У Львові жінки заблокували роботу ТЦК під час силової мобілізації

У Львові зафіксовано черговий конфлікт між цивільними та представниками ТЦК.

Про це повідомляють місцеві Telegram-канали.

За даними очевидців, група жінок заблокувала роботу представників військкомату. Протестувальниці висловлювали своє невдоволення діями ТЦК та проведенням силової мобілізації.

Повідомляється також, що через імпровізований протест жінок робота співробітників установи була частково паралізована.

Подробиці інциденту та офіційні коментарі від місцевої влади наразі відсутні.

Якість питної води в Україні: результати досліджень 2025 року

За даними Держпродспоживслужби, ситуація з якістю питної води в Україні залишається тривожною. У першому півріччі 2025 року державні та акредитовані лабораторії перевірили 700 273 проби води з усіх регіонів країни.

З них 689 570 проб відібрано у централізованому водопостачанні (міські водогони) і 10 703 – з нецентралізованих джерел (колодязі, каптажі тощо). Аналіз показав, що 24 699 проб (≈3,5%) не відповідали санітарним нормам: серед централізованих – 23 509 проб (≈3,4%), серед нецентралізованих – 1 190 проб (≈11,1%).

— Усього перевірено 967 водопостачальних підприємств та 7 715 об’єктів водопостачання, серед яких на 5 328 (≈69%) виявлено порушення санітарних норм.

За результатами інспекцій направлено 3 157 приписів/рекомендацій щодо усунення порушень (з них виконано лише 40%), а також накладено 1 штраф (Київська область).

Загалом, майже 25 тис проб води не відповідали вимогам безпеки. Це означає, що значна частина централізованого водопостачання працює з невідповідностями санітарного законодавства.

На думку фахівців, головною причиною таких невідповідностей є застарілість і недофінансування водогонів. Багато мереж водопостачання будувалися за радянських часів і давно потребують капітальних ремонтів, яких не проводять через брак коштів. За словами експертів, тарифи на воду в останні 12 років зросли у 12 разів, але виділені кошти майже не спрямовувалися на оновлення мереж. Одночасно стрімке зростання тарифів на електроенергію (понад 200% за 4 роки) призвело до того, що водоканали змушені економити на обслуговуванні систем.

Додатково військові виклики та економічна нестабільність ускладнюють ситуацію: кошти з бюджету та комунальних тарифів витрачають переважно на вирішення нагальних потреб, а масштабні проєкти оновлення мереж переносять на “невизначений період”. Водночас Держпродспоживслужба наголошує, що контроль за якістю води ведеться постійно, “попри всі складні виклики військового часу”.

Урядові органи вже вживають певних заходів. За даними Держпродспоживслужби, за порушення санітарних норм з початку року направлено понад 3 тис приписів на усунення недоліків та лише одного разу накладено штраф. Крім того, для забезпечення безпеки водопостачання комунальні підприємства проводять власний лабораторний контроль та спільні з місцевою владою комісії перевіряють систему водопостачання. Проте результати поки обмежені: більшість проблем залишається невирішеними, а у використанні коштів не було якісних змін.

У цій ситуації експерти застерігають: пити воду з крану без кип’ятіння небезпечно. Як зазначає один з аналітиків, “в Україні погана ситуація з питною водою. Пити її та навіть використовувати у їжу […] у певних випадках може бути небезпечно”. Тому споживачам рекомендовано вживати додаткові заходи безпеки – від фільтрації води до використання бутильованої води для пиття і приготування їжі.

Наразі контроль за якістю води триває: Держпродспоживслужба разом з медичними установами постійно моніторить лабораторні показники. Однак, зважаючи на значні невідповідності та комплексність проблем, необхідні системні рішення: інвестиції в модернізацію водогонів, прозоре використання коштів тарифів і жорстка відповідальність за недотримання норм. Без цього проблема якості питної води залишатиметься актуальною, а довіра населення до водоканалів – низькою.

Підозрюваний у вбивстві Парубія зізнався у скоєному та назвав це помстою українській владі

Підозрюваний у вбивстві Парубія публічно визнав свою провину.

Про це він заявив журналістам із залу суда.

“Так, це я його вбив, він був поруч. Жив би я у Вінниці – був би Петя (Порошенко). Я хочу, щоб мене швидше засудили, обміняли на військовополонених і я поїхав у росію шукати тіло свого сина”, – сказав чоловік.

Він також додав, що інформація про шантаж із боку російських спецслужб не відповідає дійсності. За його словами, убивство Парубія було його власною ініціативою.

Макрон скликає лідерів ЄС обговорити гарантії для України: у Парижі озвучили дату

Президент Франції Еммануель Макрон має намір у четвер, 4 вересня, зібрати в Парижі засідання “коаліції охочих”, щоб продовжити діалог про майбутні гарантії безпеки для України після війни.

Про це написало агентство Bloomberg, посилаючись на офіційну заяву з Єлисейського палацу.

Згідно з інформацією, український лідер Володимир Зеленський планує особисто бути присутнім на переговорах, тоді як низка інших європейських керівників підключаться до обговорення дистанційно.

