Журналісти виявили корупцію під час будівництва фортифікацій: причетні компанії з оточення влади

Журналісти викрили підозрілі практики та можливі корупційні схеми, пов’язані з державними коштами, виділеними на будівництво фортифікаційних споруд в Україні, зокрема в Херсонській та Житомирській областях.

Про це заявили в компанії Bihus.info.

Там ідеться, що на початок 2024 року держава виділила на укріплення позицій близько 40 мільярдів гривень. Головними розпорядниками цих коштів є обласні адміністрації. Найбільше грошей отримали Сумська та Харківська області, найменше – Запорізька, Одеська, Житомирська, Донецька та Херсонська.

Репортери виявили докази того, що з цих бюджетів пропали сотні мільйонів гривень, здебільшого через завищення рахунків через посередників і витік грошей через фіктивні компанії.

Зокрема, повідомлялося, що компанія, пов’язана із заступником голови Херсонської ОДА, отримала 200 мільйонів гривень на будівництво споруд. Згодом ці кошти були передані різним посередникам, які завищували ціни на матеріали.

Журналісти з’ясували, що фірми існували лише на папері та призначалися тільки для отримання цих грошей.

За даними слідства, гроші також спрямовувалися через підставні компанії в Житомирській області. Кошти на будівництво нібито були перераховані компанії “Новітех”, яка у 2024 році виконувала будівельні роботи в Київській області та яку пов’язують з однією з радників Офісу президента.

Однак сама компанія жодних робіт не виконувала, а лише перераховувала гроші субпідрядникам, які також були “компаніями-примарами”.

За версією журналістів, уся місцева корупція, пов’язана з будівництвом укріплень, курується з Києва, і до неї причетний бізнесмен Тимур Міндич, співвласник студії “Квартал 95”, близький до президента Володимира Зеленського.

Канада готова допомогти Україні створити пенсійну систему за своїм прикладом

Канада розглядає можливість допомогти Україні створити пенсійну систему за своїм прикладом. Сторони провели переговори з представниками фондів і великими інвесторами.

Про це заявив міністр фінансів Канади Франсуа-Філіп Шампань, передає Reuters.

За його словами, під час зустрічі вони розглянули можливості спільної роботи з обміну досвідом побудови пенсійної системи в Україні.

Шампань зазначив, що Оттава може багато чого запропонувати для відновлення Києва, зокрема створення канадської пенсійної системи, яка є багаторівневою і вважається однією з найстабільніших у світі.

Відомо, що цей механізм складається з трьох основних елементів. Універсальна базова пенсія надається всім канадцям, старшим за певний вік, і фінансується із загальних податкових надходжень уряду.

Другий рівень – обов’язкова накопичувальна система, до якої вносять внески працівники та роботодавці. Розмір пенсії залежить від суми та тривалості внесків, сплачених протягом трудового життя. Стандартний вік початку отримання пенсії – 65 років, але можна почати раніше зі зменшеними виплатами або пізніше зі збільшеними виплатами.

Третій рівень – приватні заощадження і пенсійні плани роботодавців. Ці платежі є добровільними і доповнюють доходи, що надаються пенсійною системою Канади.

Папа Римський готовий провести наступний раунд переговорів між Україною і Росією у Ватикані

Папа Римський Лев XIV підтвердив свою готовність провести наступний раунд переговорів між Україною і Росією у Ватикані.

Про це розповіла прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні в соціальній мережі X.

Вона поділилася, що Папа повідомив їй про домовленість прийняти представників Києва та Москви під час останньої телефонної розмови.

Мелоні сказала, що висловила Льву XIV глибоку вдячність за його відкритість і невпинне прагнення до миру.

За словами прем’єр-міністра, протягом дня вона також провела переговори з лідерами України, Франції, Великої Британії, Німеччини та Єврокомісії.

Вона підсумувала, що сторони домовилися підтримувати тісну координацію між партнерами задля нового раунду переговорів щодо припинення вогню та мирної угоди в Україні.

