РФ вдалося просунутися в районі Дніпропетровської області – Deep State

Російська армія просунулася на південь від Покровська, а також зайняла Комишуваху, що розташована недалеко від кордону з Дніпропетровською областю. У цьому ж районі окупанти зуміли пройти вперед поблизу Маліївки.

Про це інформує Deep State, публікуючи мапу боїв.

Незважаючи на просування ворога, аналітики видання кажуть, що в серпні захоплення нових українських земель російськими військами сповільнилося на 18%.

Згідно з повідомленням, за останній місяць російські підрозділи захопили 464 квадратні кілометри території України, внаслідок чого під контролем окупантів зараз перебуває вже 19% країни.

За даними пабліка, порівняно з попередніми місяцями – травнем, червнем і липнем – армія РФ діяла менш активно, провівши приблизно 5027 спроб штурму.

Українські військові експерти пов’язують таку динаміку з ротацією особового складу противника і припускають, що у вересні загарбники можуть знову активізуватися.

Український кошмар для російських НПЗ: як головна галузь РФ втрачає свою силу на очах

Російська нафтогазова галузь зазнає безпрецедентних ударів із боку України. Літаками-“камікадзе” та безпілотниками у серпні–вересні 2025 руку атаковані численні великі НПЗ РФ. За даними Reuters, за кілька останніх тижнів удари припали приблизно на 10 заводів, що вивело з ладу близько 17% потужностей із переробки нафти.

Наприклад, 13 липня дрони спричинили пожежу на великому НПЗ у місті Кстово Нижньогородської області . У серпні також горіли НПЗ у Новошахтинську, Сизрані, Саратові, Волгограді, Рязані тощо . Ці масштабні атаки перекривають ключові нафтопереробні артерії (від Поволжя до півдня Росії) і виводять із ладу важливі агрегати.

Удар по НПЗ Росії одразу позначився на паливному ринку. У віддалених регіонах країни вже спостерігаються черги на АЗС і дефіцит бензину. У Примор’ї та на Далекому Сході, за повідомленнями місцевих ЗМІ, автозаправки працюють нестабільно – по ініціативі влади видають паливо лише за талонами або спеціальними карткам . Навіть у Криму, який приєднано до РФ, дещо обмежили продаж бензину: сюди пальне почали відпускати виключно “за талонами”. Усе це стало наслідком масштабної зупинки НПЗ на тлі пікового літнього попиту. Як зазначає AP, дефіцит бензину завжди загострюється восени через жнива та курортний сезон, але цьогоріч він ускладнений саме через удари по НПЗ .

Одночасно злетіли ціни на паливо. За даними Guardian, оптова вартість літра бензину АІ-95 на Санкт-Петербурзькій біржі влітку 2025 року перевищила 82 300 руб за тонну, що на понад 54% вище січня. Російські ЗМІ повідомляли про рекордний стрибок цін – вартість бензину в Москві перевищувала 60 руб/л, а в провінції й узагалі дійшла до 78 руб за літр і більше. Уряд РФ змушений був запровадити жорсткі заходи: у липні обмежено експорт бензину (заборона діяла до кінця вересня), щоб спрямувати більше пального на внутрішній ринок, але це одночасно знизило валютні доходи. Reuters повідомляє, що уряд навіть підвищив плани експорту нафти з західних портів на 200 тис бар/день, аби компенсувати збитки переробки. За таких умов роздрібні ціни продовжують рости, а реальні запаси пального можуть скорочуватися.

Вразливість російської нафтопереробки

Чому атаки саме зараз стали катастрофічними для РФ? Ситуацію посилили низка внутрішніх чинників.

По-перше, виробництво палив ледь покривало внутрішній попит навіть до атак. За оцінками аналітиків, довоєнні потужності НПЗ РФ на внутрішнє споживання були на межі – продукція “трохи перевищувала” внутрішній попит. Цей запас безпеки майже вичерпаний.

