Сибіга обговорив із представником ООН гуманітарну ситуацію в Олешках та підготовку до зими

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів зустріч із заступником генерального секретаря ООН з гуманітарних питань Томом Флетчером.

Про це повідомили в пресслужбі МЗС України.

Однією з ключових тем стала ситуація в Олешках Херсонської області, які перебувають під контролем Росії.

“Необхідний доступ до цих громад і можливість надати людям допомогу. Україна вітатиме будь-які можливі зусилля ООН, які допоможуть забезпечити гуманітарний доступ і надати необхідну допомогу нашим громадянам в окупованих Олешках”, – сказав Сибіга.

За його словами, Україна розраховує на участь ООН в організації допомоги мешканцям, які залишаються на окупованих територіях.

Флетчер, у свою чергу, розповів про результати поїздки до Херсона. Сторони також обговорили підготовку до зимового періоду та підтримку найбільш вразливих населених пунктів, насамперед у прифронтових регіонах.

Окремою темою переговорів стала ситуація в Чорному морі. Український міністр наголосив на необхідності більш активної участі ООН у забезпеченні свободи судноплавства та реагуванні на гуманітарні наслідки бойових дій.

За підсумками зустрічі сторони домовилися продовжувати координацію та зосередитися на практичних заходах, які дозволять розширити гуманітарний доступ, підтримати найбільш вразливі громади та підготуватися до нових ризиків у зимовий період.

NASA показало Крим у складі Росії під час трансляції сонячного затемнення

NASA опинилося в центрі скандалу після прямої трансляції повного сонячного затемнення 12 серпня. Під час ефіру глядачам показали карту Європи, на якій Крим був відокремлений лінією від материкової частини України, тоді як кордон між півостровом і Росією не був позначений.

Суперечливе зображення з’явилося  на Youtube.

Спірна карта виникла приблизно на 13-й хвилині трансляції, коли демонструвалася траєкторія руху місячної тіні. Прямого напису про приналежність Криму до Росії на зображенні не було, проте нанесені кордони візуально включали півострів до російської території.

Хто саме підготував картографічну основу для трансляції, поки що невідомо. Вона могла бути створена співробітниками NASA, зовнішнім підрядником або отримана зі стороннього картографічного сервісу. Агентство також не повідомляло, яке джерело географічних даних використовувалося.

Станом на ранок 13 серпня NASA публічно не прокоментувало ситуацію і не пояснило, чи була спірна межа наслідком технічної помилки. Офіційної реакції української влади на момент публікації також не було.

Трансляція була присвячена повному сонячному затемненню, смуга якого пройшла через Гренландію, Ісландію, північ Росії, Атлантичний океан та Іспанію. В Україні затемнення можна було спостерігати лише частково.

Кремль більше не обговорює повернення окупованих територій Україні

Росія більше не готова обговорювати повернення частини окупованих територій України в рамках можливої угоди про припинення війни.

Про це пише Bloomberg з посиланням на джерела, наближені до Кремля.

За даними агентства, Кремль зайняв більш жорстку позицію і розраховує силою встановити повний контроль над Донецькою областю. Також, як стверджують співрозмовники Bloomberg, Москва хоче зберегти контроль над прикордонними територіями Сумської та Харківської областей, розглядаючи їх як буферні зони.

Джерела видання пов’язують відмову від територіальних поступок із тим, що в Кремлі вважають зірваними неформальні домовленості, нібито досягнуті під час зустрічі Путіна та Дональда Трампа на Алясці у 2025 році. США, у свою чергу, наполягають, що жодної угоди про припинення війни тоді досягнуто не було.

Видання також пише, що на жорсткість позиції Москви вплинули українські удари по території Росії, зокрема по Москві, пошкодження нафтопереробних заводів та дефіцит палива. Додатковим чинником стало обговорення в США нового законопроекту про санкції проти Росії.