Повідомляється, що ключовим питанням зустрічі стане підтримка України та подальші кроки з надання допомоги. У заяві французької адміністрації акцентується, що російська сторона відмовляється брати на себе будь-які зобов’язання щодо припинення бойових дій.

Також у статті уточнюється, що участь Сполучених Штатів у саміті поки залишається під питанням.

У Німеччині українську школярку штовхнув під поїзд араб: деталі інциденту

У Німеччині 11 серпня загинула 16-річна українська біженка, її штовхнув під поїзд мігрант з арабської країни.

Про це розповіло видання Bild.

За інформацією видання, трагедія сталася на залізничній станції у Фрідланді, що в Нижній Саксонії. Ліана Кассай, яка навчалася в місцевій школі, поверталася додому і чекала на свій поїзд.

У цей момент 31-річний чоловік на ім’я Мухаммад А. раптово виштовхнув дівчину на колію просто перед потягом, що мчав зі швидкістю близько 100 кілометрів на годину.

Повідомляється, що в момент події укріанка розмовляла телефоном зі своїм дідом. Саме він першим почув, що сталося, тому одразу зателефонував її батькам. Коли родичі разом з екстреними службами прибули на місце, врятувати дівчину вже було неможливо.

У статті йдеться, що чоловіка затримали одразу після інциденту, але спочатку поліція схилялася до версії про нещасний випадок. Однак пізніше експертиза ДНК виявила його сліди на тілі загиблої. Після цього підозрюваного взяли під варту.

Кабмін обрав українських представників до інвестиційного фонду відновлення зі США

Американсько-український інвестиційний фонд, створений на базі угоди про стратегічне співробітництво у сфері корисних копалин, вперше збереться на зустріч 3 вересня.

Про це розповіла прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.

За її словами, Кабінет міністрів визначив, що інтереси Києва в керівному органі фонду відстоюватимуть міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболєв, його заступник Єгор Перелигін, а також держсекретар МЗС Олександр Карасевич.

Свириденко звернула увагу на те, що ці чиновники – фахові менеджери з досвідом у питаннях залучення інвестицій, переговорах із зарубіжними союзниками, стратегічному розвитку та глибоким розумінням видобувної галузі.

Тим часом відомо, що США в раді представлятимуть три фахівці, делеговані агентством DFC через дочірню структуру DFC Ukraine Subsoil, LLC.

Варто зазначити, що під час стартової зустрічі ради групи планують визначити, за якими критеріями відбиратимуть проєкти, а також узгодити ключові робочі процеси фонду.

Студентам старшим за 25 років загрожує втрата відстрочки від мобілізації

У Верховній Раді розглядають ініціативу, згідно з якою чоловіки, які вступили до навчальних закладів після 25-річного віку або перевищили стандартний період навчання, можуть позбутися права на відстрочку від призову.

Про це повідомляє “Судово-юридична газета”.

Законодавчу пропозицію, яка виступає альтернативою урядовому варіанту, вніс до парламенту народний депутат Роман Грищук від фракції “Слуга народу”.

Документ передбачає, що мобілізації не підлягають тільки ті студенти професійних і професійно-технічних закладів, а також кандидати на здобуття фахової вищої освіти, які розпочали навчання не пізніше за рік, коли їм виповнилося 25 років, і проходять навчання за денною або дуальною формою.

Крім того, відстрочка зберігається для тих, хто освоює освітню програму бакалавра або магістра в межах встановленого навчальним закладом терміну і також навчається очно або за дуальною системою.

Таким чином виходить, що для збереження відстрочки студент повинен завершити весь курс навчання і виконати всі вимоги програми – скласти іспити, заліки, захистити диплом – виключно в ті строки, що прописані вишем, без додаткових академічних відпусток або продовжень.

РФ вдалося просунутися в районі Дніпропетровської області – Deep State

Російська армія просунулася на південь від Покровська, а також зайняла Комишуваху, що розташована недалеко від кордону з Дніпропетровською областю. У цьому ж районі окупанти зуміли пройти вперед поблизу Маліївки.

Про це інформує Deep State, публікуючи мапу боїв.

Незважаючи на просування ворога, аналітики видання кажуть, що в серпні захоплення нових українських земель російськими військами сповільнилося на 18%.

Згідно з повідомленням, за останній місяць російські підрозділи захопили 464 квадратні кілометри території України, внаслідок чого під контролем окупантів зараз перебуває вже 19% країни.

За даними пабліка, порівняно з попередніми місяцями – травнем, червнем і липнем – армія РФ діяла менш активно, провівши приблизно 5027 спроб штурму.

Українські військові експерти пов’язують таку динаміку з ротацією особового складу противника і припускають, що у вересні загарбники можуть знову активізуватися.

Український кошмар для російських НПЗ: як головна галузь РФ втрачає свою силу на очах

Російська нафтогазова галузь зазнає безпрецедентних ударів із боку України. Літаками-“камікадзе” та безпілотниками у серпні–вересні 2025 руку атаковані численні великі НПЗ РФ. За даними Reuters, за кілька останніх тижнів удари припали приблизно на 10 заводів, що вивело з ладу близько 17% потужностей із переробки нафти.