По-друге, технологічна залежність від Заходу. Найважливіші установки переробки (каталітичного крекингу, гідроочистки, ректифікації) російське машинобудування не виробляє – вони постачені закордоном.

Безпілотники часто б’ють саме по ключових агрегатах (наприклад, ректифікаційній колоні), пошкодження яких вимикає завод. Через санкції доставити західні запчастини або провести гарантійний ремонт цих складних установок неможливо – це може зайняти місяці. Висновок експертів: російські НПЗ “дуже потужні, але настільки ж беззахисні проти систематичних ударів” (за словами аналітика Польського інституту міжнародних відносин).

По-третє, сезонний фактор. Літо – звична пора пікового споживання пального у РФ (відпустки та збирання врожаю). Як визнають російські чиновники, в серпні традиційно “пікують” витрати бензину. У поєднанні з плановими ремонтами на НПЗ це означає, що ідеальна синхронізація атаки (одночасно з піком попиту) спричинила критичне напруження системи.

Потенційні ризики і виклики

За таких умов перспективи для РФ виглядають похмуро. Якщо удари по НПЗ зберігатимуться, можливий повний розрив нормального забезпечення автотранспорту пальним. Російський блогер зазначає, що уряд може бути змушений ввести талонну систему видачі бензину, як у 90-х роках. Експерти попереджають про перебої не лише в цивільному секторі (через брак пального відвернуться пасажирські автобуси і далекобійники), а й у військовій логістиці (останки виробництва авіаційного гасу на Рязанському та Нижньогородському НПЗ створюють ризики для ВКС РФ).

Водночас атаки Києва мають і політичний вимір. ЗМІ зазначають, що Україна цілеспрямовано підняла ставки, показуючи, що навіть після тривалого конфлікту вона здатна завдати значних втрат російській економіці. Ціни нафта і так дали президента США Дональда Трампа, який виступає посередником у мирному процесі, впливає на готовність Москви йти на поступки.

Отже, головна російська галузь опинилася під жорстким тиском. Якщо поточна хвиля атак не зупиниться, РФ ризикує дуже швидко зійти на повний енергетичний “мінімум”. Це означатиме не лише значно дорожчі паливо і всі товари, пов’язані з логістикою, а й серйозний удар по військово-промисловому комплексу Кремля (через дефіцит дизпального та гасу). Нині вже йдуть розмови про необхідність “карбути країну під розкладку” – адже НПЗ виявилися вразливими. Більшості громадян РФ (особливо у центральних регіонах) ще пощастило менше за курсом, але в разі ескалації авіаударів на Сибір та Далекий Схід багато в чому ситуація може стати іще гіршою.

У Раді зареєстрували ініціативу про повернення трансляцій засідань

На сайті Верховної Ради з’явився проєкт постанови, ініційований групою депутатів, який передбачає відновлення прямих трансляцій роботи парламенту.

Про це розповіла прессекретар “Слуг народу” Юлія Палійчук у розмові з “УП”.

Авторами законопроєкту виступили понад 70 нардепів. Серед ініціаторів – спікер парламенту Руслан Стефанчук, його заступники Олександр Корнієнко та Олена Кондратюк, лідер “Слуг народу” Давид Арахамія, голова “ЄС” Петро Порошенко, а також голова профільного комітету Ярослав Юрчишин та інші.

Варто нагадати, що прямі ефіри пленарних засідань Верховної Ради припинилися з початком широкомасштабної агресії Росії через безпекову ситуацію. Однак, як стверджується в пояснювальній записці, поточна обстановка дозволяє повернути трансляції без загрози для учасників засідань.

Зазначається, що головне завдання постанови – знову дати громадянам можливість стежити за роботою парламенту в режимі онлайн.

Автори переконані, що такий крок допоможе зробити Раду прозорішою та підзвітнішою, підвищить рівень довіри суспільства, а також дасть змогу виконати міжнародні рекомендації.

