Українцям за кордоном нагадали про ризик втрати права користування житлом

В Україні почастішали судові спори, пов’язані з правом користування житлом громадянами, які після початку повномасштабного конфлікту виїхали за кордон. Власники квартир і будинків дедалі частіше намагаються через суд зняти з реєстрації родичів, колишніх членів подружжя або інших мешканців, які тривалий час не проживають за вказаною адресою.

Про це пише “Судово-юридична газета”.

Мова йде не про позбавлення права власності на нерухомість, а про припинення права користуватися приміщенням. Згідно з українським законодавством, особу можуть визнати такою, що втратила це право, якщо вона без поважних причин відсутня понад шість місяців у державному або комунальному житлі або понад рік — у приватному житлі власника.

При цьому сам факт виїзду за кордон автоматично не означає втрату житлових прав. Суди повинні враховувати причини відсутності: евакуацію, службу, лікування, навчання, роботу за кордоном, а також наявність зв’язку людини з житлом. Значення мають оплата комунальних послуг, збереження особистих речей, контакти з власником та відсутність іншого постійного місця проживання.

Верховний Суд України у своїй практиці вказує, що для припинення права користування житлом необхідно довести дві обставини одночасно: тривале непроживання та відсутність поважних причин. Обов’язок довести це лежить на позивачі, тому кожен подібний спір розглядається індивідуально.

Міндіч оскаржив санкції РНБО в суді

Тимур Міндіч подав касаційну скаргу проти президента України Володимира Зеленського.

Про це свідчать дані, опубліковані на порталі “Судова влада України”.

Міндич подав позов з вимогою визнати незаконним і скасувати президентський указ від 13 листопада 2025 року №843/2025, на підставі якого РНБО ввів проти нього санкції.

Відповідачем у справі виступає президент України Володимир Зеленський.

Учасник перекидання буса ТЦК на “7-му кілометрі” отримав умовне покарання

Овідіопольський районний суд Одеської області схвалив угоду між прокурором та одним із учасників нападу на співробітників ТЦК і СП на ринку “7 кілометр”, що стався у жовтні 2025 року.

Про це стало відомо з вироку суду.

Чоловік погодився визнати свою провину, і як покарання йому було призначено п’ять років позбавлення волі. Однак суд замінив цей термін на три роки виправних робіт за протидію законній діяльності Збройних Сил України та інших військових структур.

30 жовтня дві групи оповіщення прибули на ринок на двох автомобілях, що їхали один за одним. Однак на в’їзді їм перегородила шлях місцева підприємниця, раніше засуджена за інше правопорушення. Жінка не пропускала машини, блокуючи проїзд.

У цей момент до місця подій підійшли невідомі особи, озброєні палицями та обрізками труб. Вони оточили групи оповіщення і почали атакувати їх. Одній із груп вдалося вирватися з оточення, інша ж була повністю заблокована.

Згідно з матеріалами суду, військові не застосовували силу у відповідь на агресію і намагалися уникнути ескалації конфлікту, щоб не наражати на небезпеку цивільне населення.

Під час інциденту службовий автомобіль зазнав пошкоджень, а серед військових були поранені. Свідки події розповіли, що конфлікт між працівниками складів на вулиці Базова та ТЦК спалахнув о 5:50 ранку біля асфальтового заводу, коли ринок ще не працював. Спочатку це була словесна суперечка, яка потім переросла в бійку і завершилася тим, що автомобіль перевернули на розі Базового провулку та вулиці Базова. Розлючені вантажники вивели з автобуса затриманого і зникли з місця події. Усі деталі інциденту зафіксовані на відеокамерах військовослужбовців і передані правоохоронцям.

Суд закрив справу Майдану проти бійців “Беркута”

Оболонський районний суд Києва закрив кримінальну справу проти бійців “Беркута” Романа Тимківа та Віталія Куропася. Їх звинувачували у насильстві над активістами Автомайдану.

Про це повідомив “Автомайдан” у Facebook.

