Естонія не змогла поставити Україні боєприпаси на суму 183 млн євро

Естонія не змогла передати Україні боєприпаси на суму 183 млн євро, які закуповувалися за рахунок доходів від заморожених російських активів та внесків країн-донорів. Обставини цих закупівель тепер мають намір перевірити представники Єврокомісії.

Про це пише Postimees.

Загалом Естонія уклала 19 контрактів на постачання Україні 28 типів боєприпасів. На закупівлі було виділено 585 млн євро, з яких уже використано 346 млн. За ці кошти придбано близько 160 тис боєприпасів, переважно артилерійських снарядів калібру 122–155 мм.

Проблеми виникли з сімома контрактами, які в підсумку було повністю розірвано. Державний центр оборонних інвестицій Естонії встиг перерахувати постачальникам 72 млн євро авансу, однак боєприпаси за цими угодами так і не отримав. Ще десять контрактів виконано, а дві угоди загальною вартістю 57 млн євро продовжують реалізовуватися.

У вересні до Естонії мають прибути представники Єврокомісії, які перевірять відбір постачальників та використання виділених коштів. За підсумками розслідування країні може знадобитися повернути 60–70 млн євро. На тлі скандалу міністр оборони Естонії Ханно Певкур оголосив про відставку.

Дрони, які порушили повітряний простір Естонії, могли бути українськими

Міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що кілька безпілотників, які вранці 1 вересня увійшли в повітряний простір країни, ймовірно, були українського походження.

За його словами, інцидент не завдав шкоди населенню чи інфраструктурі.

Заяву Певкур зробив перед початком неформальної зустрічі міністрів закордонних справ Євросоюзу в Ірландії. Він зазначив, що естонські служби були готові до такого розвитку подій, а за ситуацією в повітрі спостерігала авіація НАТО. При цьому міністр не став розкривати додаткові подробиці щодо типу апаратів, їхньої кількості та можливого маршруту польоту.

Певкур знову закликав європейські країни активніше допомагати Києву засобами протиповітряної оборони. За його словами, інцидент свідчить про необхідність подальшого посилення української ППО.

Вночі в кількох регіонах Естонії було оголошено повітряну тривогу після виявлення безпілотників. Спочатку попередження отримали мешканці повітів Ляенемаа та Іда-Вірумаа, згодом зона оповіщення була розширена ще на кілька районів.

Зеленський подякував Естонії за підтримку та анонсував переговори в Таллінні

Президент України Володимир Зеленський подякував Естонії за послідовну підтримку України та українських громадян. Окремо він відзначив президента Алара Каріса та першу леді Сір’є Каріс за їхню солідарність.

Про це український лідер написав у Telegram.

9 червня в Таллінні у Зеленського заплановані переговори з представниками країн Північної Європи та Балтії. За словами українського президента, головна мета зустрічей — посилення можливостей України для захисту людей.

“Цінуємо солідарність Естонії та всіх наших партнерів, які допомагають Україні вистояти та наблизити справедливий світ. Дякуємо всім, хто нас підтримує “, – зазначив президент.

Сторони мають намір узгодити позиції перед майбутніми рішеннями на рівні самітів Євросоюзу, G7 та НАТО. Зеленський підкреслив, що Київ очікує від партнерів конкретних рішень у найближчій перспективі.

Окрема програма передбачена для першої леді України. Вона візьме участь у розширенні Глобальної коаліції українських студій, відкритті україномовного аудіогіда в Естонії та зустрічі з представниками Естонського центру міжнародного розвитку.

Естонія вперше збила, ймовірно, український безпілотник у своєму повітряному просторі

Сили протиповітряної оборони Естонії 19 травня збили безпілотний літальний апарат над озером Віртс’ярв на південному сході країни.

Факт знищення дрона в інтерв’ю виданню Delfi підтвердив міністр оборони Ханно Певкур.

Він припустив, що дрон, можливо, має українське походження і був націлений на об’єкти в Росії. Деталі щодо типу дрона та обставин події мають уточнити Військово-повітряні сили та поліція безпеки.

“Вперше ми самі збили дрон”, — зазначив естонський міністр.

На півдні Естонії та в деяких районах Латвії перед знищенням БПЛА оголошували про повітряну загрозу. Після підтвердження збиття дрона попередження про повітряну загрозу було знято. Не уточнюється, чи був це єдиний безпілотник у повітрі.

Аналогічна ситуація виникла рік тому в одній з країн НАТО, де був збитий український дрон. Однак угорське оборонне відомство тоді не підтвердило факт його знищення. Цього разу естонська влада офіційно визнала інцидент. Прем’єр-міністр Крістен Міхал і глава Міністерства оборони також підтвердили факт ліквідації безпілотника.