У фракції “Слуга народу” вже запевнили, що цілком підтримають цей документ.

Війна в Україні спричинила брак тротилу по всьому світу – NYT

Бойові дії в Україні спровокували гострий світовий дефіцит тринітротолуолу – більш відомого як тротил або TNT.

Про це повідомляє газета The New York Times.

У статті йдеться про те, що тротил використовували в американській промисловості та армії понад сто років: його активно застосовували як у військовій справі, так і під час видобутку копалин.

Відомо, що в колишні часи цей вибуховий матеріал коштував недорого і був у надлишку. Але виробництво TNT пов’язане з утворенням вкрай небезпечних відходів, і в середині 80-х років Пентагон закрив останній діючий на території США завод з його випуску.

Відтоді американці перейшли на імпорт – основними постачальниками стали Китай, Росія, Польща та Україна. Ці країни пропонували тротил за вигідною ціною і займалися утилізацією токсичних побічних продуктів.

Зазначається, що комерційний сектор також частково залежав від тротилу, витягнутого зі знятих з озброєння боєприпасів: протипіхотних мін, снарядів, авіабомб, які армія Вашингтона регулярно списувала.

Однак після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну звичні логістичні ланцюжки припинили роботу. Значна частка польського тротилу тепер відправляється українським захисникам, де його витрачають на фронті. Росія і Китай повністю припинили експортувати цю сировину до США.

Американські військові, вивчивши досвід війни в Україні, вирішили не позбуватися старих арсеналів, а зберегти їх на випадок непередбачених обставин. У цивільній галузі ситуацію виправляють сучасні технології. Раніше розрахунки необхідної кількості вибухівки робили вручну, а тепер це якісніше роблять дрони, 3D-сканери та комп’ютерні алгоритми.

У Пентагоні також підкреслюють, що продовжують роботу з нарощування власних потужностей з випуску вибухових речовин усередині країни.

Літак фон дер Ляєн зазнав перешкод у роботі GPS-системи через можливе втручання

Літак із головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн був змушений сісти в аеропорту Пловдива через повне відключення навігації GPS.

Про це пише видання Financial Times із посиланням на три обізнані джерела в європейських структурах.

Один із чиновників розповів, що пілоти близько години кружляли над аеропортом, а потім ухвалили рішення сідати, орієнтуючись виключно за паперовими схемами.

Зазначається, що вся територія навколо аеропорту опинилася в зоні, де GPS не працював зовсім. Співрозмовники припустили, що йдеться про втручання, організоване Росією.

У болгарській аеронавігаційній службі, коментуючи ситуацію, підтвердили факт події, додавши, що через подібні перешкоди стає неможливо точно приймати сигнали GPS, що призводить до серйозних труднощів у роботі як для пілотів, так і для наземних служб.

Відомо, що фон дер Ляєн прямувала до Пловдива з польської столиці, щоб зустрітися з прем’єр-міністром Болгарії Росеном Желязковим і відвідати підприємство з випуску боєприпасів. Після завершення візиту голова Єврокомісії вилетіла з Пловдива на тому ж борту.

Індійський міністр: імпорт нафти РФ не приносить надприбутків країні, а утримує ціни на світовому ринку

Міністр нафти Індії Хардіп Сінгх Пурі відкинув звинувачення в тому, що його країна заробляє на закупівлях нафти з РФ, кажучи, що Індія, навпаки, зіграла ключову роль у стабілізації глобального ринку та не допустила різкого стрибка вартості нафти до позначки в 200 дол за барель.

Про це інформує агентство Reuters.

Пурі назвав необґрунтованими заяви зі США про те, що Індія нібито перепродує перероблену російську нафту за завищеною ціною.

За його словами, деякі особи намагаються представити Індію в ролі “пральні” для російської нафти, що абсолютно не відповідає дійсності.

