У Рівному командир військової частини наказав підлеглим будувати йому приватний будинок

У Рівному командир військової частини використав державні кошти для будівництва свого будинку. Він незаконно залучив до цієї роботи трьох військовослужбовців, витративши на це понад 1,3 млн гривень з бюджету.

Про це інформує офіс Генерального прокурора.

За даними слідства, у Рівному командир однієї з військових частин протягом понад півтора року залучав трьох військовослужбовців (двох водіїв та електрика) до будівництва свого особистого будинку в Золочівському районі Львівської області. При цьому в офіційних документах він вказував, що ці солдати нібито продовжують служити в частині та виконувати бойові завдання.

Військові отримували грошове забезпечення, додаткові виплати і неодноразово нагороджувалися грамотами. В результаті з державного бюджету незаконно було виплачено понад 1,3 млн гривень.

На будівельному майданчику в ході перевірки було виявлено двох військовослужбовців, які виконували роботи. У них було вилучено мобільні телефони, банківські картки, документи на землю, будівельні накладні та інші предмети, які можуть слугувати речовими доказами.

Військовослужбовцю пред’явлено звинувачення в перевищенні посадових повноважень і зловживаннях, що спричинили тяжкі наслідки. Ці дії були вчинені в період воєнного стану групою осіб за попередньою змовою. За клопотанням прокуратури йому обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту з можливістю внесення застави.

Військовому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років.

Генпрокурор підсумував масштабні викриття посадових осіб у Києві

У середу, 13 серпня, у Києві відбулася низка викриттів посадових осіб, які завдали столиці збитків на понад 230 мільйонів гривень. Загалом повідомлено про підозру 22 особам.

Про це повідомив Генпрокурор України Руслан Кравченко в Telegram.

“Київ. Понад 230 млн грн збитків. 22 підозри. Привласнення коштів громади, службова недбалість, неякісні будівельні роботи, нажива на шкільних укриттях”, — зазначив генпрокурор України.

Кравченко розкрив подробиці про виявлення фактів корупції серед чиновників. Серед них опинилися посадові особи районних управлінь освіти Подільського, Дніпровського та Шевченківського районів, які отримували незаконний прибуток на шкільних укриттях. Також були викриті керівник апарату Київської міської державної адміністрації та колишній директор комунального підприємства “АТП КМДА”, які розтратили кошти на капітальний ремонт.

Під розслідування потрапили також інженери районних експлуатаційних управлінь Подільського та Печерського районів, а також керівник музею “Київська фортеця”.

Серед корупціонерів виявилися головний агроном комунального підприємства “УЗН Святошинського району” та керівник підрядної організації, які “закуповували” квіти тільки на папері. Крім того, був викритий заступник директора Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, який через свою недбалість допустив аварійну ситуацію і зупинку синьої гілки метро. Це призвело до багатомільйонних збитків бюджету Києва.

“Додатково — обшуки у кримінальних провадженнях щодо службової недбалості посадовців ПрАТ “Київспецтранс” та КМДА, а також розтрати коштів Департаменту охорони здоров’я. Працюємо далі. Відновлюємо справедливість у серці країни”, — підсумував генпрокурор.

Президент вніс до Ради проєкт закону про незалежність НАБУ та САП

​​​​Президент Володимир Зеленський подав до парламенту законопроєкт №13533. Він повертає незалежність антикорупційним органам, які були обмежені попереднім законом.

Ця інформація була оприлюднена на сайті Верховної Ради.

В рамках ініціативи відбувається перегляд обмежень, накладених на діяльність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Також в ній передбачені нові підходи.

Зокрема, президент пропонує відновити посаду заступника генерального прокурора – керівника САП, який відповідатиме за роботу прокурорів САП.

Генеральний прокурор не матиме права вимагати матеріали попередніх розслідувань від підрозділів детективів та підрозділів внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро.

Генеральному прокурору також буде заборонено передавати повноваження щодо проведення досудового розслідування справи, що належить до компетенції антикорупційного бюро, іншому органу. Винятком є ситуації, коли існують об’єктивні причини, що не дозволяють бюро проводити розслідування в умовах воєнного стану.

У таких випадках рішення прийматиме керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або особисто генеральний прокурор.

Кравченко оголосив про підозри двом прокурорам: незаконна передача землі

Генеральний прокурор України Руслан Кравченко повідомив про підозри двом представникам прокуратури – одному чинному та одному колишньому.

