Чи зможе Європа перегнати Америку у сфері оборони: великі плани та гіркі реалії

На початку березня 2025 року однією з головних тем у політичних та експертних колах ЄС стало питання кардинального переозброєння та зменшення залежності європейських країн від США, особливо в контексті складних відносин із Вашингтоном після приходу Дональда Трампа до влади.

Хоча європейські лідери голосно заявляють про необхідність “стратегічної автономії”, зокрема й військової, ситуація для реалізації таких амбіцій виглядає дуже суперечливою.

Плани ЄС: великі кошти та надії

Минулого тижня на одному з самітів Євросоюз презентував план різкого збільшення військових бюджетів, дозволивши окремим державам-членам (особливо Німеччині) перевищувати звичні обмеження з дефіциту. Майбутній канцлер ФРН Фрідріх Мерц запропонував виділити додатково близько 500 млрд євро на оборонні та інфраструктурні програми – і це передбачається частково профінансувати за рахунок зростання державного боргу. Схоже, що саме Берлін розглядають як “фінансовий мотор” європейського переозброєння, адже в Німеччині відносно низьке (близько 63% ВВП) співвідношення держборгу до економічних показників.

Офіційна мета таких кроків – посилити можливості Європи у військовій сфері, позбутися домінування Пентагону і, водночас, розширити виробництво озброєнь для потреб України. Утім, чи здатна Європа справді вийти на потрібний рівень незалежного військово-промислового комплексу, поки що відкрите питання.

Проблеми європейської економіки

Реальність полягає в тому, що економіка ЄС переживає відразу кілька кризових викликів, котрі накопичувалися роками. По-перше, єврозона страждає від низької конкурентоспроможності через високі податки, дорогу робочу силу і складне регулювання відносин між державою та бізнесом. По-друге, дорогі енергоносії та відсутність стабільних внутрішніх джерел сировини змушують виробників або скорочувати виробництво, або переносити його у треті країни. Так відбулося, зокрема, масштабне перенесення промислових потужностей до Китаю чи держав Південно-Східної Азії.

Криза, пов’язана з війною в Україні та скороченням поставок російських нафти і газу, лише поглибила проблему енергозалежності: для фабрик та заводів у ЄС це виливається у захмарні рахунки. Також варто згадати величезну емісію європейських валют під час пандемії COVID-19, яка заклала основу для різкого зростання інфляції.

Таким чином, коли Європа планує надрукувати ще сотні мільярдів євро задля військових витрат, постає ризик повторення долі СРСР, де перевитрати на оборону підірвали економіку. Якщо ж говорити про альтернативу – фінансувати військові програми шляхом урізання соціальних видатків чи заморожування зарплат – це може спричинити масове невдоволення населення та політичну дестабілізацію всередині самого ЄС.

Залежність від США: а чи справді можна її зменшити?

Головним постачальником зброї для більшості країн Європи залишається Сполучені Штати. Згідно з останніми оцінками, понад 80% коштів, які держави ЄС витрачають на закупівлю військової техніки, йдуть “за океан”. Європейські лідери, звісно, говорять, що хочуть розвивати власний оборонно-промисловий комплекс. Але навіть якщо умовно Берлін і Париж активізуються, щоб випускати “європейські” зразки танків чи ракет, потрібно принаймні кілька років (а інколи десятиліть), аби розгорнути відповідні виробничі лінії. Також є проблема сировини та напівпровідників: чимало критичних компонентів доведеться імпортувати, що зменшує економічний сенс від самостійності.

Окрім того, США майже щотижня нагадують про можливість запровадження підвищених мит на європейські товари. Уявімо, що ЄС уже намагається мінімізувати купівлю американських озброєнь і виходить на світові ринки зі своїми військовими продуктами. Але тоді Штати можуть у відповідь «надавити» економічно, ще більше погіршивши становище Європи.

Український фактор та євроскептицизм

Офіційно всі ці мільярдні витрати пояснюють ще й необхідністю підтримувати оборону України. Після того, як Дональд Трамп критично висловлюється про «невдалі інвестиції» в Київ, європейці бажають довести, що вони самі зможуть витримати тягар військової допомоги. Однак реальність така, що ЄС не готовий повністю замістити ресурси, які раніше постачали США. Самі брюссельські чиновники визнають: “Ми не можемо повністю перебрати на себе весь обсяг американської військової підтримки”.

Саме тому, навіть попри публічну критику Трампа і загравання з «планами незалежності», у дипломатичних колах ЄС триває пошук компромісів. Мовляв, якщо Вашингтон на тлі тиску Трампа скоротить допомогу Україні, то Європі нікуди не подітися – треба буде або заповнювати цю дірку самотужки, або умовляти Київ про якісь домовленості.

Погляд у бік Росії?

Ще один цікавий поворот: у лавах європейського бізнесу все голосніше звучать думки про те, що треба б “відновити” (хоч і частково) стосунки з Росією. Адже тоді можна повернутися до дешевих енергоносіїв і величезного російського ринку. Та офіційно більшість лідерів ЄС виключають таку опцію, поки війна в Україні не завершиться. Тобто “замирення” з Кремлем викликало б шквал критики, і поки політичний мейнстрим тримається твердої лінії — ізоляції Росії. Однак у разі загострення економічної та фінансової кризи Європа може піти навіть на кардинальні кроки. І це теж залежить від того, чи продовжиться російська агресія.