За словами співрозмовників агентства, Росія готова повернутися до переговорів лише після захоплення всієї Донецької області. При цьому Міноборони РФ, як стверджується, пообіцяло Путіну взяти регіон під контроль до кінця року, хоча частина російських військових вважає такий термін нереалістичним і говорить про 2027 рік.

У заповіднику “Асканія-Нова” вигоріло майже дві тисячі гектарів степу

На території біосферного заповідника “Асканія-Нова” імені Ф. Е. Фальц-Фейна сталися дві пожежі. За даними аналізу супутникових знімків Sentinel-2 від 24 та 29 червня, загальна площа вигорілих ділянок у заповідній зоні масиву “Південний” склала 1 928 гектарів.

Пожежа 29 червня також поширилася на сусідні сільськогосподарські угіддя буферної зони заповідника. Там вогонь охопив ще 566,6 гектарів.

У результаті пожеж повністю вигоріли кілька кварталів заповідної зони, ще частина території була пошкоджена частково. Вогонь зачепив цілинні степові біотопи з охоронюваними рослинними угрупованнями, занесеними до Зеленої книги України.

На постраждалих ділянках росли рідкісні види ковилу, зокрема ковила українська, ковила волосиста та ковила Лессінга, які занесені до Червоної книги України. Крім того, у зоні впливу вогню опинилися місця зростання інших червонокнижних рослин, зокрема василька Талієва, астрагалу Геннінга та цибулі Регеля.

За даними OSINT-аналізу, повідомлення про загоряння степової рослинності на ділянці “Південний” з’явилися 29 червня. У публікаціях зазначалося, що пожежа могла початися після збиття безпілотника. Інциденти пов’язані із розміщенням військової техніки та особового складу російських військ на території заповідника та поруч із ним.

З Маріуполя у 2026 році вивезли майже 90 тис тонн української пшениці

У 2026 році з Маріупольського порту до країн Африки та Близького Сходу вивезли 88,8 тис тонн української пшениці.

Про це повідомив керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко.

Схема, як стверджується, базується на оформленні вантажу через російські порти, після чого пшениця надходить до покупців уже як російська.

Андрющенко зазначив, що обсяги вивезення зерна з підконтрольних Росії територій у 2026 році помітно зросли. За весь 2025 рік через Маріупольський порт вивезли близько 67 тисяч тонн пшениці, тоді як за неповні шість місяців 2026 року цей показник вже перевищено приблизно на третину.

Раніше повідомлялося, що Ізраїль відпустив російське судно з пшеницею з окупованих територій України, незважаючи на заклик українського МЗС затримати його.

У кількох регіонах Росії, Криму та Донбасі повідомили про нічні атаки дронів і ракет

Вночі та вранці 27 травня в низці російських регіонів, а також у Криму та Донбасі повідомляли про вибухи, роботу ППО та пожежі. Повідомлення про атаки надходили з Таганрога, Туапсе, Воронежа, Севастополя, Макіївки та Донецька.

Про це повідомляє “ZN.UA”

У Таганрозі, за даними видання, пожежа спалахнула на території 325-го авіаційного ремонтного заводу. Місцеві жителі перед цим повідомляли про серію вибухів. Губернатор Ростовської області  заявив, що над містом була збита ракета, а її уламки впали на вулиці Ціолковського, де загорілися автомобілі. На цій же вулиці знаходиться авіаремонтний завод, який займається ремонтом і модернізацією військово-транспортних літаків.

Ще одною ймовірною ціллю атаки, за версією OSINT-аналітиків Astra, міг стати нафтопереробний завод у Туапсе. Даних про пошкодження підприємства на момент публікації не було. Туапсинський НПЗ уже призупиняв роботу після атаки українських безпілотників 16 квітня.

У Воронежі очевидці вранці повідомляли про вибухи та дим. За даними Astra, дим піднімався в районі військового аеродрому “Балтімор”. Губернатор Воронезької області заявив, що над містом було знищено дві “високоточні цілі”, а їхні уламки пошкодили шиномонтаж і побутове приміщення. ZN.UA вказує, що на аеродромі “Балтимор” дислокується 47-й гвардійський бомбардувальний авіаполк.

