн-членів. Ще раніше, у 2022 році, Єврокомісія заблокувала виділення Угорщині 22 мільярдів євро через побоювання щодо незалежності судів і стану з правами людини.

Окреме занепокоєння у Брюсселі викликає близькість уряду Віктора Орбана до Росії. Угорщина неодноразово блокувала санкції ЄС проти російських бізнесменів і військових, користуючись правом вето.

З огляду на це, Німеччина також наполягає на реформуванні механізму ухвалення рішень у сфері зовнішньої політики ЄС. У проєкті коаліційної угоди йдеться про запровадження голосування кваліфікованою більшістю, що дозволить обходити вето окремих держав, таких як Угорщина.

Очікується, що остаточну версію коаліційної угоди буде узгоджено до середини квітня після завершення переговорів між партіями.