Кремль залучив Херсонщину до так званої федеральної програми “Будівництво”: що це таке

На тимчасово окупованій частині Херсонської області Росія активізувала спроби здобути прихильність місцевого населення шляхом так званих соціально-економічних “ініціатив”.

Кремль оголосив про включення регіону до масштабної федеральної програми “Будівництво”, обсяг якої – 5 трл рублів. За словами російських чиновників, ці кошти мають піти на модернізацію комунальної інфраструктури, зокрема систем водопостачання.

Окупаційна влада заявляє, що найближчим часом завершиться реконструкція 10 км водогону в Асканії-Нова. Крім того, обіцяють п’ятирічну стабільність фінансування, що нібито гарантує своєчасне введення об’єктів в експлуатацію.

Паралельно на Херсонщині запроваджено додаткову “пільгу” для аграріїв. Так зване міністерство сільського господарства на окупованій території домовилось із компанією “Югпром” про знижку до 10% на сільгосптехніку. Як зазначають у псевдоадміністрації, ця пропозиція має стимулювати технічне оновлення фермерських господарств.

На тлі загарбницької війни та систематичних обстрілів, Москва намагається створити ілюзію “турботи” та стабільності. В реальності ці кроки – не більше ніж інструмент інформаційно-психологічного впливу, спрямований на легітимізацію окупаційної влади в очах місцевого населення.

Натомість жителі Херсонщини добре пам’ятають, як російські військові знищували критичну інфраструктуру під час відступу, залишаючи після себе руїни. А тепер, через програми з водопостачання і знижки на трактори, Кремль прагне замінити справжню безпеку – дешевим PR.

Арестович заявив, що зупиняє збори для ЗСУ, бо “це призводить до вбивств”

Колишній радник Офісу президента Олексій Арестович заявив про припинення волонтерських зборів на потреби Збройних сил України.

У своїй публікації він стверджує, що подібна допомога нібито “призводить до вбивств”, фактично повторюючи тези російської пропаганди.

Ця заява викликала широкий резонанс у соцмережах – користувачі звинуватили Арестовича у поширенні наративів ворога. Багато хто з українських коментаторів порівняв її з формулюваннями з методичок російської пропаганди.

На тлі постійних атак РФ по території України та потреби фронту в підтримці, така заява була сприйнята як провокаційна і небезпечна. В умовах війни вона може деморалізувати суспільство та підривати довіру до ініціатив громадської допомоги.

Раніше Арестович уже неодноразово робив суперечливі заяви, однак цього разу публічна реакція виявилася особливо гострою.

Британські ЗМІ звинувачують Трампа у зраді України після розмови з Путіним

Після телефонної розмови Дональда Трампа з Володимиром Путіним британські ЗМІ звинуватили американського президента у зраді інтересів України.

Так, кореспондент Sky News Джеймс Метьюз заявив, що Трамп фактично “підставив” Київ і розчарував європейських лідерів, які покладали великі надії на тиск Вашингтона на Кремль.

За словами Метьюза, лідери країн-союзників очікували, що Трамп виконає свої гучні обіцянки й змусить Росію погодитись на припинення вогню, проте цього не сталося. Замість реального прогресу, підкреслює журналіст, Москва, як і раніше, затягує процес, не вживаючи конкретних кроків.

Схожу думку висловив і московський кореспондент Sky News Айвор Беннетт. Він зауважив, що під час переговорів Трамп не згадав про санкції, а навпаки заявив, що “Росія виступає за мир”. Така риторика, вважає журналіст, лише посилює тривогу серед європейських союзників України, які сприймають це як сигнал про готовність США йти на поступки Кремлю.

Британські журналісти нагадують, що заява Москви про можливе припинення вогню після досягнення домовленостей майже дослівно повторює позицію РФ, яку та озвучує протягом останніх двох місяців.

