Суд зменшив заставу Тимошенко з 33 млн до 266 тис гривень

Вищий антикорупційний суд України зменшив заставу для голови партії “Батьківщина” Юлії Тимошенко з понад 33 млн до 266 тис гривень.

Рішення ухвалено за клопотанням самої депутатки та її захисту.

Адвокати просили знизити суму до 80 прожиткових мінімумів. Вони посилалися на те, що Тимошенко виконує покладені судом обов’язки. Після перегляду запобіжного заходу надлишок внесених коштів мають повернути заставодавцям.

Депутатка також заперечувала ризик втечі, вказуючи, що поверталася в Україну після закордонних відряджень. Прокурор виступав проти зниження застави та посилався на її фінансові можливості.

Справа пов’язана з підозрою у пропонуванні хабарів депутатам за голосування у Раді. Про підозру повідомили в січні, а в квітні НАБУ та САП оголосили про завершення розслідування.

Прокуратура просить передати в управління АРМА 150 млн гривень застави за Галущенка

Спеціалізована антикорупційна прокуратура України домагається передачі в управління Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА) 150 млн гривень, внесених як застава за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка.

Відповідне клопотання розглядає Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду.

За словами прокурора Віталія Рибалкіна, гроші визнано речовим доказом і заарештовано на казначейському рахунку суду. Передачу коштів агентству обвинувачення пояснює необхідністю захистити їх від знецінення.

Прокурор запропонував використати механізм вкладення коштів в облігації з прибутковістю 17%. Захист розкритикував такий підхід і попросив додатковий час для підготовки. Розгляд клопотання відклали на листопад.

Походження застави перевіряється в рамках окремого розслідування. За версією слідства, готівкові кошти незаконного походження перевели в безготівкову форму та внесли через компанії.

Суд зняв електронний браслет з ексміністра енергетики Галущенка

Вищий антикорупційний суд України продовжив ще на два місяці процесуальні зобов’язання колишнього міністра енергетики Германа Галущенка, однак дозволив йому більше не носити електронний браслет.

Про це повідомив Центр протидії корупції.

Решта обмежень залишилися в силі. Галущенку заборонено залишати Київську область без дозволу суду, крім того, він зобов’язаний здати документи для виїзду за кордон.

Колишній міністр фігурує у справі про велику корупційну схему в енергетиці. Слідство інкримінує йому участь у злочинній організації та відмивання грошей. За версією правоохоронців, через офшорні структури та криптовалюту могли бути легалізовані понад $112 млн. Сам Галущенко звинувачення відкидає.

Раніше суд обрав йому утримання під вартою з заставою у розмірі 150–200 млн гривень. Частину цієї суми згодом внесли приватні компанії.

Власник знищеного гіпермаркету FOZZY відсудив у Росії 291 млн гривень

Господарський суд Одеської області задовольнив позов компанії “Експансія Рітейл”, якій належав знищений гіпермаркет FOZZY в Одесі. З Росії постановили стягнути понад 291 млн гривень матеріальних збитків.

Про це йдеться у рішенні суду.

Торговий комплекс було знищено в ніч з 13 на 14 серпня 2023 року. Після ракетного удару та падіння уламків у будівлі виникла велика пожежа. Експертиза згодом визнала об’єкт площею понад 11,4 тис кв м таким, що не підлягає відновленню.

Незалежна оцінка визначила прямі збитки компанії у розмірі 291,59 млн гривень, що на момент розрахунку відповідало приблизно 8 млн доларів. Крім того, суд постановив стягнути з Росії до українського бюджету понад 931 тис гривень судового збору.

Після набрання рішенням законної сили компанія зможе використовувати його як юридичну підставу для спроби отримати компенсацію за рахунок арештованих російських активів за кордоном або майбутніх міжнародних репараційних механізмів. Саме рішення суду поки що не означає автоматичної виплати коштів.

Росію зобов’язали виплатити “ПриватБанку” понад $327 млн

“ПриватБанк” здобув остаточну перемогу в багаторічному арбітражному спорі з Росією щодо втрачених активів у Криму. Постійна палата арбітражного суду в Гаазі зобов’язала російську сторону виплатити банку понад 327 млн доларів.

Про це повідомила пресслужба фінансової установи

Присуджена сума включає компенсацію збитків, судові витрати та відсотки, які нараховуються з 18 квітня 2014 року. Нарахування відсотків триватиме до моменту повного виконання рішення.

Розгляд справи розпочався ще у 2015 році на підставі угоди про взаємний захист інвестицій. До 2014 року “ПриватБанк” мав у Криму кредитний портфель, нерухомість, грошові кошти та інші активи. Після переходу півострова під контроль Росії діяльність банку там припинилася.

Арбітраж раніше визнав свою юрисдикцію та встановив порушення Росією угоди про захист інвестицій. У остаточному рішенні також було відхилено заперечення російської сторони щодо законності інвестицій банку. У ПриватБанку назвали це рішення підсумком 11-річної юридичної боротьби.

Суд ЄС відхилив позов Угорщини щодо доходів від заморожених активів Росії

Загальний суд Євросоюзу відхилив позов Угорщини проти використання надприбутків від заморожених активів російського Центробанку для військової підтримки України. Рішення було ухвалено 9 вересня.