Незважаючи на відеодокази, що підтверджують особи учасників, судовий розгляд затягнувся на десять років. Зрештою суддя Сергій Родіонов виніс рішення про звільнення від відповідальності.

Інцидент стався 19 січня 2014 року на вулиці Богатирській. Група співробітників силових структур зупинила машину активіста Ярослава Гончара, пошкодила його майно та жорстоко побила людей. Судові розгляди в першій інстанції тривали з 2018 року, що призвело до закінчення строків давності. Подібні випадки затягування судових процесів часто трапляються у справах, пов’язаних з Майданом, через що багато хто з обвинувачених у тяжких злочинах залишається безкарним.

У результаті кругової поруки та системних зволікань обвинувачені не тільки повернулися на свої посади в органах МВС, а й отримали фінансові компенсації. На сьогодні учасники Майдану та громадськість залишилися без вироку у справі, розгляд якої тривав понад 12 років.

Військовослужбовиця з Прикарпаття взяла лікарняний і вирушила на зйомки шоу “МайстерШеф”

Військовослужбовиця, яка офіційно перебувала на стаціонарному лікуванні, насправді брала участь у зйомках кулінарного шоу “МайстерШеф” у Києві.

Про це йдеться в рішенні Печерського районного суду Києва.

Згідно з матеріалами слідства, з 14 квітня по 16 серпня 2025 року штурман авіаційного загону однієї з військових частин нібито проходила стаціонарне лікування у військовому медичному закладі. Однак правоохоронні органи з’ясували, що з 22 квітня по 11 серпня 2025 року вона дійсно перебувала в Києві та Київській області й брала участь у зйомках телевізійної програми “МайстерШеф”.

Згідно з інформацією з джерел, йдеться про Вікторію Кузнєцову, учасницю “МайстерШеф 16 сезон”. На офіційному сайті проєкту зазначено, що вона народилася в Коломиї Івано-Франківської області і їй 27 років. Також відомо, що Вікторія раніше служила в ЗСУ і обіймала посаду штурмана.

Судові документи вказують, що в період відсутності у військовому медичному закладі жінці продовжували виплачувати грошове утримання, премію та надбавки за особливості служби. Це стосується виплат за травень, червень, липень і серпень 2025 року. На думку слідства, такі дії могли призвести до фінансових втрат для військової частини.

Суд надав слідчим дозвіл звернутися до мобільного оператора з проханням надати інформацію про дзвінки, повідомлення, місцеперебування, базові станції, IMEI та транзакції за рахунком військовослужбовиці, щоб встановити, де вона перебувала під час передбачуваного стаціонарного лікування.

Стосовно Кузнєцової розпочато розслідування за частиною 4 статті 409 Кримінального кодексу України. Це пов’язано з підозрами в ухиленні від військової служби з використанням обману в умовах особливого правового режиму. У разі підтвердження вини Кузнєцовій може загрожувати позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.

На Полтавщині нацгвардійця засудили за смертельне ДТП

Новосанжарський районний суд Полтавської області засудив сержанта Національної гвардії за ДТП, що призвела до смерті людини, та спробу незаконного заволодіння автомобілем.

Про це повідомили у пресслужбі ДБР.

Обвинуваченого засудили до шести років позбавлення волі та заборонили керувати транспортними засобами протягом п’яти років.

За даними слідства, інцидент стався 24 серпня 2025 року. Військовослужбовець та його знайомий офіцер, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, спробували зупинити автомобіль, що належав цивільним особам, з метою його захоплення. Отримавши відмову, вони почали переслідування транспортного засобу.

На в’їзді в один із населених пунктів Полтавського району під час погоні водій перевищив швидкість, втратив контроль над автомобілем, виїхав за межі проїжджої частини та перекинувся у водойму.

В результаті ДТП на місці загинув військовослужбовець, який перебував на пасажирському сидінні.

Суд виніс обвинувальний вирок, визнавши підсудного винним у порушенні правил дорожнього руху в стані алкогольного сп’яніння, що призвело до загибелі людини. Крім того, обвинуваченого було визнано винним у спробі незаконного заволодіння транспортним засобом.

