Британські та французькі десантники готуються до можливої миротворчої місії в Україні

Британські та французькі десантники проводять навчання з розгортання в будь-якій точці світу. Це сталося після повідомлень про можливе лідерство їхніх країн у миротворчій місії в Україні.

Про це повідомляє The Telegraph.

На авіабазі ВПС Франції “Орлеан-Бріс” проходять масштабні навчання союзників під назвою “Оріон-26”. Це найзначніші військові маневри Франції з часів Холодної війни.

З 24 лютого розпочалися дев’ятиденні навчання повітряно-десантних військ. У цих маневрах брали участь близько 1500 десантників, розміщених між французькими та британськими підрозділами. Під час навчань десантників десантують над базою Коеткідан, розташованою в Бретані на заході Франції.

Міністерство оборони Великобританії повідомило, що ці навчання були створені для того, щоб підготувати військовослужбовців до викликів, характерних для сучасних конфліктів.

Програма підготовки була спрямована на три ключові аспекти: підвищення швидкості виконання завдань, зміцнення фізичної витривалості та розвиток навичок самостійної роботи.

“Десантні сили, що висадилися в цьому районі, зобов’язані протриматися від 48 до 72 годин, використовуючи власні дрони, батареї та боєприпаси”, – пояснив полковник Коломбан де Пончарра, командир парашутного полку 3 корпусу морської піхоти Франції.

Франція та 24 інші держави організовують великі військові навчання, спрямовані на підготовку до можливого конфлікту високої інтенсивності.

Туреччина висунула умову для відправки своїх військ в Україну

Туреччина готова відправити війська в Україну в миротворчій місії, але тільки за умови дотримання двох умов: припинення вогню і чіткого визначення завдань і вкладу кожної країни.

Про це розповіли на брифінгу в Міністерстві національної оборони Туреччини.

Туреччина висловила готовність брати участь у миротворчій операції в Україні та гарантувати безпеку Чорного моря. У заяві підкреслюється, що Анкара готова підтримати будь-яку ініціативу, що сприятиме довгостроковому припиненню вогню в конфлікті між Росією та Україною.

“Щоб Туреччина могла відправити війська в Україну в рамках миротворчої місії, необхідно спочатку домогтися припинення вогню, а потім чітко визначити завдання і внесок кожної країни”, – заявили в Міноборони.

Туреччина відіграє провідну роль у військовому плануванні, метою якого є підтримка безпеки і стабільності в Чорному морі, а також забезпечення безпечного судноплавства після укладення перемир’я.

“Туреччина суворо дотримується Конвенції Монтре, яка підтримує баланс у Чорному морі і є важливою для безпеки регіону”, – йдеться в заяві.

Канада розглядає можливість участі в миротворчій місії в Україні

Канада може відправити миротворців в Україну після закінчення війни, повідомив міністр оборони країни Девід Макгінті у Варшаві 25 серпня.

Про це інформує “Bloomberg”.

24 серпня Девід Макгінті, глава канадського оборонного відомства, разом з прем’єр-міністром Марком Карні відправився з візитом до Києва. У понеділок він також відвідав Варшаву.

“Я впевнений у можливостях канадських військових. Ми щойно повернулися з України і оцінили ситуацію. Тепер ми чіткіше розуміємо, які потреби є”, — заявив Макгінті під час зустрічі з журналістами у Варшаві.

Він також зазначив, що складно заздалегідь передбачити підсумки переговорів. За його твердженням, Канада розглядає різні варіанти зобов’язань у разі досягнення угоди, включаючи надання техніки та фінансових ресурсів або надання логістичної та розвідувальної допомоги.

Європа поки що не розглядає можливість відправки військ в Україну – Мерц

За підсумками зустрічі глав держав ЄС і президента України в Албанії, канцлерка Німеччини повідомила, що наразі в планах Європи немає наміру направити війська на територію України.

Про це повідомляє “Reuters”.

