Колишньому керівнику оборонного держпідприємства висунули нові підозри у справі про багатомільйонну схему

Колишньому виконувачу обов’язків генерального директора державного підприємства оборонної галузі та трьом його співробітникам висунули нові підозри. За даними слідства, вони організували схему демонтажу обладнання підприємства та здачі його на металобрухт, що завдало збитків на мільйони гривень.

Про це заявив Генеральний прокурор України Руслан Кравченко.

Підприємство перебувало на стадії приватизації, однак замість управління активами його фактично почали розбирати. Обладнання демонтували, розпилювали, вивозили та здавали до пунктів прийому металу.

“Поки одні працювали на оборону країни, інші розбирали оборонне підприємство на металобрухт, а кошти витрачалися на придбання елітних автомобілів. Прокурори Офісу Генерального прокурора повідомили нові підозри колишньому виконувачу обов’язків генерального директора державного підприємства оборонної галузі та трьом його працівникам”, – написав Кравченко.

Правоохоронці, за словами генпрокурора, зафіксували, як учасники схеми по телефону координували приїзд покупців, підготовку металу та його вивезення. Раніше цьому ж колишньому керівнику та головному інженеру вже повідомляли про підозру в отриманні неправомірної вигоди за передачу складських приміщень без договорів оренди.

Окремий епізод стосується декларацій. Слідство стверджує, що під час війни підозрюваний фактично володів парком дорогих автомобілів, зокрема BMW M8, Mercedes-Benz CLS-Class та Lamborghini Murciélago, але оформлював їх на родичів та пов’язаних осіб.

У 2024 році, за даними слідства, Audi RS7 придбали за 4 млн грн і того ж дня оформили на матір підозрюваного вже за 100 тис. грн. Через півроку автомобіль перереєстрували на третю особу за 4,2 млн грн, однак у декларації за 2024 рік він не з’явився.

Сума неправдивих відомостей у декларації за 2024 рік, за словами Кравченка, становила 11,5 млн грн, а за 2025 рік — майже 13 млн грн. Досудове розслідування завершено, підозрюваним надали матеріали справи для ознайомлення.

В Україні розслідують розкрадання коштів під час фіктивного розмінування сільськогосподарських угідь

Київська міська прокуратура повідомила про висунення підозр шістьом особам у справі про заволодіння бюджетними коштами, виділеними на гуманітарне розмінування сільськогосподарських угідь. Підозри було оголошено 19 червня 2026 року.

Про це поінформували в Офісі Генерального прокурора.

За даними слідства, у 2024–2025 роках у Києві діяла група пов’язаних між собою підприємств. Вони брали участь у тендерах на розмінування земель у Чернігівській, Херсонській та Миколаївській областях, після чого укладали договори з Центром гуманітарного розмінування.

Слідство вважає, що підрядники фактично імітували виконання робіт, а в офіційні документи вносили неправдиві відомості про нібито очищені від вибухонебезпечних предметів площі. Окремий епізод стосується Миколаївської області, де за фіктивне розмінування полів з бюджету, за версією правоохоронців, безпідставно перерахували 49,2 млн гривень.

Під підозру потрапили керівники двох столичних приватних компаній, які виконували роботи з гуманітарного розмінування. Їхні дії кваліфікували як заволодіння бюджетними коштами шляхом підробки документів.

Також фігурантами справи стали троє керівників груп розмінування та керівник агропідприємства, який підписував акти виконаних робіт. За даними слідства, вони знали, що фактичне розмінування не проводиться, проте допомагали оформляти документи про нібито виконані роботи.

Герману Галущенко оголосили підозру у відмиванні грошей та участі в злочинному угрупованні

Герман Галущенко більше не є свідком у справі “Мідас”. Тепер його підозрюють у відмиванні грошей та участі в злочинному угрупованні.

НАБУ та САП додали нових фігурантів до справи “Мідас” .