Відповідну інформацію він оприлюднив у своєму Telegram-каналі.

За словами Кравченка, один із фігурантів – заступник керівника районної прокуратури Чернігівської області – організував викрадення 14 коробок з документами, які були важливими для експертизи у справі про незаконну передачу восьми тисяч гектарів сільськогосподарських угідь.

Щоб приховати сліди, він підробив супровідні документи та надіслав замість справжніх матеріалів коробку з газетами.

Другим підозрюваним є колишній перший заступник керівника прокуратури Черкаської області. Його обвинувачують у розголошенні матеріалів досудового розслідування та втручанні в кримінальну справу за хабар.

У 2021 році, використовуючи службове становище, він просив зареєструвати провадження, ініціював допити, вилучення та передавав інформацію стороннім особам в інтересах знайомого.

Руслан Кравченко наголосив, що не має наміру покривати злочини, навіть якщо вони скоєні представниками прокуратури. За його словами, мовчання в таких випадках було б гіршим за сам факт правопорушення.

Кравченко призначив трьох нових заступників

Генеральний прокурор Руслан Кравченко ухвалив рішення про призначення трьох нових заступників генерального прокурора.

Ці дані надані офісом генпрокурора.

Своїми помічниками Кравченко обрав Марію Вдовиченко, Максима Крима та Лещенка.

З вересня 2020 року по травень 2023 року Марія Вдовиченко обіймала посаду заступника керівника Київської міської прокуратури.

У період з травня 2023 року по червень 2025 року обіймала посаду першого заступника керівника Київської міської прокуратури, тимчасово виконуючи обов’язки керівника цього відомства.

Максим Крим обіймав посаду заступника керівника Київської обласної прокуратури з листопада 2020 року по січень 2023 року. Із січня 2023 року по червень 2025 року його було призначено на посаду керівника Київської обласної прокуратури.

З вересня 2022 року до червня 2025 року Андрій Лещенко обіймав посаду заступника керівника управління з процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання публічного обвинувачення в Департаменті по боротьбі зі злочинами, скоєними в умовах збройного конфлікту, в офісі Генерального прокурора.

Із Румунії в Україну екстрадували підозрюваного в організації злочинної групи

В Україну відправили чоловіка, якого звинувачують у створенні злочинної групи паліїв у Румунії. Затриманих підозрюють в умисному знищенні майна на території Румунії.

Про це повідомила пресслужба офісу генпрокурора.

На початку 2024 року співробітники правоохоронних органів повідомили про затримання десяти членів злочинного угруповання, яке займалося підпалами. А у квітні 2025 року в Румунії затримали ймовірного лідера цієї групи.

“25 червня 2025 року його передали українським правоохоронцям на пункті пропуску “Орлівка” в Одеській області. Наразі йому обрано запобіжний захід – тримання під вартою”, – зазначають правоохоронці.

За інформацією, отриманою від слідчих органів, чоловік залишив територію України на самому початку повномасштабного конфлікту. У Румунії він організував злочинне угруповання, до якого увійшли десять осіб.

За певну плату, яка варіювалася від 500 до 3000 доларів США, вони здійснювали підпали майна громадян у різних частинах країни. Організатор знаходив замовників через Telegram-канали.

Перед кожним злочином учасники групи ретельно готувалися: проводили розвідку та виготовляли “коктейлі Молотова”. Щоб відзвітувати перед замовником, вони робили відеозйомку.
У прокуратурі повідомили, що зловмисники встигли завдати шкоди чотирьом приватним будинкам і п’яти квартирам.

Кравченко обійняв посаду генерального прокурора

Руслан Кравченко офіційно призначений на посаду генерального прокурора України.

Президент Володимир Зеленський затвердив відповідний указ.

Публікація документа відбулася після того, як Верховна Рада схвалила призначення.

Президент Зеленський направив його подання до парламенту 16 червня. Уже наступного дня, 17 червня, депутати схвалили його кандидатуру.

Під час засідання Кравченко виступив перед присутніми. Він розповів, що його стаж роботи в прокуратурі становить 11 років.

У цей період, як він стверджує, йому доводилося мати справу з найгучнішими і найскладнішими розслідуваннями.

Кравченко запевнив, що на новій посаді буде діяти чесно і дотримуватися своїх переконань.

“На якій би посаді я не був, я ніколи б не здався”, – заявив він під час промови в Раді.

Кравченко, як генеральний прокурор, також зазначив, що “буде тримати всіх в рамках закону”.