В Одесі місцеві мешканці побилися із активістами через демонтаж радянської меморіальної дошки

В Одесі демонтаж меморіальної дошки на вулиці Героїв Прикордонників переріс у сутичку між активістами-декомунізаторами та місцевими мешканцями.

За даними місцевих пабліків, конфлікт виник, коли група активістів намагалася зняти табличку з радянською символікою.

Очевидці заявляють, що під час інциденту один з активістів застосував газовий балончик, внаслідок чого постраждали кілька осіб, зокрема, за словами свідків, 10-річна дитина.

Джерело: Telegram-канали

Натомість активісти заявили, що діставали балончик у відповідь на агресію та стверджують, що одному з них розбили голову.

Сутичка викликала широкий резонанс у соцмережах, де обговорюють як саму акцію демонтажу, так і застосування сили по обидва боки.

Поліція наразі не оприлюднила офіційної позиції щодо подій та можливих правопорушень.

Розмова року: чи вийде Трампу зрушити Кремль з наміченого курсу?

Напередодні анонсованого телефонного дзвінка між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним у європейських столицях гуде тривога: Москва, схоже, не збирається знижувати градус конфлікту, а Вашингтон – навпаки – шукає “велику угоду”.

Західні аналітичні кола вже відкрито пишуть, що Кремль розраховує до кінця року продавити українську оборону й узяти під повний контроль щонайменше чотири прифронтові області. Джерела, близькі до російського керівництва, запевняють: план мінімум складається саме з такого пакета завдань, і на нього виділено як військовий, так і ресурсний резерв.

У Брюсселі це читають просто: Москва не прийде до розмови в позиції прохача, а отже, шансів на “значущі поступки” небагато. Саме тому Париж, Берлін і Варшава останні кілька днів буквально “бомбардували” Білий дім аргументами проти поспішного компромісу. Логіка проста: якщо у Кремля готовий довгий сценарій і навіть новий пакет санкцій не лякає, то будь-яка напівдоговірність лише закріпить вже здобуті Москвою позиції.

Українська сторона, за інформацією з дипломатичних джерел, покладала великі надії на те, що Трамп після зриву оголошеного режиму припинення вогню відповість Росії жорстким санкційним ударом. Однак у п’ятничній багатосторонній розмові – вона тривала понад годину – американський лідер так і не озвучив пакета обмежень. Володимир Зеленський, кажуть співрозмовники, виглядав виснаженим і розчарованим. Офіційно у Києві коментують стисло: “Робота з партнерами триває”.

Поставити крапки над “і” міг би законопроєкт сенатора-республіканця Ліндсі Ґрема – той самий, що передбачає секторальні санкції проти російської енергетики й заборону угод із суверенним боргом РФ. За відомостями з Єлисейського палацу, Державний департамент дав європейцям сигнал: якщо Кремль “не зробить руху” у напрямку деескалації, Трамп може дати “добро” Конгресу. На практиці це означало б новий виток фінансового тиску й, найімовірніше, східноєвропейський апгрейд системи санкцій ЄС.

Та чи переконає така перспектива Кремль? У Москві, судячи з витоків, настрої доволі впевнені: “витримали” сім пакетів обмежень – витримаємо й восьмий. Росія переорієнтувалась на азійські ринки, а китайський експорт палива та комплектуючих за останній рік лише зріс. Ба більше: близькі до Кремля експерти вважають, що нову санкційну лінію США не підтримають одностайно навіть усі європейці, адже у Берліна та Рима надто болючі спогади про падіння експорту після 2022-го.

На цьому тлі саме Трамп залишається “джокером” переговорного столу. Колишній президент неодноразово демонстрував готовність різко міняти тактику, якщо бачить для США економічну вигоду чи іміджевий зиск. Європейські столиці боязко припускають: господар Білого дому може оголосити якусь “рамкову домовленість”, що відкриє йому шлях до нобелівського ореолу миротворця, залишивши Київ із розмитими безпековими гарантіями. Звідси – інформаційний марафон, покликаний переконати Вашингтон: поспіх недоречний, інакше США ризикують “виглядати переможеними”.

