Офіс генпрокурора перевірить дії детективів НАБУ після обшуків

Офіс генерального прокурора України заявив про можливе перевищення детективами Національного антикорупційного бюро (НАБУ) меж судових дозволів під час обшуків у рамках операції “Карфаген”.

Дії співробітників бюро планують перевірити в межах кримінального провадження.

Близько опівночі 5 вересня обшуки проводили детективи НАБУ у службових приміщеннях генерального прокурора Руслана Кравченка, його першої заступниці Марії Вдовиченко та інших співробітників ОГП. У прокуратурі стверджують, що детективи отримали доступ не лише до матеріалів розслідування щодо можливого покровительства шахрайським кол-центрам, а й до документів щодо інших кримінальних справ.

Серед них, за даними ОГП, були матеріали про можливі протиправні дії співробітників НАБУ та САП, а також осіб, пов’язаних із керівництвом САП. Прокуратура має намір з’ясувати, чи надавав суд дозвіл на доступ до цих документів і чи мали детективи право їх вилучати або копіювати.

В ОГП також поставили під сумнів підстави для обшуків у керівництва відомства. Там стверджують, що представлені в судових матеріалах розмови Кравченка стосувалися побутових питань, а розмови Вдовиченка — координації слідчих дій проти кол-центрів.

Раніше НАБУ та САП повідомили про викриття в рамках операції “Карфаген” злочинної організації, яку, за версією слідства, очолював один із керівників підрозділів Офісу генпрокурора. П’ятьом фігурантам оголосили підозру.

НАБУ зацікавилося походженням 140 млн гривень застави за Єрмака

Українські антикорупційні органи мають намір перевірити походження коштів, які використовуються для внесення застав за фігурантів кримінальних проваджень. Перевірка може стосуватися й 140 млн гривень, внесених за колишнього керівника Офісу президента України Андрія Єрмака.

Голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко заявив, що НАБУ та САП уже стикалися з випадками, коли походження коштів для застави викликало питання.

За його словами, подібні фінансові операції будуть досліджуватися, зокрема після внесення грошей на рахунки суду.

Для цього антикорупційні органи можуть використовувати механізм фінансового моніторингу. Банки зобов’язані відстежувати підозрілі операції та передавати відповідні відомості до Держфінмоніторингу. Особливу увагу може привертати ситуація, коли великі суми готівкою вносять люди без очевидних джерел доходу, після чого кошти проходять через рахунки компаній.

При цьому Клименко не став стверджувати, що саме така схема використовувалася під час внесення застави за Єрмака. Він наголосив, що спершу необхідно встановити факти та простежити рух грошей, а вже після цього робити будь-які висновки.

Єрмак отримав підозру від НАБУ та САП 11 травня в рамках справи “Династія”. Слідство вважає, що з 2021 по 2025 рік за допомогою відповідної схеми могли легалізувати понад 460 млн гривень. Суд призначив колишньому голові ОП утримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 140 млн гривень.

The Economist попередив про ризик політизації українських антикорупційних органів

Українські антикорупційні структури поступово перетворюються на самостійний центр впливу на політичну систему країни.

The Economist звертає увагу на те, що НАБУ, САП та Вищий антикорупційний суд сформували незалежну систему, здатну виступати противагою чинній владі.

Видання зазначає, що тиск на антикорупційні органи зберігається. Особливу увагу приділяється керівництву САП та опублікованим записам розмов представників влади, які, як стверджується, демонструють занепокоєння посиленням впливу антикорупційних структур. На тлі слабкості парламенту, уряду та опозиції один із співрозмовників журналу охарактеризував ці органи як своєрідний “паралельний уряд”.

Водночас The Economist вказує на зворотний бік їхнього зростаючого впливу. Приводом для запитань стала публікація НАБУ нових записів 19 серпня — безпосередньо в день парламентського голосування щодо кандидатури нового міністра оборони. За оцінкою деяких співрозмовників видання, наближених до антикорупційних структур, процес набуває ознак політизації, оскільки очевидної процедурної необхідності публікувати матеріали саме цього дня не було.

Самі записи стосуються розслідувань ймовірних корупційних схем за участю представників Офісу президента. Серед іншого йдеться про обставини збору 150 млн гривень для внесення застави за колишнього міністра юстиції Германа Галущенка та можливе використання для цього компаній і банківських операцій.

При цьому The Economist не стверджує, що публікація записів сама по собі доводить політичну мотивацію НАБУ. Головним ризиком видання називає концентрацію в антикорупційних органах великого обсягу чутливої інформації про політичну систему та окремих осіб, яка за певних обставин може перетворитися на інструмент політичної боротьби.

Зеленський пояснив причини звільнення Ірини Мудрої

Президент України Володимир Зеленський заявив, що мав достатньо інформації для звільнення Ірини Мудрої з посади заступниці керівника Офісу президента. Рішення було ухвалено 19 серпня, того ж дня, коли щодо чиновниці проводилися слідчі дії.