Основна мета – домогтися від Росії дотримання режиму припинення вогню. За словами канцлера Німеччини, будь-які ініціативи щодо мирного врегулювання конфлікту мають містити чіткий план переговорів і гарантії безпеки для України.

“Потрібно чітко визначити формат мирних переговорів і гарантії безпеки для України”, – сказав Мерц.

Він зазначив, що поки ще рано говорити про можливість розміщення європейських військових сил.

“Ми хочемо, щоб припинилася стрілянина і вбивства. Це наша головна мета. Ми зосереджені тільки на цьому”, – наголосив Мерц.

Думки Мерца і його попередника Олафа Шольца про необхідність переговорів для досягнення мирного врегулювання в Україні збігаються. Обидва політики вважають, що відправлення миротворців не має бути пріоритетом у вирішенні конфлікту.

Велика Британія виявила нову небезпеку для миротворців в Україні

Росія може навмисно створювати конфліктні ситуації, а далі використовувати їх як привід для звернення до судів Лондона з питань прав людини.

Про це пише “The Telegraph”.

На думку британців, РФ здатна привернути увагу до діяльності західних миротворців в Україні та ініціювати судові розгляди з питань прав людини.

Заступник міністра оборони Великої Британії Джеймс Картлідж виступив із пропозицією до свого колеги Джона Гілі переглянути можливість відступу від положень Європейської конвенції про захист прав людини (ЄКПЛ) щодо миротворчих сил. Причиною для цього послужили побоювання, що військовослужбовці можуть зіткнутися з російським судовим переслідуванням.

Однак Гілі не погодився з цими побоюваннями. На його думку, британські військові не братимуть участі в бойових діях, а будуть лише проводити навчання для українських солдатів. Він також підкреслив, що дотримання Конвенції не завадить досягненню поставлених цілей.

“Коли Британія веде військові операції, вона суворо дотримується національного та міжнародного законодавства. Ми врахуємо положення ЄКПЛ під час планування дій для коаліції охочих”, – наголосив він.

Зрештою учасники коаліції мають намір приділити основну увагу зміцненню і модернізації збройних сил України, а не проведенню активних бойових дій.

Слова міністра оборони підтверджують гіпотезу про те, що прагнення “коаліції добровольців” стали менш активними. Зокрема, минулого місяця прем’єр-міністр Кір Стармер описав місію як стримувальний фактор, підкресливши, що британські військові перебуватимуть як на землі, так і в повітрі.

Однак у своєму посланні Гілі зазначив, що під час планування наголос було зроблено на те, щоб допомогти Україні створити армію, яка зможе протистояти можливій агресії з боку Росії в майбутньому.

Наразі передбачається, що британські військові сили будуть дислоковані в західній частині країни, далеко від кордону. Їхнє основне завдання – проведення навчань. Відповідно до скороченого плану, вони перебуватимуть під охороною повітряного простору і територіальних вод України.

“Коаліція рішучих” не стане діяти на шкоду безпеці Естонії – Гілі

Очільник Міністерства оборони Сполученого Королівства Джон Гілі запевнив Естонію, що відправлення британських військових в Україну не скасовує зобов’язання, взяті перед балтійською державою.

Про це посадовець розповів в інтерв’ю “ERR”.

Представники Великої Британії та Франції обговорюють можливість відправки своїх військових в Україну для гарантування безпеки в разі припинення бойових дій. Однак в Естонії висловили сумніви щодо того, чи зможе Лондон виконати свої зобов’язання перед Балтією, якщо направить війська в Україну.

“Будь-яке розгортання і зобов’язання, які ми беремо на себе в рамках “коаліції рішучих”, не будуть пов’язані з нашою роботою з нашими силами на кордоні з вами в Естонії. Ваш міністр обізнаний про це зобов’язання, оскільки ми вже обговорювали його”, – запевнив Гілі.

Зокрема, Велика Британія висловила готовність надати бригаду, яка вже перебуває в стані підвищеної бойової готовності на території Сполученого Королівства, для посилення оборони Естонії в разі виникнення кризи або конфлікту.