Що у підсумку? Кремль входить у контакт із картами “затяжної кампанії” та самовпевненості у стійкості до санкцій. Європа нервує й намагається підсилити голос Зеленського, показуючи, що Москва лише імітує гнучкість. А Трамп, який звик мислити угодами, опиняється між ризиком історичної “поганої угоди” й спокусою підписати хоча б щось, аби цю історію завершити. В якій саме точці перетнуться ці вектори, стане ясно вже після завершення телефонної розмови.

День вишиванки 2025: як стародавній символ став сучасним кодом української єдності

Щороку, у третій четвер травня, українці одягають вишиванки – не просто як святковий одяг, а як символ національної гідності, патріотизму та єдності. 15 травня 2025 року Україна знову перетворилася на яскравий візерунок, об’єднавши різні покоління і регіони країни в спільній традиції.

Історія цього свята досить молода, хоча сама вишиванка має багатовікове коріння. Започаткували його у 2006 році студенти Чернівецького національного університету. Ідея належить тодішній студентці Лесі Воронюк, яка запропонувала одногрупникам обрати один день і разом одягнути вишиті сорочки, підкресливши культурну ідентичність. Тоді акція була невеликою, але дуже швидко поширилась, перерісши у всеукраїнський, а згодом і міжнародний рух.

Вишиванка для українців – це не просто одяг. Це культурний код нації, своєрідний паспорт українця у світі. Вишитий одяг зберігає символіку, у якій закодовані родинні історії, обереги, захист від зла. У давнину вважали, що вишивка здатна захищати від негараздів, тож до створення сорочок ставилися з особливою ретельністю та любов’ю. В кожному регіоні України – свій унікальний стиль та орнамент. Наприклад, полтавська вишивка славиться білими нитками на білому полотні, буковинська – насиченими червоними, жовтими та зеленими кольорами, а вишиванки Закарпаття часто поєднують яскраві квіткові мотиви.

Цікаво, що орнаменти несуть у собі символічні значення: геометричні візерунки є символом порядку і захисту, квіткові – означають щастя, любов і процвітання, а рослинні символи – духовне очищення й оновлення.

Цьогорічні святкування Дня вишиванки набули особливого змісту в умовах війни та випробувань. Українці вийшли на марші та флешмоби не просто заради краси, але й на знак солідарності та підтримки Збройних сил. У Києві, Львові, Одесі та Харкові сотні тисяч людей у вишитих сорочках утворили живі ланцюги єдності, тримаючись за руки та співаючи гімн України. У центрі столиці відбувся масштабний флешмоб, коли учасники вишикувались у формі тризуба, а зверху їх знімали безпілотники – символ сучасної боротьби.

Активно долучилися до святкування і відомі українці: музиканти, актори, політики, спортсмени. У соцмережах активно поширювали фото у вишиванках військові на передовій, волонтери та українці, що наразі перебувають за кордоном. Для багатьох одягнути вишиванку означало підтвердити свій зв’язок з Батьківщиною і висловити підтримку тим, хто зараз боронить її від агресії.

Можливо, саме війна і випробування, які переживає зараз Україна, зробили цей день ще більш значущим. Вишиванка стала символом не тільки культурної ідентичності, а й міцного духу, який не зламати ворогові. Вона єднає тих, хто знаходиться далеко, з тими, хто залишається на передовій боротьби, нагадуючи, що Україна – це не просто земля, це люди, їхні історії та мрії про мирне майбутнє.

Вишиванка і надалі залишається одним із найважливіших елементів сучасного українського національного самовираження, і в умовах 2025 року набуває нових, ще більш глибоких сенсів. Це свято нагадує нам про спадщину, яку передавали наші предки, і дає натхнення на боротьбу за майбутнє, у якому ми прагнемо жити.