США призупинили постачання зброї в Україну: запаси занадто малі – NBC News

Пентагон призупинив постачання деяких зенітних ракет та інших боєприпасів точного наведення в Україну через побоювання щодо стану власних військових запасів.

Про це написало NBC News із посиланням на співрозмовників, обізнаних із питанням.

За словами двох чиновників Пентагону і двох членів Конгресу США, наказ про призупинення поставок зброї віддав міністр оборони Піт Хегсет.

У статті йдеться, що постачання може бути заморожено на невизначений термін – принаймні доти, доки не буде завершено огляд американського арсеналу.

Відомо, що йдеться про десятки ракет-перехоплювачів Patriot, тисячі 155-мм гаубиць, більше ніж сотню ракет Hellfire, більше ніж 250 високоточних ракетних комплексів GMLRS і десятки ракет Stinger, AIM і гранатометів.

Представники МО розповіли, що запаси Вашингтона виснажилися через багаторічну підтримку Києва, операції на Близькому Сході, боротьбу з хуситами в Ємені та захист партнерів від Ірану.

За інформацією прес-секретаря Білого дому Анни Келлі, “це рішення було ухвалено в інтересах самих американців після аналізу допомоги іншим країнам”.

Видання уточнює, що йдеться про озброєння, яке було погоджено в рамках екстреної допомоги ЗСУ під час президентства Джо Байдена.

Окупанти випустили ракети та понад сотню БПЛА по Україні: більшість дронів нейтралізовано

У ніч на 2 липня російські війська атакували Україну 114 безпілотниками різних типів і чотирма ракетами. Сили протиповітряної оборони знищили 79 дронів, проте були зафіксовані прильоти.

Про це написали в Повітряних силах України в Telegram.

Там розповіли, що зенітні керовані ракети С-300 противника було випущено з Курської області, а безпілотники – з напряму міст Брянськ, Шаталове, Курськ, Міллерово і Приморсько-Ахтарськ.

Відомо, що до 09:00 на півночі, сході та півдні країни було нейтралізовано 79 “Шахедів” та інших типів безпілотників. З них 40 було збито, а 39 втрачено на місці внаслідок роботи РЕБ.

Ворожі удари дронів були виявлені в 14 точках, а падіння уламків безпілотників було зафіксовано у двох локаціях.

Зазначається, що внаслідок обстрілу в Харкові постраждали сільськогосподарські підприємства, адміністративна будівля, станція технічного обслуговування і багатоповерховий будинок.

Іран постачає Росії в основному компоненти для зброї – Буданов

Конфлікт на Близькому Сході не вплинув на військову допомогу Ірану Росії, оскільки Тегеран постачає Москві переважно запасні частини та компоненти, а не зброю.

Про це заявив Кирило Буданов, начальник ГУР МО, в інтерв’ю “Громадському радіо”.

За його словами, окупанти не особливо залежні від поставок з Ірану, оскільки в основному отримують звідти порох та інші додаткові матеріали для свого арсеналу.

Глава розвідки стверджує, що процес закупівель дещо сповільнився через ескалацію на Близькому Сході, але ніхто в Україні серйозно не помітить цієї затримки.

Буданов наголосив, що країна-агресор уже давно виробляє “шахеди” на своїй території, тож жодна інша війна не зменшить атаки по Україні.

Він також додав, що Москва технічно навіть може допомогти Тегерану в конфлікті, але не стане цього робити.

Росіяни почали використовувати FPV-дрони з сонячними панелями

Російські війська почали застосовувати FPV-дрони, обладнані сонячними панелями.

Про це повідомив український експерт з питань зв’язку Сергій Бескрестнов, також відомий як “Флеш”.

За його словами, сонячна панель не здатна забезпечити політ дрона, однак вона дозволяє заряджати акумулятор під час пасивного очікування. Таким чином, дрон може тривалий час залишатися в режимі очікування без потреби в заміні батарей або поверненні до оператора.