Про це повідомляє Reuters.

Будапешт намагався оскаржити рішення ЄС спрямовувати ці кошти на допомогу українським Силам оборони. Однак суд не став розглядати вимоги Угорщини по суті, зазначивши, що не має повноважень розглядати цю справу.

Угорщина вже неодноразово виступала проти чинного механізму. Раніше Будапешт також оскаржував рішення Ради ЄС спрямовувати майже всі надходження від оподаткування прибутку заморожених російських активів через Європейський фонд миру.

Цей фонд використовується для компенсації країнам Євросоюзу витрат на надання військової допомоги Україні.

Суд звільнив з-під варти військовослужбовця ГУР у справі про збройну сутичку зі співробітниками СБУ

Суд обрав запобіжний захід військовослужбовцю Головного управління розвідки Міністерства оборони України Сергію Іванову, підозрюваному у справі про перестрілку між представниками ГУР та СБУ в Києві.

Замість утримання під вартою його відпустили під особисту поруку.

Поручителем Іванова став командир військової частини Заур Малакшенідзе. При цьому прокуратура наполягала на арешті підозрюваного з можливістю внесення застави в розмірі 1 млн гривень.

За версією СБУ, яку раніше озвучував адвокат Іванова Тарас Боровський, саме військовослужбовець ГУР першим напав під час конфлікту. Розгляд питання про запобіжний захід відбувався в закритому режимі на вимогу прокуратури, яка послалася на наявність інформації, що не підлягає розголошенню відповідно до законодавства про розвідку.

Стрілянина між співробітниками СБУ та військовослужбовцями ГУР сталася в Києві 2 вересня. Наступного дня двом учасникам інциденту повідомили про підозру. Співробітнику СБУ інкримінують перевищення влади або службових повноважень, а військовослужбовцю ГУР — посягання на життя співробітника правоохоронного органу.

У СБУ заявили, що конфлікт стався під час обшуку в рамках розслідування підготовки замаху на російського опозиціонера. За версією спецслужби, її співробітники зазнали нападу з боку представників одного з підрозділів Сил оборони, після чого для припинення конфлікту було залучено спецназ “Альфа”, який застосував зброю. У результаті інциденту були поранені.

ГУР, зі свого боку, заявило про цілеспрямовану інформаційну кампанію проти відомства та його бойових підрозділів. За даними ЗМІ, конфлікт також міг бути пов’язаний зі зникненням заступника командира Російського добровольчого корпусу Степана Каплунова, однак офіційно ця версія не підтверджена.

Організатора виставки озброєння на Київщині взяли під варту без права звільнення під заставу

Солом’янський районний суд Києва відправив під варту Василя Гончарука, керівника асоціації “Армада” та організатора виставки озброєння в селі Капітанівка Київської області.

Запобіжний захід обрано на 60 днів без права внесення застави.

Прокуратура наполягала на арешті, заявляючи про ризики, що підозрюваний може переховуватися від слідства або впливати на свідків. Захист з цими аргументами не погодився і виступав проти утримання підозрюваного під вартою.

Гончаруку повідомили про підозру у службовій недбалості, яка призвела до загибелі людей та інших тяжких наслідків. Його дії кваліфіковано за частиною 3 статті 367 Кримінального кодексу України.

Окремо українські правоохоронці розслідують сам ракетний удар як порушення законів і звичаїв війни. Також перевіряються дії представників правоохоронних органів, військового командування, державної влади та місцевого самоврядування, які могли знати про підготовку заходу.

Удар по місцю проведення виставки було завдано 24 липня. Внаслідок атаки загинули 11 осіб, ще близько 100 отримали поранення. Вибухи також пошкодили житлові будинки, готелі, ресторан і десятки автомобілів.

Начальника тилу навчального підрозділу ЗСУ засудили до 10 років за розкрадання продуктів

Начальника тилу одного з навчальних підрозділів ЗСУ визнали винним у привласненні продуктів, призначених для харчування військовослужбовців. Суд призначив йому покарання у вигляді 10 років позбавлення волі, а також позбавив військового звання майора.

Про це повідомив Офіс Генерального прокурора України.

За даними прокуратури у військовій їдальні фактично використовували менше продуктів, ніж зазначали в бухгалтерських документах. Залишки, серед яких були м’ясо, крупи, цукор, масло, ковбасні вироби, яйця та рослинна олія, вивозили з підрозділу та продавали цивільним.

Слідство встановило, що начальник тилу особисто вивозив продукти з території військової частини на автомобілі. У період з червня 2024 року по січень 2025 року правоохоронці задокументували 59 таких епізодів.

Загальний збиток державі оцінили приблизно в 500 тис гривень. У січні 2025 року посадову особу затримали. Справу розслідувала поліція Чернігівської області за оперативного супроводу військової контррозвідки СБУ.

Суд визнав чоловіка винним у привласненні військового майна в умовах воєнного стану. Окремо триває розгляд справи начальниці їдальні, яка, за версією обвинувачення, могла діяти разом із ним.