Окупанти запустили по Україні понад 600 повітряних засобів: наслідки є в 20 місцях

В ніч на 20 вересня російські війська здійснили масовану атаку на українські міста, випустивши 619 дронів і ракет. З цього числа 583 повітряні цілі були знищені або нейтралізовані силами ППО.

Про це повідомили представники Повітряних сил.

Зокрема, країна-агресор застосувала 579 безпілотників, вісім балістичних ракет типу «Іскандер-М/KN-23» і 32 крилаті ракети Х-101. Серед збитих і придушених цілей — 552 дрони, дві балістичні ракети і 29 крилатих ракет Х-101.

Проте зафіксовано влучання балістичних і крилатих ракет, а також 23 ударних БПЛА в десяти точках, ще в десяти місцях виявлено уламки збитих об’єктів.

Повітряні сили відзначають високу ефективність роботи української тактичної авіації, зокрема винищувачів F-16.

Український лідер повідомив, що під обстріл потрапили Дніпро і область, Миколаївщина, Чернігівщина, Запоріжжя, а також населені пункти Полтавської, Київської, Одеської, Сумської та Харківської областей.

За уточненою інформацією обласних адміністрацій та ДСНС, у Київській області наслідки обстрілів зафіксовані в Бориспільському, Обухівському та Бучанському районах — там постраждали приватні будинки, гаражі та автомобілі.

У Миколаївській області удари балістичних ракет і безпілотників призвели до руйнувань промислових об’єктів у місті, пошкодження ферми в Снігірівській громаді, а також будинків і цивільного транспорту.

В Одеській області в результаті атаки загорівся склад фермерського господарства і повністю зруйновано будівлю з сільськогосподарською технікою.

Держбюджет‑2026: 5 головних слабких місць

Кабінет Міністрів затвердив проєкт бюджету на 2026 рік у повністю воєнному ключі. Видатки передбачено на рівні 4,8 трлн грн при доходах 2,826 трлн грн – тобто вперше вони перевищать 60% ВВП.

Прем’єрка Юлія Свириденко відкрито заявляє: “сьогодні вся країна має бути або в армії, або працювати на армію”, і цей підхід закладено у бюджеті. Міністерство фінансів уточнює: “всі внутрішні фінансові ресурси – податки, мита, акцизи та запозичення – будуть спрямовані на підтримку оборони України”.

Проте експерти вказують на п’ять критичних проблем нового бюджету-2026, які можуть ускладнити виконання цих амбітних планів та стримати економічне відновлення.

Стагнація економіки та відсутність реформ

Аналітики одразу помічають: бюджетна декларація-2026 “не містить суттєвих новацій” у порівнянні з попередніми – структури й підходи фактично ті самі. У прогнозах Міністерства економіки зростання ВВП на 2026 рік закладено дуже скромне (лише 4,5% , хоча ще влітку очікували 7,5%), а аналітики Центру економічної стратегії оцінюють можливі темпи ще нижче – не вище 3% у 2025-26 роках через війну та дефіцит робочої сили. Інвестиції приватного сектора залишаються обмеженими, бізнес задіяний майже на повну потужність. Водночас уряд не передбачив жодних нових стимулів чи структурних реформ для пожвавлення економіки: ані додаткових грантів бізнесу, ані пакетів держінвестицій чи податкових пільг. Ефект від такої позиції очевидний – прогнозовані темпи зростання залишаються низькими , тоді як ризик затяжної стагнації та навіть бюджетного дефолту залишається високим у разі скорочення зовнішньої допомоги.