При цьому варто зазначити, що після початку війни Росії проти України і скорочення закупівель з боку ЄС і США, Нью-Делі вийшов на перше місце серед покупців російської морської нафти.

Міністр також акцентував увагу на тому, що російська сировина, на відміну від іранської або венесуельської, не підпадає під повну заборону на торгівлю, а лише обмежується ціновою стелею, встановленою країнами G7 і Євросоюзом, що дає змогу постачати нафту, одночасно скорочуючи доходи Кремля.

З 1 вересня співробітники ТЦК зобов’язані використовувати боді-камери під час роботи на вулицях

Починаючи відсьогодні представники Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП) отримали припис фіксувати всі дії на вулицях за допомогою індивідуальних відеореєстраторів.

Про це розповів заступник міністра оборони генерал-лейтенант Євген Мойсюк.

Він уточнив, що Міністерство оборони розпочало створення спеціалізованої ІТ-платформи, щоб стандартизувати і централізувати процес відеофіксації заходів з оповіщення.

У рамках нової системи передбачено придбання стандартизованих відеокамер, організація захищеного централізованого архіву для зберігання даних і впровадження програмних рішень для оперативного аналізу відеоматеріалів.

Нагадаємо, що раніше видавництво URAUA писало про те, що, за даними Сухопутних військ, у серпні близько 91% інцидентів із працівниками ТЦК виявилися фейковими.

На Луганщині росіяни імітують турботу про місцеве населення: звітують про ремонти медзакладів

На тимчасово окупованій Луганщині так звана російська адміністрація намагається демонструвати видимість турботи про населення, заявляючи про ремонти медичних закладів.

Про це повідомляють місцеві Telegram-канали.

За офіційними повідомленнями окупантів, цього року нібито діє програма з ремонту понад тридцяти лікарень і поліклінік, з яких завершили роботи на тринадцяти. Для мешканців віддалених населених пунктів відкрили амбулаторію, збудували фельдшерсько-акушерський пункт і розширили одне з відділень.

Джерело: РосЗМІ

У Луганську лікарі розповідають, що в одній із поліклінік з’явився цифровий флюорограф, яким стало зручніше користуватися. Керівниця окупаційного “міністерства охорони здоров’я” Наталія Пащенко повідомила про плани закупівлі додаткової апаратури.

Водночас відзначається, що за три роки окупації так і не замінили навіть половини необхідного обладнання. Медзаклади залишаються без мамографів та іншої діагностичної техніки, а нові прилади не відповідають європейським стандартам.

Це підкреслює, що гучні заяви ворога радше мають пропагандистський характер, ніж реальне поліпшення умов для пацієнтів.

“Від систем протидії БПЛА до далекобійної відповіді”: Умєров оголосив про запуск Технологічної Ставки

Найближчими днями стартує перша Технологічна Ставка, в рамках якої планується детально розглянути питання постачання українських захисників сучасними засобами.

Про це у своєму Facebook повідомив керівник РНБО Рустем Умєров.

За його словами, обговорюватимуть усі методи – від технологій для нейтралізації іранських дронів-камікадзе Shahed до систем, здатних завдавати дальніх ударів по позиціях окупантів. Він додав, що відповіді Києва на агресію Москви мають бути відчутнішими.

Говорячи про засідання формату Ставки Верховного головнокомандувача, Умєров зазначив, що цього тижня на порядку денному – підготовка до зимового періоду. Особливу увагу приділять енергетичному захисту, стійкості ключових об’єктів і загальній готовності країни до нових викликів.

У центрі обговорення опиняться питання газопостачання, наявність палива та електроенергії, виконання домовленостей із міжнародними союзниками, готовність життєво важливих об’єктів, протиповітряна оборона та захист від російських ракетних атак.

Глава РНБО сказав, що президент Володимир Зеленський уже дав відповідні завдання, виконання яких контролює відомство.