Україна посилює сектор безпеки та оборони через впровадження стандартів НАТО

Україна продовжує впровадження стандартів НАТО у сфері безпеки та оборони, зосереджуючись на зміцненні доброчесності, ефективного врядування та протидії корупції.

Про це йшлося під час Міжнародного науково-практичного форуму “Ефективне врядування та виховання доброчесності в секторі безпеки та оборони”.

У заході взяли участь представники НАЗК, Міністерство оборони України, Національного університету оборони, а також делегації НАТО. Серед високопосадовців був присутній міністр оборони України Денис Шмигаль.

Під час форуму наголошувалося, що впровадження міжнародних стандартів управління в оборонному секторі є ключовою умовою підвищення стійкості держави в умовах війни, а також важливим елементом інтеграції України до євроатлантичного безпекового простору.

У НАЗК зазначили, що відомство системно працює над запровадженням антикорупційних механізмів, сумісних із підходами країн-членів НАТО, зокрема в питаннях управління ризиками, прозорості процесів та підзвітності в секторі оборони.

Співпраця між НАЗК, Міністерством оборони та Національним університетом оборони розглядається як стратегічна – вона має забезпечити підготовку кадрів нового покоління, здатних працювати за принципами доброчесності, цивільного контролю та міжнародних стандартів безпеки.

Учасники форуму підкреслили, що посилення інституційної спроможності оборонного сектору та боротьба з корупцією залишаються одним із пріоритетів України на шляху до зміцнення національної безпеки та подальшого зближення з НАТО.

Зеленський і Рютте обговорили зустріч команд України та США

Президент України Володимир Зеленський і генеральний секретар НАТО Марк Рютте обговорили майбутню зустріч української сторони з представниками США.

Президент повідомив про це в соцмережах.

У суботу, 6 грудня, Зеленський поспілкувався з Рютте. Генсек НАТО привітав його з Днем Збройних Сил України.

Вони також обговорили поточну дипломатичну ситуацію, і Зеленський поділився з Рютте інформацією про зустріч українських представників з командою президента США Дональда Трампа.

“Узгодили подальші контакти”, – додав український президент.

У Брюсселі відбудеться зустріч глав МЗС країн НАТО

У середу, 3 грудня, відбудеться зустріч міністрів закордонних справ країн-учасниць НАТО.

Про це повідомляє сайт альянсу.

Невідомо, чи відвідає зустріч міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

Цього ж дня в штаб-квартирі альянсу відбудеться засідання Ради Україна-НАТО.

У Берліні міністр оборони Німеччини проведе зустріч із союзниками по НАТО

У п’ятницю, 14 листопада, в Берліні міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус зустрінеться з представниками чотирьох країн НАТО.

Про це повідомляє NTV.

Міністерство оборони Німеччини оголосило, що на майбутніх переговорах будуть обговорюватися питання зміцнення безпеки і оборони в Європі, а також ситуація в Україні.

В обговоренні візьмуть участь представники Франції, Великої Британії, Італії та Польщі, а також високий представник ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки Кая Каллас.

Міністр оборони України Денис Шмигаль, як очікується, візьме участь в обговоренні в дистанційному форматі.

Глави МЗС країн НАТО проведуть зустріч 3 грудня

У середу, 3 грудня, в Брюсселі відбудеться зустріч глав МЗС країн-членів НАТО. Захід пройде в столиці Бельгії.

Про це поінформувала прес-служба Альянсу.

“Міністри закордонних справ країн НАТО зберуться в Брюсселі 3 грудня 2025 року в штаб-квартирі альянсу. Зустріч проведе генеральний секретар НАТО Марк Рютте”, – йдеться в повідомленні.

Генсек НАТО виступить перед журналістами в день зустрічі міністрів закордонних справ альянсу, а Рютте проведе брифінг для преси за день до цієї події.

Детальна програма зустрічі керівників міністерств закордонних справ країн НАТО для ЗМІ буде опублікована на офіційному веб-сайті альянсу найближчим часом.

Поставки американської зброї Україні та країнам НАТО відкладаються через шатдаун у США

Через призупинення роботи уряду США затримуються поставки американської зброї на суму понад 5 млрд доларів для підтримки союзників НАТО та України.

Про це повідомляє “Axios”.

Журналісти відзначають, що це черговий приклад негативних наслідків, викликаних масовими звільненнями державних службовців, призупиненням програм і уповільненням роботи федеральних установ. Нагадаємо, що шатдаун в США триває вже 40 днів.

“Це завдає серйозної шкоди як нашим союзникам, так і американській промисловості, яка фактично поставляє критично важливе озброєння за кордон”, – сказав Axios чиновник Державного департаменту США.

Як повідомив чиновник, поставки озброєння, включаючи ракети AMRAAM, бойові системи Aegis і установки HIMARS, для Данії, Хорватії та Польщі опинилися під загрозою зриву. Кінцеве призначення цих поставок поки не визначено, проте продаж зброї союзникам по НАТО часто використовується для подальшої підтримки України.

До переліку незавершених операцій входять як прямі продажі зброї від уряду США союзникам по НАТО, так і видача ліцензій приватним оборонним компаніям США на експорт озброєння.

Зазвичай, ця процедура носить рутинний характер і не викликає розбіжностей. Однак Закон про контроль за експортом озброєнь зобов’язує Конгрес розглядати всі ініціативи з продажу зброї.