У лютому 2021 року на британському острові Ангілья, який має статус самокерованої заморської території, був створений фонд з ініціативи учасників злочинного угруповання. Це угруповання було викрите Національним антикорупційним бюро України та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою в листопаді 2025 року. Фонд був створений з метою залучення близько $100 млн у вигляді “інвестицій”.

Головою фонду став чоловік, добре відомий учасникам злочинної групи. Він родом з Сейшельських островів і Сент-Кітс і Невіс і має досвід у сфері легалізації незаконних доходів.

Сім’я Галущенко також входила до числа інвесторів фонду. Щоб замаскувати свою участь, на Маршалових островах були засновані дві компанії, які потім були включені до структури трасту, заснованого в Сент-Кітсі і Невісі.

Колишню дружину і чотирьох дітей високопосадовця оформили як бенефіціарів компаній. Ці компанії виступили в ролі “інвесторів” фонду, придбавши його акції. Члени злочинної групи, діючи в інтересах підозрюваного, почали переказувати гроші на рахунки фонду, відкриті в трьох швейцарських кредитних установах.

Поки Галущенко перебував на своїй посаді, злочинне угруповання через його посередника, якого називали “Рокет”, заробило понад $112 млн. Ці гроші були отримані незаконним шляхом в енергетичному секторі. Ресурси були легалізовані за допомогою різноманітних фінансових механізмів, включаючи криптовалюту та вкладення в фонд.

З’ясувалося, що на рахунки благодійного фонду, які перебували під контролем сім’ї підозрюваного, надійшло понад $7,4 млн. Крім того, сім’ї було видано готівкою і переведено безпосередньо до Швейцарії понад 1,3 млн швейцарських франків і 2,4 мдн євро. Частина цих коштів була витрачена на навчання дітей в елітних навчальних закладах Швейцарії, а також розміщена на рахунках колишньої дружини. Решта грошей була вкладена в депозити, з яких сім’я високопосадовця отримувала додатковий дохід і використовувала його на особисті потреби.

15 лютого 2026 року співробітники НАБУ затримали колишнього посадовця при спробі покинути Україну.

Національне антикорупційне бюро України взаємодіє з 15 державами в рамках розслідування цих обставин.

Посадовці Держспецзв’язку розікрали 90 млн грн на дронах

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура виявили велику схему розкрадання грошей, призначених для закупівлі безпілотників для українських військових.

Про це повідомляє НАБУ.

Слідство встановило, що угоду організували співробітники Держспецзв’язку у співпраці з представниками приватних компаній.

У 2023 році після внесення змін до державного бюджету відомству було виділено 30 млрд гривень на придбання безпілотних літальних апаратів. Один з керівників департаменту прийняв рішення використовувати частину цих коштів нецільовим чином. Він вступив у змову з заздалегідь визначеними компаніями, щоб забезпечити поставки дронів за завищеними цінами. Для того щоб створити видимість чесної конкуренції, на тендерах використовувалися підконтрольні фірми, а також спотворені маркетингові дослідження.

Держспецзв’язок придбав 400 дронів DJI Mavic 3 і 1300 Autel Evo Max 4T, переплативши за них 70-90% від ринкової вартості. В результаті державі було завдано збитків на суму понад 90 млн гривень. Частину цих коштів учасники схеми вивели на рахунки підконтрольних компаній, у тому числі за кордон.

НАБУ і САП заарештували понад $4 млн на рахунках компаній за кордоном і 17 млн гривень в Україні. Посадовцям Держспецзв’язку і представникам приватного бізнесу повідомлено про підозру в розтраті великих сум. Слідство триває.

Губернатору Воронезької області РФ оголошено підозру за фінансування війни проти України

Українські правоохоронні органи звинуватили губернатора Воронезької області Росії Олександра Гусєва у фінансуванні дій щодо зміни кордону України.

Про це інформує офіс генерального прокурора.

За інформацією, отриманою від представників правоохоронних органів, посадова особа надавала фінансову та матеріальну підтримку військовослужбовцям російської армії, які беруть участь у бойових діях проти Збройних сил України на території України.