Це нововведення може ускладнити виявлення дронів, адже вони здатні залишатися нерухомими й непоміченими протягом тривалого часу, чекаючи на появу цілі.

Червень під сиренами: Одещина прожила місяць атак, втрат і страху

Червень 2025 року став для Одещини одним із найважчих місяців повномасштабної війни.

За 30 днів в області пролунали 61 раз сирени повітряної тривоги, а російські війська здійснили не менше 12 ударів по мирних містах і селах. Щодня мешканці області в середньому проводили годину в укриттях, рятуючись від дронів і ракет.

Найдовша тривога тривала понад 5 годин, а найкоротша – 17 хвилин, та обидві залишили відбиток страху. Російські атаки обернулися загибеллю щонайменше 9 цивільних і пораненням понад 100 людей.

Під вогнем опинилися не лише житлові квартали, а й школи, дитячі садки, лікарні, підприємства та об’єкти критичної інфраструктури.

Особливо болючими стали дні 10, 17 та 23 червня. Удар по станції швидкої допомоги в Одесі знищив рятівників, які допомагали іншим. А балістичний удар по ліцею в Білгород-Дністровському забрав життя жінки, яка роками годувала школярів.

Зруйновані школи, амбулаторії та об’єкти інклюзивної освіти перетворилися на мішені.

Ворожі атаки змусили мешканців Одещини жити у постійному очікуванні нових тривог і втрат. Літо розпочалося в підвалах, а дитячі канікули – в лікарняних палатах.

Влада продовжує закликати до обережності, а енергетики та рятувальники – працювати під вогнем.

СБУ завдала удару по російському заводу “Купол”, що виробляє ЗРК “Тор” і “Оса”

Служба безпеки України успішно вразила один із ключових елементів російського ВПК – завод “Купол” в Іжевську, де виробляють зенітно-ракетні комплекси “Тор” і “Оса”.

Про це повідомляє “Укрінформ” із посиланням на джерела в СБУ.

За інформацією джерела, удар було завдано за допомогою далекобійних дронів, які подолали понад 1300 кілометрів.

У результаті атаки постраждали виробничі потужності та складські приміщення Іжевського електромеханічного заводу. Це підприємство є важливим елементом російської системи протиповітряної оборони.

Удар по “Куполу” став черговим кроком СБУ у виведенні з ладу об’єктів, що забезпечують армію РФ засобами ведення війни. Раніше також повідомлялося про результативну атаку на аеродром у Криму, де було знищено три гелікоптери та зенітно-ракетний комплекс “Панцир-С1”.

Такі удари по глибокому тилу ворога свідчать про зростаючі можливості українських сил завдавати високоточних ударів по військовій інфраструктурі РФ.

Росія не штурмуватиме Суми, а обходитиме: які напрямки планує атакувати РФ влітку

Російські солдати та бронетехніка, зосереджені для підготовки до ймовірного прориву. Російський літній план на фронті поступово проявляється, якщо аналізувати останні бойові дії. Основні його елементи – обходити великі міста (замість лобових штурмів).

Північний напрямок, зокрема область міста Суми, привертає особливу увагу росіян. Незважаючи на побоювання, метою окупантів не є прямий штурм Сум і вуличні бої за місто. Навпаки, вони прагнуть зробити населений пункт непридатним для життя, а тоді обійти його стороною. За такою схемою російські війська діяли раніше на Донеччині – наприклад, у містах Селидове та Новогродівка інфраструктуру практично знищено, після чого противник оминув ці міста під час наступу. Подібне сталося і з Покровськом: російські обстріли пошкодили 80% критичної інфраструктури цього вузлового міста Донеччини, залишивши його без електрики, води та газу і перетворивши на “мертве” місто. Хоча в сам Покровськ ворог так і не ввійшов, він намагався обійти його з півдня і заходу в напрямку Дніпропетровської області. Аналогічну тактику агресор застосовує нині й проти Сум. Місто регулярно піддається атакам дронами та артилерією, що націлені на комунікації та об’єкти забезпечення.

