Російський військовий на Куп’янщині захопив цивільну жінку в заручниці та погрожував убивством

Під час повторного наступу на Куп’янськ у Харківській області російський військовий, за даними слідства, взяв у заручниці місцеву мешканку та під погрозами змушував її приносити йому їжу, погрожуючи розправою у разі відмови.

Про це повідомили у Харківській обласній прокуратурі.

За інформацією правоохоронців, 54-річний військовослужбовець РФ у вересні 2025 року брав участь у повторній спробі окупації Куп’янська. Він проник до будівлі місцевого відділу поліції та облаштував там позицію. З вікна чоловік помітив двох жінок, які проходили неподалік. Одну з них він примусив піднятися до приміщення, тоді як інша залишилася чекати надворі.

У прокуратурі зазначають, що росіянин провів допит цивільної жінки та погрожував їй убивством.

“Спочатку він допитав затриману про особисті дані та обставини перебування поблизу відділу поліції. Після цього окупант наказав заручниці вигукнути з вікна своїй знайомій вимогу принести йому їжу, а у разі відмови – погрожував вбивством”, – ідеться в повідомленні.

За даними слідства, жінка виконала вимогу та принесла їжу. Після цього військовий знову влаштував допит і відпустив обох жінок, однак висунув нову умову – за тиждень знову принести продукти, інакше він пообіцяв їх розстріляти.

“У встановлений день потерпілі, побоюючись розправи, зібрали продукти та прийшли до відділу поліції. Однак на той момент російський стрілець уже був узятий у полон українськими військовими”, – повідомили в прокуратурі.

Наразі підозрюваний перебуває у слідчому ізоляторі у статусі військовополоненого. Правоохоронці продовжують документування злочинів, вчинених під час бойових дій на Куп’янському напрямку.

Прохід до Куп’янська по трубі затоплений

Українські військові затопили трубу, через яку російські солдати намагалися дістатися до Куп’янська на Харківщині.

Про це повідомили в оперативному командуванні “Північ”.

У повідомленні йдеться, що ситуація на Куп’янському напрямку залишається напруженою, а захоплення міста розглядається ворогом як стратегічна мета.

Військові повідомляють, що російські війська зосереджували сили біля Радьківки та Голубівки. Однак газопровід, через який вони намагалися пройти, виявився пошкодженим і затопленим.

Куп’янськ зруйнований на 95% – у місті критична ситуація

Місто Куп’янськ на Харківщині зруйноване на 95%, ситуація там залишається критичною.

Про це в етері Громадського радіо повідомив голова Куп’янської міської військової адміністрації Андрій Беседін.

За його словами, росіяни застосовують проти міста все наявне озброєння, а на під’їздах чатують FPV-дрони, які атакують логістичні шляхи. Через це ускладнене вивезення людей і доставка гуманітарної допомоги. Ремонт газових, електричних мереж та системи водопостачання також неможливий.

“Щодня місто знищують керовані авіаційні бомби. Понад 95% об’єктів зруйновано або пошкоджено. Але найстрашніше – це щоденні жертви серед мирного населення”, – сказав Беседін.

Лише за дев’ять днів вересня по Куп’янській громаді завдали 1100 ударів. Серед них – 36 керованих авіабомб, дві з яких важили по півтори тонни. Загинули троє жителів, 13 отримали поранення. 9 вересня по місту вдарили чотири КАБи, одна людина постраждала.

Беседін наголосив, що у нинішніх умовах єдиним способом урятувати життя залишається евакуація. Наразі у громаді лишаються 1785 людей, з них 780 проживають на правому березі. За словами голови МВА, темпи евакуації невеликі, більшість людей погоджуються виїхати лише після руйнування їхніх домівок.

Вони обрали Україну: історія бійця з позивним Татарин

Він народився у Криму, але його шлях до війни почався задовго до 24 лютого 2022 року. Для військовослужбовця з позивним Татарин війна стартувала ще у 2014-му – в той момент, коли Росія прийшла на півострів зі зброєю.

До анексії Криму Татарин був далеким від політики. Навчався у медичному коледжі, готувався стати зубним техніком, багато читав і планував мирне життя. Його світ складався з дому та книжок. Велику роль у формуванні світогляду відіграв батько, який наполягав на читанні історичної літератури й учив мислити критично. Саме це згодом допомогло усвідомити, що насправді відбувається з Кримом.

Поворотним став лютий 2014 року. Коли в Сімферополі відбувався мітинг на захист територіальної цілісності України, Татарин, попри заборону батька, поїхав туди за власні гроші. Він опинився серед тисяч людей, які намагалися відстояти український Крим. Після завершення мітингу ситуація різко загострилася: проросійські групи почали переслідувати учасників, били та ловили тих, хто не встиг утекти. Татарину вдалося повернутися додому неушкодженим, але стало зрозуміло – життя на півострові вже ніколи не буде безпечним.

Після завершення навчання він отримав український диплом, однак залишатися в окупованому Криму з проукраїнською позицією було небезпечно. Батько прямо сказав: за таких поглядів його або посадять, або вб’ють. Улітку 2014 року Татарин залишив дім і переїхав до Києва.

У столиці він намагався почати життя з нуля. Працював, навчався, облаштовував побут, звикав до нового середовища. Протягом семи років здавалося, що війна десь далеко, але досвід Криму не давав забути, з ким має справу Україна. За кілька тижнів до повномасштабного вторгнення він уже був упевнений, що Росія піде далі, й готувався до цього морально та фізично.

25 лютого 2022 року Татарин вступив до Сил оборони України. Разом із другом він став у чергу добровольців, яка налічувала тисячі людей. Перші дні запам’яталися ночівлями на картоні, браком форми, нескінченною роботою та першими бойовими завданнями. Тоді ж він остаточно зрозумів: вдруге втекти не вийде, а відповідальність за майбутнє доведеться брати на себе.

З початку служби Татарин воював у складі 112-ї окремої бригади територіальної оборони. Як піхотинець він брав участь в обороні Донеччини, зокрема виконував завдання у Серебрянському лісі. Згодом продовжив службу у групі аеророзвідки на Східному фронті.

Для нього війна має чіткий сенс. Якщо шлях до звільнення Криму лежить через Донбас, він готовий бути там стільки, скільки потрібно. Його мотивація проста й водночас глибока: Крим залишається під окупацією, а отже боротьба триває. Усе, за що він воює, пов’язане з півостровом і людьми, які там залишилися.

Історія Татарина – це історія людини, яка не прийняла окупацію, не змирилася з втратою дому й зробила свій вибір на користь України.