“Він організував передачу квадрокоптерів, портативних радіостанцій, генераторів, автомобілів, приладів нічного бачення, а також забезпечив виділення коштів з резервного фонду уряду Воронезької області РФ для осіб, які беруть участь у бойових діях проти Сил оборони України”, – повідомили в Офісі генерального прокурора.

З жовтня 2022 року Гусєв став об’єктом обмежувальних заходів з боку України. У період з 2022 по 2023 рік його ім’я було внесено до санкційних списків США, Канади, Великої Британії, Європейського союзу, Швейцарії, Австралії та Нової Зеландії.

Дії Гусєва кваліфікуються відповідно до частини 1 статті 110-2 Кримінального кодексу України. У ній йдеться про фінансування дій, спрямованих на насильницьку зміну або повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, зміну меж території або державного кордону України.

Кравченко оголосив про підозри двом прокурорам: незаконна передача землі

Генеральний прокурор України Руслан Кравченко повідомив про підозри двом представникам прокуратури – одному чинному та одному колишньому.

Відповідну інформацію він оприлюднив у своєму Telegram-каналі.

За словами Кравченка, один із фігурантів – заступник керівника районної прокуратури Чернігівської області – організував викрадення 14 коробок з документами, які були важливими для експертизи у справі про незаконну передачу восьми тисяч гектарів сільськогосподарських угідь.

Щоб приховати сліди, він підробив супровідні документи та надіслав замість справжніх матеріалів коробку з газетами.

Другим підозрюваним є колишній перший заступник керівника прокуратури Черкаської області. Його обвинувачують у розголошенні матеріалів досудового розслідування та втручанні в кримінальну справу за хабар.

У 2021 році, використовуючи службове становище, він просив зареєструвати провадження, ініціював допити, вилучення та передавав інформацію стороннім особам в інтересах знайомого.

Руслан Кравченко наголосив, що не має наміру покривати злочини, навіть якщо вони скоєні представниками прокуратури. За його словами, мовчання в таких випадках було б гіршим за сам факт правопорушення.

Четверо військових підозрюються у відмові виконати бойовий наказ

У Київській області співробітники Державного бюро розслідувань висунули обвинувачення проти чотирьох військовослужбовців, які не виконали наказ командування під час воєнного стану, хоча були придатні до служби і не мали поважних причин для відмови.

Про це поінформувала пресслужба ДБР.

Йдеться про навмисну відмову від виконання наказу про направлення в район активних бойових дій. На відміну від своїх товаришів, які виконали поставлені завдання, ці військові не підкорилися наказу командування, що є прямим порушенням законів України.

“Згідно зі статтею 65 Конституції України, обов’язок кожного громадянина – захищати незалежність і територіальну цілісність держави. Порушення військової дисципліни, особливо в умовах повномасштабної війни, має серйозні правові наслідки”, – зазначено в повідомленні.

Щодо фігурантів справи порушено кримінальну справу за частиною 4 статті 402 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за непокору в умовах воєнного стану. Наразі всі четверо перебувають під вартою.

Їм може бути призначено покарання у вигляді тюремного ув’язнення строком до десяти років.

Після відрядження міністру Чернишову мають вручити підозру – нардеп

Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що правоохоронці направили до Кабінету Міністрів документ про виклик віцепрем’єра і міністра національної єдності Олексія Чернишова для вручення підозри.

Він повідомив про це, посилаючись на два джерела з уряду.

Як вказав нардеп, 19 червня НАБУ і САП направили до секретаріату Кабінету міністрів запрошення для міністра національної єдності України, яким є Чернишов. Запрошення було направлено з метою його присутності 23 червня для пред’явлення підозри.

За словами Железняка, цей документ був підготовлений до того, як у Верховній Раді розпочалася година запитань до уряду, тому вони і кажуть про відрядження “до кінця тижня”.

Журналісти зазначили, що Чернишов після затримання НАБУ і САП двох його соратників “передбачувано не повернувся в Україну”.