Українські військові не коментували цей інцидент. Тим часом 19 травня повітряний простір над Санкт-Петербургом було закрито, і аеропорт Пулково тимчасово припинив прийом літаків. Того дня не надходило повідомлень про удари по місту.

Естонія закликала Україну оминати її кордони під час використання дронів

Керівник розвідувального центру Естонії Антс Ківіселья заявив, що Таллінн надав Україні рекомендації щодо вибору маршрутів для ударів по російських цілях.

Про це посадовець розповів в інтерв’ю виданню ERR.

Естонія наполягає на тому, щоб маршрути польотів не зачіпали її повітряний простір. Як зазначив Ківіселья, незважаючи на посилення військових дій у цьому районі, повітряний простір Естонії не використовується для транзиту бойових операцій. Він підкреслив, що окремі безпілотники іноді перетинали естонський кордон з боку Росії, що зазвичай пояснювалося помилками в роботі російських систем протиповітряної оборони.

Глава розвідцентру підкреслив, що Естонія неухильно дотримується принципу нейтралітету на своїй території і не допускає її залучення до військових дій проти Росії. Українській стороні було доручено налаштовувати маршрути безпілотників таким чином, щоб вони не перетинали державні кордони союзника.

“Ми порадили планувати вектори атак за межами повітряного простору Естонії, хоча стовідсотково гарантувати це важко. Часто саме через втручання російської ППО дрони змінюють курс і потрапляють до нас”, – додав Антс Ківіселья.

Він також зазначив, що єдиним ефективним способом назавжди запобігти подібним інцидентам на території Естонії є завершення російської агресії. Це усуне необхідність для України наносити удари по цілях, розташованих поблизу кордонів.

Невідомий дрон вдарив по електростанції в Естонії

У ніч на 25 березня російський безпілотник порушив повітряний простір Естонії та влучив у димову трубу електростанції Auvere.

Про інцидент повідомляє Czechia Online з посиланням на матеріали естонського суспільного мовника ERR.

За даними Служби внутрішньої безпеки Естонії, удар стався о 3:43, при цьому безпілотник зайшов із території Росії, а внаслідок події ніхто не постраждав.

Компанія Enefit Power, яка обслуговує електростанцію, заявила, що пошкодження не є критичними, а робота енергосистеми країни не зазнала змін.

Генеральна прокурорка Естонії Астрід Асі зазначила, що наразі немає підтверджень того, що апарат цілеспрямовано атакував саме цей об’єкт або територію країни.

“Це прямі наслідки російської агресивної війни. Можна припустити, що з подібними інцидентами ми стикатимемося й надалі”, – прокоментував керівник Служби внутрішньої безпеки Марго Паллосон.

На тлі цього випадку уряд Естонії провів екстрене засідання для оцінки безпекової ситуації.

Тієї ж ночі подібний інцидент зафіксували і в Латвії, де безпілотник, що прилетів із боку Росії, впав у сільській місцевості на південному сході країни.

Представник збройних сил Латвії Егілс Лещінскіс припустив, що апарат міг збитися з курсу або зазнати впливу засобів радіоелектронної боротьби під час роботи російських систем захисту.

Оновлення (15:35)

У трубу електростанції в Естонії врізався український дрон, який летів на Ленінградську область РФ, і він був не єдиним.

Про це повідомив прем’єр країни Крістен Міхал, передає ERR.

Міністр оборони Ханно Певкур додав, що Україна застосувала в атаці близько 100 дронів. Один із них упав у Латвії, один потрапив у трубу електростанції Auvere, а ще кілька перетнули морський кордон Естонії над Фінською затокою. Не виключено, що деякі дрони могли впасти десь іще (наприклад, у морі).

Міністр закордонних справ Естонії відвідав Україну

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна прибув до України з офіційним візитом, щоб особисто оцінити життя українців в умовах військового конфлікту.

Дипломат поділився цією інформацією в соцмережі “Х”.

Він підкреслив, що Україна наполегливо протистоїть агресії, не даючи можливості терору та імперіалізму взяти гору.

“Ця боротьба йде не тільки за безпеку України. Це боротьба за безпеку Європи. Наша вдячність Україні за те, що вона стоїть на своєму, безмежна, і ми зробимо все можливе, щоб підтримати її. Сьогодні напис всередині звичайної будівлі сказав все про те, що захищають українці. На стіні було просто написано: 603 628 кв. км. І крапка”, – написав Цахкна.