Висновки

Попри грандіозні заяви про “стратегічну автономію”, європейські країни стикаються з масою перешкод, аби реально замінити американську військову підтримку та розвинути своє власне оборонне виробництво. Надмірна емісія грошей, ризик інфляції, дефіцити бюджетів і зависокі соціальні стандарти створюють доволі хитке підґрунтя для масштабної гонки озброєнь. Крім того, тривала залежність від США (від готових зразків зброї до технологій) залишається серйозним бар’єром. Усе це свідчить, що “перевооруження Європи” швидше виглядає політичним гаслом, ніж цілісною економічно обґрунтованою програмою.

ЄС може і прагне самостійності, але брак ресурсів та готовності до «жертв» не дозволяє очікувати швидких змін. Тим більше, за умови збереження війни в Україні та конфронтації з Кремлем. Усе виглядає так, що без мирного врегулювання і налагодження хоч якоїсь стабільності в регіоні говорити про повну незалежність Європи від Америки в оборонній сфері — надто оптимістично.

Для безпеки Європи було б краще, якби війна в Україні тривала ще п’ять років

Що швидше завершаться битви в Україні, то швидше Росія прагнутиме продемонструвати свою силу країнам Заходу.

Про це заявив Бруно Каль, який очолює Федеральну розвідувальну службу Німеччини (BND).

Він припускає, що Росія хоче перевірити згуртованість західних держав та ефективність статті 5 Північноатлантичного договору, в якій йдеться про те, що напад на одного з учасників НАТО розцінюється як напад на всіх.

“Ми щиро сподіваємося, що цього не станеться… Однак ми маємо бути готовими до того, що Росія може спробувати нас перевірити, щоб дізнатися, наскільки ми єдині”, – зазначив глава розвідувальної служби ФРН.

Каль вважає, що терміни і ймовірність подібної «перевірки» безпосередньо залежать від того, як розвиватиметься ситуація в російсько-українському конфлікті. Якщо конфлікт завершиться до 2029-2030 років, то Росія зможе швидше стати загрозою для європейських країн.

Німеччина та союзники компенсують втрату військової підтримки США для України

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Берлін разом із європейськими партнерами має намір компенсувати значну частину допомоги, яку Україна втратила після припинення постачання з боку США.

Про це повідомляє Tagesschau.

Під час зустрічі з міністром оборони України Рустемом Умєровим у Берліні Пісторіус підкреслив, що європейські країни готові посилити військову підтримку Києва.

“Ми, безумовно, зробимо все можливе, щоб заповнити втрату американської підтримки і надати нову допомогу максимально можливою мірою”, – заявив Пісторіус.

Зокрема, розглядається можливість надання артилерійських снарядів та засобів зв’язку для командування та управління військами, у тому числі через американську супутникову мережу Starlink.

Німецький міністр наголосив, що одним із головних пріоритетів залишається посилення системи ППО України, а також зміцнення сухопутних військ.

Трамп пропонує завершити війну через перемир’я та вибори – євродепутат

Німецький депутат Європарламенту Сергій Лагодінський назвав потенційні пункти “мирного плану” президента США Дональда Трампа.

Про це політик повідомив на власній сторінці в “X”.

За словами Лагодінського, американський лідер пропонує ініціативу, яка передбачає спочатку оголошення перемир’я, потім проведення виборів, а вже після цього – підписання фінальної угоди.

У попередніх публікаціях ЗМІ також йшлося про те, що Трамп розглядає можливість встановлення перемир’я до Великодня, а початок виборчого процесу в Україні планується на серпень.

Ця стратегія також згадувалася в неофіційному “плані Трампа”, проте офіційного підтвердження вона поки що не отримала.

Як зазначають аналітики, ініціатива Трампа передбачає зміну української влади перед підписанням остаточного мирного договору, що може стати предметом обговорення серед міжнародних партнерів України.

У Німеччині суд уперше дозволив екстрадицію українського ухилянта

Федеральний Верховний суд Німеччини вперше санкціонував екстрадицію громадянина України, який намагався ухилитися від військової служби, посилаючись на свої особисті переконання.

Про це повідомляє MDR.

Співробітники правоохоронних органів України направили запит про видачу громадянина (його ім’я та інші персональні дані не повідомляють), який залишив країну і перебуває в Німеччині.

Громадянину України на батьківщині інкримінують погрозу і застосування фізичної сили відносно співробітника правоохоронних органів у момент проведення процедури забору крові в медичному закладі.

Після того як Німеччина ініціювала процес видачі громадянина України, він висловив незгоду з поверненням на батьківщину, побоюючись, що в разі екстрадиції його можуть відправити на військову службу.

Він говорив, що не хоче служити в армії, бо не бажає забирати життя в інших людей. Однак після того як Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, йому відмовили в можливості не брати участь у бойових діях.