Наприклад, 13 липня дрони спричинили пожежу на великому НПЗ у місті Кстово Нижньогородської області . У серпні також горіли НПЗ у Новошахтинську, Сизрані, Саратові, Волгограді, Рязані тощо . Ці масштабні атаки перекривають ключові нафтопереробні артерії (від Поволжя до півдня Росії) і виводять із ладу важливі агрегати.

Удар по НПЗ Росії одразу позначився на паливному ринку. У віддалених регіонах країни вже спостерігаються черги на АЗС і дефіцит бензину. У Примор’ї та на Далекому Сході, за повідомленнями місцевих ЗМІ, автозаправки працюють нестабільно – по ініціативі влади видають паливо лише за талонами або спеціальними карткам . Навіть у Криму, який приєднано до РФ, дещо обмежили продаж бензину: сюди пальне почали відпускати виключно “за талонами”. Усе це стало наслідком масштабної зупинки НПЗ на тлі пікового літнього попиту. Як зазначає AP, дефіцит бензину завжди загострюється восени через жнива та курортний сезон, але цьогоріч він ускладнений саме через удари по НПЗ .

Одночасно злетіли ціни на паливо. За даними Guardian, оптова вартість літра бензину АІ-95 на Санкт-Петербурзькій біржі влітку 2025 року перевищила 82 300 руб за тонну, що на понад 54% вище січня. Російські ЗМІ повідомляли про рекордний стрибок цін – вартість бензину в Москві перевищувала 60 руб/л, а в провінції й узагалі дійшла до 78 руб за літр і більше. Уряд РФ змушений був запровадити жорсткі заходи: у липні обмежено експорт бензину (заборона діяла до кінця вересня), щоб спрямувати більше пального на внутрішній ринок, але це одночасно знизило валютні доходи. Reuters повідомляє, що уряд навіть підвищив плани експорту нафти з західних портів на 200 тис бар/день, аби компенсувати збитки переробки. За таких умов роздрібні ціни продовжують рости, а реальні запаси пального можуть скорочуватися.

Вразливість російської нафтопереробки

Чому атаки саме зараз стали катастрофічними для РФ? Ситуацію посилили низка внутрішніх чинників.

По-перше, виробництво палив ледь покривало внутрішній попит навіть до атак. За оцінками аналітиків, довоєнні потужності НПЗ РФ на внутрішнє споживання були на межі – продукція “трохи перевищувала” внутрішній попит. Цей запас безпеки майже вичерпаний.

По-друге, технологічна залежність від Заходу. Найважливіші установки переробки (каталітичного крекингу, гідроочистки, ректифікації) російське машинобудування не виробляє – вони постачені закордоном.

Безпілотники часто б’ють саме по ключових агрегатах (наприклад, ректифікаційній колоні), пошкодження яких вимикає завод. Через санкції доставити західні запчастини або провести гарантійний ремонт цих складних установок неможливо – це може зайняти місяці. Висновок експертів: російські НПЗ “дуже потужні, але настільки ж беззахисні проти систематичних ударів” (за словами аналітика Польського інституту міжнародних відносин).

По-третє, сезонний фактор. Літо – звична пора пікового споживання пального у РФ (відпустки та збирання врожаю). Як визнають російські чиновники, в серпні традиційно “пікують” витрати бензину. У поєднанні з плановими ремонтами на НПЗ це означає, що ідеальна синхронізація атаки (одночасно з піком попиту) спричинила критичне напруження системи.

Потенційні ризики і виклики

За таких умов перспективи для РФ виглядають похмуро. Якщо удари по НПЗ зберігатимуться, можливий повний розрив нормального забезпечення автотранспорту пальним. Російський блогер зазначає, що уряд може бути змушений ввести талонну систему видачі бензину, як у 90-х роках. Експерти попереджають про перебої не лише в цивільному секторі (через брак пального відвернуться пасажирські автобуси і далекобійники), а й у військовій логістиці (останки виробництва авіаційного гасу на Рязанському та Нижньогородському НПЗ створюють ризики для ВКС РФ).

Водночас атаки Києва мають і політичний вимір. ЗМІ зазначають, що Україна цілеспрямовано підняла ставки, показуючи, що навіть після тривалого конфлікту вона здатна завдати значних втрат російській економіці. Ціни нафта і так дали президента США Дональда Трампа, який виступає посередником у мирному процесі, впливає на готовність Москви йти на поступки.

Отже, головна російська галузь опинилася під жорстким тиском. Якщо поточна хвиля атак не зупиниться, РФ ризикує дуже швидко зійти на повний енергетичний “мінімум”. Це означатиме не лише значно дорожчі паливо і всі товари, пов’язані з логістикою, а й серйозний удар по військово-промисловому комплексу Кремля (через дефіцит дизпального та гасу). Нині вже йдуть розмови про необхідність “карбути країну під розкладку” – адже НПЗ виявилися вразливими. Більшості громадян РФ (особливо у центральних регіонах) ще пощастило менше за курсом, але в разі ескалації авіаударів на Сибір та Далекий Схід багато в чому ситуація може стати іще гіршою.