Прем’єр-міністр Естонії висловив невдоволення заявами президента про переговори з Росією і поступки Україні

Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал висловив незгоду з висловлюваннями президента Алара Каріса, який запропонував призначити спеціального представника ЄС для переговорів з Росією і допустив можливість територіальних поступок з боку України заради досягнення миру.

Заяву глави естонського уряду наводить ERR.

Міхал зазначив, що заяви Каріса суперечать основоположним принципам Естонської Республіки.

За його твердженням, підтримка України і тиск на Росію незмінно складають зовнішньополітичну стратегію Естонії.

“Я не вважаю доречними сепаратні переговори з Путіним, запрошення його за стіл переговорів і легітимацію. Єдине – це тиск на Росію: через “тіньовий флот”, через активи, через обмеження віз для бійців та інші заходи. У цьому ми як держава були дуже послідовними”, – сказав Міхал.

Він підкреслив, що також помилково вважати, ніби Європейський Союз не бере участі або не вживає заходів для встановлення миру.

“Я можу сказати, що Європейський Союз постійно перебуває за столом переговорів. Ми перебуваємо там разом з Україною. Час від часу за цим столом разом з ЄС і Україною присутні і Сполучені Штати, і останнім часом – все частіше”, – зазначив Міхал.

Прем’єр-міністр підкреслив, що ані дипломатичні зусилля президента Франції Емманюеля Макрона, ані тактовність тодішнього канцлера Німеччини Олафа Шольца не змогли запобігти початку конфлікту з Росією.

“Так що це не працює. Щодо Росії діє тільки тиск. Коли ти перекриваєш диктатору кисень, тоді можна рухатися далі”, – сказав Міхал.

Міхал стверджує, що Росія і її лідер Володимир Путін не прагнуть захопити будь-яку частину України, а їхня мета – встановлення миру через поступку територій.

“Йому не потрібна територія сама по собі, він хоче позбавити Україну суверенітету. Коли союзники, які повинні забезпечувати незалежність України і її надійну підтримку, кажуть – віддайте шматочок. Але що це за шматочок? Чи достатньо Донбасу, чи потрібно віддати ще й Київ? Цього буде достатньо?” – зазначив Міхал.

Він зазначив, що висловлювання президента Естонії викликають у нього невдоволення.

“У мене дуже хороші стосунки з президентом, це загальновідомо, тому мені дуже шкода, що я взагалі змушений щось подібне говорити”, – додав прем’єр-міністр Естонії.

В Євросоюзі запропонували призначити спецпредставника для переговорів з Путіним

Усі контакти з Москвою повинні відбуватися у тісній співпраці з Києвом. Посередник повинен бути схвалений європейськими партнерами.

Президент Естонії Алар Каріс і прем’єр-міністерка Латвії Евіка Силіня підтримали ідею призначити спеціального представника Європейського Союзу.

Спецпредставник, призначений на цю роль, міг би відновити переговори з президентом Росії і забезпечити участь Європейського Союзу в обговоренні мирного врегулювання конфлікту в Україні.

Політики вважають, що всі взаємодії з Москвою необхідно ретельно узгоджувати з Києвом. Посередник, якщо він буде задіяний, повинен бути схвалений усіма європейськими країнами.

“Я вважаю, що потрібно вести дипломатію. Важливо завжди підтримувати діалог, але при цьому зберігати ізоляцію Росії і застосовувати санкції проти неї”, — заявила Силіня.

Латвійська прем’єрка запропонувала розглянути в якості потенційних представників ЄС президента Франції Емманюеля Макрона, канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска і прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера. На її думку, основна проблема не в нестачі кандидатів, а у визначенні найбільш підходящої кандидатури.

Водночас позиція Мерца, на відміну від Макрона, не передбачає прямих переговорів з Москвою, що вказує на відсутність узгодженості серед провідних європейських лідерів з питання формату діалогу з Російською Федерацією.

Алар Каріс, не називаючи конкретних прізвищ, зазначив, що спеціальний посланець повинен бути представником великої європейської країни і користуватися “довірою обох сторін”. Президент Естонії підкреслив, що, хоча прямого військового конфлікту з Росією немає, Європейський Союз вже багато років надає підтримку Україні і тому повинен брати участь в обговоренні мирного врегулювання.

Каріс також зазначив, що Європа запізнилася з дипломатичними зусиллями і наразі фактично не бере участі переговорах.

Питання про призначення спецпредставника Європейського Союзу для ведення переговорів з Росією постає не вперше. Ця ідея обговорювалася ще минулим літом, але тоді більшість європейських політиків визнали її передчасною або недоречною через триваючу війну.