Вищий земельний суд Дрездена надіслав запит до Федерального Верховного суду Німеччини з метою отримати роз’яснення щодо можливості задоволення запиту про екстрадицію. У відповідь на запит було отримано підтвердження.

Судді аргументували таку постанову тим, що ухилення від проходження воєнної служби з мотивів сумління не має бути перешкодою для видачі, якщо на державу було скоєно напад із порушенням норм міжнародного правопорядку, а отже, така особа також має бути готова до того, що її призвуть на службу.

Шольц і Мерц провели дебати: як зміниться підтримка України після виборів у Німеччині

У Німеччині відбулися перші теледебати між главою уряду Олафом Шольцем і його конкурентом на виборах Фрідріхом Мерцем. Під час дискусії обговорювалася ситуація в Україні.

Про це повідомляє Welt.

Під час третьої частини дебатів кандидати торкнулися теми війни. Обидва висловили думку про необхідність підтримки України. Однак конкретних заходів не було запропоновано.

Відповідаючи на запитання про те, чи настане мир в Україні після обрання Дональда Трампа президентом США, Шольц сказав: “Подивимося”.

“Сотні тисяч людей стали жертвами руйнувань, які Росія завдала в Україні. У цій війні за реалізацію імперських амбіцій Кремля загинули кілька сотень тисяч російських солдатів, а багато інших зазнали поранень, від яких уже не зможуть оговтатися”, – сказав Шольц.

Він також зазначив, що Німеччина – ключовий партнер України в Європі і збереже цю роль.

Глава опозиційної партії “Християнсько-демократичний союз” Фрідріх Мерц висловив незадоволення тим, як канцлер підтримує Україну. На його думку, підтримка була недостатньою і нерішучою.

У відповідь на це канцлер Олаф Шольц заявив, що не планує постачати Україні крилаті ракети Taurus. Фрідріх Мерц висловив невдоволення цим рішенням.

І та, і інша сторона визнають, що наразі Україна не може стати членом НАТО, але підтримують її можливе приєднання до Європейського Союзу в майбутньому. Також вони сходяться на думці, що питання про завершення конфлікту не може бути вирішене без участі України.

У Німеччині біля бази з українськими військовими зафіксували підозрілі дрони: розпочато розслідування

Міністерство оборони Німеччини розпочало розслідування можливого шпигунства після того, як біля військової бази, де проходять навчання українські військовослужбовці на системах Patriot, були помічені підозрілі безпілотники.

Про це повідомляють німецькі ЗМІ, зокрема Süddeutsche Zeitung.

На базі Швезінг, розташованій поблизу міста Гузум, у січні було зафіксовано щонайменше шість випадків появи безпілотних літальних апаратів невідомого походження.

“На території військової бази бундесверу могла бути проведена масштабна шпигунська операція з використанням безпілотників”, – зазначає видання.

Згідно з опублікованими даними, у період з 9 до 29 січня дрони неодноразово з’являлися в районі бази, що викликало серйозне занепокоєння серед військових.

Системи протиповітряної оборони Patriot, які необхідні Україні для захисту від ракетних атак Росії, були передані Німеччиною та іншими союзниками. Українські військові на території ФРН проходять підготовку з їх експлуатації.

Наразі німецьке оборонне відомство аналізує ситуацію та розглядає можливість причетності іноземних спецслужб до цих інцидентів.

Стала відома дата чергового засідання у форматі “Рамштайн”

Чергове засідання контактної групи з питань оборони України у форматі “Рамштайн” відбудеться через сім днів.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Згідно з інформацією, отриманою від джерел, зустріч у форматі “Рамштайн” запланована на 12 лютого.

Повідомляється, що цього разу роль голови на зустрічі виконуватиме Велика Британія, а не Сполучені Штати Америки.

Формат таких зустрічей був створений навесні 2022 року у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Представники країн-партнерів України зустрілися особисто на авіабазі “Рамштайн” у Німеччині, щоб обговорити питання військової підтримки України.

Як правило, зустрічі у форматі особистої присутності або онлайн-конференції проводяться під головуванням США, а саме керівника Міністерства оборони.

Загалом відбулося вже 25 таких зустрічей у рамках формату “Рамштайн”.

Шольц прокоментував прагнення Трампа отримати рідкоземельні метали з України

Глава уряду Німеччини Олаф Шольц висловив своє невдоволення щодо наміру президента США Дональда Трампа отримати доступ до рідкоземельних металів з України в обмін на підтримку.

Про це йдеться в публікації DW.

Німецький політик охарактеризував це висловлювання як «егоїстичне». Він зробив цю заяву після неофіційного саміту ЄС з питань оборони в Брюсселі.

На німецького канцлера, ці кошти необхідні Україні для фінансування відновлення після завершення війни.

“Це дуже складні завдання, враховуючи масштаби руйнувань, які відбуваються в Україні. Тому я вважаю, що найкраще використовувати ресурси України для побудови світлого майбутнього”, – додав канцлер.

Шольц наголосив, що було б украй нерозумно і недалекоглядно використовувати отримані кошти для фінансування оборонних потреб у цей момент.