Співробітники Держдепартаменту, які займаються взаємодією з комітетами Конгресу з процедурних питань, перебувають у неоплачуваній відпустці, що спричинило затримки. За даними чиновників, минулого місяця робота Бюро політико-військових справ Держдепартаменту була знижена до 25% від звичайної потужності.

НАТО розширить підтримку України в наступному році

У 2026 році Україна отримає від НАТО фінансову допомогу в розмірі близько $60 млрд, що перевищить обсяг підтримки, наданої в поточному році.

Про це повідомив глава представництва НАТО в Україні Патрік Тернер.

Він пояснив, що крім основного фінансування існує комплексний пакет допомоги НАТО PURL, що охоплює широкий спектр нелетальної підтримки, включаючи медичні проекти та ініціативи для ветеранів.

Дипломат зазначив, що в рамках ініціативи PURL союзники анонсували чотири пакети допомоги, частина з яких вже передана, а решта перебуває в процесі. Тернер підкреслив важливість цієї програми для задоволення потреб ЗСУ, оскільки вона дозволяє придбавати американське озброєння за рахунок європейських країн-партнерів.

НАТО надає підтримку в декількох ключових напрямках. Серед них — військова допомога та придбання озброєння. Фінансування також спрямовується на розвиток оборонної промисловості, впровадження інновацій та реалізацію програм для лікарень і ветеранів. Крім того, Альянс планує виділяти кошти на підвищення сумісності ЗСУ з арміями країн НАТО.

“Це довгострокова й масштабна ініціатива, тому загальний обсяг підтримки буде значним”, — зазначив Тернер.

НАТО розробило нову концепцію стримування на 4400 сторінках

Росія готується до можливої війни з НАТО. Альянс розробив нову “концепцію лінії стримування на східному фланзі”.

Видання Die Welt розповіло про плани НАТО протистояти агресору.

Представники керівництва альянсу все частіше приходять до висновку, що Москва готується до прихованої агресії.

Члени НАТО стурбовані збільшенням ризику нападів на країни Альянсу, зокрема на держави Балтії, після завершення конфлікту в Україні.

Колишній високопоставлений генерал НАТО підкреслив, що точний час початку повномасштабних дій поки не встановлено, але небезпека вже відчутна.

За словами глави естонської Служби зовнішньої розвідки Каупо Розіна, російські підрозділи після коротких тренувань оперативно перекидаються на територію України для участі в бойових операціях. Після завершення операцій в межах російсько-українського конфлікту, їх можна використовувати для можливого удару по країнах альянсу.

НАТО посилює заходи з підготовки оборони і реалізує секретні плани стримування у відповідь на загрози.

Як повідомляє видання, верховний головнокомандувач Об’єднаними збройними силами НАТО в Європі, Крістофер Т. Донахью, представив учасникам альянсу нову “концепцію лінії стримування на східному фланзі”. Документ складається з 4400 сторінок і передбачає значне збільшення чисельності важкого озброєння, активне застосування безпілотників і автономної зброї.

Йдеться також про підвищення ефективності мережевої взаємодії між союзними силами, що дозволить оперативно реагувати на можливі загрози. Так президент України Володимир Зеленський звернув увагу Європи на плани Росії розмістити в Білорусі ракети “Орешник”, здатні нести ядерні заряди.

США вирішили вивести частину своїх військових з Румунії, Болгарії, Угорщини та Словаччини

США мають намір скоротити свою військову присутність у чотирьох країнах Східної Європи: Румунії, Болгарії, Угорщині та Словаччині. Зокрема, з Румунії планують вивести близько 800 американських військовослужбовців.

Про це повідомив румунський портал “G4Media”.

Виведення американських військових з Румунії було офіційно оголошено 27 жовтня через канали НАТО.

Рішення, прийняте Білим домом, набуло чинності незважаючи на те, що Конгрес США формально ще має можливість його переглянути.

Наразі американські військові присутні в Румунії на трьох військових об’єктах: авіабазах ім. Михайла Когельнічану, Девеселу і Кімпіа-Турзій. Міністерство оборони Румунії повідомило, що процес скорочення почнеться з авіабази ім. Михайла Когельнічану.

Джерела видання підкреслюють, що рішення Вашингтона не пов’язане з внутрішньою політичною ситуацією в країні, включаючи недавнє скасування результатів президентських виборів, де перемогу здобув ультраправий кандидат. Американські збройні сили також планують виведення військ з ще трьох держав, що вказує на більш широкий стратегічний перегляд.

Румунське міністерство оборони підтвердило, що Сполучені Штати скорочують кількість своїх військовослужбовців у країні. Про це повідомляється в заяві румунського оборонного відомства. Бухарест був поставлений до відома про рішення США.

“Міністерство оборони отримало інформацію про виведення частини американських військ зі східного флангу НАТО. Це частина глобального перегляду позицій збройних сил США”, – йдеться в заяві.

Згідно з даними Міністерства оборони, серед підрозділів бригади, які не братимуть участі в ротації в Європі, є війська, призначені для Румунії і базуються на авіабазі імені Михайла Когельнічану.

“Рішення було цілком передбачуваним, адже Румунія тісно співпрацює зі своїм стратегічним американським партнером”, – додали в Міноборони Румунії.

Сполучені Штати також врахували, що НАТО посилило свою присутність і активність на східному фланзі. Це дозволило США скоригувати свою військову стратегію в регіоні, як пояснили в Міністерстві оборони Румунії.

США вирішили припинити ротацію бригади, яка раніше була розгорнута в декількох країнах НАТО в Європі. Водночас близько тисячі американських військовослужбовців продовжать службу на території Румунії.