У Вінниці чоловік відкрив вогонь по ТЦК: поліція веде пошуки

Сьогодні, 1 лютого, близько 10:40 у Вінниці на перетині вулиць Малевича та Героїв Нацгвардії чоловік влаштував стрілянину по групі оповіщення місцевого Територіального центру комплектування (ТЦК), обійшлося без постраждалих.

Про це поінформували представники поліції.

За даними правоохоронців, невідомий громадянин побачив військових комісарів і відкрив вогонь у їхньому напрямку. Після пострілів зловмисник поспішно покинув місце події.

Згідно із заявою, ніхто з присутніх не отримав поранень. Зараз всі патрулі орієнтовані на затримання стрільця. На місці працюють слідчі та оперативники.

Варто нагадати, що раніше видавництво URAUA писало про те, що в Житомирській області працівник ТЦК під час конфлікту з цивільними застосував стартовий пістолет у їхньому напрямку.

“Перевірка ППО”: Білорусь продовжує запускати в бік Польщі повітряні кулі

В ніч з 31 січня на 1 лютого Білорусь в черговий раз випустила в небо над Польщею партію повітряних куль, ймовірно, з метою випробувати реакцію системи протиповітряної оборони сусідньої країни.

Про це заявило Оперативне командування армії Польщі.

За словами польських військових, запуск метеозонду став черговим епізодом розвідувальної операції, в якій Мінськ прагне з’ясувати, наскільки ефективно системи ППО Польщі здатні засікти і відреагувати на появу непізнаних об’єктів в небі.

Згідно з повідомленням, радіолокаційні станції своєчасно зафіксували кулі і відстежували їх траєкторію. В армії додали, що ці об’єкти не становили загрози для безпеки повітряного простору Польщі.

В Оперативному командуванні запевнили, що польські бійці продовжують нести службу і готові до будь-яких операцій, пов’язаних із захистом неба країни.

У Варшаві зазначили, що подібні атаки відбуваються другу ніч поспіль. Крім того, кілька днів тому також були помічені прольоти повітряних куль, через що в Підляському воєводстві тимчасово обмежили використання частини повітряного простору для цивільної авіації.

Зеленський поки що роздумує над балотуванням на другий президентський термін

Президент України Володимир Зеленський зізнався, що ще не прийняв остаточного рішення щодо участі в наступних президентських виборах.

Про це він заявив чеській газеті Český rozhlas Plus.

За його словами, багато чого буде залежати від того, яким чином завершиться збройне вторгнення Росії в Україну. Проте Зеленський не приховує, що іноді замислюється над цим питанням.

Також журналісти видання поцікавилися в українського лідера, чи є у нього особисті плани на життя після закінчення війни.

На це він відповів, що йому іноді хочеться трохи більше проводити часу зі своїми дітьми, додавши, що зараз вже не так важливо, де саме.

Нагадаємо, що в грудні видавництво URAUA писало про те, що Київ зможе організувати президентські вибори протягом 2-3 місяців, якщо партнери зможуть гарантувати безпеку українцям під час цього процесу.

На Закарпатті загинув непридатний до служби угорець після мобілізації

У Закарпатській області зафіксовано загибель громадянина Угорщини, якого співробітники Територіального центру комплектування (ТЦК) силою відправили до навчального центру для підготовки до бойових дій.

Про це поінформувало угорське видання Magyar Nemzet.

Як зазначає автор матеріалу, співробітники ТЦК затримали чоловіка на вулиці і доставили до навчального центру, незважаючи на те, що раніше лікарі визнали його непридатним до служби в ЗСУ через серйозні проблеми з серцем. Незабаром його самопочуття різко погіршилося, йому не надали необхідної медичної допомоги і він помер.

Відомо, що в висновку причиною смерті вказана серцево-респіраторна недостатність. Прощання з загиблим відбулося 26 січня.

У Міністерстві закордонних справ Угорщини заявили, що цей випадок нібито вкотре демонструє практику примусової мобілізації в Україні, і звернулися до міжнародних структур із закликом звернути увагу на подібні інциденти.

“Всі деталі практично узгоджені”: Трамп заявив про початок переговорів щодо Гренландії

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп повідомив, що діалог щодо Гренландії вже розпочався, і сторони практично наблизилися до домовленості.

Про це він розповів журналістам на борту літака Air Force One під час перельоту в Палм-Біч 31 січня.

На його думку, більшість питань щодо острова вже вирішено. З боку європейців є зацікавленість, щоб Вашингтон реалізував це.

Американський президент знову наголосив на тому, що йдеться про “дуже важливу угоду” для безпеки США, висловивши впевненість у її швидкому укладенні.

Водночас Трамп не уточнив ані часові рамки, ані додаткові нюанси з цього приводу. Також не озвучувалися деталі про те, чи проводилися консультації з європейськими політиками або представниками Данії.

Відомо, що 29 січня відбулася зустріч представників США, Данії та Гренландії, де обговорювалася нова угода щодо острова, покликана вирішити занепокоєння Білого дому з питань безпеки в Арктиці.

Литва виступила за заборону шенгенських віз росіянам, які брали участь у війні в Україні

Влада Литви підтримала ініціативу Естонії, яка закликала країни ЄС узгоджено перекрити видачу шенгенських віз громадянам РФ, які брали участь у бойових діях на території України.

Про це повідомив міністр закордонних справ Кястутіс Будріс, передає місцеве видання LRT.

За словами литовського дипломата, зараз Вільнюс займається опрацюванням механізму реалізації подібного обмеження. З політичної точки зору у влади немає жодних сумнівів, оскільки вони вважають цей захід необхідним і будуть прагнути до єдиного підходу в Європі, проте важливо ретельно підготуватися з технічного боку.

