Євросоюз має намір припинити постачання російського газу до Угорщини та Словаччини

ЄС після трьох років переговорів рішуче налаштований припинити постачання російського газу до Угорщини та Словаччини.

Про це повідомляє “Politico”.

У понеділок 27 країн Євросоюзу планують затвердити новий закон, який припинить постачання російського газу до Угорщини та Словаччини, незалежно від їх згоди чи незгоди.

“Угорщина і Словаччина перерахували мільярди євро до Росії. Ці кошти йдуть на розвиток військової машини країни, що є абсолютно неприпустимим. Настав час ЄС проявити політичну рішучість”, – зазначив міністр енергетики Литви Жигімантас Вайчюнас.

ЄС прагнув досягти угоди з Будапештом і Братиславою, запропонувавши тимчасові поступки щодо поставок енергоресурсів з Москви. Однак у Брюсселі зрозуміли, що стратегія, заснована на консенсусі, зайшла в глухий кут. У зв’язку з цим Єврокомісія вирішила змінити підхід і запропонувала юридичну заборону на російський газ. Згідно з цією пропозицією, з 2026 року буде введена заборона на постачання за короткостроковими контрактами, а до кінця 2027 року — за довгостроковими.

“На відміну від санкцій, які вимагають одностайного схвалення всіх країн-учасниць, цей захід розглядається як торговельна ініціатива. Тому для її прийняття достатньо кваліфікованої більшості голосів. Це означає, що Угорщина і Словаччина не зможуть накласти вето”, – підкреслює видання.

20 жовтня міністри енергетики ЄС мають намір затвердити законопроект, незважаючи на протидію з боку Угорщини та Словаччини. Вони готові до фінальних переговорів з Європарламентом.

“Ми укладемо угоду, незважаючи на їхній опір. Тема непроста, але я вірю, що ми впораємося”, – сказав посадовець ЄС.

Напередодні голосування міністрів ЄС обидві країни вжили всіх можливих заходів, щоб не допустити прийняття рішення про повну відмову від російських енергоносіїв.

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив про намір заблокувати 19-й пакет антиросійських санкцій ЄС, якщо Брюссель не піде на поступки в питанні заборони на поставки газу з Москви. Однак інші держави-члени Євросоюзу мають намір дотримуватися своєї позиції.

“Вони завжди шукають шляхи до відступу, але зараз потрібно проявити рішучість”, – підкреслив міністр енергетики Литви.

Угорщина і Словаччина продовжують наполягати на тому, що даний законопроект завдасть значної шкоди їх енергетичній системі, спровокує зростання цін і негативно вплине на промисловість.

Китай імпортував газ з Росії, на який накладено санкції

Вперше після введення Великобританією санкцій до Китаю прибув танкер зі скрапленим природним газом з Росії.

Про це пише “Bloomberg”.

Судно Arctic Mulan доставляло паливо з заводу Arctic LNG 2, який вже знаходиться під санкціями, з Росії. У п’ятницю, 17 жовтня, воно прибуло на станцію Beihai LNG, згідно з даними про рух суден, зібраними агентством “Bloomberg”.

Великобританія ввела санкції проти даного терміналу, оскільки з кінця серпня він приймав обмежені вантажі з Росії.

Конфлікт загострився на тлі торговельної війни між Вашингтоном і Пекіном. У той же час президент США Дональд Трамп докладає зусиль для досягнення мирної угоди з Росією з питання війни в Україні. США і західні країни мають намір обмежити експорт нафти і газу з Росії, щоб скоротити її доходи.

Санкції передбачають перехідний період до 13 листопада, однак, принаймні один вантаж, ймовірно, буде направлений до Південного Китаю з Арктики і прибуде вже після цієї дати.

Таким чином, торгівля між Пекіном і Москвою, швидше за все, не сповільниться, оскільки ще два вантажі зі Східної Азії направляються до південних регіонів Китаю.

РФ і КНР заздалегідь підготувалися до можливої західної реакції на дії, пов’язані з терміналом Beihai. Китай вибрав цей термінал як єдину точку входу для вантажів з проекту Arctic LNG 2, який вже перебуває під санкціями США і Великої Британії. У зв’язку з цим інші китайські імпортери припинили використання терміналу.

Євросоюз вимагає перевіряти весь газ, що надходить, на російське походження

Данія, яка зараз очолює Раду ЄС, запропонувала закрити лазівки для поставок російського газу до Євросоюзу після повної заборони.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

Імпортери будуть зобов’язані підтверджувати національним органам, що газ не видобутий в Росії. Особлива увага буде приділена поставкам через газопровід “Турецький потік”.

“Природний газ, який надходить до Євросоюзу через кордони з Росією або Білоруссю, або через точку Странджа-2/Малкоклар (“Турецький потік”), вважається експортованим з Росії, якщо не надано переконливих доказів протилежного”, – наголошується в розробленому Данією документі.

Запропоновані зміни відображають побоювання, що російський газ може бути поставлений на європейський ринок навіть після введення ембарго. Визначити точне місце видобутку складно, особливо з огляду на те, що на шляху до кінцевих споживачів газ часто змішується з іншими поставками, зазначає агентство.

Згідно з проектом, поставки за існуючими короткостроковими контрактами (терміном менше одного року) повинні бути завершені не пізніше 17 червня 2026 року. Виняток становлять країни, що не мають виходу до моря, такі як Угорщина і Словаччина. Для довгострокових угод заборона почне діяти до кінця 2027 року.

Данія планує узгодити свою ініціативу з іншими країнами ЄС до жовтня 2025 року. Після цього відбудуться переговори з Європарламентом для досягнення остаточної угоди до кінця поточного року.

ЄС готується відмовитися від російського газу під тиском Польщі

17 червня Європейська комісія планує представити нові норми, які передбачають поступове зниження залежності ЄС від поставок газу з Росії.

Про це інформує “Polskie Radio”.

Під впливом Польщі, яка вимагає розірвати всі довгострокові угоди з Росією до кінця 2027 року, буде створено відповідний документ.

Відповідно до плану, наприкінці поточного року європейським компаніям буде заборонено підписувати нові контракти на постачання газу з Росією. Деякі держави, такі як Угорщина, Словаччина, Франція і Бельгія, висловлюють свою незгоду з цим рішенням, але більшість країн-членів ЄС підтримують його. Для прийняття рішення не потрібне одностайне схвалення.

Передбачається, що подібні заходи можуть стати причиною арбітражних розглядів з боку Москви. У зв’язку з цим Брюссель розробляє правову позицію і визначає, як розподілити фінансові ризики між країнами.