Мета очевидна: позбавити Суми зв’язку, електропостачання та води, змусити населення виїхати, а саме місто – знекровити. Після цього російська армія спробує просуватися в обхід Сум, уникаючи запеклого міського бою. Втім, Збройні сили України завчасно посилили оборону на цьому напрямку. У червні російські підрозділи (зокрема, елітна морська піхота) безуспішно штурмували прикордонні села на північ від Сум, але не змогли прорватися вперед. Українські війська завдають ударів у відповідь: повідомлялося навіть про просування наших підрозділів поблизу кордону на Сумщині. Отже, план оточити й обійти Суми наразі пробуксовує – ворога зупинено на підступах до міста, хоча напруга там зберігається. Чи надовго стримана ця загроза, покаже час.

Другий елемент російського задуму – спробувати прорвати українську лінію оборони на стику Донеччини та Дніпропетровської області, аби вийти на так званий оперативний простір. Йдеться про прорив фронту до відносно відкритої місцевості, не насиченої багаторівневою обороною, яка роками будувалася на Донбасі. У російській воєнній логіці це дозволило б розгорнути масштабні маневри бронетехніки і мотопіхоти вже на території Дніпропетровщини – фактично, поза межами укріпленого “фортеційного” поясу української оборони. Саме тому окупанти так завзято штурмували район Вугледара, Великої Новосілки та Покровська протягом зими і весни, намагаючись створити пролом для виходу в бік Павлограда чи навіть Дніпра. На початку року, змінивши тактику під Покровськом, російські війська намагалися обходити місто і прориватися далі на захід – у напрямку Павлограда, першого великого міста Дніпропетровської області.

Росіяни розраховують, що за межами Донбасу українська оборона менш щільна, а отже ставка робиться на швидкість та масоване застосування бронетанкових підрозділів. В умовах прориву на оперативний простір велику роль відіграватиме не стільки дронова війна, скільки кількість живої сили і техніки. Цим можна пояснити те, що останні місяці окупанти відносно економно використовували свої танки та БМП на фронті – ймовірно, накопичуючи резерви для великого ривка. За даними західних аналітиків, зима 2024-2025 років відзначалася помітним спадом активності російських бронетанкових частин, що дозволило зберегти та відновити значну кількість бойових машин. Такі сили можуть бути кинути в прорив, якщо нагода з’явиться.

Натомість українські військові усвідомлюють ризики: у разі пролому фронту на межі Донеччини та Дніпропетровщини, зупиняти ворожі танкові “коробочки” і моторизовані загони, можливо, доведеться вже ближче до Павлограда чи навіть на підступах до обласного центру – міста Дніпро. Ситуація залишається під контролем, адже станом на кінець червня противнику не вдалося досягти стратегічного успіху на цьому напрямку. Бої точаться переважно на донбаському боці фронту, і всі ключові населені пункти, що прикривають шлях на Дніпропетровщину, залишаються під українським контролем.

Третя складова російського літнього плану – активізація бойових дій на інших напрямках з метою розпорошити сили української армії. Логіка ворога полягає в тому, щоб змусити Україну тримати резерви вздовж усього фронту, не дозволивши перекидати підкріплення лише на найбільш загрозливий напрямок. Для цього росіяни можуть інсценувати або реально почати наступальні дії там, де це менш очікувано. Серед ймовірних напрямків називають Харківщину на північному сході, Запорізький напрямок на півдні, а також окремі відрізки фронту на Донбасі.

Дійсно, останнім часом спостерігається зростання активності противника під Куп’янськом та на північ від Харкова. Ворог періодично атакує українські позиції біля кордону з Бєлгородською областю РФ, намагаючись відтіснити ЗСУ подалі від російської території і наблизитися до Харкова на відстань артилерійського пострілу. Такі атаки, однак, не принесли суттєвих просувань: за даними Інституту вивчення війни, на кінець червня російські війська вели наступальні дії в північній частині Харківщини, але не досягли підтверджених успіхів. Подібна ситуація й на півдні: на Запорізькому напрямку окупаційні сили здійснювали локальні штурми (зокрема, в районі Оріхова та Гуляйполя), проте безрезультатно.