ППО працювала всю ніч у Севастополі, місто атакували безпілотники та ракети Storm Shadow. Повідомлялося про пошкодження цивільних об’єктів, однак Telegram-канал “Кримський вітер” стверджував, що удар на вулиці Гоголя міг припасти на штаб ВПС Чорноморського флоту РФ, а в районі мису Фіолент ймовірними цілями могли бути аеродроми та військові частини.

На Донеччині мешканці Макіївки повідомляли про вибухи та пожежу, а Astra писала про загоряння автозаправної станції на виїзді з міста.

У США оцінили ймовірний результат конфлікту в Україні

Експерти JPMorgan Chase, одного з провідних банків США, вважають, що найімовірніший результат конфлікту в Україні нагадуватиме “фінський сценарій”.

Про це йдеться у звіті банку.

JPMorgan вважає, що війна, найімовірніше, завершиться мирним шляхом, оскільки бойові дії на передовій зайшли у стратегічну стагнацію.

Експерти вважають, що за такого розвитку подій Україна може втратити деякі території, але збереже незалежність, збройні сили та прагнення до інтеграції із західними країнами.

У звіті зазначається, що Україна може піти на компроміс і прийняти нейтральний статус, а також погодитися на обмеження щодо чисельності збройних сил.

У JPMorgan провели паралель між можливим розвитком подій та досвідом Фінляндії після війни з Радянським Союзом. Незважаючи на втрату частини територій, Фінляндія зуміла зберегти демократію та ринкову економіку.

На думку експертів Банку, ймовірність розвитку подій за «фінським сценарієм» становить 50%. Ймовірність реалізації “грузинського сценарію” оцінюється в 30%, “ізраїльського” – в 10%, а “південнокорейського” і “білоруського” – по 5%.

Окупанти забудовують узбережжя Азовського моря в Херсонській області

Окупаційна влада в Херсонській області активізувала будівництво на узбережжі Азовського моря.

Про це повідомляє Центр національного спротиву (ЦНС).

Реалізуються проекти комерційної нерухомості за участю російських компаній та підконтрольних планувальних інститутів.

Згідно з ЦНС, основні кошти вкладаються у розвиток прибережних зон, де будуються нові житлові комплекси.

Ці об’єкти не розраховані на місцевих мешканців. Їх планують реалізувати громадянам Росії, включаючи військовослужбовців, співробітників силових структур та залучених фахівців.

Окупаційна влада, переслідуючи свої економічні цілі, також прагне змінити демографічну ситуацію в регіоні.

Росія виділила на окуповані території України втричі більше коштів, ніж на розвиток своїх двадцяти регіонів

Росія виділила близько $11,8 млрд на інфраструктурні проєкти на окупованих територіях півдня та сходу України в період з 2024 по 2026 роки. Ця сума майже втричі перевищує сукупні витрати на аналогічні ініціативи у 20 російських регіонах.

Про це повідомляє “Reuters”.

Згідно з інформацією агентства, фінансування спрямовується на розвиток дорожньої інфраструктури, залізничної мережі, портових споруд та видобувних підприємств. З 2022 року вже реалізовано понад 2,5 тис кілометрів нових доріг і модернізовано стільки ж залізничних колій.

У рамках окремих проєктів планується будівництво траси “Новоросія” та об’їзної дороги навколо Маріуполя. Крім того, передбачено оновлення портової інфраструктури в Маріуполі та Бердянську.

На захоплених територіях продаються родовища та інші природні ресурси. Деякі з них уже реалізовано, зокрема золото-поліметалеве родовище в Луганській області.

Фахівці наголошують, що обсяг інвестицій і темпи реалізації проєктів свідчать про прагнення Москви зміцнити свої позиції на захоплених територіях у довгостроковій перспективі.