“Я, як міністр оборони Великої Британії, беру на себе це зобов’язання. І справа не тільки в тому, що в нас дуже тісні відносини. У мене є особисті зобов’язання перед Естонією”, – додав глава Міноборони Британії.

Мелоні висловила сумніви в ефективності “сил гарантування” для України

Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні з сумнівом сприйняла пропозицію про створення “сил гарантування”, про які раніше говорив президент Франції Емманюель Макрон.

Про це вона розповіла в інтерв’ю “Financial Times”.

За словами Мелоні, Кремль може сприйняти як провокацію розгортання “сил гарантування”, які мали бути розміщені в стратегічно важливих регіонах України після закінчення конфлікту.

“У цьому місці варто проявити обережність. Це може сприйматися як загроза”, – зазначила прем’єр-міністр Італії.

Однак вона висловила свою підтримку ідеї про поширення п’ятої статті Північноатлантичного договору на Україну без формального приєднання Києва до НАТО. На думку Мелоні, такий підхід буде простішим і результативнішим, ніж інші варіанти.

У відповідь на запитання, чи бачить вона в Росії довгострокову небезпеку, Мелоні дала ствердну відповідь і наголосила, що держави-члени НАТО мають бути готові до захисту від будь-якої потенційної загрози.

У четвер, 27 березня, у столиці Франції президент Еммануель Макрон повідомив про те, що в Україну буде направлена спільна франко-британська місія з метою зміцнення української армії. Президент Франції наголосив, що робота над відправленням так званих “сил гарантування” в Україну триває.

Зеленський відкинув ідею розміщення на території країни спостерігачів ОБСЄ замість військового контингенту

Під час свого візиту в Париж 27 березня президент України Володимир Зеленський заявив, що його країна виступає проти присутності спостерігачів ОБСЄ. На його думку, це не забезпечує безпеку.

Про це глава української держави повідомив на пресконференції в Парижі.

“Наша позиція щодо ОБСЄ при всій повазі. А ми не хочемо просто присутності ОБСЄ. Це не є гарантіями безпеки, у них є свій функціонал, але у них немає відповідного мандата. Просто немає, як у військового контингенту. І росіяни їх не бояться”, – роз’яснив Зеленський.

Нещодавно стало відомо, що в європейських країнах відбувається зміна підходів до забезпечення безпеки України. Замість відправки миротворців розглядаються інші варіанти.

У четвер, 27 березня, Франція, спільно з Великою Британією, провела зустріч із представниками 30 країн, які входять до “коаліції охочих”. У заході взяли участь близько 30 лідерів і делегацій.

У той час як Лондон і Париж уже кілька тижнів розробляють план відправки тисяч військовослужбовців до України для сприяння в забезпеченні майбутнього припинення вогню, дипломати висловлюють дедалі більше усвідомлення того, що миротворча місія навряд чи стане найімовірнішим результатом.

Греція висунула три умови для своєї участі в миротворчій місії в Україні

Греція готова долучитися до міжнародної місії на території України, але тільки за чітко визначених умов.

Про це повідомляє грецьке видання Ekathimerini.

Очікується, що прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс офіційно представить позицію Афін та у  на саміті “коаліції охочих” у Парижі.

За попередньою інформацію, йдеться про повне припинення вогню вогню з гарантією, що грецькі війська не братимуть участь у діях на території Росії, а також за наявності детального плану дій на випадок повторного загострення конфлікту.

Афіни підтримують варіант місії під егідою ООН, вважаючи, що саме така міжнародна легітимація сприятиме ширшій підтримці з боку інших держав. Якщо рішення про місію буде остаточно ухвалено, Греція може або спрямувати свої сухопутні підрозділи до України, або залучити військово-морські сили до патрулювання в Чорному морі.

Другий сценарій більше відповідає стратегічним інтересам Греції у сфері національної безпеки. Проте його реалізація викликає сумніви, особливо якщо керівництво над морською операцією візьме на себе Туреччина.