Висока залежність від зовнішніх запозичень

Дефіцит бюджету проєкту-2026 сягає майже 18,4% ВВП, тому для покриття видатків потрібні колосальні запозичення. Згідно з розрахунками Мінфіну, у 2026 році доведеться залучити понад 2,1 трлн грн зовнішнього фінансування. Україна й далі “надзвичайно залежна від зовнішньої допомоги”: як наголошує Reuters, більша частина державних надходжень йде на армію, але без масштабної підтримки партнерів соціальні та гуманітарні витрати не покриваються. Саме тому уряд уже звернувся до ЄС, G7 та МВФ із проханням про програму допомоги. Немає гарантій, що донорські кошти надійдуть у необхідних обсягах (наприклад, внески США вже скоротилися). За таких умов некомплект по фінансах оцінюють у близько €16 млрд – сума, якої катастрофічно бракує навіть для мінімального виконання плану-2026.

Політика для внутрішніх кредиторів, а не для економічного зростання

Щоби залучити ресурси, Нацбанк утримує облікову ставку на рекордно високому рівні (15,5% ). Мотив – “забезпечити привабливість гривневих заощаджень” і контроль над інфляцією. Це дійсно працює: реальна дохідність гривневих ОВДП та депозитів зростає, і населення дедалі більше вкладає гроші в депозити та держоблігації. Але таке “щедре” фінансування бюджету фактично перекуповує ліквідність у банків, скорочуючи можливості кредитування бізнесу. М’якої монетарної політики в бюджеті-2026 теж не передбачається: Уряд майже не залучає інфляційних засобів і не планує пом’якшувати умови кредитування. У підсумку внутрішні кредитори (тобто власники ОВДП та банківських депозитів) отримують прибутки, а доступ малих та середніх підприємств до дешевих кредитів фактично ускладнений.

Зменшення частки витрат на оборону

Абсолютні оборонні витрати в проєкті бюджету-2026 великі – 2,8 трлн грн (плюс 168,6 млрд порівняно з минулим роком). Проте їхня частка у ВВП падає: цей обсяг становитиме лише 27,2% ВВП (у 2023-24 роках відповідні показники перевищували 30%). Проблема не в одержанні коштів (уряд закладає кошти навіть на розвиток власної військової промисловості – 44,3 млрд грн на боєприпаси і зброю), а в загальній динаміці: сукупний обсяг видатків бюджету-2026 сягне майже 65% ВВП, тобто разом зі зростанням інших статей оборонний пакет виростає повільніше. Тобто питома вага армії в структурі бюджету-2026 знижується. Це викликає занепокоєння: якщо війна затягнеться, Україні, можливо, доведеться шукати додаткові джерела чи жертвувати іншим пріоритетам, аби витримати нові оборонні потреби.

Жорсткі податки та обтяжливі умови для бізнесу

Доходну частину бюджету-2026 формуватимуть переважно старі податки. Уряд планує збільшити надходження майже на 18,8% (приблизно на 447 млрд грн), але не вказав, за рахунок чого саме – найімовірніше, за рахунок зростання ставок і баз. Насамперед підвищать мінімальну зарплатню, пожвавлять акцизи на пальне й алкоголь, впровадять нові акцизи (наприклад, на солодкі напої). Офіційно ж “ставки основних податків залишатимуться незмінними” – тобто знижувати фіскальний тягар для підприємців уряд не збирається. На практиці це означає, що навіть за зростання доходів бюджету-2026 умови ведення бізнесу, особливо для ФОП та малого бізнесу, залишаться жорсткими. Без адекватних пільг чи лібералізації малого оподаткування (спрощенки) доведення цих коштів до реального зростання економіки під великим питанням.

Таким чином, новий державний бюджет-2026 помітно зміцнює фінансування армії і соціальної сфери, адже “вся країна працює на фронт”. Водночас він демонструє відсутність системних реформ, що могло б підвищити ефективність видатків і знизити економічні ризики. Консолідація витрат під проєкт оборонного бюджету і небажання змінювати консервативні податково-монетарні підходи означають, що головні “слабкі місця” – низьке економічне зростання, залежність від зовнішніх позик, орієнтація на внутрішніх кредиторів та зменшення бюджету розвитку – найімовірніше, залишаться актуальними. Без радикальних політичних рішень та залучення стабільних джерел фінансування ці проблеми можуть лише загостритися у найближчі роки.

