Норвегія виділить Україні 7 млрд доларів на підтримку безпеки

Михайло Федоров і його норвезький колега Торе Сандвік обговорили питання співпраці в рамках PURL і вдосконалення систем протиповітряної оборони NASAMS.

Про це він повідомив у своєму Telegram-каналі.

Федоров висловив вдячність Сандвіку за рішення про надання Україні підтримки в сфері безпеки на суму 7 мільярдів доларів у 2026 році. Також він зазначив, що Сандвік зробив найбільший внесок у зміцнення системи протиповітряної оборони через проект PURL серед усіх країн-партнерів у 2025 році.

“Завдяки цьому Україна вже отримала ракети, якими відбиває російські атаки. Також подякував за передачу критичних ракет до систем ППО зі своїх складів минулого тижня для захисту нашої енергетики від крилатих ракет”, – йдеться в повідомленні.

Федоров висловив подяку міністру оборони Норвегії за фінансову допомогу в передачі систем Patriot з Німеччини. Він також запросив додаткову підтримку від Норвегії для подальшого розвитку програми Patriot на території України. Крім того, Федоров запропонував Норвегії взяти участь у масштабному проєкті із забезпечення українських підрозділів різними типами дронів на передовій.

“У той час Україна зможе надати доступ до даних з DELTA та допомогти Норвегії посилювати власну країну досвідом сучасної війни. Окремо обговорили потреби в артилерії. Наголосив на важливості підтримки Чеської ініціативи та постачання далекобійних боєприпасів”, – вказано в дописі.

Українські системи ППО включають до норвезьких NASAMS

“Укроборонпром” і норвезька компанія Kongsberg Defence & Aerospace уклали угоду про спільну роботу над посиленням української протиповітряної оборони. У рамках цієї співпраці планується інтеграція вітчизняних систем ППО в інфраструктуру NASAMS.

У держконцерні “Укроборонпром” зробили відповідну заяву.

У рамках співпраці планується інтеграція українських систем протиповітряної оборони малої та середньої дальності в інфраструктуру норвезьких зенітно-ракетних комплексів. Передбачається, що українські розробки функціонуватимуть спільно з норвезькими модулями управління і контролю.

Раніше фахівці KDA провели переговори з представниками України та проаналізували технічні характеристики обладнання.

“Розвиток і масштабування наших систем протиповітряної та протиракетної оборони є одним із безперечних пріоритетів діяльності Укроборонпрому”, – заявив гендиректор концерну Олег Гуляк.

Він заявив, що спільна робота з норвезькими виробниками зброї стане черговим етапом у формуванні надійної системи протиповітряної оборони, яка має забезпечити захист стратегічних об’єктів і цивільної інфраструктури України.

“Упевнений, що співпраця з KDA стане ще одним прикладом плідного міжнародного партнерства”, – наголосив Гуляк.

Ракета, що змінила гру: як Hydra 70 успішно протистоїть дорогим російським Х-59

Українські військові підрозділи останніми днями привернули увагу неймовірним прикладом інженерної творчості та практичного застосування зброї: стало відомо, що під час одного з нападів росіян їм вдалося збити ракету Х-59 за допомогою модернізованого боєприпасу Hydra 70.

Ракета Hydra 70 — це класичний 70-мм боєприпас, який у США та інших країнах НАТО довгий час використовували переважно на вертольотах і літаках у вигляді неуправлюваних снарядів. Їх особливість полягає в тому, що вони дешеві, надійні, досить прості у виготовленні, але водночас без додаткових модулів керування не можуть забезпечувати високу точність. Проте у світі вже давно існує рішення у вигляді системи APKWS: в ракету вбудовується невеликий модуль з лазерним наведенням і розкладними крилами, що перетворює просту “трубу з порохом” на високоточну зброю. За приблизними даними, одна ракета Hydra 70 у базовому варіанті коштує близько 40 тисяч доларів, тобто це значно дешевше, ніж, наприклад, боєприпаси для NASAMS чи Patriot.

Коли з’ясувалося, що модифікована Hydra 70 з модулем APKWS може успішно протидіяти навіть таким ворожим цілям, як російська Х-59, експерти охрестили це справжнім проривом. Адже традиційно для збиття дорогих ракет чи дронів ЗСУ були змушені витрачати складні та високовартісні боєприпаси, у кілька разів дорожчі за саму ціль. Тепер з’являється варіант, коли економічна доцільність переходить на бік України: українські військові можуть блокувати російські атаки відносно дешевими ракетами і не перевантажувати дефіцитні ЗРК.

Очевидно, що використання Hydra 70 як зенітного засобу є скоріше винятковою та інноваційною практикою, ніж усталеною стандартною тактикою. Проте факт, що саме ЗСУ зуміли відпрацювати і продемонструвати можливість ураження дорогих крилатих ракет дешево й ефективно, підкреслює винахідливість українських фахівців. Відтак Україна здатна витиснути додаткові переваги з технологій, які раніше мали зовсім інше призначення.

Поки що невідомо, наскільки масштабно можна розгорнути подібну систему і чи будуть доступні великі запаси Hydra 70 від західних союзників. Також питання залишається, як інтегрований модуль APKWS поводиться у реальних бойових умовах, коли існують радіоелектронні завади та маневрування цілі. Проте навіть одиничний успіх окреслює нові горизонти: якщо Україна розширить можливості з ухваленням такої технології, це підірве фінансову логіку росіян, котрі ставлять на масований пуск ракет, сподіваючись на “перевантаження” української ППО.

Таким чином, історія з Hydra 70 і APKWS свідчить про продовження пошуку нестандартних розв’язань у війні на виснаження, де вартість збиття ворожої цілі перестає бути “ахіллесовою п’ятою” для захисників. Напевно, це не є тотальним рішенням, що замінить усі системи, але черговий раз доводить: перемога приходить до тих, хто найшвидше адаптується і використовує вільні від комерційних стереотипів підходи. Україна вже не раз демонструвала, що здатна на таку адаптацію, і саме тому і надалі має реальні шанси перехопити ініціативу в небі.