Вочевидь, Росія влітку 2025 року прагне нав’язати Україні масштабне загострення на фронті одразу на кількох напрямках. План максималістський: знекровити прифронтові міста (такі як Суми) ударами по інфраструктурі та обійти їх, здійснити глибокий прорив в оперативний простір до великого українського тилу, а також посіяти напруженість по всій лінії фронту одночасними атаками. Поки що жодна з цих цілей не досягнута. Більш того, українські війська не лише успішно обороняються, а й проводять локальні контратаки на окремих ділянках. Наприклад, на півночі контрдії ЗСУ уповільнили російське просування на Сумщині , а на Донеччині окупантам так і не вдалося оточити Покровськ та прорватися на захід.

Наступні тижні стануть випробуванням витривалості для обох сторін. Росіяни суттєво наростили інтенсивність авіа- та ракетних ударів по українських містах у червні, сподіваючись зламати оборону та волю до спротиву масованими атаками. Україна ж укріплює свою ППО і готується зустріти нові удари. Літня кампанія 2025 року може визначити подальший хід війни – зараз Кремль випробовує всі можливі напрямки тиску, проте українська армія демонструє готовність витримати цей натиск протягом літа і зірвати плани ворога. Від стійкості та майстерності наших захисників у найближчі місяці залежатиме, чи вдасться РФ реалізувати свій задум, чи його очікує провал. Україна вже не раз довела, що здатна зірвати розрахунки агресора – тож і цього літа розраховуємо вистояти і зберегти стратегічну ініціативу.

Війна Росії і України ризикує тривати до 2026 року – CNN

За нинішніх темпів нового наступу Росії знадобиться багато років, щоб досягти своєї мети. Таким чином, війна в Україні, найімовірніше, затягнеться до 2026 року включно.

Про це написало видання CNN.

Згідно зі статтею, Київ уже кілька місяців веде бесіди про нове просування загарбників, метою якого є повне захоплення Донеччини та інших південних районів.

У виданні йдеться про те, що, незважаючи на те, що ворог діє повільно, він все ж таки домагається деякого прогресу, значно збільшивши чисельність своїх військ у деяких районах.

Джерела газети розповіли, що війська противника намагаються просунутися в різних точках уздовж лінії фронту протяжністю 1200 кілометрів. Кремль заявив, що наступ триватиме доти, доки не буде захоплена вся східна частина Донецької, Запорізької та Херсонської областей. За нинішніх темпів просування це займе багато років.

Однак, як стверджує автор, через те, що адміністрація президента США Дональда Трампа дедалі більше не зацікавлена в переговорах про припинення вогню, війна, найімовірніше, затягнеться до кінця року і до 2026 року.

Сенатор Грем: Трамп підтримав ослаблений законопроект про санкції проти РФ

Автор законопроекту про введення санкцій проти Росії через торгівлю нафтою Ліндсі Грем заявив, що президент США Дональд Трамп підтримав його ухвалення в Конгресі, але документ не передбачає обов’язкових санкцій проти Москви.

Про це сенатор-республіканець розповів в інтерв’ю ABC News.

За його даними, у питанні антиросійських санкцій стався “прорив”, оскільки під час суботньої гри з гольфу Трамп уперше сказав, що настав час діяти і просувати цей законопроєкт.

Грем стверджує, що Вашингтон ухвалить документ наступного дня після закінчення липневих канікул у Конгресі, які триватимуть до 6 липня.

Американський сенатор висловив упевненість, що американський лідер підпише ухвалений законопроект про обмеження. Однак він зазначив, що цей документ не запроваджуватиме обов’язкових санкцій проти РФ – остаточне рішення ухвалюватиме сам Трамп.

Він додав, що останнє слово, як застосовувати санкції в майбутньому, залишається за Трампом, але загалом Білий дім намагатиметься посадити Кремль за стіл переговорів.