Зеленський: російські загарбники згорнули спробу наступу на Сумщині

Спроба російських військ прорвати оборону на Сумському напрямку завершилася невдачею, після чого ворог відмовився від подальших атак у цьому районі.

Про це розповів український лідер Володимир Зеленський під час брифінгу.

За словами глави держави, противник зосередив свої зусилля на чотирьох напрямках: Сумському, Новопавлівському, Покровському та Запорізькому. Це ті чотири вектори, які Київ зафіксував.

Він уточнив, що операція на Сумщині провалилася, оскільки ворог зазнав там значних втрат, насамперед серед особового складу. На сьогодні росіяни згорнули наступ на цій ділянці.

Президент додав, що російські підрозділи і техніка були перекинуті на інший фронт, де агресор зазнав ще більш відчутних втрат. Про який саме напрямок йдеться, він пообіцяв повідомити докладніше в найближчі дві доби.

За оцінкою Зеленського, в результаті російські війська залишать за собою лише дві активні операції.

В Україні дозволили 60-річним громадянам добровільно йти на військову службу — депутат

Українці, яким виповнилося 60 років і більше, не підпадають під обов’язкову мобілізацію. Однак тепер для них відкритий шлях до лав захисників країни — на добровільній основі та за контрактом.

Про це у Facebook розповів депутат від партії “Голос” Роман Костенко.

Як зазначив народний обранець, військові частини і Територіальні центри комплектування (ТЦК) вже отримали чіткі інструкції, як приймати на контрактну службу громадян старше 60 років.

Він пояснив, що це означає, що механізм вже працює, тому тепер чоловіки мають право прийти до військової частини або ТЦК і СП, щоб оформити всі необхідні документи.

Однак в Мережі є побоювання, що незабаром може початися і мобілізація пенсіонерів, оскільки спочатку влада може дати право вибору, а потім почати примушувати до вступу в ряди ЗСУ.

Мер Львова знайшов у своєму кабінеті “прослуховування” в телефоні: деталі

Мер Львова Андрій Садовий повідомив, що в одному зі службових телефонів, що знаходяться в його робочому кабінеті, фахівці виявили пристрій для прихованого прослуховування.

Про це він розповів на своїй сторінці в соцмережі Х.

За його словами, на його робочому столі знаходиться багато телефонів, за допомогою яких він часто веде розмови з різними важливими людьми. Один із пристроїв почав глючити, після чого його передали фахівцям для перевірки. Розтин показав, що всередині був жучок, карта пам’яті та Sim-карта.

Садовий задався питанням, хто стоїть за цими діями. Він сказав, що якщо до встановлення прослушки причетні зарубіжні спецслужби, цим питанням повинні зайнятися СБУ та інші профільні відомства.

Однак якщо це зробили співвітчизники, Садовий заявив, що хотів би отримати пояснення, навіщо знадобилося таке втручання.

Варто нагадати, що раніше видавництво URAUA писало про те, що СБУ поінформувала про проведення заходів з контррозвідки на території Львова, які заплановані з 16 по 18 вересня.

Уродженці України та Білорусі запустили дрон над будівлями уряду в Польщі: одного депортують

У столиці Польщі було затримано двох іноземців — 21-річного громадянина України та 17-річну громадянку Білорусі. Вони несанкціоновано запустили безпілотник над будівлями уряду та резиденцією президента. Тепер молодій людині загрожує депортація.

Про це розповів місцевий телеканал RMF 24.

Представник польських спецслужб Яцек Добжинський поінформував, що дрон вдалося знешкодити, а операцію не можна назвати шпигунською, оскільки це була необережність і необізнаність.

Видання пише, що в результаті польські правоохоронці прийняли рішення про депортацію 21-річного українця, а також виписали йому штраф у розмірі 4000 злотих, що еквівалентно 46 тис грн. В’їзд до Польщі та інших країн Шенгенської зони для нього закритий на найближчі п’ять років.