“Нафтогаз” здобув остаточну перемогу в суді над “Газпромом”

Федеральний Верховний суд Швейцарії повністю відмовив російському “Газпрому” у вимозі скасувати арбітражне рішення, яке зобов’язує компанію виплатити “Нафтогазу” понад $1,4 млрд за транспортування природного газу.

Про це повідомляє “Нафтогаз”.

Російська компанія також повинна відшкодувати судові витрати в розмірі 200 тис швейцарських франків. Крім того, їй доведеться компенсувати Нафтогазу витрати в 250 тис франків, які були понесені в процесі розгляду у Федеральному верховному суді.

Згідно з угодою, підписаною в 2019 році, компанія “Нафтогаз” повинна була забезпечувати транспортування природного газу через територію України для “Газпрому” до кінця 2024 року.

У травні 2022 року, через дії російських окупаційних сил, транзит газу через пункт входу “Сохранівка” став неможливим. Проте “Нафтогаз” продовжив надавати послуги з транзиту газу через інший пункт входу – “Суджа”, як це було передбачено угодою. Однак “Газпром” відмовився повністю оплатити послуги з транспортування газу, що стало порушенням його договірних зобов’язань.

Лондонський суд відхилив запит України про екстрадицію втікача-нардепа Дмитрука

Лондонський Вестмінстерський магістратський суд відмовив Україні в екстрадиції народного депутата Артема Дмитрука.

Про це повідомляє Business Wire.

У статті зазначається, що суддя, посилаючись на статтю 8 Європейської конвенції про захист прав людини, визнав “тортури, застосовані Службою безпеки України до Дмитрука в березні 2022 року”, підставою для того, щоб екстрадиція непропорційно порушила його право на повагу приватного і сімейного життя.

“Переслідування Дмитрука в Україні відбулося в контексті його запеклої підтримки УПЦ, іподияконом якої він є”, – заявив засновник і керуючий партнер Amsterdam & Partners LLP Роберт Амстердам.

Він підкреслив, що цей депутат виявився єдиним у Верховній Раді, хто в серпні 2024 року виступив у залі парламенту проти законопроекту № 3894, який передбачає повну заборону Української православної церкви. Саме з цієї причини, як передбачається, Дмитрук попрямував до Молдови, а потім до Великої Британії.

Адвокат стверджує, що народний депутат не тільки висловив своє засудження російського вторгнення, але і в березні 2022 року особисто взявся за зброю, сформувавши підрозділ територіальної оборони для захисту рідного міста від російських військ.

За його словами, адміністрація президента Володимира Зеленського все одно намагалася насильно повернути Дмитрука, використовуючи явно сфабриковані звинувачення.

Україна має два тижні на оскарження вироку.

25 серпня 2024 року Артем Дмитрук виїхав з території України. Того ж дня генпрокуратура повідомила про підозру народному депутату у зв’язку з нападом на правоохоронця і військовослужбовця. У 2025 році РНБО застосувала персональні санкції проти Дмитрука.

Суд у Швейцарії зобов’язав українського біженця повернути всі отримані соцвиплати

У Швейцарії суд постановив, що 40-річний українець, який прибув до країни на початку повномасштабних бойових дій і отримав тимчасовий захист, повинен повернути виплачені йому кошти соціальної допомоги.

Про це пише “24 heures”.

У 2022 році чоловік отримав тимчасовий захист і користувався соціальною підтримкою. Але проведене розслідування виявило, що він володіє автомобілем Porsche Cayenne і часто подорожував Європою, витрачаючи значні кошти зі своїх особистих рахунків в євро.

Суд вирішив, що українцю не потрібна підтримка, а його витрати не узгоджуються із задекларованими доходами. Загальна сума, що підлягає відшкодуванню, становить 67 тис франків.

Суд визнав автомобіль чоловіка, який оцінюється приблизно в 37 тисяч франків, майновим активом. У рішенні суду також було зазначено, що всі біженці, які мають право на соціальну підтримку, повинні перебувати в рівних умовах, і чоловік здатний забезпечувати свої потреби самостійно.