Про це президент розповів під час спілкування з журналістами.

За словами Зеленського, додаткових відомостей щодо цієї справи, окрім тих, що вже відомі громадськості, у нього немає.

“Того, що я знаю, було достатньо, щоб відреагувати в перший же день цієї справи — одразу після обшуків. Було достатньо деталей для того, щоб її звільнити”, —  зазначив він.

Президент наголосив, що правоохоронні та антикорупційні органи мають працювати незалежно. Якщо в ході розслідувань з’являються достатні підстави для звільнення того чи іншого чиновника, влада, за його словами, зобов’язана відповідно реагувати.

Водночас Зеленський закликав не робити остаточних висновків щодо епізодів, обставини яких поки що залишаються неясними. У таких випадках необхідно дочекатися додаткової інформації від слідства та рішення суду. Президент також заявив, що у керівників антикорупційних органів немає питань безпосередньо до нього.

“Вони прекрасно розуміють, що я нічим таким не займаюсь. І для мене це важливо”, —  сказав він.

НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура 19 серпня оголосили про спецоперацію з викриття ймовірної злочинної організації за участю представників Офісу президента. Того ж дня Мудра була звільнена з посади, при цьому згодом вона заявила, що сама подала заяву про звільнення.

Екс-міністр оборони Федоров закликав Зеленського відповісти на запитання щодо корупції в його оточенні

Колишній міністр оборони України Михайло Федоров заявив, що президент Володимир Зеленський повинен відповісти на питання, що виникли у зв’язку з розслідуванням можливої корупції серед представників його найближчого оточення.

В інтерв’ю BBC News екс-міністр підкреслив, що не має доказів особистої причетності глави держави до будь-яких протиправних дій.

Приводом стало розслідування українських антикорупційних органів щодо ймовірної схеми на суму понад три мільйони доларів. За версією слідства, кошти могли призначатися для внесення застави за колишнього міністра енергетики, якого звинувачують у відмиванні грошей. Високопоставлений співробітник Офісу президента, про якого згадували у зв’язку зі справою, згодом був звільнений.

Федоров зазначив, що за час спільної роботи із Зеленським ніколи не отримував від президента розпоряджень, які б суперечили законодавству чи його уявленням про добросовісність. Однак, на його думку, розслідування ставить питання про те, наскільки глава держави був обізнаний про можливі корупційні дії людей зі свого оточення.

Водночас колишній міністр виступив за початок суспільної дискусії щодо відновлення виборчого процесу в Україні. Федоров заявив, що війна не повинна на невизначений час унеможливлювати демократичні процедури. При цьому він не повідомив, чи підтримав би Зеленського на майбутніх виборах, і не виключив власної участі в президентській кампанії в майбутньому.

Крім того, Федоров має намір продовжити роботу над розвитком військових технологій. У найближчі тижні він планує відвідати США і розраховує обговорити з Ілоном Маском можливості використання супутникового зв’язку Starlink для підтримки українських операцій. Ексміністр також закликав західних партнерів активніше фінансувати виробництво сучасних українських безпілотників.

У записах НАБУ у справі Sense Bank згадали Гетманцева та Арахамію

НАБУ та САП опублікували нові фрагменти записів, отриманих у рамках операції “Форест Гамп” Розслідування стосується ймовірної схеми легалізації 150 млн гривень, а також можливих спроб встановити вплив на націоналізований Sense Bank.

На опублікованих записах співрозмовниця, якою, ймовірно, є вже звільнена заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, розповідає про можливий інтерес низки політиків до банку.

У розмові згадується голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев, який нібито хотів взяти фінансову установу під свою “опіку”. Також звучить ім’я Давида — журналісти припускають, що мова може йти про керівника фракції “Слуга народу” Давида Арахамію.

Зі змісту розмов випливає, що окремі політики нібито могли пропонувати не створювати проблем Sense Bank в обмін на певні домовленості. При цьому НАБУ не ідентифікує безпосередньо всіх осіб, про яких говорять учасники записаних розмов, тому частина прізвищ є інтерпретацією журналістів.

Гетманцев категорично відкинув висловлені твердження. Він заявив, що ніколи не обговорював із Мудрою чи іншими особами можливість встановлення контролю над Sense Bank. Депутат також повідомив про готовність пройти поліграф і дати свідчення детективам НАБУ, щоб зняти підозри, що виникли.

Операція “Форест Гамп” пов’язана з розслідуванням діяльності ймовірної злочинної організації, серед фігурантів якої називаються представники Офісу президента, діючі та колишні депутати. За версією слідства, група могла легалізувати 150 млн гривень готівкою через рахунки Sense Bank та підконтрольних компаній. У матеріалах справи також фігурують можливі спроби втручання в конкурс на посаду керівника САП.