Будріс зазначив, що для ефективного функціонування такої системи буде потрібно налагодити обробку великих баз даних, забезпечити перевірку достовірності інформації та інтеграцію відповідних інструментів.

Він додав, що вже зараз існують переліки осіб, яким відмовляють у візах через підозри в тероризмі або інших злочинах, однак масштаб нових обмежень буде значно ширшим.

Глава МЗС Литви пояснив, що мова йде про створення повноцінної системи і про сотні тисяч або мільйони людей, чиї відомості доведеться внести в бази і не дозволити їм потрапити на територію Європи.

Україна зробила перші кроки у боротьбі з дронами окупантів за допомогою Starlink – “Флеш”

Вчора, 31 січня, на території України були зафіксовані перші спроби SpaceX протидіяти ворожим безпілотникам, оснащеним терміналами Starlink, якими користуються військові РФ.

Про це розповів заступник міністра оборони і військовий експерт Сергій “Флеш” Бескрестнов.

Відомо, що в результаті цих дій у українських захисників виникли перебої з роботою Starlink.

За словами Бескрестнова, ці заходи носять тимчасовий і екстрений характер. Надалі їх замінять більш комплексні і вивірені рішення, однак на їх впровадження буде потрібен час. Зараз фахівці SpaceX активно співпрацюють з профільними підрозділами Міноборони.

Він не став розкривати всі деталі та плани, однак зазначив, що весь комплекс дій спрямований на те, щоб убезпечити українських військових і місцевих жителів, а також захистити критичні об’єкти від атак дронів противника.

Крім того, експерт вважає, що давно сформувалася необхідність зібрати по всій Україні повну інформацію щодо використання Starlink у ЗСУ. Подібні спроби вже робилися, однак частина бійців, які використовують волонтерські або особисті термінали, побоювалися повідомляти про це керівництву, оскільки боялися, що обладнання можуть вилучити або не надати нове.

“Флеш” розповів, що в Міноборони зараз шукають спосіб організувати збір необхідних відомостей так, щоб у військових не виникало побоювань щодо наслідків.

Тим часом повідомляється, що загарбники почали скаржитися, що більше не здатні запускати по Україні дрони за допомогою Starlink, оскільки на швидкості 90 км/год зв’язок обривається.

Російський військовий на Куп’янщині захопив цивільну жінку в заручниці та погрожував убивством

Під час повторного наступу на Куп’янськ у Харківській області російський військовий, за даними слідства, взяв у заручниці місцеву мешканку та під погрозами змушував її приносити йому їжу, погрожуючи розправою у разі відмови.

Про це повідомили у Харківській обласній прокуратурі.

За інформацією правоохоронців, 54-річний військовослужбовець РФ у вересні 2025 року брав участь у повторній спробі окупації Куп’янська. Він проник до будівлі місцевого відділу поліції та облаштував там позицію. З вікна чоловік помітив двох жінок, які проходили неподалік. Одну з них він примусив піднятися до приміщення, тоді як інша залишилася чекати надворі.

У прокуратурі зазначають, що росіянин провів допит цивільної жінки та погрожував їй убивством.

“Спочатку він допитав затриману про особисті дані та обставини перебування поблизу відділу поліції. Після цього окупант наказав заручниці вигукнути з вікна своїй знайомій вимогу принести йому їжу, а у разі відмови – погрожував вбивством”, – ідеться в повідомленні.

За даними слідства, жінка виконала вимогу та принесла їжу. Після цього військовий знову влаштував допит і відпустив обох жінок, однак висунув нову умову – за тиждень знову принести продукти, інакше він пообіцяв їх розстріляти.

“У встановлений день потерпілі, побоюючись розправи, зібрали продукти та прийшли до відділу поліції. Однак на той момент російський стрілець уже був узятий у полон українськими військовими”, – повідомили в прокуратурі.

Наразі підозрюваний перебуває у слідчому ізоляторі у статусі військовополоненого. Правоохоронці продовжують документування злочинів, вчинених під час бойових дій на Куп’янському напрямку.

Німеччина наполягає на участі Європи в переговорах щодо миру в Україні

Німеччина вважає принципово важливим, щоб Європа була безпосереднім учасником переговорів про припинення війни Росії проти України, оскільки йдеться про безпеку всього європейського континенту.

Про це заявив міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль 26 січня напередодні поїздки до Латвії та Швеції.

Очільник німецького МЗС привітав початок прямих переговорів між Києвом і Москвою за посередництва Сполучених Штатів, водночас наголосив, що питання безпеки України не може розглядатися окремо від загальноєвропейських інтересів. За його словами, саме зараз дипломатичні зусилля мають особливе значення на тлі російських атак на енергетичну інфраструктуру, через які мільйони українців у морозну погоду залишаються без світла і тепла.

“Важливі дебати, які ми ведемо в НАТО, не повинні призводити до того, що наші центральні інтереси, а саме свобода та безпека України як суверенної держави, будуть упущені з поля зору. Путін розраховує на це”, – зазначив Йоганн Вадефуль.

Міністр підкреслив, що Росія залишається найбільшою загрозою безпеці та свободі в Європі, а будь-які домовленості щодо завершення війни повинні враховувати позицію європейських країн.

“Одне завжди має бути зрозуміло: Європа повинна бути за столом переговорів, коли йдеться про загальноєвропейські інтереси та нашу безпеку. Ці питання європейської безпеки лежать в основі моєї поїздки”, – наголосив глава МЗС Німеччини.

Раніше в Європейській комісії заявляли, що українська та американська сторони інформують Євросоюз про перебіг переговорів із Росією, водночас у Брюсселі наполягають на врахуванні позиції ЄС у будь-якому форматі мирного врегулювання.