Що стосується 17-річної громадянки Білорусі, її статус обмежився роллю свідка, тому після дачі показань її відпустили.

Слідство не виявило ознак шпигунства в діях затриманих. Їм інкримінували лише порушення закону про авіацію.

Свириденко: США вперше інвестували в Україну в рамках договору про надра

Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) оголосила про перше вкладення в Інвестиційний фонд відновлення США-Україна в розмірі 75 млн дол. Аналогічну суму виділяє і Київ, що в сумі дає стартовий капітал фонду в 150 млн дол.

Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в своєму Telegram.

Вона підкреслила, що повноцінна діяльність Фонду нарешті запускається, так що з сьогоднішнього дня почалася операційна робота. Серед пріоритетних напрямків — енергетика, інфраструктурні проєкти та видобуток стратегічно важливих мінералів. Україна планує реалізувати три великі ініціативи до кінця 2026 року.

Свириденко нагадала, що угода будується на принципах паритетної участі: Київ бере на себе такі ж фінансові зобов’язання, як і американські партнери.

Це рішення відкриває шлях до фінансування масштабних проєктів, створення сучасних виробництв, нових робочих місць і впровадження технологій, які посилять економіку та безпеку України.

Український прем’єр додала, що для країни та для американського бізнесу інвестиції Вашингтона стають надійною гарантією безпеки.

Німеччина змінила думку в питанні заморожених російських активів – Bloomberg

Німеччина змінила курс і тепер рішуче виступає за те, щоб використовувати заморожені російські активи для підтримки України.

Про це повідомляє Bloomberg.

Нещодавно Берлін виявляв обережність, побоюючись нашкодити іміджу європейського фінансового центру і дотримуючись принципу державного імунітету.

Однак тепер, як зазначає агентство, німецьке керівництво стурбоване тим, що якщо США знизять рівень допомоги, основне навантаження з підтримки України ляже на плечі найбільшої економіки ЄС. У зв’язку з цим Німеччина наполягає на максимально ефективному використанні заморожених російських коштів.

У статті йдеться, що в цілому в Європі і серед партнерів по G7 набирає обертів ідея направити ці активи на додаткові потреби української оборони. Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен раніше говорила, що Євросоюзу необхідно терміново знайти новий механізм фінансування України, використовуючи саме ці ресурси.

За її словами, за допомогою доходів від заморожених російських активів можна видати Україні кредит у якості репарацій. Однак мова не йде про пряме вилучення активів, чого продовжують домагатися США і ряд східноєвропейських держав.

За інформацією видання, це питання планують підняти на зустрічі низки міністрів фінансів ЄС у Копенгагені цього тижня, а також на саміті європейських лідерів у жовтні. Очікується, що остаточне рішення буде прийнято на зустрічі 23-24 жовтня.

Окупанти атакують артилерією та авіацією перед киданням у бій піхоту – Демченко

Ворожі війська на фронті продовжують атакувати позиції ДПСУ переважно піхотними групами, уникаючи застосування техніки. Найбільш напружена ситуація спостерігається на Покровському, Краматорському та Сіверському напрямках.

Про це на брифінгу повідомив речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко.

За його словами, щоденні штурми позицій підрозділів передують масовим обстрілам, у тому числі з авіації – ворог скидає керовані авіабомби, намагаючись знищити укріплення ДПСУ перед тим, як кинути в бій піхоту.

Водночас Демченко підкреслив, що його відомство активно розвиває свої можливості, зокрема в застосуванні ударних безпілотних авіаційних комплексів. Завдяки цьому російські штурмові групи несуть втрати ще на підступах до українських позицій.

Спікер ДПСУ зазначив, що фахівці намагаються нарощувати озброєння, особливо в частині розвідувально-ударних дронів, оскільки головне завдання – зберігати життя українських військових і знищувати загрозу заздалегідь.

Він додав, що така тактика дозволяє мінімізувати втрати українських захисників і суттєво стримувати наступальні дії противника.