Зеленський звільнив Ірину Мудру після того, як її ім’я з’явилося в матеріалах НАБУ

Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступниці керівника Офісу президента України. Кадрове рішення було ухвалено на тлі оприлюднення нових матеріалів Національного антикорупційного бюро, в яких згадується ця чиновниця.

Про це йдеться в указі глави держави.

Ім’я Мудрої фігурує в нових матеріалах НАБУ. Йдеться про розслідування ймовірної корупційної схеми, до якої, за версією слідства, можуть бути причетні представники влади та інші впливові особи.

Раніше НАБУ повідомило про проведення масштабної спецоперації з викриття злочинної організації. Антикорупційне відомство заявляло, що серед можливих учасників схеми фігурують чинний і колишній народні депутати, а також високопоставлений представник Офісу президента.

На тлі розслідування Зеленський оперативно ухвалив рішення про звільнення Мудрої. При цьому сама згадка про чиновницю в матеріалах розслідування не означає доведення її провини — остаточну правову оцінку діям фігурантів мають дати слідство та суд.

Розслідування триває. Очікується, що НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оприлюднять додаткові відомості про ймовірну схему та роль осіб, які фігурують у матеріалах справи.

НАБУ проводить спецоперацію у справі про можливу корупційну схему за участю високопосадовців Офісу президента

Національне антикорупційне бюро України повідомило про проведення спеціальної операції, пов’язаної з викриттям ймовірної злочинної організації. До можливої схеми можуть бути причетні чинний та колишній народні депутати, а також високопоставлені представники Офісу президента.

Про це повідомили в НАБУ.

На першому етапі НАБУ не розкрило подробиць розслідування, пообіцявши надати додаткову інформацію пізніше. ЗМІ з посиланням на джерела в правоохоронних органах повідомляють, що перевірка може стосуватися низки чиновників, політиків та представників фінансового сектору.

Офіційний список фігурантів та конкретні епізоди, які їм можуть інкримінуватися, поки що не опубліковані. Журналісти називають серед підозрюваних заступницю голови офісу президента Ірину Мудру, народного депутата від колишньої “ОПЗЖ” Вадима Столара, ексдепутата Максима Микитася, посадовців Міністерства юстиції та представників “Сенс банку”.

Слідчі дії тривають. Очікується, що НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура згодом розкриють деталі ймовірної схеми, можливі ролі її учасників та правову кваліфікацію виявлених епізодів.

Розслідування вже викликало широкий резонанс, оскільки мова може йти про представників вищих органів влади та народних депутатів. Остаточні висновки щодо причетності конкретних осіб можуть бути зроблені лише після офіційного оприлюднення матеріалів слідства.

У Верховному суді проводяться обшуки

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура проводять розслідування у справі про корупцію у Верховному суді.

Про це НАБУ повідомило у своєму Telegram-каналі.

Проводяться обшуки у діючих та колишніх суддів Верховного Суду, як на їхніх робочих місцях, так і за адресами їхнього проживання, а також у їхніх транспортних засобах.

“Зокрема й у ексголови Верховного Суду, справа за обвинуваченням якого слухається у ВАКС. Деталі — згодом”, — додали у Бюро.

Оновлено: 18:21

НАБУ повідомило про висунення підозр трьом суддям Верховного суду, зокрема судді у відставці, в рамках розслідування корупційних схем, у яких раніше було звинувачено колишнього голову суду Всеволода Князєва.

“НАБУ та САП розширили коло підозрюваних у масштабній корупції за участю колишнього голови Верховного суду. Йдеться про трьох чинних суддів Верховного Суду, а також суддю Верховного Суду у відставці, які, за версією слідства, будучи суддями Великої Палати Верховного Суду, отримали неправомірну вигоду за ухвалення рішення в інтересах власника групи “Фінанси і кредит”, – йдеться у повідомленні.

У НАБУ нагадали суть справи. Судді Великої Палати Верховного суду уповноважені розглядати найскладніші та виняткові правові конфлікти. Однією з таких справ стало розгляд, у якому колишні акціонери оскаржили договір купівлі-продажу 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. Цей договір було укладено у 2002 році з бізнесменом, власником групи “Фінанси і кредит”.

У 2022 році Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, який раніше відмовив у задоволенні позову. Суд визнав договір недійсним.

Через складність судового спору його подальший розгляд у касаційній інстанції проводився суддями Великої палати Верховного Суду.

“Щоб уникнути втрати акцій, бізнесмен протягом березня–квітня 2023 року через посередника передав 2,7 млн дол. адвокату, члену так званого бек-офісу Верховного Суду, аби той передав ці кошти колишньому голові та суддям Верховного Суду для ухвалення «потрібного» рішення”, – стверджують у НАБУ.